Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/317/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано судом: 25.11.2022. Зареєстровано: 26.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2022.
Дата набрання законної сили: 16.12.2022
Номер судового провадження: 11/01/911/317/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"12" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/317/22 
		 
		Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу 
		 
		За позовом Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садівного матеріалу, м. Київ
		до Приватного підприємства Сорт, Київська обл., м. Березань
		третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Фонд державного майна України, м. Київ
		про визнання договорів недійсними
		 
		Представники сторін:
		позивавча - не з`явився;
		відповідача  Герасименко В.М.;
		третьої особи  не з`явився.
		 
		Обставини справи:
		 
		Позивач звернувся до суду через підсистему Електронний суд з позовом про визнання недійсними договорів від 06.10.2020 № 483-1/2020-ПР про виконання сільськогосподарських робіт та № 484-1/2020-ФР поставки зерна майбутнього врожаю, укладений між ПП "Сорт" та ДП "ЦСЕНСМ".
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні договори були укладені з перевищенням посадових повноважень підписанта з боку позивача, який діяв всупереч інтересам, чим порушив порядок вчинення господарського зобовязання державним унітарним підприємством із зантересованою особою та ЗУ "Про запобігання корупції", договори не схвалювались ані наглядовою радою, ані Фондом державного майна.
		Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що керівник Київської філії ДП не є особою в розумінні припису ч. 6 ст. 73 ГК України, яка підпадає під номенклатуру органи управління Державним підприємством. Керівник ПП «Сорт» не є членом сім`ї посадової особи визначеної абз. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 73-1 ГК України, та як директор ПП «Сорт» та кінцевий бенефіціарій не є особою заінтересованою у вчиненні господарських зобов`язань за спірними договорами, що унеможливлює застосування до спірних договорів норм ст. 73-1 ГК України.
		Відповідно господарські зобов`язання не укладались з особою, яка заінтересована в його вчиненні, тому спірні договори не є господарськими зобов`язаннями, щодо вчинення яких є заінтересованість, а відповідно, спірні договори не підлягають погодженню наглядовою радою та органом до сфери управління якого входить ДП.
		Третя особа ФДМ України надав письмові пояснення, в яких підтримує позовні вимоги в повному обсязі, та зазначає, що засновником і директором відповідача є Пархоменко Р.Ю.  рідний син директора Київської філії позивача, до складу якої входять землі Київської та Чернігівської областей. Предмет кожного з оспорюваних договорів перевищує 100 мінімальних заробітних плат, а отже, в.о. генерального директора підприємства Сахненко В.О. не мав права одноособово їх укладати без отримання погодження наглядової ради підприємства та/або Фонду, однак такого погодження отримано не було. Оспорювані договори підлягають визнанню їх не дійсними з огляду на те, що вони були укладені в порушення порядку укладення договору із заінтересованістю з афільованою особою, предмет яких є більшим 100 мінімальних заробітних плат, просить суд розглядати справу без участі представника Фонду на підставі наявних у суду матеріалів.
		В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.09.2022 по 12.10.2022. На день розгляду справи на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в Україні та переходом позивача на дистанційну роботу.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ДП ЦСЕНСМ (Позивач) є державним унітарним комерційним підприємством суб`єктом управління якого є Фонд державного майна України, 08.11.2019 року на посаду в.о. генерального директора ДП "ЦСЕНСМ" призначено Сахненка Василя Олександровича.
		02.09.2021 року Сахненка В.О. було звільнено та розпочато перевірку діяльності за попередні періоди якою виявлено, що Позивачем 06.10.2020 року було укладено два договори з Приватним підприємством Сорт: Договір № 483-1/2020-ПР про виконання сільськогосподарських робіт (далі - Договір підряду) та Договір № 484-1/2020-ФР поставки зерна майбутнього врожаю (далі - Догові поставки).
		Відповідно до п. 1.1. Договору підряду Виконавець (Відповідач) надає, а Замовник (Позивач) приймає та оплачує роботи з вирощування сільськогосподарської продукції, зазначену у Додатках до цього Договору, на земельних ділянках Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу: Березанський відділок Київської філії ДП ЦСЕНСМ, документ на право власні ІІ-КВ № 002241 від 21.01.1997 року, на загальній площі ріллі 165,00 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський р-н, м. Березань; Прилуцька СДС Чернігівської філії ДП ЦСЕНСМ, документ на право власності ЧН 001757 від 05.06.2001 року, на загальній площі ріллі 100,00 га, яка знаходиться адресою: с. Богданівка, Чернігівської області; Козелецька СДС Чернігівської філії ДП ЦСЕНСМ, документ на право власності ЯЯ 373284 від 27.06.2008 року, на загальній площі ріллі 118,00 га, яка знаходиться адресою: смт. Козелець Чернігівської області.
		В обгрунтування заявленого позову ДП "ЦСЕНСМ" зазначає, що у вересні 2021 року йому стало відомо, що Козелецьким РУ ГУНП у Чернігівській області порушено кримінальне провадження № 12021270350000259 за фактом незаконної передачі посадовими особами ДП ЦСЕНСМ в оренду та обробіток ПП Давід плюс земельної ділянки кадастровий номер 7422080200:73:022:0002 (Козелецька СДС Чернігівської філії).
		В ході участі Позивача у слідчих діях стало відомо, що вказану земельну ділянку обробляє місцевий мешканець ОСОБА_1 , яким частину цієї земельної ділянки було засіяно сільськогосподарською культурою соя без відповідних дозвільних документів, хоча за Договором підряду Відповідач зобов`язаний використовувати земельну ділянку для вирощування кукурудзи.
		Крім того, позивач зазначає, що під час збору документів та інформації у вищевказаному кримінальному провадженні було виявлено, що з боку Відповідача договори з Позивачем підписані в.о директора Шавло Ольгою Іванівною, а засновником і директором Відповідача є Пархоменко Роман Юрійович - рідний син директора Київської філії Позивача Пархоменка Ю.М.
		Також, в ході подальшого службового розслідування у вказаних договорах зафіксована врожайність у Чернігівській області 5 тон кукурудзи з гектара, хоча за офіційними даними за 2020 рік середня врожайність становила 7,28 т/га (у 2022 році - 13 т/га), а також виявлено завищення цін та обсягів виконуваних підрядних робіт. В свою чергу у Договорі поставки зазначені ціни на продукцію, що нижче середньо ринкових, тобто за цими договорами відбулось завищення обсягів та цін підрядних робіт та заниження врожайності та цін на вирощену продукцію.
		Таким чином, на думку позивача, спірні договори були укладені з перевищенням посадових повноважень підписанта, який діяв від імені ДП "ЦСЕНСМ", всупереч інтересам, чим порушив порядок вчинення господарського зобов`язання державним унітарним підприємством із заінтересованою особою та ЗУ "Про запобігання корупції"
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
		Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства (ч. 9 ст. 73 ГК України).
		Положеннями ч. 1 ст. 73-1 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання державного унітарного підприємства, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і яке укладається з особою, заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи, є господарським зобов`язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість.
		Приписами ч. 2 ст. 73-1 ГК України визначено, що особою, заінтересованою у вчиненні господарського зобов`язання є, зокрема: член сім`ї посадової особи, зазначеної в абзацах другому і третьому цієї частини, - чоловік (дружина), особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій будь-яка з осіб, зазначених в абзацах другому - четвертому цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) або членом органу управління, органу, який здійснює функції контролю та/або нагляду.
		Згідно ч. 4 ст. 73-1 ГК України господарське зобов`язання із заінтересованістю підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства а у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відносить державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.
		Особа, яка є заінтересованою у вчиненні господарського зобов`язання, повинна протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості, але до вчинення господарського зобов`язання, подати на розгляд наглядової ради, у випадках, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, - органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство: проект господарського зобов`язання із зазначенням вартості одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена господарським зобов`язанням, і загальної суми господарського зобов`язання, передбаченого частиною третьою цієї статті; інформацію з посиланням на конкретні норми частини другої цієї статті із зазначенням ознаки заінтересованості особи у вчиненні господарського зобов`язання.
		Згідно з абз. 2 ч. 7 ст. 73-1 ГК України якщо заінтересована у вчиненні господарем зобов`язання особа є особою, зазначеною в абзаці третьому частини другої цієї статті вирішення конфлікту інтересів відбувається в порядку, передбаченому законодавством про запобігання корупції.
		Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		За умовами ч. 11 ст. 73-1 ГК України господарське зобов`язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частиною четвертою - десятою цієї статті, створює, змінює, припиняє права та обов`язки його сторін лише у разі подальшого схвалення такого господарського зобов`язання наглядовою радою державного унітарного підприємства або органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство. У разі неотримання подальшого схвалення господарської зобов`язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, таке зобов`язання може бути визнано судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
		Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		З огляду на вищевикладене позивач зазначає, що наведені вище договори не схвалювалися наглядовою радою або Фондом державного майна України, а з огляду на те, що предмет кожного спірного договору перевищує 100 мінімальних заробітних плат. В.о. генерального директора Сахненко В.О. не мав права на укладення договорів без такого погодження і тому вони підлягають визнанню судом недійсними.
		Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що позивач належними та допустимими доказами не довів, що посадова особа, керівник Київської філії ДП ЦСЕНСМ є посадовою особою органів управління ДП ЦСЕНСМ. Водночас, Відповідач, виходячи із безпідставності звернення до суду позивача, довів наявність підстав для відмови в позовних вимогах, виходячи з наявних обставин та приписів норм ст. 73-1 ГКУ.
		Оскільки на момент підписання оспорюваних договорів в ДП ЦСЕНСМ була відсутня наглядова рада, органами управління ДП ЦСЕНСМ є виключно та вичерпно: керівник ДП ЦСЕНСМ, яким є посадова особа котра виконує обов`язки директора ДП ЦСЕНСМ, а також наглядова рада ДП ЦСЕНСМ, що не вступає в протиріччя зі Статутом ДП ЦСЕНСМ, яким визначено саме такий же склад органів управління ДП ЦСЕНСМ
		При відсутності наглядової ради до органів управління ДП ЦСЕНСМ відноситься і посадова особа Державного фонду майна України до сфери управління якого належить ДП ЦСЕНСМ, яка відповідальна за прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення ДП ЦСЕНСМ господарського зобов`язання із заінтересованістю.
		Зазначене не вступає в суперечність в протиріччя із положеннями ч. 6 ст.73 ГКУ, якою визначено органи управління державного унітарного підприємства, який також відповідає зазначеному переліку в Статуті ДП ЦСЕНСМ.
		Отже з урахуванням приписів ст. 73-1 та ч. 6 ст. 73 ГКУ посадова особа, керівник Київської філії ДП ЦСЕНСМ не підпадає під перелік посадових осіб органів управління ДП ЦСЕНСМ, як і посадових осіб органу, до сфери управління якого належить ДП ЦСЕНСМ які відповідають за надання згоди на вчинення ДП ЦСЕНСМ господарського зобов`язання із заінтересованістю, в звязку з чим ОСОБА_2 не є особою заінтересованою у вчиненні господарського зобов`язання в розумінні п.4 ч. 2 ст. 73-1 ГКУ, як не є і особою заінтересованою у вчиненні господарського зобов`язання, перелік яких визначено п. 5 ч. 2 ст. 73-1 ГКУ ПП Сорт, де син керівника Київської філії ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціаром.
		Відповідно до ч. 11 ст. 73-1 ГКУ господарське зобов`язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, яке вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами 4, 5, 6, 7, 8, 9,10 змінює, припиняє права сторін у разі недотримання подальшого схвалення господарського зобов`язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, таке зобов`язання може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства.
		Таким чином, господарські зобов`язання у зазначених спірних договорах №483-1/2020- ПР та №484-1/2020-ФР не є господарськими зобов`язаннями щодо вчинення яких є заінтересованість, з огляду на що оспорювані договори не підлягають погодженню наглядовою радою ДП ЦСЕНСМ, а за її відсутності, відповідно і погодженню органом до сфери управління якого входить ДП ЦСЕНСМ, в зв`язку з чим позовна заява є необгрунтованою, а її вимоги не підпадають під приписи норм статей 73-1 ГКУ.
		Крім того, спосіб захисту, котрий передбачений одним із приписів ст. 16 ЦКУ, який вибрав позивач, а саме визнання правочинів недійсними - є неефективним, так як є таким, що не призводить до поновлення права в більш позитивному розмірі, а ніж обсяг права позивача на момент укладання правочинів, що оспорюються, як і на дату розгляду справи по суті, а саме на 12.10.2022, так як за обставини визнання спірних договорів недійсними, виникне обставина, відповідно до якої ні інтереси ДП ЦСЕНСМ, ні інтереси держави відповідно не буде захищено, а навпаки створиться ризик їх подальшого погіршення, тому не відповідатиме завданню та засадам господарського судочинства, що в розумінні приписів статей 2, 4 ГПК України є також окремою підставою для відмови в задоволенні позову. 
		Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову у даній справі.
		В силу ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.
		Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд-
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові відмовити повністю.
		 
		Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
		Повний текст рішення підписано 25.11.2022 року.
		 
		Суддя Л.Я. Мальована

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...