Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/6588/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2022. Зареєстровано: 28.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2022.
Дата набрання законної сили: 28.11.2022
Номер судового провадження: 2/752/6272/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 752/6588/22 
		Провадження № 2/752/6272/22 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		(заочне)
		 
		27.10.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
		головуючого судді Шевченко Т.М.
		з участю секретаря Солодовник Я.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних, інфляційних збитків та пені, -
		в с т а н о в и в:
		 
		у червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути зфізичної особи-підприємця ОСОБА_2 :
		- грошові кошти у розмірі 1 011 822 грн.;
		- три проценти річних у розмірі 38 329,15 грн., інфляційні збитки у розмірі 226 078,63 гривень;
		- пеню у розмірі 971 349,12 грн.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що у 2020 році між ОСОБА_3 , що діяв в інтересах ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли відносини на підставі усних домовленостей щодо купівлі-продажу будівельних товарів та техніки для здійснення ремонту квартири. Сторони не підписували жодних письмових договорів чи документів, які б підтверджували домовленості щодо купівлі-продажу товарів, оскільки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були дружні відносини.
		ФОП ОСОБА_2 було сформовано рахунки на загальну суму 1 011 822 грн., що були одразу оплачені ОСОБА_1 , однак оригінали рахунків-фактур не були передані позивачу.
		Всі усні переговори щодо придбання товару позивач вів з ОСОБА_3 , який виступав посередником між позивачем та ФОП ОСОБА_2 . Весь час ОСОБА_3 запевняв позивача, що оплачений позивачем товар є в наявності та знаходиться на складах. 
		23.12.2021 року після чергових усних прохань позивача надати докази існування оплаченого ним товару та порушення ОСОБА_3 чергових усних домовленостей, позивач направив відповідачу лист від 23.12.2021 року з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 1 011 822 грн. 
		Позивач зазначає, що на момент звернення до суду з позовом, відповідач не здійснив передачу жодного товару для виконання ремонту у квартирі, належній позивачу, а також не повернув грошові кошти за непоставлений товар.
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 72).
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі (а.с. 98).
		27.10.2022 року до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.
		З огляду на викладене, враховуючи відсутність відзиву на позов, суд розглядає справу за наявними у справі доказами.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню із постановленням заочного рішення по суті спору,  з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що у період з 09.10.2020 року по 11.10.2021 року ОСОБА_1 здійснено оплату товарів на загальну суму у розмірі 1 011 822 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у відповідних сумах, що стверджується наступними платіжними дорученнями:
		- платіжне доручення № 41864353 від 09.10.2020 року про оплату рахунку-фактури № 09102020 від 09.10.2020 року у сумі 20 300 грн. (а.с. 23);
		- платіжне доручення № 43098446 від 26.10.2020 року про оплату рахунку-фактури № 26102020-5 від 26.10.2020 року у сумі 74 985 грн. (а.с. 24);
		- платіжне доручення № 0410001 від 27.10.2020 року про оплату рахунку-фактури № 27102020-1 від 27.10.2020 року у сумі 84 050 грн. (а.с. 25);
		- платіжне доручення № 47768877 від 17.12.2020 року про оплату рахунку-фактури № 17112020-1 від 17.12.2020 року у сумі 71 500 грн. (а.с. 25);
		- платіжне доручення № 52212583 від 12.02.2021 року про оплату рахунку-фактури № 12122021-1 від 12.02.2021 року у сумі 207 500 грн. (а.с. 26);
		- платіжне доручення № 52648539 від 17.02.2021 року про оплату рахунку-фактури № 17022021-3 від 17.02.2021 року у сумі 26 200 грн. (а.с. 27);
		- платіжне доручення № 53496484 від 26.02.2021 року про оплату рахунку-фактури № 16022021-3 від 26.02.2021 року у сумі 10 480 грн. (а.с. 27);
		- платіжне доручення № 54640708 від 10.03.2021 року про оплату рахунку-фактури № 10032021-7 від 10.03.2021 року у сумі 69 900 грн. (а.с. 28);
		- платіжне доручення № 55382423 від 18.03.2021 року про оплату рахунку-фактури № 18032021-1 від 18.03.2021 року у сумі 65 000 грн. (а.с. 29);
		- платіжне доручення № 57357814 від 09.04.2021 року про оплату рахунку-фактури № 09042021-1 від 09.04.2021 року у сумі 107 474 грн. (а.с. 30);
		- платіжне доручення № 57708030 від 13.04.2021 року про оплату рахунку-фактури № 130420021-4 від 13.04.2021 року у сумі 85 475 грн. (а.с. 31);
		- платіжне доручення № 63908218 від 17.06.2021 року про оплату рахунку-фактури № 17062021-2 від 17.06.2021 року у сумі 22 094 грн. (а.с. 32);
		- платіжне доручення № 64990060 від 29.06.2021 року про оплату рахунку-фактури № 29062021-1 від 29.06.2021 року у сумі 45 861 грн. (а.с. 33);
		- платіжне доручення № 73166190 від 21.09.2021 року про оплату рахунку-фактури № 21092021-1 від 21.09.2021 року у сумі 49 931 грн. (а.с. 33);
		- платіжне доручення № 52212583 від 12.02.2021 року про оплату рахунку-фактури № 12122021-1 від 12.02.2021 року у сумі 207 500 грн. (а.с. 26);
		- платіжне доручення № 74693969 від 06.10.2021 року про оплату рахунку-фактури № 06102021-1 від 06.10.2021 року у сумі 5 760 грн. (а.с. 33);
		- платіжне доручення № 74986367 від 08.10.2021 року про оплату рахунку-фактури № 08102021-1 від 08.10.2021 року у сумі 28 654 грн. (а.с. 34);
		- платіжне доручення № 75979980 від 18.10.2021 року про оплату рахунку-фактури № 18102021-3 від 18.10.2021 року у сумі 9 596 грн. (а.с. 35);
		- платіжне доручення № 76224092 від 20.10.2021 року про оплату рахунку-фактури № 20102021-1 від 20.10.2021 року у сумі 14 212 грн. (а.с. 36);
		- платіжне доручення № 76358253 від 21.10.2021 року про оплату рахунку-фактури № 21102021-1 від 21.10.2021 року у сумі 12 850 грн. (а.с. 37).
		Наведене також вбачається із виписки по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с. 38-39).
		24.12.2021 року ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено засобами поштового зв?язку вимогу про виконання зобов?язання на суму 1 011 822 грн., в якій просив поставити товар, оплачений відповідно до рахунків-фактур у семиденний строк з дня отримання вимоги (а.с. 40-45).
		Відповідно до даних сайту оператора поштового зв?язку вказана вимога вручена особисто адресату 29.12.2021 року (а.с. 47-48).
		14.01.2022 року ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено засобами поштового зв?язку вимогу про розірвання договірних відносин у зв?язку із невиконанням зобов?язання, та повернення грошових коштів у розмірі 1 011 822 грн. (а.с. 49-52).
		06.02.2022 року ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 повторно направлено засобами поштового зв?язку вимогу про розірвання договірних відносин у зв?язку із невиконанням зобов?язання, та повернення грошових коштів у розмірі 1 011 822 грн. (а.с. 58-61).
		Відповідно до даних сайту оператора поштового зв?язку вказана вимога вручена особисто адресату 11.02.2022 року (а.с. 63-64).
		Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов?язань, не поставлено ані оплачений товар, ані повернуто грошові кошти за непоставлений товар.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		За змістом положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає товар та зобов?язується сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст. 622 ЦК України, продавець зобов?язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або активів цивільного законодавства.
		За змістом положень ст. 663 ЦК України, продавець зобов?язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.
		Обов?язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов?язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).
		Відповідно до положень ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання).
		Оскільки сторонами письмово не було погоджено строки поставлення товару, то відповіднод о положень ст. 663, ст. 530 ЦК України, ФОП ОСОБА_2 була зобов?язана поставити ОСОБА_1 товар у семиденний строк з дня отримання вимогу, яку остання отримала 29.12.2021 року. 
		Станом на час розгляду справи доказів виконання відповідачем зобов?язань за укладеним між сторонами усним договором купівлі-продажу товару, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і відповідачем на спростування доводів позивача.
		Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов?язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. 
		Так, за період з 10.10.2020 року по 17.06.2022 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 38 329,15 грн., інфляційні збитки за період з 10.10.2020 року по 17.06.2022 року у розмірі 226 078,63 грн., пеню за період з 14.03.2022 року по 17.06.2022 року у розмірі 971 349,12 грн.
		Суд приймає розрахунки, складені позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України. Відповідачем вказані розрахунки не спростовано.
		Враховуючи викладене, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог.
		В частині вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
		Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
		Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно з частиною першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
		На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 100 000 грн. позивачем надано в розпорядження суду наступні копії документів: договору про надання правової допомоги № 01/06/2022 від 01.06.2022 року з додатками до нього, ордеру серії АІ № 1275268, акту приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2022 року, актів отримання гонорару від 23.08.2022 року, від 06.09.2022 року. 
		Зважаючи на викладене, обставини справи та її складність, наявність доказів фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу, суд надходить до висновку про те, що позивачем доведено понесення ним витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 100 000 грн.
		Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних, інфляційних збитків та пені, - задовольнити.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 1 011 822 (один мільйон одинадцять тисяч вісімсот двадцять дві) гривні грошових коштів, сплачених за товар.
		Стягнути з Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 3% річних у розмірі 38 329 (тридцять вісім тисяч триста двадцять дев?ять) гривень 15 копійок, інфляційні збитки у розмірі 226 078 (двісті двадцять шість тисяч сімдесят вісім) гривень 63 копійок.
		Стягнути з Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) пеню у розмірі 971 349 (дев?ятсот сімдесят одна тисяча триста сорок дев?ять) гривень 12 копійок.
		Стягнути з Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
		Стягнути з Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п?ять) гривень. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...