Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/5284/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2022. Зареєстровано: 30.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.
Дата набрання законної сили: 12.01.2023
Результат оскарження 12.01.2023 Дніпровський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/216/2043/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022230000000327

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 216/5284/22
		провадження 1-кс/216/2043/22
		 
		 
		УХВАЛА
		іменем України
		про застосуваннязапобіжного заходу 
		29 листопада 2022 року                         місто Кривий Ріг
		 
		Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		підозрюваного ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42022230000000327 від 27.09.2022, за клопотанням слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсона, який має неповну вищу освіту (бакалавр), працює на посаді начальника державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та інших непрацездатних осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,  
		 
		в с т а н о в и в:
		Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022230000000327 від 27.09.2022, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. 
		За версією органу досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу Міністра юстиції України №68/к від 14.01.2022 на підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 покладено виконання обов`язків начальника державної установи «Херсонський слідчий ізолятор». Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. Згідно зі ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з часу видання Президентом України Указу №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердження його Законом України №2102-IX Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та до теперішнього часу, відповідно до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в Україні. Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Херсонська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села. Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України, питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права представники влади Російської Федерації (далі - РФ), діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і почали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України. Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил РФ було тимчасово взято під контроль м. Херсон  обласний центр Херсонської області та частину інших населених пунктів на території Херсонської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами. З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Херсонської області, які на даний час контролюються (контролювались) та утримуються (утримувались) російськими військами, представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Херсонської області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. У свою чергу, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, виконуючи обов`язки начальника державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», будучи працівником правоохоронного органу, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема обласного центру  м. Херсона, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсона, системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, починаючи з початку червня 2022 року по теперішній час, перебуваючи на території м. Херсона, будучи обізнаним про факт ведення РФ агресивної війни проти України, порушивши присягу, діючи умисно, з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» на посаді «помічника начальника по роботі з громадськістю» в підпорядкованій окупаційній адміністрації РФ, а саме у незаконно створеному органі  «Управління служби виконання покарань по Херсонській області», що у подальшому увійшов до «Федеральної служби виконання покарань», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом становлення та дії правоохоронної гілки окупаційної влади РФ та території Херсонської області.
		За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 підозрюється у державні зраді, тобто діянні, умисно скоєному громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеки України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		27.11.2022 слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі за погодженням з прокурором повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		29 листопада 2022 року слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, підполковника Державного бюро розслідування ОСОБА_7 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з клопотанням в порядку, визначеному ст. 184 КПК України, про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Клопотання мотивоване тим, що на думку слідства, підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 зазначеного запобіжного заходу зазначено те, що особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене законом до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком п`ятнадцять років, або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, враховуючи, що відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є запобігання спробам ОСОБА_6 :
		- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , під час дії на території України воєнного стану в Україні, з метою створення перешкод досудовому слідству, спробує опинитись на території громади яка перебуває в тимчасовій окупації, відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75, у зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості здійснювати нагляд за підозрюваним, та слідкувати за виконанням ним відповідних обов`язків та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, за допомогою інших осіб, або будь-яким іншим способом із застосуванням будь-яких засобів може перешкодити встановленню істини по справі, знищити не вилучені матеріали, речові докази, тобто наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України;
		- незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 виконував обов`язки начальника державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», мав у своєму підпорядкуванні працівників вказаної державної установи, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснювати вплив на підпорядкований йому особовий склад інших працівників пенітенціарної служби, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, тобто наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що недозволених методів проведення досудового розслідування до нього не застосовувалось, йому роз`яснені його права, а також йому відомо, в чому його підозрюють.
		Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисників, які заперечували проти застосування такого запобіжного заходу та просили відмовити у задоволенні клопотання, або визначити заставу. Також, підозрюваний стверджує, що фактично був затриманий 16.11.2022 працівниками СБУ, проте судом доводи підозрюваного щодо дати затримання розцінюються як недостовірні, оскільки, останній не зміг пояснити, яким саме чином він ідентифікував осіб, які його начебто затримали та застосували до нього спеціальні засоби, а інші особи, які можуть підтвердити його слова  це інші підозрювані у вказаному кримінальному провадженні. Таким чином дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Згідно наданих матеріалів підозра у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; іншими матеріалами кримінального провадження, внаслідок чого слідчий суддя вважає висновок органу досудового розслідування про обґрунтованість підозри таким, що заслуговує на увагу.
		При цьому при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (ст. 178 КПК України).
		З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину. Згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний хоча і офіційно працевлаштований, та перебуває у зареєстрованому шлюбі проте, останній за зареєстрованим місце не мешкає, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб в нього не має, разом з тим, підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, крім того у Словацькій Республіці працює та проживає повноліття донька підозрюваного, крім того в останнього родичі мешкають на території рф, тобто в підозрюваного відсутні достатньо міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а враховуючи те, що ОСОБА_6 обіймав керівну посаду у ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», тобто, має вплив на свої підлеглих та осіб, які утримуються в умовах установи, і має доступ до документів, які можуть мати доказове значення, а інші підозрювані в цьому ж кримінальному провадженні  співробітники однієї установи та можуть узгоджувати свої показання, тому є підстави вважати що останній може як знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так і незаконно впливати на свідків, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Також за приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
		Зазначені обставини, а також відомості про вік підозрюваного, стан його здоров`я, а також матеріальне положення дають достатні підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд згідно вимогам ст. 178 КПК України також враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його сімейний стан, рід занять.
		Одночасно слід зазначити, що в силу вимог ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		З урахуванням того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти основ національної безпеки України, - з урахуванням статусу підозрюваного, який обіймав керівну посаду у системі правоохоронних органів, суспільного резонансу, пов`язаного з розглядом вказаного клопотання, а також з урахуванням встановлених фактичних обставин відсутні підстави для визначення слідчим суддею розміру застави для підозрюваного.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 395, 532 КПК України, слідчий суддя 
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  задовольнити. 
		Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3».
		Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з 27 листопада 2022 року включно до двадцять четвертої години 26 січня 2023 року.
		Копії ухвали для її виконання направити начальникові Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3», слідчому та прокурору.
		Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		Слідчий суддя                                        ОСОБА_16

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...