Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/21029/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2022. Зареєстровано: 24.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2022.
Дата набрання законної сили: 22.11.2022
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1704/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2022 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/21029/21
		Провадження № 22-ц/4820/1704/22
		 
		Хмельницький апеляційний суд
		 
		в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
		секретар судового засідання Кошельник В.М.,
		з участю апелянта,
		представника позивача,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2022 року, суддя Карплюк О.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
		встановив:
		 
		У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди. 
		В обґрунтування позову вказав, що 06 квітня 2021 року, приблизно о 7 год., йдучи на роботу та проходячи повз подвір`я будинку по АДРЕСА_1 , зазнав нападу великої собаки, яка вибігла з відчиненої хвіртки вказаного будинку, скочила на нього, від чого він впав на асфальтне покриття та отримав тілесні ушкодження. Крім того, собака вкусив його за задню частину стегна. 
		Зазначив, що ним витрачено грошові кошти на придбання ліків в сумі 34328 грн., а також він зазнав моральних страждань від фізичного болю, чим йому заподіяно моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 100000 грн.
		Розмір заподіяної шкоди просив стягнути з відповідача, яка є власником собаки, що здійснила напад. 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 34328 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
		Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності обставин щодо вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу у зв`язку з нападом належної останній собаки, а також розміру заподіяних майнових збитків та часткової доведеності розміру заподіяних моральних збитків. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
		На обґрунтування скарги апелянт зазначила, що встановлені судом обставини справи не відповідають дійсності, оскільки позивач ОСОБА_2 , перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, ймовірно впав на землю. Медичні документи, надані позивачем, не підтверджують лікування останнього від укусів собаки та переломів. Заявлений до відшкодування розмір матеріальних витрат позивача на лікування в сумі 34328 грн. не може підтверджуватися випискою з картки хворого №3764, оскільки згідно з даними виписки позивач також проходив лікування від хвороби печінки, що є наслідком вживання алкоголю, а не переломів.
		В суді апелянт підтримала доводи апеляційної скарги. 
		Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, підтримав рішення суду першої інстанції. 
		Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.
		Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судом встановлено, що 06 квітня 2021 року, приблизно о 7 год., з подвір`я будинку АДРЕСА_1 , вибігла собака, власником якої є ОСОБА_1 , накинулася на ОСОБА_2 , внаслідок чого він упав на асфальтне покриття вулиці.
		Згідно з накладною №150 від 19 квітня 2021 року та копіями фіскальних чеків, ОСОБА_2 витрачено на стержні, додаткові імплантати, медичні препарати 34328 грн. (а.с. 4, 9).
		Відповідно до виписки №3764 з медичної карти стаціонарного хворого, на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій міській лікарні позивач перебував з 06 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року, переніс операційне втручання (а.с. 6, 47, 50).
		Зі змісту виписки №3764 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 також вбачається, що останній пояснив своє травмування саме в результаті нападу собаки. Станом на 06 квітня 2021 року, при встановленні лікарями об`єктивного стану хворого, було виявлено по задній поверхні лівого ліктьового суглоба забиту рану розміром 1.5х1.5 см, по задньолатеральній поверхні правого стегна відмічалася рана з рваними краями розміром 0.5х0.5 см., попередній діагноз закритий черезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Забита рана ділянки задньої поверхні лівого ліктьового суглобу (а.с. 6, 43 на звороті).
		В довідці про результати перевірки, проведеної працівниками поліції за заявою, зареєстрованою в журналі ЄО №14789 від 23 червня 2021 року щодо нападу на ОСОБА_2 собаки по АДРЕСА_1 , зафіксовано, що з власницею собаки ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду та роз`яснено Правила утримання домашніх тварин в м. Хмельницькому (а.с. 7).
		Згідно з висновком експерта №290 від 10 червня 2022 року, у ОСОБА_2 станом на 06 квітня 2021 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому проксимального кінця лівої стегневої кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому ліктьового паростка проксимального кінця лівої ліктьової кістки з помірним зміщенням уламків і двох ран м`яких тканин: забійної рани задньої поверхні лівого ліктьового суглобу та рани з рваними краями заднє-зовнішньої (латеральної) поверхні правого стегна. При обстеженні ОСОБА_2 08 червня 2022 року були виявлені рубці м`яких тканин, два з яких можуть бути слідами загоєння двох описаних вище ран, два інших є слідами загоєння операційних ран, через які здійснювався доступ до місця перелому стегневої кістки, а ще один - на правій гомілці, трактується підекспертним як слід укусу. Закритий перелом проксимального кінця лівої стегневої кістки зі зміщенням уламків міг утворитись від удару ділянкою лівого кульшового суглоба його таза об тверде дорожнє покриття при падінні з висоти власного зросту, який за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я з відсутністю небезпеки для життя. Закритий перелом ліктьового паростка проксимального кінця лівої ліктьової кістки з помірним зміщенням уламків і рана м`яких тканин задньої поверхні його лівого ліктьового суглоба могли утворитись як від одноразової дії тупого твердого предмету, так і від одного зіткнення лівого ліктьового суглоба підекспертного з таким предметом, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я з відсутністю небезпеки для життя. Рана м`яких тканин правого стегна могла утворитись як від одноразової дії тупого чи тупо-загостреного твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, так і від одного зіткнення правого стегна з таким предметом, і за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я. Ознаки та властивості цієї рани не виключають можливості її утворення від дії зуба пса (а.с. 103-105).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з вимогами ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє таким джерелом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		За ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про заподіяння майнової та моральної шкоди собакою відповідача. Наявність собаки у відповідача, а також заподіяння позивачу укусом собаки ран та перелому руки та ноги внаслідок падіння від нападу собаки підтверджується поза розумним сумнівом сукупністю досліджених судом доказів.
		Посилання апелянта на необґрунтованість понесення шкоди у зв`язку із купівлею медичних препаратів для лікування хвороби печінки та похідних від неї хвороб, а саме вікасол, етанзілат, октра, сангера, проксиум, антраль, нольпаза, улкавіз не спростовує тієї обставини, що вказані ліки були використані саме при лікуванні позивача в Хмельницькій міській лікарні від заподіяної 06 квітня 2021 року шкоди.
		Крім того, як вбачається зі змісту медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 , виписки №3764 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та листка лікарських призначень позивача, відповідні медичні препарати були призначені йому лікарем медичної установи, в якій він проходив лікування а також, враховуючи кількість та вид тілесних ушкоджень, проведення операційного втручання, були необхідні для надання ОСОБА_2 належної медичної допомоги від отриманих 06 квітня 2021 року травм (а.с. 41-54).
		Доводи апелянта про відсутність у справі доказів на підтвердження обставин щодо придбання позивачем імплантів та стержнів колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як вбачається зі змісту наданих медичних документів, ОСОБА_2 було проведено операційне втручання з метою їх встановлення у травмовані ділянки тіла для подальшого загоєння ран. 
		В той же час, справа не містить доказів на підтвердження обставин щодо перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння на момент травмування 06 квітня 2021 року, про що зазначала ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанцій, що спростовує твердження останньої про отримання позивачем травм внаслідок перебування у стані алкогольного сп`яніння. 
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 від нападу собаки, належної ОСОБА_1 , переніс хірургічне втручання, багаторазові медичні процедури, зазнав фізичного болю і страждань. 
		Визначаючи розмір завданої моральної шкоди, суд, діючи у відповідності з вимогами Закону та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, обґрунтовано визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн., яка є достатньою та розумною для задоволення потреб ОСОБА_2 та не призводить до його безпідставного збагачення.
		Суд першої інстанції правильно визначився із правовідносинами, які склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказам, яких було достатньо для ухвалення рішення та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2022 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 23 листопада 2022 року.
		 
		 
		 
		Судді:                                                                        Р.С. Гринчук 
		 
		 
		 
		                                                                               А.М. Костенко
		 
		 
		 
		                                                                               Т.В. Спірідонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...