Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4238/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2022. Зареєстровано: 26.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.
Дата набрання законної сили: 22.11.2022
Номер судового провадження: 11-сс/811/945/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022140000000199

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/4238/22             Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/811/945/22     Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		22 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретаря ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року про накладення арешту на майно,
		 
		 
		 
		з участю адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 
		прокурора ОСОБА_8 ,
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		вищезазначеною ухвалою клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262) в розмірі 11 050 000 грн. та відповідні корпоративні права (100%), які належать GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія).
		Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київській міській, районним і місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, яка за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав та частки ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262). яка належить GIG Holdings OU (reg.number 12274151. Естонія).
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року.
		В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на день подання прокурором клопотання щодо накладення арешту відносно ТОВ «ЛІК», та на день винесення ухвали про арешт, згідно даних Електронного єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, який ведеться в Естонській Республіці, учасниками (засновниками) GIG Holdings OU (reg.number 12274151. Естонія) є наступні особи:     ОСОБА_9 (код/дата народження: НОМЕР_1 ); ОСОБА_10 (код/дата народження НОМЕР_2 ); ОСОБА_11 (код/дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_12 (код/дата народження НОМЕР_3 ).
		Наголошує, що склад учасників (засновників) GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія), є відмінним від складу учасників зазначених як в клопотанні прокурора так і в ухвалі слідчого судді, тому відомості щодо дійсних власників ТОВ «ЛІК» не відповідають дійсності.
		В ухвалі слідчого судді про накладення арешту, а так само і клопотанні прокурора Львівської обласної прокуратури про накладення арешту, зазначено про те, що до введення в Україні правового режиму воєнного стану ТОВ «ЛІК» здійснювало системні поставки скляних ізоляторів для АТ «Південноуральський арматурно - ізоляторний завод», купляючи у даного заводу окремі вироби з металу, що використовувались складовими скляного ізолятора як готового виробу. Як наслідок, станом на 30.06.2022 кредиторська заборгованість ТОВ «ЛІК» перед АТ «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод» становила понад 200 млн. грн., а її погашення у будь-який спосіб, у тому числі шляхом укладення договорів переуступки права вимоги (цесії), фактично може призвести до фінансування підприємства задіяного у сплаті значних сум податків в державний бюджет країни-агресора. 
		Зазначає, що ТОВ «ЛІК» здійснюючи господарську діяльність до моменту введення в Україні правового режиму воєнного стану із контрагентом АТ «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод» жодним чином не порушувало законодавство України. ТОВ «ЛІК» не здійснювало поставок товарів подвійного значення, а АТ «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод» не перебував під дією будь- яких санкцій, якими встановлені заборони та/або обмеження щодо здійснення українськими суб`єктами господарювання будь-яких господарських відносин. Жодних доказів неправомірності такої діяльності в клопотанні прокурора Львівської обласної прокуратури про накладення арешту не зазначено.
		ТОВ «ЛІК» не заперечує щодо наявної кредиторської заборгованості перед АТ «Південноуральськиий арматурно-ізоляторний завод». Слід зауважити, що валюта розрахунків ТОВ «ЛІК» із АТ «Південноуральськиий арматурно-ізоляторний завод» є російський рубль та долар США. Однак, у відповідності до вимог податкового законодавства та ведення бухгалтерського обліку, заборгованість ТОВ «ЛІК» згідно даних бухгалтерського обліку відображена у гривні.
		Накладення арешту в подальшому призведе до зупинки роботи ТОВ «ЛІК», оскільки останнє буде позбавлено можливості у повному об`ємі здійснювати господарську діяльність, що спричинить недоотримання прибутку, неспроможність сплачувати податки та вивільнення працівників у час здійснення збройної агресії проти нашої Держави.
		Зазначає, що ТОВ «ЛІК» не має наміру погашати заборгованості перед АТ «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод» у будь-який спосіб. Окрім того, заборона погашення заборгованості перед суб`єктами російської федерації врегульована на законодавчому рівні.
		Одним із мотивів накладення арешту на корпоративні права є наявність заборгованості ТОВ «ЛІК» перед АТ «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод». Арешт на корпоративні права накладено в межах розслідування кримінального провадження. В клопотанні про накладення арешту, а так само в ухвалі про накладення арешту відсутні відомості щодо пред`явлення цивільного позову про стягнення боргових зобов`язань. Отже, в даному випадку наявність заборгованості розглядається як кримінальне правопорушення.
		Наявність боргового зобов`язання не є кримінальним правопорушенням та чинним законодавством не передбачено кримінальної відповідальності за боргові зобов`язання.
		А тому, в даному випадку наявність боргових зобов`язань не може бути обгрунтованою підставою для накладення арешту на корпоративні права.
		В ухвалі про накладення арешту на корпоративні права вказано, що такий арешт накладено у кримінальному провадженні №42022140000000199 від 18.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Санкцій статтей КК України в межах яких проводиться розслідування кримінальних правопорушень, не передбачене покарання у вигляді конфіскації майна в тому числі корпоративних прав.
		Окрім того, в клопотанні про накладення арешту на корпоративні права, а так само в ухвалі про накладення арешту на корпоративні права, не встановлено яким чином реалізація учасників ТОВ «ЛІК» своїх корпоративних прав в межах діяльності ТОВ «ЛІК» спричинило кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Власник корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» GIG Holdings OU (reg.number 12274151, Естонія) є резидентом Естонської Республіки.
		Загальновідомими є ті факти, що Естонська Республіка є членом Європейського Союзу, з яким підписано Угоду про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, що ратифікована Законом України № 1678-УІІ від 16.09.2014 року.
		Наголошує,Естонська Республікане входитьдо перелікуофшорних зон,визначених увідповідності доРозпорядження КабінетуМіністрів України№143-рвід 23.02.2022 «Провіднесення державдо перелікуофшорних зон»прийнятого відповіднодо абз.8ч.5ст.7та абз.4ч.Іст.20Закону України"Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»
		Накладення арешту на корпоративні права призведе до зупинки діяльності ТОВ «ЛІК» та як, наслідок, неспроможності виготовляти скляні і ізолятори для електромереж. Відтак, вказане може ставити під сумнів виконання взятих на себе обов`язків Естонської Республіки в односторонньому порядку щодо відновлення енергетичної інфраструктури України.
		Адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подану апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивах та просили апеляційні вимоги задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечив апеляційну скаргу, просив відмовити її задоволенні, рішення слідчого судді вважає законним.
		Заслухавши доповідь судді, адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , думку прокурора щодо законності судового рішення, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з таким.
		Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
		Так, згідно з клопотанням прокурорами Львівської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022140000000199 розпочатому 18.07.2022 за ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі повідомлень Управління СБ України у Львівській області та ГУ ДПС у Львівській області за фактом умисного ухилення від сплати податків та внесення неправдивих відомостей в офіційні документи службовими особами ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (ЄДРПОУ 30823262, далі - ТОВ «ЛІК»).
		У відповідності до матеріалів, що стали приводами та підставами для початку досудового розслідування, підприємством ТОВ «ЛІК» за податкові звітні періоди 2021 року відображено в додатках до податкової звітності з податку на прибуток неправдиві відомості про сплату доходів низці компаній-нерезидентів без фактичного підтвердження реальності господарських взаємовідносин, а також здійснено продажі скляних ізоляторів пов`язаній особі - AT «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод» по цінах на 20-30% нижчих, ніж ціни реалізації аналогічної продукції іншим контрагентам, що ймовірно не відповідає правилам «витягнутої руки» застосовуваним при трансфертному ціноутворенні згідно з приписами ст. 39 Податкового кодексу України.
		За попередніми висновками ГУ ДПС у Львівській області, за умови відсутності документального підтвердження та безтоварності взаємовідносин з компаніями-нерезидентами, а також порушення правил трансфертного ціноутворення при продажі скляних ізоляторів в російську федерацію на адресу пов`язаної особи, втрати державного бюджету з податку на прибуток можуть становити 4 053 185, 00 грн.
		Згідно з інформацією з відкритих джерел мережі Інтернет засновником ТОВ «ЛІК» є компанія GIG Holdings OU (reg. number 12274151, Естонія), яка зареєстрована за однією адресою з EU GIG OU (reg. number 11309278, Естонія), При цьому, GIG Holdings OU є також засновником з часткою 75% вирішального впливу в АТ «Південноуральский аоматурно-ізоляторний завод». Слід зазначити, що TOB «ЛІК» входить до російської фінансово-промислової групи «ЮНАКО» (www.unako.com).
		Реальними власниками ТОВ «ЛІК» є коло фізичних та юридичних осіб, які виступають засновниками естонської GIG Holdings OU:
		- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , російська федерація - 4,5%
		- БутінВладислав, ІНФОРМАЦІЯ_3 , російська федерація-9,5%
		- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , російська федерація - 9,5%
		- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , російська федерація - 4,5%
		- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , російська федерація-9,5%
		- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , російська федерація-4,5%
		- ОСОБА_11 , 08.08.1990, російська федерація-14%
		- Терьє Ару, ІНФОРМАЦІЯ_8 . Республіка Естонія - 2%
		- EU Lex Management OU ( ОСОБА_18 , 04.02.1990, російська федерація 24,71%; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_20 , 17.03.1992, Естонія - 17.03.1992) -14%
		- Volma Unvestments OU ( ОСОБА_21 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_10 ( ОСОБА_22 , 24.08.1968, російська федерація; Губін Вадим, 25.04.1968, російська федерація) -14%.
		Така складна структура власності ТОВ «ЛІК» створена з метою приховати кінцевих бенефіціарів, які є громадянами російської федерації з якою Україна перебуває у стані війни.
		Вивченням документів щодо проходження митних формальностей ТОВ «ЛІК» при експорті скляних ізоляторів встановлено, що за окремими контрактами використовується фінансовий посередник EU GIG OU (reg. number 11309278, Естонія), який фактично отримує грошові кошти за ізолятори від крупних компаній-покупців з інших країн світу (Австрія, Туреччина, Канада, Того), перераховуючи ТОВ «ЛІК» тільки частину грошових коштів від загальної виручки, лишаючи у такий спосіб поза оподаткуванням в Україні реальні прибутки. При цьому, враховуючи пов`язаність ТОВ «ЛІК» та EU GIG OU, надприбуток від продажів скляних ізоляторів при таких контрольованих операціях та фактичному приховуванні реального доходу на рахунках в банківських установах Естонії залишається у розпорядженні компанії EU GIG OU та її кінцевих бенефіціарів - громадян російської федерації.
		До введення в Україні правового режиму воєнного стану ТОВ «ЛІК» здійснювало системні поставки скляних ізоляторів для AT «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод», купляючи у даного заводу окремі вироби з металу, що використовувались складовими скляного ізолятора як готового виробу. Як наслідок, станом на 30.06.2022 кредиторська заборгованість ТОВ «ЛІК» перед AT «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод» становила понад 200 млн. грн., а її погашення у будь-який спосіб, у тому числі шляхом укладення договорів переуступки права вимоги (цесії), фактично може призвести до фінансування підприємства задіяного у сплаті значних сум податків в державний бюджет країни-агресора та залученого до фінансово- промислової групи «ЮНАКО» (www.unako.com), окремі заводи якої матеріально забезпечують поставками потреби міністерства оборони російської федерації.
		Під час виконання доручення прокурора щодо дослідження характеру економічної спрямованості ТОВ «ЛІК», зокрема в умовах воєнного стану, оперативними працівниками Управління СБ України у Львівській області встановлено, що GIG Holdings OU має в країні-агресора управлінську (дочірню) компанію ООО «Глобал Инсулэйтор Групп» (ІНН 6679106061), яка управляє процесами розповсюдження та просування продукції AT «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод» та ТОВ «ЛІК», які в свою чергу входять в склад групи компаній ООО «ЮНАКО - Инвест» (ІНН 6674156037), засновниками якої виступають ОСОБА_16 ИНН НОМЕР_4 , ОСОБА_23 ИНН НОМЕР_5 , ОСОБА_15 ИНН 667100443081, ОСОБА_24 ИНН 666102882445.
		Зокрема, під час аналізу Управлінням СБ України у Львівській області інформації опублікованої у відкритих джерелах встановлено, що до групи компаній ООО «ЮНАКО - Инвест» входить ряд підприємств, а саме: ООО «Глобал Инсулэйтор Групп» (ІНН 6679106061), ЗАО «Высоковольтный союз» (ІНН 6679063918), АО «Стройдормаш» (ІНН 7702616611), ООО «Завод винтовых свай» (ІНН 6601011713) та ООО «Современные арендные отношения» (ІНН 7726607380), які перебувають під впливом громадян з російської федерації та задіяні в матеріальному забезпеченні її збройних сил шляхом виконання договірних зобов`язань по результатах тендерних процедур де окремі підприємства групи «ЮНАКО» визначались переможцями.
		Так, протягом 2016-2022 років АО «Стройдормаш» (ІНН 7702616611) та АО «Уральский компрессорный завод» (генеральний директор якого з 2021 по 2022 років був ОСОБА_25 та який наразі є засновником GIG Holdings OU) були учасниками та уклали понад 13 контрактів з військовими формуваннями російської федерації (зокрема, з ОАО « ІНФОРМАЦІЯ_11 », ПАО «Амурский судостроительный завод», ОАО «720 Ремонтный завод средств обеспечения полетов», АО «Производственное объединение «Северное машиностроительное предприятие», «Министерство обороны российской федерации», «Федеральное агентство по поставкам вооружения, военной, специальной техники и материальных средств») на постачання компресорів високого тиску, електродіафрагм, запасних частин для компресорних станцій, , засобів наземного обслуговування загального застосовування авіаційних баз: компресорні станції, на загальну суму понад 276 млн. російських рублів.
		На теперішній час, з огляду на введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого 03.03.2022 Верховною Радою України, прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі - Закон), який визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об`єктів права власності російської федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону Російська Федерація - держава, яка рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року визнана державою-агресором і здійснює збройну агресію проти України; резиденти - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.
		На території України здійснюють господарську діяльність юридичні особи кінцевими бенефіціарами яких прямо або опосередковано є російська федерація та/або громадяни російської федерації, а також особи, які не є громадянами російської федерації, але мають найбільш тісний зв`язок з російською федерацією. Такі фізичні та юридичні особи - нерезиденти шляхом отримання прибутку від діяльності українських підприємств здійснюють фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, що призвели до інших тяжких наслідків.
		Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЛІК», проведений під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, засвідчив існування тісного зв`язку його кінцевих бенефіціарів з російською федерацією у вигляді матеріального забезпечення потреб міністерства оборони, а також існування системного здійснення ТОВ «ЛІК» експортних контрольованих операцій з продажу скляних ізоляторів через пов`язану особу, залишаючи реальні доходи поза оподаткуванням в Україні, оскільки громадяни російської федерації - засновники EU GIG OU (reg. number 11309278, Естонія) за такого фінансового посередництва використовують отримані доходи у власних цілях.
		Управління товариством згідно ст. 30 Закону України «Про господарські та додаткові товариства» здійснюється через загальні збори учасників, які вправі приймати ключові рішення щодо визначення напрямів діяльності, обрання виконавчого органу та його посадових осіб, визначення форм контролю та нагляду за товариством, тощо.
		Таким чином, на теперішній час є ризик ухвалення зборами учасників ТОВ «ЛІК» рішень, що сприятимуть виведенню з України службовими особами ТОВ «ЛІК» кредиторської заборгованості на користь AT «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод», вчиненню інших дій спрямованих на зміну складу засновників задля уникнення можливого застосування санкцій або механізму примусового вилучення майна, а також для приховування доказів умисного ухилення від сплати податків при здійсненні контрольованих експортних операцій з російською федерацією та компаніями з інших юрисдикцій, які можуть не відповідати правилам трансфертного ціноутворення, передбачених ст. 39 ПК України, з метою використання отриманих прибутків громадянами країни-агресора у власних цілях.
		Постановою слідчого від 18.08.2022 визнано речовими доказами 100% корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «ЛІК», що належать GIG Holdings OU (reg. number 12274151, Естонія) (а.с. 46-49).
		19 серпня 2022 року прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
		Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022140000000199, про накладення арешту на майно, дійшов висновку, що існують достатні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки воно визнане речовим доказом в кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, враховано наявність даних про відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
		З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено дані про майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно.
		Крім того, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_26 від 18 серпня 2022 року правомірно визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с.46-49).
		Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження та долученими до клопотання про накладення арешту документами на підтвердження того, що корпоративні права товариства співвідносяться із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для їх арешту.
		Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність підстав для задоволення даного клопотання прокурора, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна є безпідставними.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170  173 КПК України, наклав арешт на корпоративні права, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.
		Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
		Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогам ст. 98 КПК України.
		Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		Інші доводи, на які посилається в апеляційних скаргах представник також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційних скарг.
		До того ж, власники майна не позбавлені права звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
		Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
		Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
		Керуючись ст.ст.404,407,419,422 КПК України, колегія суддів
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2022 року про накладення арешту на майно, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах - ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2                  ОСОБА_4              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...