Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/6394/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2022. Зареєстровано: 28.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2022.
Дата набрання законної сили: 28.11.2022
Номер судового провадження: 2/752/6222/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 752/6394/22 
		Провадження № 2/752/6222/22 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		(заочне)
		 
		27.10.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
		головуючого судді Шевченко Т.М.
		з участю секретаря Солодовник Я.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних, інфляційних збитків та пені, -
		в с т а н о в и в:
		 
		у червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 :
		- грошові кошти у розмірі 60 500 грн., сплачені за договором на надання послуг по розробці дизайну інтер?єру № 13/08/2020-01 від 13.08.2020 року;
		- три проценти річних у розмірі 3 289,97 грн., інфляційні збитки у розмірі 15 917,55 гривень;
		- пеню у розмірі 1 166 203,50 грн.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що 13.08.2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договірна надання послуг по розробці дизайну інтер?єру № 13/08/2020-01, згідно умов якого замовник доручає і зобов?язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт, а виконавець приймає на себе зобов?язання за узгодженим технічним завданням розробити дизайн-проект інтер?єру приміщення (житлового, громадського), загальною площею 92 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ЖК «Метрополіс». Вартість робіт за договором становила 88 550 грн. Відповідно до умов договору, в день підписання останнього замовник сплачує аванс у розмірі 70 % вартості робіт, що становить 60 500 грн., а виконавець приступає до обмірів приміщення і робіт по ескізу інтер?єру.
		14.08.2020 оку ОСОБА_1 перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_2 аванс у розмірі70 % вартості робіт, що становить 60 500 грн.
		Згідно умов договору, виконавець зобов?язаний був виконати роботу протягом 60 робочих днів, починаючи з 17.08.2020 року та у термін до 09.11.2020 року. 
		У зв?язку із невиконанням ФОП ОСОБА_2 умов договору та взятих на себе зобов?язань, 24.12.2021 року позивачем направлено останньому повідомлення про розірвання договору та вимогу про повернення коштів у розмірі 60 500 грн. Вказаний лист отримано відповідачем 29.12.2021 року.
		Однак, вже 04.02.2022 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з?явився запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за власним рішенням з 03.02.2022 року.
		Оскільки позивач вважає укладений між сторонами договір від 13.08.2020 року розірваним, відповідач у добровільному порядку повертати отримані за договором грошові кошти відмовляється, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.06.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 45).
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а. 70).
		Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.
		27.10.2022 року до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.
		З огляду на викладене, враховуючи відсутність відзиву на позов, суд розглядає справу за наявними у справі доказами.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню із постановленням заочного рішення по суті спору, з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2020 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як виконавцем, та ОСОБА_1 , як замовником, укладено договір на надання послуг по розробці дизайну інтер?єру № 13/08/2020-01 (а.с. 12-17), за умовами п. 1.1 замовник доручає і зобов?язується прийняти і оплатити результат виконаних робіт, а виконавець приймає на себе зобов?язання за узгодженим технічним завданням розробити дизайн-проект інтер?єру приміщення (житлового, громадського) загальною площею 92 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ЖК «Метрополіс».
		Види робіт, обсяг і зміст технічної документації, вартість робіт, що є предметом цього договору, визначені: технічним завданням на розробку дизайн-проекту, складом дизайн-проекту, графіком виконання робіт та оплати (п. 1.2 договору).
		Відповідно до п. 2.5 договору, виконавець зобов?язується виконати робочий проект протягом 60 робочих днів з дня отримання авансового платежу, згідно даного договору і надання виконавцю вихідних даних, передбачених п. 1.2 договору.
		Згідно п. 4.1 договору, вартість робіт за цим договором на моменту укладення становить: сума договору становить 88 550 грн., що еквівалентно 3220 доларів США.
		У день підписання цього договору замовник виплачує виконавцю аванс 70% від вартості договору у сумі 60 500 грн., що еквівалентно 2200 доларів США, а виконавець приступає до обмірів приміщення і робіт по ескізу інтер?єру, згідно із додатком № 1 даного договору, за домовленістю із замовником.
		У день передачі повністю завершеного робочого проекту (робочих креслень), приміщень та пакету креслень, згідно Додатку № 1 до даного договору, замовник виплачує виконавцю суму у розмірі 30% вартості договору у сумі 28 050 грн., що еквівалентно 1020 доларів США (п.п. 4.1.3 договору).
		Відповідно до п. 5.3 договору, замовник має право відмовитись від виконання цього договору, письмово повідомивши не менше ніж за 15 робочих днів до дати розірвання договору.
		Замовник та виконавець мають право розірвати даний договір на будь-якому етапі робіт, провівши між собою розрахунки і підтвердивши розірвання письмово (п. 5.6).
		Додаток № 1 до договору від 13.08.2020 року містить технічне завдання на проект (а.с. 18-19).
		14.08.2020 року ОСОБА_1 здійснено платіж на користь ФОП ОСОБА_2 у розмірі 60 500 грн., із призначенням платежі - оплата рахунка-фактури № 14082020 від 14.08.2020 року згідно з договором № 13/08/2020-01, що стверджується квитанцією № 37793761 від 14.08.2020 року (а.с. 22).
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		За змістом положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання).
		23.12.2021 року направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 повідомлення про відмову від договору (розірвання договору) та вимогу про повернення коштів у зв?язку із невиконанням ФОП ОСОБА_2 умов договору (а.с. 25-28).
		Вказане повідомлення отримано ФОП ОСОБА_2 29.12.2021 року особисто, що стверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 30).
		З даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 03.02.2022 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за його рішенням (а.с. 33-36).
		Станом на час розгляду справи доказів виконання відповідачем зобов?язань за укладеним між сторонами договором від 13.08.2020 року, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і відповідачем на спростування доводів позивача.
		Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		За вказаних обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що договір на надання послуг по розробці дизайну інтер?єру № 13/08/2020-01 від 13.08.2020 року розірваний з 21.01.2022 року, враховуючи, що повідомлення про розірвання договору відповідач особисто отримав 29.12.2021 року.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов?язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Так, за період з 15.08.2020 року по 07.06.2022 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 3 289,97 грн., інфляційні збитки за період з 15.08.2020 року по 07.06.2022 року у розмірі 15 917,55 грн., пеню за період з 09.11.2020 року по 21.01.2022 року у розмірі 1 166 203,50 грн.
		Суд приймає розрахунки, складені позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України. Відповідачем вказані розрахунки не спростовано.
		Враховуючи викладене, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог.
		В частині вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
		Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
		Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно з частиною першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
		На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 50 000 грн. позивачем надано в розпорядження суду наступні копії документів: договору про надання правової допомоги № 01/06/2022 від 01.06.2022 року з додатками до нього, ордеру серії АІ № 1275268, акту приймання-передачі наданих послуг № 06/09/2022 від 06.09.2022 року, актів отримання гонорару від 22.08.2022 року, від 06.09.2022 року. 
		Зважаючи на викладене, обставини справи та її складність, наявність доказів фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу, суд надходить до висновку про те, що позивачем доведено понесення ним витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 50 000 грн.
		Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних, інфляційних збитків та пені - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 60 500 (шістдесят тисяч п?ятсот) гривень, сплачених за договором на надання послуг по розробці дизайну інтер?єру № 13/08/2020-01 від 13.08.2020 року.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 3% річних у розмірі 3289 (три тисячі двісті вісімдесят дев?ять) гривень 97 копійок, інфляційні збитки у розмірі 15 917 (п?ятнадцять тисяч дев?ятсот сімнадцять) гривень 55 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 1 166 203 (один мільйон сто шістдесят шість тисяч двісті три) гривні 50 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 50 000 (п?ятдесят тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п?ять) гривень.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...