Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/5446/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2022. Зареєстровано: 30.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.
Дата набрання законної сили: 06.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/638/1258/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022222060000162

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/5446/22
		Провадження № 1-кп/638/1258/22     
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 листопада 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова 
		 
		у складі головуючого судді              ОСОБА_1 
		за участі секретаря ОСОБА_2 
		прокурора                         ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42022222060000162 від 06 вересня 2022 року стосовно
		    ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курилівка Куп`янського району Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працевлаштованого, зареєстрований та фактично мешкав до затримання АДРЕСА_1 , інвалідності відсутні, зі слів має хронічні захворювання, неповнолітніх дітей не має, одруженого, раніше не судимого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, -
		 
		встановив:
		   22 лютого 2022 року Президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		   24 лютого 2022 року о 5.00 годині президент рф оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами зс та інших військових формувань рф здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		   24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом президента рф володимира путіна, російська федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи збройні сили рф та федеральну службу військ національної гвардії рф.
		   Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів зс рф, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України (далі  ЗС України), Державної прикордонної служби України (далі  ДПС України), підрозділів Національної гвардії України (далі  НГ України) для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії рф, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії зс рф; пошкодження військових об`єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
		   24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федераціі проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
		   Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил рф, тобто після 24.02.2022, у громадянина ОСОБА_4 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у структурі окупаційноїадміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території.
		   З цією метою, ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Куп`янськ, Харківської області, на початку липня 2022 року, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації рф на призначення на керівну посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора, створених на тимчасово окупованій території м. Куп`янськ Харківської області у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		   У зв`язку із викладеними обставинами, у період часу з початку липня 2022 року,  ОСОБА_4  займавпосаду в.о.керівника Комунальногопідприємства «Благоустрійміста» самопроголошеної«військово-цивільноїадміністрації Куп`янськогорайону Харківськоїобласті» уструктурі окупаційноїадміністрації держави-агресора,що створенапредставниками держави-агресорарф натимчасово окупованійтериторії м.Куп`янськ Харківської області, отримував заробітну плату в валюті « рубль».
		   Таким чином,  ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення  злочин, передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора створеній на тимчасово окупованій території.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав в повному обсязі. Вказав, що дійсно с липня 2022 року обіймав посаду в.о.керівника Комунальногопідприємства «Благоустрійміста» самопроголошеної«військово-цивільноїадміністрації Куп`янськогорайону Харківськоїобласті» уструктурі окупаційноїадміністрації держави-агресора,що створенапредставниками держави-агресорарф натимчасово окупованійтериторії м.Куп`янськ Харківської області,отримував заробітнуплату в розмірісорока тисячрублів.Вказані діїйого булинаправлені назабезпечення комунальногопорядку вмісті,так яквідсутність вказаноїроботи моглапривести доекологічної катастрофи.Вказав,що приймавучасть внарадах,які проходилив управлінніЖКГ військової-цивільноїадміністрації Куп`янськогорайону Харківськоїобласті. На запитання прокурора відповів, що мав змогу виїхати з Куп`янська, проте вимушений був залишатися, так як в місті мешкають його рідні, дружина хворіє, він має хронічні захворювання спини, Купянськ- є Україна тому він не хотів виїжджати з рідної землі. Зазначив, що всього на підприємстві працювало 105 осіб, це слюсарі, сантехніки та електрики. Вказав, що працювали на користь мешканців ОСОБА_6 . Заробітну плату використав на придбання продуктів харчування та інші потреби.
		   Незважаючи на повне невизнання вини, винність ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена показаннями свідків, письмовими доказами.
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що особисто не знайома з ОСОБА_4 , проте з лютого 2022 по вересень 2022 року вона мешкала на території міста Куп`янська Харківської області. В один з днів влітку, вона приїхала додому в АДРЕСА_2 та побачила в заборі повідомлення про необхідність сплатити орендну плату до КП « Благоустрій». Вказане повідомлення було підписане, на папері містилась підпис. Вказане повідомлення не стосувалось свідка, проте вона бачила його.
		   Свідок ОСОБА_8 повідомив, що він є керуючим у справах Куп`янської міської ради. З 24 лютого 2022 року він не вийшов на роботу. З травня місяця він був затриманий та поміщений до Куп`янського районного відділу поліції до камер утримання. Станом до вересня 2022 року він не міг покидати вказане приміщення, так як перебував під вартою, так як відмовився співпрацювати з окупаційним режимом. Всього у даному ізоляторі перебували до 170 осіб. Інформацію що до того, що відбувається у місті він дізнавався від затриманих осіб, яких поміщали пізніше до ізолятору. З ОСОБА_4 свідок був знайомий, вони сусіди в будинку. Свідку відомо було, що ОСОБА_4 призначили в.о. керівника Комунального підприємства «Благоустрій міста» самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області». Свідку відомо, що працівники вказаного підприємства забезпечували в місті Куп`янськ вивіз сміття, інші комунальні роботи. Вказане підприємство отримувало кошти з господарської діяльності. Свідок ОСОБА_8 бачив оголошення щодо сплати комунальних платежів. На вказаному оголошенні після слів посадової особи було прізвище ОСОБА_4 та підпис синьою кульковою ручкою. Свідку відома інформація про вимоги псевдо адміністрації міста щодо переведення вказаного комунального підприємства в реєстраційні органи країни агресора рф. 
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що він працював на підприємстві «Благоустрій» в м. Куп`янськ заступником керівника. У подальшому йому було запропоновано очолити вказане підприємство, проте він відмовився від вказаної посади. На вказану посаду було призначено ОСОБА_4 з липня 2022 року. ОСОБА_4 виконував повноваження керівника вказаного підприємства. Заробітну плату отримували в « рублях». Підприємство забезпечувало комунальні потреби міста.
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив, що йому відомо, що влітку ОСОБА_4 призначено на посаду в.о. керівника Комунального підприємства «Благоустрій міста» самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області». Вказав, що має документи, які свідчать про реєстрацію вказаного підприємства в податкових органах рф.
		   Судом досліджено справу № 7022001040 « Коммунальное предприятие « Благоустройство города» временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области», серед яких розписка про отримання документів, заява юридичної особи про облік. 
		   У судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що саме він заповнював вказані документи, підпис на вказаній заяві його.
		   Досліджені документи про зміну назви адміністрації Куп`янського району Харківської області.
		Розпорядження про створення комунального підприємства від 20 червня 2022 року № 1. 
		Копія паспорта ОСОБА_4 та звітні дані про працюючих з зазначенням анкетних даних осіб.
		   Стороною захисту надано копії трудової книжки ОСОБА_4 , копію наказу від 02 січня 2019 року. копію свідоцтва про хвороби, копія свідоцтва про шлюб, копію епікризу, консультативного висновку,, інші медичні документи, копії посвідчень та свідоцтва про народження. Захисник ОСОБА_5 не вказав джерело походження вказаних документів, відмовився їх засвідчувати. Суд не приймає вказані копії до розгляду так як вважає, що вони подані з порушенням вимог КПК України.
		   Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). 
		   Приписами ст. 373 КПК України встановлено, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		       Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінованийзлочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		   Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		       Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		       Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
		       Суд, дослідивши докази надані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожний доказ за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 , і констатує, що ОСОБА_4 своїми умисними і протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора створеній на тимчасово окупованій території.
		   При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
		   Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений, має повнолітнього сина, має хронічні захворювання.
		   Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин.
		   Досудовова доповідь не виготовлялась.
		   Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого судом не встановлено, обставиною, яка обтяжує покарання судом встановлено вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		     Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		   Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		   Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у видіпозбавлення волі.
		   Позовні вимоги не заявлені. 
		   Міру запобіжного заходу залишити без змін  тримання під вартою.
		   Судові витративідсутні.
		   Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		   Керуючись ст.ст.368-371, 374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		   Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді пяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно- розпорядчі посади строком на десять років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбуття покарання рахувати з 16 вересня 2022 року.
		   На підставі ч. 5 ст.72КК України ОСОБА_4 у строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув`язнення із 16 вересня 2022 року по 30 листопада 2022 року із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 ( один) дні позбавлення волі.
		   Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміну виді тримання під вартою.
		   Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим ОСОБА_4 в той же самий строк з моменту отримання копії вироку.
		   Прокурору, засудженому, захисникові копію вироку вручити негайно після його проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...