Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/50/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2022. Зареєстровано: 26.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2022.
Дата набрання законної сили: 16.12.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018,  тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua 
		___________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"07" листопада 2022 р.             Cправа № 902/50/21
		 
		Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,
		за участю:
		прокурора: Суходолі М.В. (посвідчення №062316 від 05.04.2021)
		представника позивача: не з`явився;
		представника відповідача (ТОВ "Гідравлік Мастер"): Тунік Ю.М. (ордер №147224 від 02.03.2021);
		представника відповідача (РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях): не з`явився;
		представника третьої особи: Піпко А.М. (довіреність №1 від 19.03.2021)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
		за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер", м.Київ
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м.Вінниця
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Вище професійне училище №11 м.Вінниці
		про визнання договору оренди недійсним та повернення орендованого майна
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Господарського суду Вінницької області 19.01.2021 надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури, подана в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, з наступними позовними вимогами:
		"1. Визнати недійсним договір оренди №2069-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вищого професійного училища №11 м.Вінниці, укладений 06.11.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер".
		2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" повернути Вищому професійному училищу №11 м.Вінниці за актом приймання-передавання нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення (№1 (70,2 кв.м), №2 (11,5 кв.м), №3 (3,0 кв.м), №4 (6,9 кв.м), част. №5 (4,6 кв.м) за даними БТІ), загальною площею 98,0 кв.м, одноповерхової будівлі магазину (літ.А), за адресою: 21034, м.Вінниця, Немирівське шосе, 78."
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача в оренду нежитлового приміщення державного закладу освіти суперечить положенням Закону України "Про освіту" та іншим нормативно-правовим актам.
		Ухвалою суду від 25.01.20021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/50/21, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
		17.02.2021 до суду надійшов відзив Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (а.с.56-83,т.1) (надалі по тексту - відповідач 1), в якому відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування чого зазначив, що Міністерство освіти і науки України (надалі по тексту - позивач) та Вище професійне училище №11 м.Вінниці (надалі по тексту - третя особа) надали усі необхідні погодження для укладення оспорюваного договору оренди відповідно до умов чинного законодавства. Окремо відповідач 1 зауважив, що згідно з відомостями ДРРПнаНМ на нежитлове приміщення, передане в оренду, не зареєстроване право господарського відання, а тому на таке приміщення не поширюються вимоги Закону України "Про освіту".
		24.02.2021 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" (а.с.89-107,т.1) (надалі по тексту - відповідач 2), в якому відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування чого зазначив, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання. Зауважив, що у даному випадку відповідач 1 правомірно передав в оренду відповідачу 2 нежитлове приміщення, яке перебуває на балансі закладу освіти.
		24 та 26 лютого 2022 прокурор надав суду відповіді на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 (а.с.108-123,т.1), в яких навів свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачами у відзивах заперечень та мотивів їх відхилення.
		Ухвалою суду від 17.05.2022 зупинено провадження у справі №902/50/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №902/413/21, від якого залежить вирішення справи №902/50/21.
		05.07.2022 судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі №902/50/21 у зв`язку з набранням законної сили рішенням у справі №902/413/21.
		Слід зазначити, що під час здійснення провадження у справі підготовчі судові засідання неодноразово відкладались, в них оголошувались перерви в зв`язку з неявкою представників сторін, відсутністю витребуваних документів, необхідних для розгляду цієї справи, а також з метою забезпечення сторонам можливості реалізувати процесуальні права, зокрема на подання усіх необхідних доказів в обґрунтування вимог і заперечень, на формування своїх аргументів та міркувань щодо процесуальних питань, які виникали під час розгляду.
		За наслідками слухання справи, 15.08.2022, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.09.2022.
		За клопотанням учасників справи під час здійснення провадження по розгляду справи по суті неодноразово оголошувались перерви, востаннє, 31.10.2022 - до 07.11.2022 об 12:00.
		В судове засідання по розгляду справи по суті, 07.11.2022, з`явились прокурор, представники відповідача 2 та третьої особи. Позивач та відповідач 1 правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином, зокрема позивач телефоном, що підтверджується складеною телефонограмою (а.с.148,т.2), а відповідач 1 в попередньому судовому засіданні під розписку (а.с.147,т.2).
		Під час розгляду справи по суті прокурор просила позов задовольнити у повному обсязі, а відповідач 2 та третя особа просили в позові відмовити в повному обсязі.
		Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.
		На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явились.
		Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 06.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" звернулося до Вищого професійного училища №11 м.Вінниці із заявою, в якій просило надати в оренду нерухоме майно: магазин-павільйон, одноповерхову будівлю, загальною площею 98 кв. м, за адресою: Немирівське шосе, 78, м.Вінниця. Мета використання: розміщення торгівельного об`єкту з продажу автотоварів (а.с.64,т.1).
		12.03.2019 Вище професійне училище №11 м. Вінниці звернулося до Департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації із листом №01/124 від 12.03.2019 (а.с.63,т.1), в якому просило ініціювати клопотання перед Міністерством освіти і науки України про надання згоди на оренду нерухомого майна, частину магазину - павільйону, одноповерхової будівлі, загальною площею 98 кв. м по Немирівському шосе, 78, яке незадіяне і не використовується в навчальному та виробничому процесі - ТзОВ "Гідравлік Мастер".
		Також в цьому листі третя особа зазначила, що мета використання: розміщення торгівельного об`єкту з продажу автотоварів, при цьому зазначено, що Вище професійне училище №11 м.Вінниці не заперечує, щоб орендодавцем виступило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області.
		19.03.2019 Департамент освіти і науки Вінницької облдержадміністрації листом №01-21/665 від 19.03.2019 (а.с.62,т.1) повідомив третю особу про те, що не заперечує проти надання дозволу на передачу в оренду відповідачу 2 нерухомого майна, а саме: частину магазину - павільйону, одноповерхової будівлі, загальною площею 98 кв. м, яке знаходиться за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе, 78 для розміщення торговельного об`єкту з продажу автотоварів.
		Так, 28.03.2019 Вище професійне училище №11 м.Вінниці звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області з листом №04/155 від 28.03.2019 (а.с.67,т.1), в якому повідомило про те, що не заперечує проти передачі в оренду ТзОВ "Гідравлік Мастер" нежитлових вбудованих приміщень №1 (70,2 кв. м), №2 (11,5 кв. м), №3 (3,0 кв. м), №4 (6,9 кв. м), частину приміщення №5 (6,4 кв. м) загальною площею 98,0 кв. м, які знаходяться в одноповерховій будівлі павільйону-магазину за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе, 78. Також цим листом зазначено, що павільйон-магазин знаходиться на балансі третьої особи.
		01.04.2019 ТзОВ "Гідравлік Мастер" звернулося до Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області із заявою №190401/1 від 01.04.2019 (а.с.68,т.1), в якій просило укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності - нежитлових вбудованих приміщень №1 (70,2 кв. м), №2 (11,5 кв. м), №3 (3,0 кв. м), №4 (6,9 кв. м), частина приміщення №5 (6,4 кв. м) загальною площею 98,0 кв. м, які знаходяться в одноповерховій будівлі павільйону-магазину за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе, 78 та перебуває на балансі третьої особи, строком на 2 роки 11 місяців, з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу автотоварів.
		03.04.2019 Регіональне відділення ФДМ України по Вінницькій області звернулося до Міністерства освіти і науки України із листом "про передачу в оренду державного нерухомого майна" за №11-06/1074 від 03.04.2019 (а.с.69,т.1), з приводу отримання дозволу на передачу в оренду (строком на 2 роки 11 місяців) ТзОВ "Гідравлік Мастер" державного нерухомого майна - нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 98,0 кв. м, одноповерхової будівлі магазину (літ. А), за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе, 78.
		11.06.2019 листом №1/11-5426 від 11.06.2019 (а.с.70,т.1) Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу в оренду державного нерухомого майна - нежитлових вбудованих приміщень одноповерхової будівлі магазину-павільйону (літ. А) площею 98,0 кв. м за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе, 78, з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, відповідно до законодавства терміном до 3-х років за умови врахування пропозицій орендаря щодо орендної плати.
		06.11.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі по тексту також - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" (далі по тексту також - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі вищого професійного училища №11 м.Вінниці №2069-НМ (а.с.21-27,т.1) (далі по тексту також - договір).
		Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення (№1 (70,2 кв. м), №2 (11,5 кв. м), №3 (3,0 кв. м), №4 (6,9 кв. м), част. №5 (4,6 кв. м) за даними БТІ), загальною площею 98,0 кв. м, одноповерхової будівлі магазину (літ. А), за адресою: 21034, м. Вінниця, Немирівське шосе, 78 (реєстровий номер майна за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності 03065891.1. АААБИД254), що перебуває на балансі Вищого професійного училища №11 м. Вінниці і є державною власністю. Вартість орендованого майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, станом на 31.08.2019, і становить 551 936,00 грн.
		Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 06.11.2019 до 04.11.2022 включно (п.10.1. договору).
		Згідно з п.1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу автотоварів.
		За умовами п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передавання, погодженого з орендодавцем.
		У відповідності до п.2.2. та п.2.5. договору, передача орендованого майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на орендоване майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Приватизація орендованого майна заборонена.
		Розділом 3 договору визначено порядок розрахунку та сплати орендної плати.
		06.11.2019 на виконання договору між орендодавцем, орендарем та Вищим професійним училищем №11 м.Вінниці, як балансоутримувачем, підписано акт приймання-передавання державного нерухомого майна (а.с.27,т.1), відповідно до якого балансоутримувач передав, орендар прийняв, а орендодавець погодив передачу на термін оренди нерухомого майна - нежитлових вбудованих приміщень (№1 (70,2 кв. м), №2 (11,5 кв. м), №3 (3,0 кв. м), №4 (6,9 кв. м), част. №5 (4,6 кв. м) за даними БТІ), загальною площею 98,0 кв. м, одноповерхової будівлі магазину (літ. А), за адресою: 21034, м. Вінниця, Немирівське шосе, 78 (реєстровий номер майна за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності 03065891.1. АААБИД254) (надалі по тексту також - нежитлове приміщення; об`єкт оренди), що перебуває на балансі третьої особи і є державною власністю.
		Враховуючи встановлені обставини суд дійшов до таких висновків.
		Спір між сторонам виник щодо правомірності укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі вищого професійного училища №11 м.Вінниці №2069-НМ від 06.11.2019.
		В обгрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту" визначено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
		Як слідує з позовної заяви, згідно з договором майно закладу освіти передано в оренду з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу автотоварів.
		Враховуючи те, що визначена договором діяльність орендаря не може вважатись використанням об`єкта оренди за освітнім призначенням та не пов`язана із наданням послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, то, на думку прокурора, такий договір необхідно визнати недійсним та зобов`язати відповідача повернути об`єкт оренди третій особі.
		Оцінюючи доводи прокурора щодо визнання договору недійсним суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
		У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Подібний правовий висновок щодо застосування ст.215 ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №913/204/18.
		При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Зазначений висновок зроблено судом з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.10.2022 у справі №925/1225/20.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).
		Пунктом 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
		За змістом ч.1 ст.79 Закону України "Про освіту" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
		Згідно з ч.1 ст.80 Закону України "Про освіту" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
		Частиною 4 ст.80 Закону України "Про освіту" (в редакції чинній на час укладання оспорюваного договору) передбачалось, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.
		Наразі імперативними приписами ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту" передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
		Таким чином, за змістом положень частин 1, 4 статті 80 Закону України "Про освіту" нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. Виняток лише становлять випадки надання в оренду майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. При цьому саме по собі невикористання навчальним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу, а недостатнє фінансування державного чи комунального навчального закладу також не є підставою для використання об`єктів освіти для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю.
		Відповідний висновок щодо застосування ч.1,4 ст. 80 Закону України "Про освіту" наведений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №906/1551/20.
		Враховуючи наведене для визнання спірного договору недійним необхідно встановити, що нежитлове приміщення, яке є об`єктом договору оренди, є майном державного закладу освіти і діяльність орендаря за спірним договором не пов`язана із освітнім процесом.
		Пунктом 26 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" визначено, що спеціальні закони це закони України "Про дошкільну освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту".
		Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про освіту", невід`ємним складником системи освіти є професійна (професійно-технічна) освіта.
		Приписами норм ст.18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать вищі професійні училища.
		Відповідно до ч.1-3 ст. 49 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" засновник закріплює за закладами професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності та установами професійної (професійно-технічної) освіти об`єкти права власності, які належать засновнику на праві власності або орендовані ним у інших власників.
		Об`єкти права власності закріплюються засновником за закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності або установою професійної (професійно-технічної) освіти на праві оперативного управління.
		Заклади освіти та установи професійної (професійно-технічної) освіти несуть відповідальність перед засновником за збереження та використання за призначенням закріпленого за ними майна. Контроль за використанням цього майна здійснюється засновником.
		Згідно абз.1 п.1.1. розділу 1 статуту Вищого професійного училища №11 м.Вінниці, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2017 №1261 (а.с.28-38,т.1) Вище професійне училище №11 м.Вінниці є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня.
		Абзацом 1 п.7.9. розділу 7 статуту Вищого професійного училища №11 м.Вінниці, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2017 №1261 визначено, що майно вищого професійного училища, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за вищим професійним училищем на праві оперативного управління.
		Вирішуючи питання щодо належності нежитлового приміщення, яке є об`єктом договору оренди, державному закладу освіти - Вищому професійному училищу №11 м.Вінниці суд зазначає, що частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Так, в провадженні Господарського суду міста Києва (справа №902/413/21) перебував спір за позовом ТзОВ "Гідравлік Мастер" та фізичної особи-підприємця Григоренка Олександра Сергійовича до Вищого професійного училища №11 м.Вінниця та Міністерства освіти і науки України про визнання права спільної часткової власності на 48/100 часток об`єкта нерухомості та зобов`язання до вчинення дій за зустрічним позовом Вищого професійного училища №11 м.Вінниця до ТзОВ "Гідравлік Мастер" та фізичної особи-підприємця Григоренка Олександра Сергійовича про визнання права державної власності в цілому на об`єкт нерухомості.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №902/413/21, яке набуло законної сили 12.01.2022, встановлено, що нежитлові вбудовані приміщення (№1 (70,2 кв. м), №2 (11,5 кв. м), №3 (3,0 кв. м), №4 (6,9 кв. м), №5 (4,6 кв. м) та част. №5 (4,6 кв. м), №6 (33,6 кв. м) за даними БТІ), загальною площею 136,2 кв. м, одноповерхової будівлі магазину (літ. А) є державною власністю, управління яким здійснює Міністерство освіти і науки України, а балансоутримувачем цього майна є Вище професійне училище №11 м. Вінниці.
		Враховуючи наведене, факт належності нежитлового приміщення, яке є об`єктом договору оренди, до майна державного закладу освіти - Вищого професійного училища №11 м.Вінниці встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №902/413/21.
		Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТзОВ "Гідравлік Мастер" є роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД-2010 47.78).
		Згідно з п.1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу автотоварів.
		Наведені вище обставини свідчать про те, що нежитлове приміщення, передане в оренду відповідачу 2 за спірним договором становить собою майно державного закладу освіти, на яке поширюються обмеження визначені ст.80 Закону України "Про освіту", а тому враховуючи те, що орендар не є суб`єктом освітньої діяльності, не надає освітні послуги, не є учасником освітнього процесу в закладі професійно-технічної освіти, використання об`єкту нерухомості є таким, що не пов`язане з наданням освітніх послуг, забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням освітнього процесу, тобто нежитлове приміщення використовується всупереч нормам спеціального законодавства, що регулює суспільні відносини в галузі освіти.
		Суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що згідно з відомостями ДРРПнаНМ на нежитлове приміщення, передане в оренду, не зареєстроване право господарського відання, а тому на таке приміщення не поширюються вимоги Закону України "Про освіту" з огляду на наступне.
		Як зазначено вище: рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №902/413/21 встановлено, що нежитлові вбудовані приміщення (№1 (70,2 кв. м), №2 (11,5 кв. м), №3 (3,0 кв. м), №4 (6,9 кв. м), №5 (4,6 кв. м) та част. №5 (4,6 кв. м), №6 (33,6 кв. м) за даними БТІ), загальною площею 136,2 кв. м, одноповерхової будівлі магазину (літ. А) є державною власністю, управління яким здійснює Міністерство освіти і науки України, а балансоутримувачем цього майна є Вище професійне училище №11 м. Вінниці.
		Частиною 2 ст.49 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що об`єкти права власності закріплюються засновником за закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності або установою професійної (професійно-технічної) освіти на праві оперативного управління.
		В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2022 №721 (а.с.122-123,т.2), яким внесено зміни у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.10.2016 №1243 "Про закріплення державного майна за Вищим професійним училищем №11 м.Вінниця" (зі змінами) та викладено додаток до наказу від 09.08.2022 №721 у новій редакції.
		Зі змісту вказаного вище додатку слідує, що павільйон-магазин (інвентарний номер 101310006, загальною площею 136,2 кв.м, розміщений за адресою: Немирівське шосе, 78 у м.Вінниці закріплений на праві оперативного управління за Вищими професійним училищем №11 м.Вінниці.
		Суд також критично відноситься до доводів відповідача 2 про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання та зауважує наступне.
		Частиною 3 ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно із складу єдиного майнового комплексу, забороненого до оренди, може бути об`єктом оренди, якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
		Підпунктом 2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 за №796 (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) передбачено надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі освіти як одна із видів оплатних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності.
		Також, абз.10 п.29 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" від 03.06.2020 за №483 визначено, що обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров`я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об`єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.
		В контексті наведених актів, на які посилається відповідач 2 як на підставу своїх заперечення проти позову, суд зазначає наступне.
		Частиною 7 ст.11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
		Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законом автономії суб`єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу (абз.1 ч.2 ст.2 Закону України "Про освіту").
		Абзацом 1 ч.6 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами.
		Статтею 80 Закону України "Про освіту" в редакціях, які були чинними як і на момент укладення спірного договору так і на момент розгляду справи передбачалась заборона передачі в оренду майна державних і комунальних закладів освіти для використання не за освітнім призначенням або для надання послуг пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
		Таким чином суд доходить висновку, що постанови Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010 та №483 від 03.06.2020 мають підзаконний характер і можуть застосовуватися лише в контексті відповідності нормам Закону України "Про освіту", який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання імперативних вимог частини 4 статті 80 цього Закону щодо заборони використання об`єктів освіти і науки не за цільовим (освітнім) призначенням.
		Зазначені твердження повністю узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеному в постанові від 12.03.2019 у справі №913/204/18.
		Суд також не бере до уваги посилання відповідача 2 на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №904/3956/17 та №922/2648/16, так як предметом позовів у цих справах є визнання недійсними договорів оренди приміщень навчальних закладів, укладених до 28.09.2017, та правові висновки Верховного Суду в зазначених справах ґрунтуються виключно на тлумаченні та застосуванні норм статей 61,63 Закону України "Про освіту" №1060-XII від 23.05.91, чинного до 28.09.2017, тоді як договір оренди, який оспорюється у цій справі, укладено під час дії Закону України "Про освіту" №2145-VIII від 05.09.2017, що набрав чинності з 28.09.2017.
		Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Істотними умовами договору є, зокрема умови про предмет договору (абз.2 ч.1 ст.638 ЦК України).
		Як вже неодноразово зазначалось вище, сторони предметом договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі вищого професійного училища №11 м.Вінниці №2069-НМ від 06.11.2019 визначили майно, яке не підлягає використанню не за освітнім призначенням, що суперечить положенням ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту", ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Отже, з урахуванням наведених вище обставин, приписів законодавства України та висновків Верховного Суду, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі вищого професійного училища №11 м.Вінниці №2069-НМ від 06.11.2019 за своїм змістом є таким, що не відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним з підстави, встановленої ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
		Розглядаючи вимогу щодо застосування наслідків недійсності договору суд вказує наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Згідно зі ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		Частиною 2 ст.795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
		З огляду на положення п.10.1. договору, останній укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє до 04.11.2022 (включно).
		Підпунктом 10.5.1. договору визначено, що дія договору оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, якщо протягом одного місяця після закінчення строку дії договору одна з сторін заявить про його припинення. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.
		За умовами п.5.10. договору, орендар зобов`язаний впродовж трьох робочих днів від дати припинення або розірвання договору оренди повернути орендоване майно балансоутримувачу в стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна.
		Відповідно до п.10.10. договору, орендоване майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання, погодженого орендодавцем.
		Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній підписаний акт приймання-передавання об`єкту оренди, суд доходить висновку, що вимога про застосування наслідків недійсності договору шляхом зобов`язання відповідача 2 повернути Вищому професійному училищу №11 м.Вінниці за актом приймання-передавання нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення (№1 (70,2 кв.м), №2 (11,5 кв.м), №3 (3,0 кв.м), №4 (6,9 кв.м), част. №5 (4,6 кв.м) за даними БТІ), загальною площею 98,0 кв.м, одноповерхової будівлі магазину (літ.А), за адресою: 21034, м.Вінниця, Немирівське шосе, 78 є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
		Усталена практика Європейського суду з прав людини відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
		З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Положення ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи наведене вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		За правилами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За подання до суду даної позовної заяви прокурором було сплачено 4 540,00 грн судового збору, який за результатами вирішення даного спору в повному обсязі покладається на відповідачів.
		Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78,                           79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №2069-НМ, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вищого професійного училища №11 м.Вінниці №2069-НМ, укладений 06.11.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (Україна, 21018, Вінницька обл., Вінницький район, м.Вінниця, вул.Гоголя, буд.10; ідентифікаційний код юридичної особи: 42964094) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" (Україна, 01103, м.Київ, вул.Підвисоцького Професора, буд.6-В; ідентифікаційний код юридичної особи: 37316467).
		3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" (Україна, 01103, м.Київ, вул.Підвисоцького Професора, буд.6-В; ідентифікаційний код юридичної особи: 37316467) повернути Вищому професійному училищу №11 м.Вінниці (Україна, 21034, Вінницька обл., м.Вінниця, Немирівське шосе, буд.78; ідентифікаційний код юридичної особи: 03065891) за актом приймання-передавання нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення (№1 (70,2 кв.м), №2 (11,5 кв.м), №3 (3,0 кв.м), №4 (6,9 кв.м), част. №5 (4,6 кв.м) за даними БТІ), загальною площею 98,0 кв.м, одноповерхової будівлі магазину (літ.А), за адресою: 21034, м.Вінниця, Немирівське шосе, 78.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" (Україна, 01103, м.Київ, вул.Підвисоцького Професора, буд.6-В; ідентифікаційний код юридичної особи: 37316467) на користь Вінницької обласної прокуратури (Україна, 21050, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Монастирська, буд.33; ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
		5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (Україна, 21018, Вінницька обл., Вінницький район, м.Вінниця, вул.Гоголя, буд.10; ідентифікаційний код юридичної особи: 42964094) на користь Вінницької обласної прокуратури (Україна, 21050, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Монастирська, буд.33; ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
		6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		7. Примірник повного судового рішення надіслати згідно переліку.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2    ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5    Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України, у зв`язку із значним обсягом досліджуваних обставин і обумовленою цим складністю, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, тривалою повітряною тривогою та відключенням електропостачання, повне рішення складено 25 листопада 2022 р.
		 
		Суддя                                           Нешик О.С.
		віддрук. прим.:
		1 - до справи;
		2 - прокурору (vinnytsiaprok02@gmail.com, 30vinnitsa@ukr.net);
		3 - Міністерству освіти і науки України (mom@mon.gov.ua);
		4 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлік Мастер" (tynik10@gmail.com);
		5 - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м.Вінниця (vinnitsya@spfu.gov.ua);
		6 - представнику Вищого професійного училища №11 (ampurist@gmail.com).

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...