Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 588/879/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2022. Зареєстровано: 30.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2022.
Дата набрання законної сили: 28.02.2023
Результат оскарження 28.02.2023 Сумський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/588/317/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 588/879/22
		№ провадження 2/588/317/22
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.11.2022 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Безкоровайної А.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Мальченка Д.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство» про визнання наказу протиправним, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток,
		 
		                                        У С Т А Н О В И В:
		Стислий виклад позиції позивача
		Позивач у вересні 2022 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що працює на посаді машиніста (кочегара) котельні автотранспортного цеху у Державному підприємстві «Тростянецьке лісове господарство».
		У зв`язку з військовою агресією рф проти України позивачем 08.03.2022 року було укладено контракт добровольця територіальної оборони добровольчого формування №1 Тростянецької громади. 
		Наказом ДП «Тростянецький лісгосп» від 16.05.2022 року позивача увільнено від роботи 08.03.2022 року у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця територіальної оборони зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період виконання таких обов`язків. 
		Проте посилаючись на зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» до частини 3 статті 119 КЗпП України наказом ДП «Тростянецький лісгосп» №48-к від 19.07.2022 року ОСОБА_1 було припинено нарахування та виплату середньої заробітної плати.
		З указаним наказом позивач не погоджується, вважає його протиправним, оскільки вважає, що збереження місця роботи і середнього заробітку для осіб, які уклали контракт добровольця передбачено частиною 1 статті 119 КЗпП України, а тому зміни внесені до частини 3 статті 119 КЗпП України не є підставою для припинення позивачу нарахування і виплати середнього заробітку, яка поширюється на військовослужбовців. ОСОБА_1 , будучи членом добровольчого формування територіальної громади, який залежно від поставлених завдань залучається до виконання державного або громадського обов`язку, не є військовослужбовцем. Всі ДФТГ, які створені та діють на території України функціонують і координуються за безпосереднім керівництвом Сил ТрО ЗСУ, але така координація не надає членам ДФТГ статусу члена ТрО ЗСУ.
		Надання роботодавцю документів, які підтверджують обсяги і час залучення позивача як члена ДФТГ до виконання поставлених командиром завдань суперечить відомчим нормативним актам про захист службової інформації та Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Посилаючись на указані обставини, позивач, уточнивши свої вимоги, просить суд визнати протиправним Наказ Державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України №48-к від 19.07.2022 «Про припинення збереження середнього заробітку» в частині, що стосується ОСОБА_1 та зобов`язати Державне підприємство «Тростянецьке лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України нарахувати та виплатити йому середньомісячну заробітну плату, яку він одержує на посаді машиніста (кочегара) котельні автотранспортного цеху у Державному підприємстві «Тростянецьке лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України за період з 19.07.2022 року по дату набрання рішенням суду у справі №588/879/22 законної сили.
		Стислий виклад позиції відповідача 
		Представник відповідача Мальченко Д.В. у письмовому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Адвокат Мальченко Д.В. вважав наказ ДП «Тростянецький лісгосп» №48-к від 19.07.2022, яким позивачу припинено нарахування та виплату середнього заробітку, законним, оскільки наказом №27-к від 16.05.2022 ОСОБА_1 був увільнений від роботи на підставі частини 3 статті 119 КЗпП України, а не на підставі частини 1 статті 119 КЗпП України, тому у зв`язку з ухваленням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», нарахування і виплата середнього заробітку були припинені. Наказ №27-к від 16.05.2022, яким ОСОБА_1 увільнений з 08.03.2022 від роботи на підставі частини 3 статті 119 КЗпП України, позивач не оскаржує, він є діючим, а тому навіть після скасування оскаржуваного позивачем наказу №48-к від 19.07.2022 у відповідача будуть відсутні підстави для нарахування середнього заробітку в силу Закону № 2352. У контракті добровольця, який ОСОБА_1 надав відповідачу, був указаний номер військової частини - ІНФОРМАЦІЯ_2, яка за отриманою відповідачем у телефонному режимі з ІНФОРМАЦІЯ_4 належить до сил Територіальної оборони та відноситься до Сухопутних військ Збройних Сил України. Виходячи з цього роботодавець вважає, що ОСОБА_1 проходить військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Крім того, пункт 3 Контракту добровольця встановлює, що на добровольця поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовця та членів їх сімей» та стаття 119 КЗпП України. Також на добровольця, який зарахований до ДФТГ та уклав контракт, поширюється дія статутів Збройних Сил України, тому на думку відповідача гарантії для члена ДФТГ такі ж, як і для військовослужбовців. У позові ОСОБА_1 не зазначив в який період виконувався ним громадський обов`язок. Частиною 1 статті 119 КЗпП визначено збереження гарантій саме на час виконання державних та/або громадських обов`язків, якщо ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, тому роботодавець вправі вимагати від добровольця - члена ДФТГ підтвердження того, що виконання поставлених командиром завдань здійснюється у робочий час.
		Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
		Ухвалою суду від 21.09.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом осіб.
		Відповідачем 17.10.2022 подано до суду відзив на позов з письмовими доказами.
		Позивачем 21.10.2022 року подано відповідь на відзив.
		Позивачем 17.11.2022 року подано заяву про уточнення позовних вимог, а відповідачем заперечення з додатковим доказом
		Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин
		Судом установлено, що ОСОБА_1 з 02.03.2000 працює у Державному підприємстві «Тростянецьке лісове господарство», на цей час займає посаду машиніст (кочегар) котельні (а.с.10). 
		ОСОБА_1 та Командир добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7. 08.03.2022 року уклали Контракт добровольця територіальної оборони на добровільній основі строком на 3 роки. За умовами Контракту ОСОБА_1 як доброволець бере на себе зобов`язання виконувати завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади; виконувати державні та/або громадські обов`язки в інтересах Українського народу; додержуватись та виконувати складену присягу добровольця територіальної оборони, викладену у Додатку до цього Контракту тощо (а.с.11-14).
		Наказом ДП «Тростянецький лісгосп» від 16.05.2022 року №27-к ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України на підставі Контракту добровольця територіальної оборони від 08.03.2022 було увільнено з 08.03.2022 від роботи у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця територіальної оборони зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період виконання таких обов`язків (а.с.36).
		Позивачу з 08.03.2022 по 18.07.2022 нараховувався і виплачувався середній заробіток (а.с.10, 62 зворотній бік аркуша).
		У зв`язку зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» до частини 3 статті 119 КЗпП наказом ДП «Тростянецький лісгосп» від 19.07.2022 № 48-К позивачу припинено нараховування та виплата середнього заробітку з 19.07.2022 року, внесено зміни з 19.07.2022 року до наказу ДП «Тростянецьке лісове господарство» від 16.05.2022 року №27-к, в якому виключено слова «і середнього заробітку» (а.с.37, 38).
		Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
		Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Відповідно до чинної на час виникнення спірних правовідносин редакції частини 1 статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
		Частиною 3 статті 119 КЗпП України, яка була чинною на час укладення позивачем контакту добровольця, було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		19 липня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-ІХ, яким у частині третій статті 119 КЗпП України слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінено словами "зберігаються місце роботи і посада".
		Отже, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» відбулись зміни у регулюванні трудових відносин за участі працівників призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом. З 19.07.2022 року за такими категоріями працівників не зберігається середній заробіток.
		Натомість зміни у правовому регулюванні трудових відносин за участі працівників, які проходять військову службу не поширюються на спірні трудові правовідносини сторін цієї справи, зважаючи на такі мотиви.
		За приписами частини 9 статті 1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон про військову службу) військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
		Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
		До видів військової служби належать: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (стаття 2 Закон про військову службу).
		Відповідно до частини 2 статті 39 Закону про військову службу громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України.
		Доказів прийняття  ОСОБА_1  на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом з числа резервістів чи на військову службу за контрактом осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу чи офіцерського складу з одночасним присвоєнням позивачу військового звання відповідачем суду не надано.
		Натомість позивач, заперечуючи належність до військовослужбовців та заперечуючи факт проходження ним військової служби в розумінні Закону про військову службу, посилався на те, що внаслідок укладення 08.03.2022 відповідного контракту він є добровольцем добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_3 і виконує за умовами контракту державні та громадські обов`язки.
		Порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Законом України «Про основи національного спротиву» та Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджено постановою  Кабінету Міністрів України  від 29 грудня 2021 року № 1449.
		Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).
		За приписами статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.
		Види діяльності та завдань добровольчих формувань територіальної громади визначені пунктом 2 Положення про добровольчі формування територіальних громад. 
		Командир добровольчого формування є відповідальним за діяльність добровольчого формування. Командир визначає завдання членам добровольчого формування з урахуванням їх спроможностей та за потреби структуру добровольчого формування. Діяльність добровольчого формування провадиться під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил за територіальним принципом (пункт 3 Положення добровольчі формування територіальних громад).
		На відміну від ДФТГ, Сили територіальної оборони Збройних Сил України - це окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони (пункт 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).
		Відповідно до статті 4 Закону України «Про основи національного спротиву» територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.
		Військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони. 
		Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.
		Отже, викладені норми дають підстави для висновку про те, що добровольчі формування територіальних громад, членом якої є ОСОБА_1 , є військово-цивільною складовою територіальною оборони і свою діяльністю здійснюють під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Діяльність добровольчих формувань територіальних громад з виконання завдань, визначених пунктом 2 Положення добровольчі формування територіальних громад, не є військовою службою в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 
		Посилання у відзиві відповідача на те, що на членів ДФТГ поширюється дія статутів Збройних Сил України та гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не свідчить про те, що добровольці територіальних громад є військовослужбовцями в розумінні Закону про військову службу, ураховуючи види здійснюваної ними діяльності, не присвоювання їм військових звань та спосіб залучення. 
		Посилання у Контракті добровольця територіальної оборони, укладеного ОСОБА_1 08.03.2022, на 117 окрему бригаду ТрО не свідчить про належність позивача до Сил територіальної оборони Збройних Сил України як окремого роду сил ЗСУ та проходження ним військової служби, а вказує на те, що відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування ІНФОРМАЦІЯ_3, яку очолює голова указаної громади, у зв`язку з уведеним на території України воєнним станом перебуває в оперативному підпорядкуванні командира відповідної військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України. 
		Ураховуючи викладене та те, що норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-ІХ, на який посилається відповідач, не передбачають змін у правовому регулюванні статусу та обсягу гарантій установлених для членів ДФТГ, правові підстави для припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку на підставі частини 3 статті 119 КЗпП України відсутні. 
		Позивач з моменту укладення ним 08.03.2022 Контракту добровольця територіальної оборони та набуття статусу добровольця ДФТГ, що передбачає виконання ним державних та громадських обов`язків у співпраці з військовими частинами Сил територіальної оборони Збройних Сил, набув право на підставі частини 1 статті 119 КЗпП України на збереження за ним за місцем роботи середнього заробітку. 
		Отже, наказ Державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство №48-к від 19.07.2022 «Про припинення збереження середнього заробітку» в частині, що стосується ОСОБА_1 суперечить приписам частини 1 статті 119 КЗпП України і порушує права позивача на збереження за ним середнього заробітку на час виконанням ним обов`язків добровольця ДФТГ, які підлягають захисту у спосіб обраний позивачем шляхом визнання такого наказу протиправним, що за своїм змістом є тотожним визнанню його незаконним, тобто таким, що не відповідає закону та шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити з моменту припинення з 19.07.2022 року середнього заробітку до дня ухвалення судом рішення.
		Вимога позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток по день набрання рішенням суду законної сили є необґрунтованою, оскільки такий спосіб захисту в силу приписів статті 4 ЦПК України не передбачений законом. Вимога зобов`язання вчинити певні дії на майбутнє, тобто після ухвалення судом рішення не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.
		Посилання представника відповідача Мальченка Д.В. на відсутність підстав для нарахування позивачу середнього заробітку в силу Закону № 2352 через не оскарження позивачем наказу №27-к від 16.05.2022, яким ОСОБА_1 увільнений з 08.03.2022 від роботи саме на підставі частини 3 статті 119 КЗпП України, а не на підставі частини 1 статті 119 КЗпП України, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідач як роботодавець незалежно від зазначених ним у цьому наказі правових підстав увільнення ОСОБА_1 від роботи з 08.03.2022 в силу приписів частини 1 статті 119 КЗпП України зобов`язаний нараховувати та виплачувати позивачу його середній заробіток. 
		Доводи представника відповідача Мальченка Д.В. про ненадання ОСОБА_1 відповідачу довідки на підтвердження того, що виконання поставлених командиром завдань здійснюється ним у робочий час не спростовують підстав для задоволення позову, оскільки КЗпП України не покладає на працівника таких обов`язків. Роботодавець не позбавлений можливості звернутись до командира ДФТГ, членом якого є позивач, з метою з`ясування та перевірки факту залучення ОСОБА_1 до виконання державних та громадських обов`язків саме у робочий час. 
		Відповідач, на якого покладений тягар доказування законності оспорюваного наказу про припинення позивачу з 19.07.2022 року нарахування та виплати середнього заробітку, не надав до суду доказів невиконання ОСОБА_1 державних та громадських обов`язків як члена ДФТГ у робочий час. 
		Розраховуючи суму середнього заробітку, який відповідач зобов`язаний нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з 19.07.2022 по дату ухвалення рішення суду суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
		Як установлено судом з довідки від 09.09.2022 № 39 (а.с.10) та ОСОБА_4 за січень-липень 2022 року (а.с.62 зворотній бік аркуша) середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані січень та лютий 2022 року перед увільненням його з 08.03.2022 від роботи на підставі укладеного ним Контракту добровольця становить 747 грн. 95 коп. (16909,61 грн + 13756,40 грн) /41 робочий день (у січні 2022 року фактично відпрацьовано позивачем 23 дні, у лютому 2022 року фактично відпрацьовано 18 днів).
		Таким чином, розмір середнього заробітку, що підлягав виплаті та нарахуванню ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 року по 22.11.2022 року складає 68063 грн 45 коп (747,95 грн. х 91 робочий день: з 19.07.2022 по 31.07.2022 - 9 робочих днів, серпень 2022 року - 23 робочих дня, вересень 2022 року - 22 робочих дня, жовтень 2022 року - 21 робочий день, з 01 по 22 листопада 2022 року - 16 робочих днів). 
		Отже, з метою захисту порушених прав ОСОБА_1 слід зобов`язати Державне підприємство «Тростянецьке лісове господарство» нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 19.07.2022 по 22.11.2022 року у сумі 68063 грн 45 коп з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів при виплаті.
		Висновки суду щодо розподілу судових витрат
		Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судовий збір стягується з відповідача. Ураховуючи, що позивач за позовами про стягнення заробітної плати відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору за дві позовні вимоги у розмірі 1984 грн. 80 коп. (992,40 грн. + 992,40 грн.).
		На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_3 про визнання наказу протиправним, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток - задовольнити частково.
		Визнати протиправним наказ Державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство» від 19.07.2022 року №48-К «Про припинення збереження середнього заробітку» в частині, що стосується припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_5 .
		Зобов`язати Державне підприємство «Тростянецьке лісове господарство» нарахувати та виплатити ОСОБА_5 середній заробіток за період з 19.07.2022 по 22.11.2022 року у сумі 68063 (шістдесят вісім тисяч шістдесят три) грн 45 коп з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів при виплаті.
		Позов в іншій частині - залишити без задоволення.
		Стягнути з Державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство» на користь держави судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.
		Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення суду складено 30.11.2022 року.
		 
		Сторони
		Позивач: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 
		 
		Відповідач: 
		Державне підприємства «Тростянецьке лісове господарство», код ЄДРПОУ 00992993, адреса: вул.Нескучанська, 3 м.Тростянець Сумської області
		 
		Суддя                                                                         М.В. Щербаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...