Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 527/2397/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2022. Зареєстровано: 02.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 02.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/527/281/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221240000819

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 527/2397/22 
		провадження № 1-кп/527/281/22
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 листопада 2022 року                     м. Глобине
		Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань  ОСОБА_2 ,
		в режимі відеоконференції прокурора  ОСОБА_3 ,
		в режимі відеоконференції обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине кримінальне провадження 12022221240000819 від 02.10.2022 року про обвинувачення:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної Української держави  України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_5 , а також інші невстановлені на цей час представники влади РФ, діючи всупереч вимогам пунктам 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України.
		Згідно Указу Президента України № 64/2022 - у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на території України, в тому числі Харківської області введено військовий стан. Слід додати, що у період з 24 лютого 2022 року по 07 вересня 2022 року збройними силами Російської Федерації - військовослужбовцями країни агресора, у силовому виді за допомогою військової техніки шляхом вторгнення було захоплено та окуповано смт. Чкаловське Чугуївського району Харківської області. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців села військовослужбовці Російської Федерації, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в`їздах та виїздах з території вказаного села обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ними введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією. Крім цього, військовослужбовці Російської Федерації, перебуваючи у незаконний спосіб над території села, проводили обшуки домоволодінь місцевого населення та фактично захопили ряд будівель Чкаловської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.
		07 вересня 2022 року, у другій половині, дня (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після відступу російських військових з раніше займаних позицій, перебував за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , де до нього прийшов військовослужбовець так званої «Луганської народної Республіки» - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Калмиківка Міловського району Луганської області та у ході бесіди розповів, що він займає посаду радіотелеграфіста та є представником збройного формування, яке створене не передбаченим законом способом та на теперішній час є складовим підрозділом збройних сил РФ, а також те, що при відступі військовослужбовців РФ з займаних позицій у смт. Чкаловське останній не встиг покинути територію України разом з підрозділом у якому проходив службу.
		Усвідомлюючи те, що у період з 24 лютого 2022 року до 07 вересня 2022 року військовослужбовці збройних сил Російської Федерації вчиняли військову агресію та здійснили вторгнення на територію України, у тому числі в смт. Чкаловське Чугуївського району Харківської області, при цьому здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе господарське та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти з метою окупації України, у ОСОБА_4 за відсутності будь-якого примусу та погроз з боку військових, виник умисел добровільно вступити в контакт з солдатом «Луганської народної Республіки» - представником збройних та воєнізованих формувань країни-агресора та діючи умисно, з власної ініціативи, підтримуючи збройну агресію Російської Федерації на території України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, для забезпечення тимчасового переховування останнього на території України забрав взяв в нього наступні речі: магазин до нарізної зброї з 30 патронами калібру 5.45x39 мм., мобільний телефон MiniRedmi 10. іmеі 1) НОМЕР_1 /01. іmеі 2) НОМЕР_2 , 3) грошові кошти рф номіналом: 1000 руб.-15 шт. та номіналом 500 руб.-4 шт., 4) барсетку, 5) книгу обліку особистого складу, 6) військовий квиток на ім`я: ОСОБА_7 , 7) одну пару черевиків армійського зразку «Rampon» 42 розміру, 8) ПЗУ-ЗМ1А(О1) № 062996, 9) футболку чорного кольору, 10) камуфляжну майку темно-зеленого кольору, 11) камуфляжний рюкзак темно-зеленого кольору, 12) труси чорного кольору, 13) штани чорного кольору, 14) штани камуфляжні темно-зеленого кольору, 15) кофту, 16) камуфляжну кофту темно-зеленого кольору, 17) мобільний телефон марки «Nоkіа», 18) паспорт громадянина України на ім`я: ОСОБА_4 , які переховував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, переслідуючи мету надання допомоги збройним силам Російської Федерації, сховав ОСОБА_6 на горищі свого домоволодіння за тією самою адресою, де він тимчасово проживав та у подальшому мав бажання виїхати у бік кордону Луганської області, але 02 жовтня 2022 року був виявлений співробітниками поліції Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
		Вказані протиправні дії ОСОБА_4 вчиняв добровільно, без застосування відносно до нього або членів його родини фізичного чи психологічного впливу, а також без погроз застосування зброї військовослужбовцем збройних сил Російської Федерації.
		Своїми діями, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України визнав повністю, вказавши, що у скоєному щиро кається.
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників процесу, судпровів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого,дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Дії ОСОБА_4  суд кваліфікує за ч.4 ст.111-1 КК України.
		Вирішуючи питанняпро обранняобвинуваченому ОСОБА_4 міри покараннясуд враховуєступінь тяжкостівчиненого нимкримінального правопорушення,яке відноситьсядо нетяжкихзлочинів,особу обвинуваченого,який ранішев силуст.89КК Українине судимий,за місцемпроживання характеризуєтьсяпосередньо. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає повне визнання вини, щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
		Разом з тим, оцінюючи дані про особу обвинуваченого, суд не вбачає, що останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства, не є небезпечною для суспільства особою та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, тому суд вважає можливим застосування положень статей 75, 76 КК України.
		Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		ОСОБА_4 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК Українита призначитийому покаранняу видіпозбавлення волістроком на3(три)роки з позбавленням права обіймати певні посади в органахдержавної влади,державного управління,місцевого самоврядуваннячи знадання публічнихпослугна строк від 10 (десять) років. 
		Застосувавши ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, під час якого зобов`язати періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Підстав дляобрання запобіжногозаходу  ОСОБА_4 на період набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		   
		Суддя                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...