Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5880/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2022. Зареєстровано: 29.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2022.
Дата набрання законної сили: 16.11.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		16 листопада 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/5880/21 
		 
		Верховний Суд у складі суддів    Касаційного господарського суду: 
		Огородніка К.М.- головуючого,    Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.; 
		 
		за участю представників сторін:
		Державної служби України з безпеки на транспорті -  Сусло Л.А.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022
		та рішення Господарського суду    міста Києва    від 07.12.2021 
		у справі    № 910/5880/21
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд"
		до Державної служби України з безпеки на транспорті,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міжрайонного Відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 
		про стягнення 17 000, 00 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" (далі - ТОВ "Укрінформтрейд", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва       з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі- Укртрансбезпека, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міжрайонного Відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про стягнення 17 000, 00 грн.
		 
		Позов мотивовано необхідністю повернення позивачу нарахованого штрафу в сумі 17  000,00 грн, яка є зайво сплаченою до Державного бюджету України на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172045 від 17.12.2019 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №520/3528/2020, скасованого постановою Другого апеляційного адміністративного  суду  від 11.11.2020.
		 
		Обставини встановлені судами
		 
		Приймаючи рішення  та постанову суди першої та апеляційної інстанції  виходили з встановлених у справі обставин.
		 
		Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №172045 від 17.12.2019 відкрито виконавче провадження № 61217460 про стягнення з ТОВ "Укрінформтрейд" на користь Державного бюджету в особі Державної служби України з безпеки на транспорті штрафу у розмірі 17 000 грн.
		 
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №520/3528/2020            у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Укрінформтрейд" про скасування постанови №172045 від 17.12.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області відмовлено.
		 
		16.09.2020 позивач - ТОВ "Укрінформтрейд" сплатив у повному обсязі суму у розмірі 209 250,00 грн (з урахуванням виконавчого збору та коштів на витрати виконавчого провадження), до якої, згідно вказаного платіжного доручення, включено суму нарахованого штрафу на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно- господарського штрафу №172045 від 17.12.2019 в розмірі 17 000 грн. Зазначені кошти були сплачені на рахунок Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ.
		 
		11.11.2020 постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/3528/2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі № 520/3528/2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "Укрінформтрейд" задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 172045 від 17.12.2019.
		 
		Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 по справі № 520/3528/2020 набрала законної сили 11.11.2020.
		 
		Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Укрінформтрейд" 17 000 грн - суму боргу.
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі № 910/5880/21 залишено без змін.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції зазначили, що у цьому спорі органом, який здійснює контроль справляння надходжень бюджету за відповідним кодом   класифікації доходів бюджету  та за поданням якого мало б здійснюватись повернення коштів, що були помилково сплачені до Державного бюджету України, є Державна служба України з безпеки на транспорті, яка під час розгляду справи не спростувала ані факту помилкового надходження спірної суми на   рахунок за кодом  класифікації доходів бюджету  21081301, ані відсутності правових підстав для її утримання, ані своєї протиправної бездіяльності щодо звернення до органу Казначейства з відповідним поданням.
		 
		За висновками судів, зважаючи на визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач, з огляду на положення статті 1212 ЦК України, має право на повернення сплачених на підставі вказаної постанови грошових коштів в розмірі 17 000,00 грн, якому кореспондує відповідний обов`язок відповідача вчинити дії, спрямовані на їх повернення.
		 
		Суди відхилили доводи відповідача, що позивач мав звернутись до того органу, до якого ним було перераховано кошти, згідно платіжного доручення доданого до справи, зазначивши, що вони суперечать статті 45 БК України та пункту 5 Порядку, та не можуть вважатись перешкодою для позивача щодо безпосереднього звернення в суд з позовною заявою про повернення з Державного бюджету помилково сплачених коштів.      
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 
		 
		Не погоджуючись з судовими рішеннями, Державна служба України з безпеки на транспорті  подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду    міста Києва    від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Укрінформтрейд".
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги стверджує, що:
		-          висновок судів щодо стягнення з відповідача перерахованих до Державного бюджету України коштів ґрунтується на неправильному застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України;
		-          оскаржувані рішення та постанову ухвалені з порушенням правил предметної юрисдикції, оскільки відповідач у даному випадку виступає як суб`єкт  владних повноважень, який у правовідносинах з позивачем реалізовував покладені на нього функції у межах наданих відповідним законом повноважень; 
		-          повернення коштів  у даному випадку є чітко врегульованою адміністративною процедурою, а саме Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково    або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787), яка передбачає алгоритм дій, у тому числі суб`єкта господарювання. Застосування статті 1212 ЦК України, яка підлягає застосуванню у цивільних правовідносинах, не може застосовуватись у даному випадку;
		-          відсутній висновок Верховного Суду щодо правового застосування статті 1212 ЦК України у розрізі реалізації положень Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково    або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
		 
		У додаткових поясненнях до касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідач у цій справі отримав кошти як суб`єкта владних повноважень, а не як особа, яка безпідставного набула помилково перераховані кошти. Відтак, правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/15295/15 не може застосовуватись у даному випадку, оскільки правовідносини не є аналогічними  справі, що переглядається.  
		 
		Крім того, скаржник звертає увагу Верховного Суду, що позивач систематично порушує законодавство України «Про автомобільний транспорт». Тільки у 2019 році щодо  ТОВ «Укрінформтрейд» було винесено 77 постанов про адміністративно-господарський штраф, більшість з яких стягнуто в примусовому порядку, що на думку скаржника, підтверджує обізнаність керівництва товариства з процедурою сплати і повернення коштів, врегульованою Порядком № 787.
		Доводи інших учасників справи
		ТОВ "Укрінформтрейд" подало відзив, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		Позивач вважає, що відсутності підстав утримання спірної суми відповідачем свідчить про наявність підстав для безпосереднього звернення до суду з позовом на підставі статті 1212 ЦК України про стягнення відповідної суми коштів для захисту своїх порушених прав і законних інтересів.
		Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		Предметом спору у даній справі є стягнення/повернення нарахованого штрафу в сумі 17  000,00грн, який є  сплаченим до Державного бюджету України на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172045 від 17.12.2019, яку в подальшому постановою суду  визнано протиправною та скасовано. 
		 
		Підставою позову слугувало неповернення відповідачем сплаченого позивачем за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, скасованої судовим рішенням. Позивач свої вимоги обґрунтовує нормами статті 1212 ЦК України.
		 
		Відповідач в запереченнях проти позовних вимог зазначає, що повернення коштів  у даному випадку є чітко врегульованою адміністративною процедурою, а саме Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково    або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Вважає, що застосування статті 1212 ЦК України, як статті, яка закріплює норми у цивільних правовідносинах, не може застосовуватись у даному випадку;
		 
		Відтак у цій справі на розгляд суду постало питання можливості застосування положень статті 1212 ЦК України у розрізі реалізації положень Порядку № 787 у спорах про стягнення перерахованої до Державного бюджету України суми адміністративно-господарського штрафу відповідно до постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу суб`єктом владних повноважень, яка в подальшому була скасовано судовим рішенням.
		 
		Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження. 
		 
		Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		 
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		 
		Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
		 
		За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
		 
		Водночас, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
		Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі). Дія Порядку не поширюється на операції з відшкодування податку на додану вартість та повернення з бюджету коштів за рішенням суду. 
		Відповідно до пункту 5 Порядку (повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів в редакції чинній на час звернення до суду з позовом по даній справі) здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
		 
		У спірних правовідносинах органом, що здійснює контроль справляння надходжень бюджету за відповідним кодом      класифікації доходів бюджету      та за поданням якого мало б здійснюватися повернення коштів, які були помилково сплачені до Державного бюджету України, є Державна служба України з безпеки на транспорті.
		 
		Під час розгляду справи Касаційним господарським судом з`ясовано, що Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в касаційному порядку було переглянуто рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 26.12.2016 у справі № 489/6624/15-ц  за позовом Сутула В.В. до  ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Державної казначейської служби України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області,  ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси») про відшкодування майнової та моральної шкоди.
		 
		Суд встановив, що 29.09.2013 позивач по справі рухався по автомобільній дорозі загального користування, керуючи автомобілем «КАМАЗ»,  та був зупинений працівниками Державної автомобільної інспекції та працівниками пересувного габаритно-вагового контролю ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».
		 
		За результатами зважування працівниками пункту габаритно-вагового контролю складено акт № 126 від 29.09.2013  про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі якого складено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 30 вересня 2013 року № 1667, з визначенням до сплати ним, як фізичною особою-підприємцем, 490,88 євро.
		 
		Також інспектором державної патрульної служби складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 89464, за наслідками розгляду якого постановою серії АА2 № 093980 його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 510,00 грн.
		 
		Крім того, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановою Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області № 002219 від 29.10.2013 на нього, як фізичну особу-підприємця, накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1 700,00 грн.      
		 
		На виконання вимог відповідачів, 01.10.2013  позивач сплатив плату за проїзд у розмірі 490,88 євро, що на дату платежу було еквівалентно 5 296,60 грн, комісію банку за надання послуг - 63,56 грн, штраф у розмірі 546,70 грн, з яких 36,70 грн - комісія банку та 761,00 грн плати за зберігання транспортного засобу з причепом на штрафмайданчику.
		 
		Не погоджуючись з діями працівників пересувного пункту габаритно-вагового контролю ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та працівників державної автомобільної інспекції, позивач оскаржив прийняті ними рішення в адміністративному порядку.
		 
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, визнано недійсними результати проведеного 29.09.2013  габаритно-вагового контролю транспортного засобу фізичної особи-підприємця Сутула В.В. скасовано акт №126 від 29.09.2013 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок до акту №1667; скасовано постанову державної автомобільної інспекції у справі про адміністративне правопорушення № 093980 від 29.09.2013.
		 
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.06.2015  скасовано постанову управління Укртрансінспекції у Миколаївській області №002219 від 29.10.2013.
		 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.09.2016 позов Сутули В.В. задоволено частково. Стягнуто на користь Сутули В. В за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України: 546,70 грн - на відшкодування сплаченого адміністративного штрафу державної автомобільної інспекції (510,00грн - штраф + 36,70 грн - комісія за послуги банку); 5 296,60 грн - на відшкодування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та 63,56 грн - на відшкодування комісії банку; компенсацію майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного затримання та зберігання автомобіля на штрафмайданчику ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси» у розмірі 761,00 грн; 1000,00 грн - на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 26.12.2016  апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.09.2016 у частині вирішених позовних вимог про відшкодування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, комісії банку, а також майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного затримання та зберігання автомобіля на штрафмайданчику ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси», скасовано.
		 
		Провадження у цивільній справі за позовом Сутули В.В. до ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Державної казначейської служби України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси» у частині позовних вимог про стягнення коштів на відшкодування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, комісії банку, а також майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного затримання та зберігання автомобіля на штраф майданчику ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси», закрито.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 26.12.2016 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.09.2016 у частині вирішених позовних вимог про відшкодування майнової шкоди скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення.
		 
		У задоволенні вимог Сутули В.В. до ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Державної казначейської служби України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси» про відшкодування майнової шкоди відмовлено. 
		 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09. 2013 за № 787, як спеціальним нормативним актом, визначено спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах та шляхи відновлення становища, яке існувало до порушення його права. З урахуванням наведеного вимоги позивача про повернення сплаченої ним суми адміністративного штрафу підлягають вирішенню у позасудовому порядку з використанням механізму повернення з бюджету помилково сплачених грошових коштів на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.07.2019 підтримав правову позицію апеляційного суду у справі № 489/6624/15-ц, що вимоги позивача про повернення сплаченої ним суми адміністративного штрафу підлягають вирішенню у позасудовому порядку з використанням механізму повернення з бюджету помилково сплачених грошових коштів на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету, а саме Порядку № 787.
		Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з наведеними вище висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.07.2019 що вимоги позивача про повернення сплаченої ним суми адміністративного штрафу підлягають вирішенню у позасудовому порядку відповідно до визначеної Порядком  № 787 процедури повернення коштів.
		На думку колегії суддів, у разі ненадання органом, що здійснює контроль справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету в установлений законом строк відповідного подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів, органу державного казначейства, платник може скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру/помилково сплаченої суми) з Державного бюджету України.
		 
		Водночас, під час розгляду справи колегія суддів встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві  на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/15295/18 за позовом - АТ «ОТП Банк» до ГУ ПФУ в м. Києві про повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 149411,47 грн.
		 
		Відповідно до встановлених судом обставин позовні вимоги Банку обґрунтовані тим, що внаслідок технічного збою, який відбувся 22.05.2018, позивач помилково перерахував грошові кошти на рахунки ГУПФУ в м. Києві, а саме: платіж у розмірі 83478,46 грн було двічі проведено Банком згідно з платіжним дорученням від 22.05.2018 № 1, платіж у розмірі 65933,01 грн було двічі проведено Банком згідно з платіжним дорученням від 22.05.2018 № 2. 
		Оскільки позивач помилково перерахував грошові кошти в сумі 149411,47 грн на рахунок відповідача, які останній набув без достатньої правової підстави, Банк просив стягнути з відповідача вказану суму на підставі статті 1212 ЦК України.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.02.2020 у справі №910/15295/18 підтримала рішення судів про задоволення позову в повному обсязі, стягнення  з ГУПФУ в м. Києві    на користь АТ «ОТП Банк» 149411,47 грн помилково перерахованих коштів.
		 
		Щодо суті спору Велика Палата зазначила, що попередні судові інстанції встановили, що кошти в загальному розмірі 149411,47 грн були помилково повторно перераховані позивачем на    рахунок, відкритий в УДКСУ у Печерському районі, за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна», а відтак є такими, що зараховані до Державного бюджету України без відповідної правової підстави.
		 
		Обов`язок повернення майна особою, яка набула це майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави встановлено статтею 1212 ЦК України.
		 
		При цьому, за висновком Великої Палати, у разі, коли орган, що здійснює контроль справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету в установлений законом строк (у даному випадку - пунктом 5 Порядком № 878)  не надає відповідне подання органу державного казначейства, платник може скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру/помилково сплаченої суми) з Державного бюджету України.
		 
		Викладене свідчить про неоднозначність підходів судів у наведених вище справах щодо вирішення питання застосування у спорах про повернення/стягнення зарахованих до Державного  бюджету України коштів із застосуванням визначеної пунктом 5 Порядку № 787 позасудової процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів.
		 
		Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, колегія суддів зазначає, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
		 
		При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
		 
		Предметом позову у справі № 910/5885/21, що розглядається, є стягнення з відповідача (Державної служби України з безпеки на транспорті) сплаченої у примусовому порядку суми штрафу за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, зарахованої до Державного бюджету України,  яка в подальшому була скасована судовим рішенням, на підставі статті 1212 ЦК України. Тобто поза процедурою повернення/стягнення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, визначеною пунктом 5 Порядку № 787.
		У справі № 489/6624/15-ц предметом позову були вимоги позивача про повернення сплаченої ним суми адміністративного штрафу, які, відповідно до висновків судів,  підлягають вирішенню у позасудовому порядку з використанням механізму повернення з бюджету помилково сплачених грошових коштів на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету, а саме пункту 5 Порядку № 787.
		У справі № 910/15295/18 предметом спору є позовні вимоги  про повернення помилково перерахованої позивачем (внаслідок технічного збою) з Державного бюджету України в порядку статті 1212 ЦК України у розрізі реалізації визначеної пунктом 5 Порядку  № 787 позасудової процедури повернення коштів, зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
		 
		Відтак, предмети позову відрізняють справи - № 910/5880/21 (що розглядається) та справи № 489/6624/15-ц і  № 910/15295/18, що не дозволяє стверджувати про наявність висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Разом з тим,  у наведених справах висновки судів гуртуються на різному підході вирішення одного й того ж питання  -  застосування пункту 5 Порядку № 787, який визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, із зазначенням різних правових підстав.
		 
		Ураховуючи зазначені вище мотиви та обґрунтування Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що для досягнення єдності правозастосовної практики необхідно відступити саме від правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.07.2019 у справі №489/6624/15-ц. 
		 
		Водночас, позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 05.02.2020 у справі № 910/15295/18 потребує уточнення щодо застосування положень статті 1212 ЦК України у розрізі реалізації визначеної пунктом 5 Порядку  № 787 процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів до спірних правовідносин щодо стягнення сплаченої до Державного бюджету України суми адміністративно-господарського штрафу відповідно до постанови про накладення штрафу, яка в подальшому була скасована  судовим рішенням.
		 
		Колегія суддів відзначає, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, рівність усіх перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. 
		 
		Судова колегія вважає, що вирішення цього питання сприятиме розв`язанню низки проблем, які постають перед судами при розгляді спорів про стягнення грошових коштів, перерахованих до державного бюджету, зокрема й на підставі постанов органу владних повноважень про накладення адміністративно-господарського штрафу. Адже питання наповнення спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів і контролю справляння надходжень бюджету зачіпає питання загальнодержавного значення. Предмет спору розповсюджується на значну кількість суб`єктів права або суспільних цінностей.
		 
		Відповідно до частини 3 статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		 
		Відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення з позовом) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 910/5880/21    на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Керуючись статтями 234, 235, 240, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Справу № 910/5880/21 разом з касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та рішення Господарського суду    міста Києва    від 07.12.2021  у вказаній справі, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                   Огороднік К.М.
		 
		Судді                                                                                         Жуков С.В.
		 
		                                                                                          Ткаченко Н.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...