Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/8936/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2022. Зареєстровано: 30.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2022.
Дата набрання законної сили: 18.03.2022
Номер судового провадження: 2/758/476/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 758/8936/20 
		Категорія 38 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(ЗАОЧНЕ)
		 
		15 лютого 2022 року місто Київ 
		Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Ларіонової Н.М.,
		за участю секретаря судового засідання Волошиній А.М.,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання договору недійсним,-
		В С Т А Н О В И В :
		В серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, просить визнати договір про надання фінансового кредиту № 3332212909/137227, укладений 20.09.2019 року між позивачем та відповідачем на суму 1500 грн., недійсним з моменту його укладання.
		Позов обґрунтовує тим, що 20.09.2019 року ОСОБА_1 виявила, що її Сім-картка за номером НОМЕР_1 , заблокована. Того ж дня, звернулася до відділення ПрАТ «ВТ Україна» (Водофон) де її працівниками відділення було повідомлено, що здійснено перевипуск Сім-картки позивача. Одразу, позивач звернулася до Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області із повідомлення про обставини, що виникли та просила провести перевірку за даним фактом. Після чого заспокоїлася, та була впевнена, що органом досудового розслідувань даних осіб та обставини будуть встановлені. Однак, як в подальшому з`ясувалося, що відомості за заявою ОСОБА_1 від 20.09.2019 до ЄРДР не було внесено, як наслідок досудове розслідування не розпочато, тому до Глухівського міськрайонного суду Сумської області направлено скаргу на бездіяльність слідчого. Ухвалою Слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2020 року у справі №576/477/20 скаргу задоволено та зобов`язано уповноважену особу Глухівського відділу поліції внести відомості про кримінальне правопорушення, зазначено у заяві ОСОБА_1 від 20.09.2019р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наразі, відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12020200070000221 від 20.03.2020р., досудове розслідування триває. Як в подальшому з`ясувалося, що після відновлення Сім-картки, на телефон позивача в кінці вересня - початок жовтня 2019 року почали надходити повідомлення про необхідність сплатити заборгованість за укладеним договором про надання фінансового кредиту. Позивач дуже схвильована обставинами, що склалися, оскільки жодних договорів з Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (далі - Відповідач») про надання фінансового кредиту не укладала, грошових коштів від Відповідача не отримувала, а тому не повинна нести обов`язок щодо повернення грошових коштів відповідно до вказаної кредитної угоди. Позивач не підписувала договори ні в якому вигляді у тому числі і відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронним цифровим підписом та ОТП-паролем. Вказані обставини свідчать про відсутність волевиявлення позивача на укладення такої угоди. З метою з`ясування обставин виникнення заборгованості, 28.02.2020р. вих. №16/20 було скеровано адвокатський запит до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ». Згідно відповіді від 05.03.2020р. вих.№16-аз, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» надано копію індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №3332212909/137224 від 20.09.2019 р. Уважно ознайомившись із договором від 20.09.2019 року, виявлено, що на ім`я та персональні дані позивача невідомими особами, було здійснено оформлення кредиту у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» на суму 1500 грн., строком на 30 днів. Як вбачається із наданої угоди, грошові кошти було отримано на рахунок за № 4790-72хх-ххх-1122. Зазначений картковий рахунок позивачу не належить, та ним не зазначався. Слід зазначити, що ані паспортні дані та номер мобільного телефону позивачем третім особам не надавався, до оператора мобільного зв`язку «Водафон», з метою блокування сім-картки чи видачі нової сім-картки у час укладення оспорюваного договору, позивач також не зверталася. З метою надання відомостей, щодо перевипуску Сім-картки позивача, до ПрАТ «ВФ Україна» скеровано адвокатський запит №22/20 від 23.03.2020 року. Представником позивача, отримано відповідь від 27.03.2020р. вих. №80-20-03268, з якої вбачається, що мобільний номер НОМЕР_2 обслуговується в ПрАТ «ВФ Україна» знеособлено (оператор не володіє інформацією, кому належить цей номер), відповідно до п. 42 Правил та частини 1 ст. 34 Закону України «Про телекомунікації» в ПрАТ «ВФ Україна» відсутня можливість надати інформацію з зазначеним номером. Також, 20.09.2019 р. позивачем виявлено, що доступ до її офіційної електронної пошти @mail.ru де містилися персональні дані позивача невстановленими особами було зламано, що вочевидь свідчить про відсутність волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору.
		 
		Провадження у справі відкрито ухвалою від 14.08.2020 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
		 
		Ухвалою від 15.06.2021 року залучено до участі в справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
		 
		В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява, в якій представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі і не заперечував проти заочного розгляду справи. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
		Відповідачі, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, не подали відзив на позовну заяву, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.
		Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
		Судом встановлено, що 20 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» укладений кредитний договір № 3332212909/137224 на суму 1500,00 грн. зі сплатою на строк 30 дні. 
		Вказаний договір був укладений відповідачем за допомогою відповідного електронного сервісу.
		Як вбачається з умов цього договору, позивачу було надано кредитні кошти в розмірі 1500 грн. зі сплатою 675.25 % річних від суми кредиту в розрахунку 1.85% на добу.
		Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
		У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі логін-пароль , або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
		Відповідно до статті 9 Закону сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.
		Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб`єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.
		На такі особливості укладення договорів про надання фінансових послуг, зокрема в електронному вигляді, звернула увагу піднаглядних фінансових установ інформаційному повідомленні від 01 серпня 2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
		Позивач в позовній заяві вказує, що 20 вересня 2019 року в інформаційно- телекомунікаційній системі відповідача не реєструвалася, персональні дані не подавала і згоду на їх обробку не надавала, заявку на отримання позики на сайті не заповнювала, кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора (коду) не підписувала, гроші в сумі 1500 грн. не отримувала, тому вказаний договір є неукладеним, що є підставою для визнання його недійсним.
		20.09.2019 року ОСОБА_1 виявила, що її Сім-картка за номером НОМЕР_1 , заблокована. Того ж дня, звернулася до відділення ПрАТ «ВТ Україна» (Водофон) де її працівниками відділення було повідомлено, що здійснено перевипуск Сім-картки позивача.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області із повідомлення про обставини, що виникли та просила провести перевірку за даним фактом.
		20.03.2020 року Глухівським відділом поліції внесено відомості в ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України по факту вчинення невідомими особами шахрайських дій, досудове розслідування триває.
		Як зазначає позивач, оспорюваний договір був укладений 20.09.2019 р. тобто в період часу, коли позивачка не мала можливості користуватися телефоном з СІМ-картою НОМЕР_1 .
		Однак, на переконання суду даних доказів є недостатньо для визнання кредитного договору недійсним.
		Обставини на які посилається позивач мають бути встановлені рішенням суду, які набрали законної сили, .
		Матеріали цивільної справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
		Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
		У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		Враховуючи положення ч.1ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
		Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .
		Нормою статті 11 Закону України Про електронну комерцію передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції . Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Пунктом 12 ч. 1ст. 3 вказаного Закону зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		Відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Гоуфінгоу», кредитний договір між позивачем та вказаною установою укладено саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувала цих даних).
		Згідно до кредитного договору від 20 вересня 2019 року його невід`ємною частиною є Правила надання грошових коштів ТОВ «Гоуфінгоу».
		Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті позичальника.
		Правила надання грошових коштів перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
		Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
		Стаття 11 Закону України Про захист прав споживачів встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
		Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до ТОВ «Гоуфінгоу»,та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
		Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюст.203 цього Кодексу.
		При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.
		Згідно ст.ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Посилання позивача на те, що вона не підписувала кредитного договору не підтверджуються належними та допустимими доказами. 
		Доказів того, що позивач не користувалася кредитними коштами матеріали справи також не містять.
		Будь-яких рішень суду, де встановлено протиправність дій інших осіб, щодо факту вчинення невідомими особами шахрайських дій, які незаконно отримали доступ до інформації особистих даних ОСОБА_1 та оформили на її ім`я кредит, суду надані не були.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
		 
		Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3-5, 10-13, 80, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 203, 205, 207, 215, 626-628, 641, 644, 1055 ЦК України, Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, Закону України Про електронну комерцію, Закону України Про електронні документи та електронний документообіг,
		У Х В А Л И В :
		В позові  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання договору недійсним - відмовити в повному обсязі.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення. 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Повне найменування сторін у справі:
		Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
		 
		Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» ( юридична адреса: м. Київ, вул. Хорива, 1А, код ЄДРПОУ 42059219);
		 
		Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ( місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28; код ЄДРПОУ 35234236).
		 
		Суддя        Н. М. Ларіонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...