Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/20725/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 02.12.2022. Зареєстровано: 03.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/127/806/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021020010000619

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/20725/21
		Провадження № 1-кп/127/806/21 
		 
		                           
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		01.12.2022 м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченої та цивільного відповідача ОСОБА_4 ,
		захисників обвинуваченої  адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
		законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ,
		представника неповнолітнього потерпілого  адвоката ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 20 у м. Вінниці кримінальне провадження № 12021020010000619, відомості про яке внесені 24.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, розлученої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, з вищою економічною освітою, фізичної особи-підприємця, раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		24.05.2021 о 09 годині 20 хвилин водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці І. Богуна у місті Вінниці, зі сторони вулиці О. Кобилянської, в районі будинку № 198, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, а саме наявність спуску та заокруглення проїзної частини, внаслідок чого виїхала на зустрічний тротуар, де допустила наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався цим тротуаром, по ходу руху автомобіля. Після наїзду на пішохода відбувся наїзд на паркани домоволодінь № 196 та № 200.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 з отриманими тілесними ушкодженнями був госпіталізований до КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради».
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 515 від 16.07.2021 у ОСОБА_9 під час стаціонарного лікування з 24.05.2021 по 14.06.2021 були встановлені діагнози: політравма; відкрита проникаюча черепно-мозкова травма; багатоуламковий перелом скулоорбітального комплексу справа зі зміщенням; закритий перелом правої плечової кістки у середній третині зі зміщенням; забійна рана лівої гомілки; забій, стиснення, розрив головного мозку; скальчато-вдавлений перелом лобної кістки справа; забійна рана правої лобної ділянки. Тілесні ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді сполучної травми тіла: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма  забійна рана в лобній ділянці справа, вдавлений багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепа (лобної кістки справа, клиновидної кістки), забій, стиснення, розрив головного мозку; багатоуламковий перелом кісток лицевого черепа справа зі зміщенням; закритий перелом правої плечової кістки у середній третині зі зміщенням; забійна рвана рана лівої гомілки, які виникли від травматичної дії (удару, тертя) тупого твердого предмету (предметів), можливо, в термін, зазначений у постанові про призначення судово-медичної експертизи  24.05.2021, за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися небезпечними для життя в момент заподіяння. Множинність, характер і локалізація виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень за механізмом утворення допускають можливість їх утворення під час дорожньо-транспортної пригоди, при зіткненні з людиною автомобіля, що рухався.
		Відповідно до висновку токсикологічної експертизи № 1513 від 24.05.2021 у крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт у концентрації 3,3 ‰.
		Наявність зазначеної концентрації етилового спирту в крові ОСОБА_4 , відповідно до методичних рекомендацій «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем» МОЗ України від 2004 року, відповідає сильному алкогольному сп`янінню, яке характеризується тим, що особа перебуває у напівпритомному стані, не розуміє де знаходиться, може раптово втратити свідомість.
		Згідно з висновком амбулаторного судово-наркологічного огляду № 41 від 01.06.2021 ОСОБА_4 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, II ст. залежності та потребує примусового лікування.
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 90 від 30.07.2021 ОСОБА_4 , як в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, так і в теперішній час, могла (може) усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Згідно з висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/102-21/7724-ІТ від 28.05.2021 у деталях та вузлах гальмівної системи та рульового керування автомобіля «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент експертного огляду, експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП, не виявлено.
		Відповідно до висновку автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8097-ІТ від 02.06.2021, в заданій дорожній обстановці дії водія автомобіля «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1, 12.1 ПДР України. Наїзд на пішохода ОСОБА_9 автомобілем «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 , стався в межах тротуару, що примикає до проїзної частини вул. І. Богуна у м. Вінниці. У ситуації, яка склалася, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 12.1 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням цієї ДТП.
		За вищезазначених обставин водій ОСОБА_4 порушила вимоги пунктів 2.9 (а), 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, згідно з якими:
		-    п. 2.9 (а) - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
		-    п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
		-    п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
		Порушення ОСОБА_4 вимог пунктів 2.9 (а), 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: заподіянням потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.
		В судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_4 повідомила суду,що неможе надатипоказання зприводу обставин,які передувалиданій події,а такожсамої ДТП,оскільки внаслідокпережитого психологічногостресу нічогоне пам`ятає. Проте розкаюється у вчиненому і просить вибачення у потерпілого та його батьків. Визнає заявлену до відшкодування суму матеріальної шкоди. Заявлену суму моральної шкоди вважає непідйомною для себе.
		Допитаний всудовому засіданні, за участю законного представника  ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_9 суду повідомив, що до даної дорожньо-транспортної пригоди мріяв стати спортсменом. Відвідував секцію з баскетболу ДЮСШ, однак спортивних розрядів не має. Навчається у ЗОШ № 14. Наразі, через отримані в ДТП травми має інвалідність та навчається за індивідуальним графіком. Вибачити обвинувачену не може, оскільки через дії останньої він більше ніколи не зможе професійно займатись улюбленим видом спорту  баскетболом. 
		Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9   ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просили позовну заяву до ОСОБА_4 в частині відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 37 850,00 грн залишити без розгляду, у зв`язку з відшкодуванням обвинуваченою матеріальної шкоди в повному обсязі. Позовну заяву в частині відшкодування моральної шкоди підтримують в розмірі 2 638000,00 грн, за виключенням сплачених в рахунок відшкодування моральної шкоди 170000,00 грн. Щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_4 міри покарання законний представник неповнолітнього потерпілого просила призначити максимальне покарання, передбачене інкримінованою ОСОБА_4 санкцією статті.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10  надала суду наступні показання. Свідок повідомила, що вона є сусідкою родини ОСОБА_11 , проживає неподалік від них. 24.05.2021 знаходилась в своєму будинку. Почувши гучний звук, вибігла на вулицю, де побачила розбитий паркан та перевернутий автомобіль. На місце події почали сходитись сусіди. Біля місця події бігав невідомий їй чоловік, який кричав: «не чіпайте, не піднімайте». Коли підняли автомобіль, то з нього вийшла обвинувачена, яка перебуваючи в стані шоку, почала бігати біля свого автомобіля. ОСОБА_10 зауважила, що ОСОБА_4 одна знаходилась в салоні автомобіля. За візуальними ознаками в обвинуваченої були наявні очевидні ознаки алкогольного сп`яніння. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12  надав суду наступні показання. Свідок повідомив, що 24.05.2021 відвозив дітей в Бориспіль. Проїхавши церкву, навпроти школи побачив, що автомобіль біля його будинку виїхав на смугу зустрічного руху і перекинувся. Під`їхавши ближче, ОСОБА_12 побачив водія, який знаходився внизу на пасажирському сидінні. Зупинившись, він разом з іншими людьми, які знаходились поруч з місцем ДТП, перевернули зазначений автомобіль на колеса. Свідок зауважив, що з даного автомобіля вийшла жінка  водій. Також ОСОБА_12 вказав на те, що бачив хлопчика, який лежав під металевим парканом. Свідок повідомив суду, що забороняв людям піднімати дитину з землі, щоб не нашкодити йому. У хлопчика була кров і він кричав, що у нього болить рука. На місце події викликали швидку медичну допомогу. До приїзду швидкої медичної допомоги та працівників поліції дитина знаходилась при свідомості і розмовляла. Свідок дав дитині води. Після цього приїхали родичі потерпілого, а потім родичі жінки-водія. ОСОБА_12 також зазначив, що до моменту ДТП, проїжджаючи повз, бачив цього хлопчика, який спокійно йшов по тротуару. Інших автомобілів тоді не було, лише одне авто на відстані 15-20 м від них. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13  надав суду наступні показання. Свідок повідомив, що проживає по сусідству з місцем, де сталась ДТП. 24.05.2021, перебуваючи у себе вдома, почув невідомий звук. Вийшовши на вулицю, побачив перекинутий автомобіль, поруч з яким, на землі, лежала поранена дитина, а також побачив пошкоджений паркан. Дитину почали рятувати, а автомобіль перевернули на колеса. 
		Допитані в судовому засіданні судові експерти   ОСОБА_14  та  ОСОБА_15 суду повідомили,що ними булипроведені судово-психіатричніекспертизи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,№ 193від 29.06.2021та №90від 30.07.2021. Висновки дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, визначеній у вступних частинах, викладено у заключних частинах вказаних експертиз. Надані висновки ними підтримуються. Крім того, експерт  ОСОБА_15 у своїх показаннях зазначив, що оскільки амбулаторна експертиза є короткостроковою, вона не може в повній мірі розкрити психічний стан особи. В зв`язку з цим була потреба саме у проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
		Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_16  суду повідомила, що за основу експертного висновку № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022 «Про визначення можливого розміру за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_9 » брала покази свідків, які їй надали в письмовому вигляді родичі підексперного ОСОБА_9 . При наданні висновку керувалась «Методикою психологічного дослідження у справах про заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди» № 14.1.75. Експерт зауважила, що зазначена методика не є юридичною, вона використовується виключно у психології. Вказані у експертному висновку цифрові данні вона отримала із « ОСОБА_17 1 - Перелік матеріальних еквівалентів розмірів компенсації презюмованої моральної шкоди», яка є складовою Методики. 
		В ході судового розгляду судом всебічно та ретельно досліджено надані стороною обвинувачення докази вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а також докази, надані стороною захисту. 
		Зокрема, досліджено наступні письмові докази.
		Відповідно до реєстрації повідомлення (телеграма № 10836 від 24.05.2021), що надійшло зі служби 102, 24.05.2021 приблизно о 09 год 30 хв водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , керуючи автомобілем «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. І. Богуна в напрямку вул. Чорновола, в районі будинку №198 здійснила виїзд на тротуар зустрічної смуги руху, де в подальшому допустила зіткнення з воротами будинку №200, після чого, продовжуючи рух, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по тротуару в напрямку вул. Чорновола. Після здійсненого наїзду водій ОСОБА_4 продовжила рух та допустила зіткнення з двома парканами домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Внаслідок даної дорожньої ситуації пішохід ОСОБА_9 отримав наступні тілесні ушкодження: «Важка поєднана травма, уламковий перелом лобно-скроневої ділянки черепа з склепінням та забоєм, закритий перелом верхньої третини правого плеча, забійно-рвана рана лівої гомілки» та був госпіталізований до реанімації ВОДКЛ. У водія ОСОБА_4 відібрано кров для дослідження на стан алко/нарко сп`яніння. Автомобіль «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 вилучено та доставлено на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області, розташований за адресою: вул. Ботанічна, 30/32. Крім того, відповідно до рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 2 ОСОБА_18 , який міститься на звороті реєстрації телеграми, водія ОСОБА_4 було доставлено для освідування в лікаря нарколога на стан сп`яніння, де вона відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння. В подальшому транспортний засіб було евакуйовано, а водія доставлено до ВП. На підставі вказаного повідомлення 24.05.2021 було внесено відомості до ЄРДР № 12021020010000619.
		Згідно постанови слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_19 від 25.05.2021 перекваліфіковано матеріали кримінального провадження № 12021020010000619 з ч. 2 ст. 286 КК України на ч. 2 ст. 286-1 КК України. Підстава: отримання в ході досудового розслідування висновку судово-токсикологічної експертизи № 1513 від 24.05.2021, відповідно до якого при дослідженні зразків крові ОСОБА_4 було виявлено етиловий спирт у концентрації 3,3 ‰, що свідчить про те, що водій ОСОБА_4 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Згідно з протоколом огляду місця ДТП від 24.05.2021 з ілюстративною таблицею до нього, розпочатого о 10 год 00 хв та закінченого о 11 год 30 хв, проведеного в присутності двох понятих, з використанням фотокамери та рулетки, було оглянуто місце ДТП по АДРЕСА_2 та за наслідками огляду складено схему. Зокрема, оглядом було встановлено: місце розташування автомобіля «Haval H2», номерний знак НОМЕР_1 , на місці ДТП; пошкодження цього транспортного засобу після ДТП; пошкодження іншого майна, спричинене наслідками цієї ДТП; сліди шин даного автомобіля на місці ДТП, їх параметри, наявність відділених від транспортного засобу частин деталей і інших об`єктів, сліди на дорожньому покритті та наявність на місці події слідів контактної взаємодії транспортного засобу з навколишніми предметами (об`єктами) тощо. 
		Також судом досліджено посвідчення водія № НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 , видане 24.05.2005 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та копію свідоцтва серія НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу  легкового автомобіля марки «Haval H2», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , колір білий, номерний знак НОМЕР_1 .
		Відповідно до повідомлення КНП «ТМО «ВОЦЕМДМК ВОР» № 06/1317 від 26.05.2021, наданого на запит слідчого за № 11327/200/11 від 24.05.2021 та карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги щодо обслуговування виклику бригадою екстреної медичної допомоги 24.05.2021 до гр. ОСОБА_9 , 2007 р.н., за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Богуна, з приводу дорожньо-транспортної пригоди, зазначено, що: «згідно аудіозаписів, зафіксованих системою архівації мовної інформації оперативно-диспетчерської служби Avaya Contact Recorder, 24.05.2021 о 09 год 24 хв в центральну оперативну диспетчерську надійшов виклик з телефонного номеру НОМЕР_6 від перехожого, до невідомого (яким по приїзду бр. ЕМД виявився гр. ОСОБА_9 ), за адресою: АДРЕСА_4 , з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Виклик обслуговувала бригада ЕМД № 4 у складі: ОСОБА_20  лікар; ОСОБА_21  фельдшер; ОСОБА_22  водій».
		Відповідно до довідки КНП «ВОДКЛ ВОР» травмпункт № 2552 від 24.05.2021, ОСОБА_9 встановлено діагноз: «Важка поєднана травма. Уламковий перелом лобно-скроневої ділянки черепа з стисненням та забоєм 9 м. Закритий перелом в/з правого плеча. Забійно-рвана рана лівої гомілки. Лікарі: ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . 
		Згідно з висновком КНП «ВОНД «Соціотерапія» № 1328 від 24.05.2021 щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції було встановлено, що ОСОБА_4 під час освідування 24.05.2021 о 10 год 50 хв відмовилась від проходження медичного огляду.
		Відповідно до протоколу відбору зразків для дослідження від 24.05.2021, проведеного на підставі постанови прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_25 від 24.05.2021, за участю медичного працівника (спеціаліста), в присутності двох понятих, 24.05.2021 в період часу з 14 год 30 хв до 14 год 34 хв, у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка 24.05.2021 була учасником ДТП, було відібрано зразки крові. Зразки крові в об`ємі 20 мл були поміщені до спецпакунку SUD 2080060, опечатані та зроблено надпис: «Зразки крові гр-на ОСОБА_4 , відібрані 24.05.2021 в період часу з 14:30 год до 14:34 год. На бирці зроблені підписи понятих та учасників».
		Згідно з висновком експерта ВОБ СМЕ № 1513 від 24.05.2021 встановлено, що при судово-медичній експертизі крові громадянки ОСОБА_4 , 1978 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 3,3 ‰. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
		Постановою слідчого ВРУП ГУНП у Вінницький області ст. лт-та поліції ОСОБА_26 від 24.05.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021020010000619 від 24.05.2021 автомобіль марки «Haval Н2», номерний знак НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , який поміщено для зберігання на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області вул. Ботанічна 30/32.
		Крім цього, постановою слідчого ВРУП ГУНП у Вінницький області ст. лт-та поліції ОСОБА_26 від 24.05.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021020010000619 від 24.05.2021 водійське посвідчення, видане 24.05.2005 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_9 , категорія «В», яке зберігається в матеріалах кримінального провадження.
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2021 (справа № 127/13286/21) накладено арешт на автомобіль марки «Haval Н2», номерний знак НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 та водійське посвідчення, видане 24.05.2005 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_9 .
		Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2021, проведеним на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2021 (справа № 127/15740/21), а також описом речей і документів від 15.07.2021, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, з камер відеоспостереження Вінницької міської ради, встановлених в м. Вінниці по вул. І.Богуна в напрямку вул. О.Кобилянської було вилучено відеозапис під назвою: «298 школа 14 (60.129)  24.05.2021», на якому зафіксована подія ДТП від 24.05.2021 за період часу з 09:10 год по 09:50 год.
		Також судом досліджено протокол перегляду відеозапису від 28.05.2021 з ілюстративною таблицею до нього та проведено огляд компакт диску з відеозаписом з камер відеоспостереження Вінницької міської ради, встановлених в м. Вінниці по вул. І.Богуна в напрямку вул. О.Кобилянської під назвою: «298 школа 14 (60.129)  24.05.2021», на якому зафіксована подія ДТП від 24.05.2021. В ході перегляду відеозапису встановлено час початку відеозапису  09:22:00. Також встановлено, що зйомка здійснюється камерою зовнішнього спостереження, яка розміщена на стаціонарному об`єкті, на певній відстані від дорожнього покриття в районі перехрестя вул. І. Богуна  вул. Мічуріна, та направлена у бік вул. О. Кобилянської. Зйомка здійснюється у світлу пору доби. Камера охоплює проїзну частину вул. І. Богуна та територію, що до неї прилягає. О 09:22:59 в кадрі з`являється об`єкт (пішохід), який рухається по тротуару, що прилягає до смуги руху в бік вул. О. Кобилянської. Даний об`єкт рухається у напрямку вул. Мічуріна. Тієї ж секунди в кадрі з`являється автомобіль «Мазда», типу «кросовер», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_10 , який рухається по вул. І. Богуна у напрямку вул. О. Кобилянської. О 09:23:01 в кадрі з`являється автомобіль типу «кросовер», білого кольору, який виїжджає із заокруглення проїзної частини вул. І. Богуна, зі сторони руху від вул. О. Кобилянської, та в подальшому виїжджає на тротуар і допускає наїзд на рухомий об`єкт (пішохода). Наїзд відбувається о 09:23:02. Внаслідок наїзду відбувається відкидання вказаного об`єкта вперед, а автомобіль, що допустив наїзд, перекидається на лівий бік. Автомобіль «Мазда», д.н.з. НОМЕР_10 , під`їжджає до місця ДТП та зупиняється. В подальшому на місці аварії зупиняються інші автомобілі та видно рух людей. Через декілька хвилин автомобіль, що допустив виїзд за межі проїзної частини, ставлять на колеса. О 09:30:00 даний відеозапис закінчується. 
		Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14.07.2021, проведеним на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2021 (справа № 127/13466/21) та описом речей і документів від 14.07.2021, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, було вилучено відеозаписи з нагрудної камери патрульного ОСОБА_27 -00020 з оформлення місця ДТП від 24.05.2021 по вул. І. Богуна у м. Вінниці та з проходження медичного огляду гр. ОСОБА_4 24.05.2021 у приміщенні КНП «Соціотерапія».
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2021, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2021 (справа № 127/13469/21) та описом речей і документів від 16.06.2021, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, було досліджено історію хвороби № 4281, видану на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Згідно з висновком експерта ВОБ СМЕ № 515 від 16.07.2021, на підставі даних судово-медичного вивчення «Медичної карти стаціонарного хворого» № 4281 КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня» на ім`я ОСОБА_9 , 2007 р.н., рентгенограм правого плечового суглобу № 1265 від 26.05.2021, даних СКТ дослідження головного мозку від 24.05.2021 (протокол дослідження, плівка, CD диск), даних МРТ дослідження головного мозку від 27.05.2021 (протокол дослідження, плівка, CD диск), даних СКТ дослідження головного мозку від 31.05.2021 (протокол дослідження, плівка, CD диск, фотознімок (3D реконструкція) кісток черепа), даних СКТ дослідження головного мозку від 10.06.2021 (плівка, CD диск) на його ім`я, підсумовано: 1. У ОСОБА_9 під час стаціонарного лікування з 24.05.2021 по 14.06.2021 були виставлені діагнози: «Політравма. Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма. Багатоуламковий перелом скулоорбітального комплексу справа зі зміщенням. Закритий перелом правої плечової кістки у середній третині зі зміщенням. Забійна рвана рана лівої гомілки. Забій, стиснення, розрив головного мозку. Скальчато-вдавлений перелом лобної кістки справа. Забійна рана правої лобної ділянки». Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді сполученої травми тіла: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма  забійна рана в лобній ділянці справа, вдавлений багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепа (лобної кістки справа, клиновидної кістки), забій, стиснення, розрив головного мозку; багатоуламковий перелом кісток лицевого черепа справа зі зміщенням; закритий перелом правої плечової кістки у середній третині зі зміщенням; забійна рвана рана лівої гомілки, які виникли від травматичної дії (удару, тертя) тупого твердого предмету (предметів), можливо, в термін, вказаний у постанові про призначення судово-медичної експертизи  24.05.2021, за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися небезпечними для життя в момент заподіяння (2.1.3 «а», «б», «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995). 2. Множинність, характер і локалізація виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень за механізмом утворення допускають можливість утворення їх під час дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні з людиною автомобіля, що рухався.
		Відповідно до висновку експерта ВНД ЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-21/7724-ІТ від 28.05.2021 встановлено наступне: 1. На момент експертного огляду гальмівна система та рульове керування автомобіля «Haval-H2», держ. номер НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані. У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування автомобіля «Haval-H2», держ. номер НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено. 2. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах рульового керування, гальмівної системи автомобіля «Haval-H2», держ. номер НОМЕР_1 наявних несправностей, які могли б впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил експлуатації транспортним засобом?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось.
		Згідно з висновком експерта ВНД ЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-21/8097-ІТ від 02.06.2021 встановлено наступне: 1. В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Haval Н2» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, зміст яких викладений в дослідницькій частині. Частина питання: «Як повинен був діяти в даній дорожній обстановці пішохід?», експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно і може бути вирішене органами слідства(суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України. 2. Наїзд на пішохода ОСОБА_9 автомобілем «Haval Н2» держ. номер НОМЕР_1 , стався в межах тротуару, що примикає до проїзної частини вул. Івана Богуна в м. Вінниця, перед початком розташування осипу скла та полімерних матеріалів. Встановити більш точно розташування місця наїзду на пішохода з розмірною прив`язкою до елементів дорожнього облаштування не видалось можливим в зв`язку з відсутністю в наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру. 3. В ситуації, яка склалася, з технічної точки зору можливість попередження виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля «Haval Н2» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , забезпечувалась відповідністю її дій вимогам п.п. 10.1,12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у неї були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом цього автомобіля. 4. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Haval Н2» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Питання про відповідність чи невідповідність дій пішохода вимогам Правил дорожнього руху, експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно і може бути вирішене органами слідства(суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України.
		Відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР» № 1399 від 25.05.2021, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на диспансерному наркологічному обліку в даній установі перебуває з 18.04.2021 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.
		Згідно з довідкою КЗ ВОНД «Соціотерапія» № 14 від 25.05.2022, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на стаціонарному лікуванні в даному закладі знаходилась з 18.04.2021 по 21.04.2021, з діагнозом: F10.252, F10.30 розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. С-н залежності ІІ ступеня. Стан відміни алкоголю з вираженим абстинентним синдромом. 
		Відповідно до довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» № 15 від 25.05.2022, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на стаціонарному лікуванні в даному закладі знаходилась з 07.05.2021 по 17.05.2021, з діагнозом: F10.252, F10.30 розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. С-н залежності ІІ ступеня. Стан відміни алкоголю з вираженим абстинентним синдромом.
		Згідно з висновком КП «ВОНД «Соціотерапія» № 41 від 01.06.2021 щодо амбулаторного судово-наркологічного огляду громадянки ОСОБА_4 , 1978 р.н., встановлено, що остання виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю ІІ ст. с.м. залежності. Потребує примусового лікування. Примусове лікування не протипоказано. 
		Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 29/2992 від 01.07.2021, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зверталась 04.06.2021 на консультацію до лікаря-психіатра з діагнозом: «Емоційно нестабільний розлад особистості», було рекомендовано: буспірон 1 таб. при спалахах істерик, імован на ніч, рекомендовано консультацію лікаря-психіатра для уточнення діагнозу. 08.06.2021 консультована лікарем-психологом, діагноз: Регіст-синдром: особистісно-аномальний. З 14.06.2021 по 18.06.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні № 11 з діагнозом: «Емоційно нестабільний розлад особистості».
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2021 (справа № 127/18210/21) надано дозвіл на направлення та поміщення ОСОБА_4 , підозрюваної за ч. 2 ст. 286-1 КК України для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109, строком до одного місяця.
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.07.2021, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2021 (справа № 127/18911/21) та описом речей і документів від 30.07.2021, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, було вилучено медичні картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 , 1978 р.н., за №№: 265, 455 та 377.
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №193 від 29.06.2021 встановлено, що медична комісія при дослідженні об`єктів експертизи дійшла висновку про те, що ОСОБА_4 , у зв`язку із даними анамнезу про її схильність до зловживання спиртними напоями, з приводу чого зверталася до лікаря-нарколога, неодноразово проходила курс стаціонарного лікування з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, ІІ ст., синдром залежності, а також тим, що після скоєного правопорушення вона зверталася за консультативною медичною допомогою до лікаря-психіатра, перебувала на стаціонарному лікуванні у психіатричній лікарні, де їй був встановлений діагноз: емоційно нестабільний розлад особистості, враховуючи її заяви про те, що вона погано пам`ятає момент аварії, скаржиться на порушення сну «без таблеток не можу спати», пригнічений настрій, а також виявлені при теперішньому психіатричному обстеженні демонстративну поведінку, намагання викликати до себе співчуття, показати себе у вигідному для себе світлі, ухильність відповідей на запитання, лабільність емоцій, плаксивість, тривожність, зниження фону настрою, дещо уповільнене за темпом мислення, у зв`язку із складністю даного клінічного випадку та для об`єктивного визначення її психічного стану, потребує тривалого обстеження та спостереження в умовах психіатричного стаціонару, тобто проведення їй стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №90 від 30.07.2021 встановлено, що в ОСОБА_4 виявлений психічний розлад у вигляді емоційно нестійкого розладу особистості (F60.3); супутній діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2). Про це свідчать дані анамнезу про притаманні їй з підліткового віку такі особистісні риси характеру, як підвищена ранимість, чутливість, вразливість, невпевненість у собі (ще у 15-річному віці приватно зверталася за консультацією до лікаря-психіатра з приводу нервової анорексії  «коли хтось сказав, що я повненька, від цього стало прикро, замкнулась у собі, знизився настрій, мало з ким спілкувалась, не хотілось виходити поміж люди, виник страх перед їжею, мало її вживала, таємно викидала, приховувала що не їсть, схудла до 43 кг. Рік тому теж помітила, що прибавила у вазі, думала, що маю проблеми із щитовидною, обстежувалась, потім сіла на дієту, стала менше їсти, за 10 місяців схудла з 80 кг до 43 кг»), на тлі цього у неї стали виникати перепади настрою  переважно у бік його зниження, що посилювалось особливо в осінній період часу («все поступово накопичувалось, вранці прокидалась у поганому настрої, здавалось, що один день подібний іншому  робота, побут, нічого не радувало, все набридло, здавалося наче кочуся у прірву, що мене накрило темною хмарою, виникали думки про небажання жити»), що супроводжувалось нестійкою, заниженою самооцінкою («боялась невпоратись із роботою, підвести інших людей, намагалась бути у всьому та для всіх зразковою, позитивною, однак у житті наставав перелом, важко було із собою впоратись, часто зривалася, падала, намагалась приховувати все це від оточуючих, в тому числі і рідних»), при цьому була схильна до драматизації подій, що відбувались, боляче сприймала всі життєві негаразди та невдачі, які по значенню для неї носили стресовий характер (мала неприємності на роботі  працюючи бухгалтером виявила, що хакери заблокували комп`ютерну базу даних, дуже переживала через це, багато працювала  навіть вночі, втомлювалась; мала кредитні заборгованості  з чоловіком взяла банківський кредит на машину, крім цього таємно від всіх, та приховавши від чоловіка, особисто отримала кредит в сумі 50 тис. гривень, гроші витратила на шопінг, оскільки любить красиво одягатися, бути на людях привабливою, за це нараховувались великі відсотки, що також пригнічувало), перебувала у пошуку шляхів подолання даної «безвихідної» для неї ситуації, який знайшла у зловживанні алкоголем, щоб зняти стрес, напругу (із спиртного перевагу надавала вживанню коньяку та вина, вживала алкоголь у вечірній та нічний час, не кожен день  переважно на вихідні, бо потрібно було виходити на роботу, приховувала це від оточуючих, в тому числі і від чоловіка, пиячила одна, періодично було таке, що спиртне, хоча і в невеликій кількості, могла вживати декілька днів підряд, похмелялась коньяком, розуміла що у неї виникла залежність від алкоголю  він спочатку дає ейфорію, а потім вганяє у депресію, виявляла намір добровільно з цього приводу лікуватись), що з часом викликало у неї ознаки психічної (з 2015 р.), а згодом і фізичної (з 2018 р.) алкогольної залежності, посилило деякі первинно притаманні їй особливості характеру змінами особистості по алкогольному типу  переважно в емоційній сфері, що слугувало причиною для направлення її на стаціонарне лікування до наркологічного диспансеру, та перебування її з 18.04.2021 на диспансерному обліку з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Після скоєного інкримінованого їй діяння ОСОБА_4 , з урахуванням первинно притаманних їй індивідуально-психологічних особливостей, супутньої алкоголізації, її реакції на додаткову стресову ситуацію, яка пов`язана із наслідками подій, що сталися 24.05.2021, перебувала (з 14.06.2021 по 18.06.2021) на стаціонарному лікуванні у психіатричній лікарні з діагнозом: емоційно нестабільний розлад особистості (на той час виявляла доступність продуктивному контакту, всебічне орієнтування, збереженість уваги, не порушене мислення, відсутність розладів сприйняття, маячення, суїцідальних висловлювань; збереженість пам`яті, інтелекту, критичних здібностей  при наявності таких особливостей психіки, як знижений фон настрою, відчуття напруги, тривога, емоційна лабільність, дратівливість, боязливість, лабільна самооцінка, легковажність, безвідповідальність, егоцентризм, демонстративність поведінки, бажання приховати певні факти про себе, показати себе у вигідному світлі, справити про себе позитивне враження). Проте відмічені особливості психіки у підекспертної виражені не різко, не супроводжуються психотичною симптоматикою (ознаками маячення, галюцинацій), грубими порушеннями в сфері емоцій, порушенням мислення, пам`яті, інтелекту, критичних та адаптаційних здібностей. Як слідує із матеріалів кримінального провадження, в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, ОСОБА_4 перебувала поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, в тому числі і тимчасовим, а знаходилась в стані простого алкогольного сп`яніння вираженого ступеня (згідно з висновком експерта № 1513 від 24.05.2021 з Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи у крові підозрюваної ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт у концентрації 3,3 ‰). Про це свідчать збереженість її орієнтації в місці, ситуації, підтримування нею відповідного мовного контакту з оточуючими відповідно навколишніх, реальних подій, що відбувались, виконування нею послідовних, цілеспрямованих дій, що не відображали ознак маячення, галюцинацій, порушення свідомості. Тому ОСОБА_4 не позбавлена можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними стосовно інкримінованого їй діяння. Під дію ст. 19 ч. 2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає. Крім цього, в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, ОСОБА_4 виявляла психічний розлад у вигляді емоційно нестійкого розладу особистості (F60.3); супутній діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2). В період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, ОСОБА_4 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час у ОСОБА_4 виявлений психічний розлад у вигляді емоційно нестійкого розладу особистості (F60.3); супутній діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2). В теперішній час ОСОБА_4 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.
		Згідно з повідомленням КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 08.1-47/552 від 05.11.2021, службовим розслідуванням стосовно проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи та оформлення відповідного експертного висновку відносно ОСОБА_4 , яка вступила до експертного відділення 22.07.2021 та була виписана 26.07.2021 встановлено, що оскільки медична документація з Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» була надана 30.07.2021, то остаточне експертне рішення по даному провадженню було прийняте 30.07.2021, про свідчить витяг з протоколу проведення стаціонарної судово- психіатричної експертизи від 30.07.2021 та титульний лист медичної карти стаціонарного хворого № 5309 (копії додаються). Тому вказану дату проведення експертизи - 29.07.2021 у висновку судово-психіатричного експерта № 90 слід вважати технічною помилкою, яка не вплинула на висновок експертів.
		Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 14.07.2021 з ілюстративною таблицею до нього, розпочатого о 16 год 00 хв та закінченого о 16 год 50 хв, слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_12 було проведеного у присутності двох понятих, при сонячній погоді, без опадів, на вул. І. Богуна у м. Вінниці, поблизу буд. № 158, на місці, де 24.05.2021 сталася ДТП, внаслідок якої ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження. Під час слідчого експерименту було складено план-схему та проводилося фотографування. В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_12 повідомив, що на момент проведення слідчого експерименту погодні умови, стан дорожнього покриття та загалом дорожня обстановка максимально наближені до тих, що були на момент ДТП. Після цього свідок повідомив, що коли він на автомобілі рухався зі сторони центру м. Вінниці по вул. І. Богуна, то побачив, як автомобіль типу джип, білого кольору, який рухався йому на зустріч, виїхав на зустрічний тротуар. Місце виїзду даного транспортного засобу знаходилося на відстані 60 м від електроопори № 4117. В подальшому даний автомобіль перекинувся та знаходився частково на правому тротуарі та смузі руху в бік вул. О. Кобилянської, при цьому даний транспортний засіб знаходився на правому боці до землі та передньою частиною був направлений у бік вул. О. Кобилянської. Дане місце знаходиться на відстані 15,2 м від електроопори № 1417. Між електроопорою № 4117 та місцем знаходження вищевказаного автомобіля на правому тротуарі лежав потерпілий хлопець. Місце, де лежав потерпілий, знаходиться на відстані 6,5 м від місця розташування пошкодженого транспортного засобу та 1,7 м до правого краю проїзної частини.
		Також судом досліджено заяву неповнолітнього ОСОБА_9 від 04.08.2021 про залучення його як потерпілого до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021020010000619 та заяву ОСОБА_7 від 25.05.2021 про залучення її як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021020010000619.
		На підставі свідоцтва, серія НОМЕР_11 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану ВМУЮ Вінницької області від 24.07.2007, про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , а/з № 2406. Батьки: ОСОБА_28 та ОСОБА_7 , а також свідоцтва про одруження ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , серія І-АМ, виданого ВРАГС ВМР Вінницької області, постановою слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області л-та поліції ОСОБА_19 від 25.05.2021 ОСОБА_7 було залучено до участі у даному кримінальному провадженні як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 .
		В листі УПП у Вінницькій області ДПП НПУ № 24512/41/21/02-2021 від 11.06.2021, наданому на запит за № 14483 від 03.06.2021, повідомлено, що 16.03.2020 о 19 год 04 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.03.2020 за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 52, сталась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який зник з місця події та автомобілем «Infiniti Q30» д.н.з. НОМЕР_12 . На місце виклику здійснював виїзд екіпаж «Юнкер 101» у складі поліцейського роти №4 ОСОБА_30 та інспектора роти №4 ОСОБА_31 17.03.2021 ст. інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП ОСОБА_32 з поліцейським роти № 2 ОСОБА_33 здійснили виїзд за адресою: АДРЕСА_5 , де були складені адміністративні протоколи відносно водія автомобіля «Great Wall Haval М4» д.н.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_4 . 
		Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2020 по справі № 127/6923/20 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп. Дана постанова набрала законної сили 21.04.2020.
		Також судом було досліджено паспорт громадянина України, серія НОМЕР_13 , виданий на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 23.11.1999.
		Згідно з актом МЦ «Адомед» ТОВ «Європейський Інститут Залежностей» від 22.06.2020 щодо добровільної згоди на проведення аверсивної терапії з використанням препарату дисульфірам, ОСОБА_4 , 1972 р.н., надала свою згоду на введення препарату дисульфірам. Термін дії 12 місяців, який категорично виключає вживання різних напоїв, лікарських препаратів, продуктів харчування, що в своєму складі мають спирти. Також вона повідомлена про те, що в разі порушення нею тверезості, у неї неминуче виникнуть тяжкі фізіологічні розлади: гостра серцево-судинна недостатність, дихальна недостатність, судомні напади, печінково-ниркова недостатність, які можуть привести до клінічної смерті та летальному кінцю.
		Згідно з висновком експерта ВНД ЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022 встановлено, що вчинений ОСОБА_4 злочин, в результаті якого було отримано потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжкі тілесні ушкодження, є психотравмувальним для потерпілого. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдані страждання (моральна шкода) і можливий розмір за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_9 становить 432 мінімальні заробітні плати, розмір яких установлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду (або у грошовому еквіваленті на момент складання даного висновку експерта  2808000 (два мільйона вісімсот вісім тисяч) гривень.
		Також судом досліджено копію свідоцтва, серія НОМЕР_14 , виданого МВРАГС УЮ Вінницької області 06.09.2002, про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_34 , а/з № 2284 та копію свідоцтва, серія НОМЕР_15 , виданого ВРАЦС ВМУЮ 29.12.2008, про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_35 , а/з № 2284, матір`ю яких є ОСОБА_4 . 
		Відповідно до копії рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2022 по справі № 127/13740/22, було розірвано шлюб, зареєстрований 22.08.1998 у ВРАГС ВМР Вінницької області, а/з № 1650, між ОСОБА_36 та ОСОБА_4 .
		З виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2022 вбачається, що ОСОБА_4 з 12.05.2022 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності: діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультація з питань оподаткування. 
		З довідки про доходи станом на 2022 рік вбачається, що дохід ОСОБА_4 за податковий (звітний) місяць становить 6 000,00 грн. 
		Відповідно до довідки від 17.10.2021, ОСОБА_4 проходила курс психокорекції у центрі відновлювальної та психосоматичної медицини «Recovery» з 10.10.2021 по 17.10.2021. Рекомендований курс 3-9 місяців.
		Крім цього, незважаючи на те, що захисник обвинуваченої  адвокат ОСОБА_5 не наполягав на огляді в судовому засіданні відеозапису з боді-камери патрульного УПП, зазначивши, що потреби у цьому немає, оскільки стороні захисту відкривався даний доказ, проти чого не заперечували інші учасники кримінального провадження, судом ретельно було досліджено даний доказ в сукупності з оглянутими в судовому засіданні доказами. Так, на відеозаписі з портативних нагрудних камер працівників поліції зафіксовано місце вчиненої 24.05.2021 ДТП за участю водія ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_9 . З відеозапису також вбачається наявність у водія ОСОБА_4 явних ознак сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, що полягало в тому, що ОСОБА_4 не могла самостійно встояти на ногах, весь час трималась за працівників поліції або опиралась на якийсь предмет, також у неї було порушення мови, вона не могла чітко висловитись і пояснити, що трапилось. 
		Також судом досліджено відповідь КНП «ЦПМСД № 2 м. Вінниці» на адвокатський запит № 01-2/1218 від 02.09.2021, в якій йдеться про те, що дитина ОСОБА_9 , 2007 р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_6 , перебуває під наглядом в Центрі з приводу: стан після політравми 24.05.2021, велика відкрита проникаюча краніолицьова травма. Ранній відновлюваний період. Забійна рана скальповано-вдавлений перелом в правій лобній ділянці, забій, стиснення, розрив голови мозку в правій лобній ділянці. Багатоуламковий перелом скулоорбітального комплекса справа зі зміщенням. Закритий перелом правої плечової кістки зі зміщенням. Стан після декомпресивної трепанації, видалення уламків кісток. Внутрішньо-мозкова гематома в правій лобній ділянці.
		Копії виписок із медичної карти ОСОБА_9 від 14.06.2021, від 02.09.2021 та № 11603 від 08.12.2021.
		Характеристика, видана в.о. директора КЗ «ЗШ І-ІІІ ступенів № 14 ВМР» та класного керівника на учня 8 класу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої він характеризується як старанний, дисциплінований та працьовитий учень. 
		Довідка №116 від 01.09.2021, видана КЗ «ЗШ І-ІІІ ступенів № 14 ВМР» учню 8 класу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він дійсно навчається на індивідуальному навчанні з 01.09.2021, на підставі наказу по закладу КЗ «ЗШ І-ІІІ ступенів № 14 ВМР» від 26.08.2021 № 84 «Про організацію індивідуального навчання, шляхом педагогічного патронату».
		Характеристика, видана директором закладу «МСДЮСШОР з баскетболу» та тренером-викладачем на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої ОСОБА_9 займався в даному закладі з баскетболу з 2016 року. Неодноразово захищав честь школи, міста та області на змаганнях різного рівня, приймав участь у чемпіонаті України Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги серед юнаків 2006 р.н. сезону 2018/2019 та сезону 2019/2020. Виконав норматив на ІІ юнацький розряд Єдиної Всеукраїнської спортивної класифікації.
		Характеристика, видана головою комітету мікрорайону «П`ятничани» № 57 від 02.09.2021, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої ОСОБА_9 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, в конфлікти не вступає, є активним членом територіальної громади, неодноразово приймав участь в спортивних заходах та у проведенні суботників тощо.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
		За ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Таким чином, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 22.02.2021 по справі № 754/7061/15 - «У кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело, належний суб`єкт, належна процесуальна форма, належна фіксація, належна процедура, належний вид способу формування доказової основи».
		У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося». Це мають бути конкретні порушення, що становлять загрозу для прав людини і ставлять під сумнів справедливість провадження, а не номінальна суперечність формальним вимогам закону. Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Такого висновку дійшла Велика палата Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 у справі №756/10060/17. 
		Під час розгляду кримінального провадження за ст. 286 КК суд зобов`язаний встановити і вказати в мотивувальній частині вироку, які саме порушення Правил дорожнього руху мали місце під час конкретної дорожньо-транспортної пригоди. Також у вироку має бути зазначено, які саме з цих порушень перебували у причинному зв`язку з настанням наслідків, передбачених ст. 286 КК, а які з них були лише умовами, що їм сприяли. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 337/2655/20.
		Процес доказування складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286-1 КК України, є більш громіздким порівняно з доказуванням у справах за статтею 286 КК України, оскільки потребує доведення факту не лише порушення правил дорожнього руху та його взаємозв`язку з настанням наслідків (загибеллю особи або отриманням тілесних ушкоджень), а й перебування водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Європейський суд з прав людини, практику якого суд застосовує як джерело права (статті 8, 9 КПК України, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (зокрема, рішення ЄСПЛ від 09.06.1998 у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», від 19.02.2009 у справі «Шабельника проти України»), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла тощо. Європейський суд з прав людини також вказував на можливість використання в судовому розгляді навіть доказу, отриманого з порушенням названої Конвенції, за умови, якщо процес по справі в цілому і загалом був справедливий (рішення ЄСПЛ від 12.05.2000р. у справі «Султан Хан проти Сполученого Королівства», від 10.03.2010 р. у справі «Биков проти Росії»).
		Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, виходив з того, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, у яких Основний Закон України допускає такі обмеження, дійшовши на підставі аналізу конституційних приписів частини третьої статті 62 Конституції України («обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом») висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-рп/2011).
		Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідно з ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.
		Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч. 1 ст. 94 КПК України, та сформувати повне й об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов наступного висновку.
		Всі докази під час досудового розслідування були відкриті підозрюваній та її захиснику у відповідностідо вимогст.290КПК України. Заперечень щодо цього від сторони захисту в ході судового розгляду кримінального провадження не надходило. 
		Вирішуючи питання про прийняття або відхилення доводів захисника обвинуваченої ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_5 щодо визнання недопустимим доказом через істотні порушення кримінального процесуального закону висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1328, складеного КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР» 24.05.2021 о 11:00 год, в якому зазначено, що ОСОБА_4 від проходження медичного огляду відмовилась, суд виходить з наступного. 
		Належним та допустимим доказом перебування особи у стані сп`яніння на момент ДТП, у розумінні положень ст.ст. 84-86 КПК України, є лише висновок судово медичної токсикологічної експертизи. Відповідно, висновки щодо медичного огляду особи на стан сп`яніння лікарем наркологом або лікарем медичного закладу є попередніми та не відповідають критеріям належності, однак відповідають критеріям допустимості. Зокрема, критерієм допустимості такого доказу, в даному випадку, є відповідність його вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 за № 1413/27858. 
		Таким чином, на переконання суду правильним є проведення медичного огляду особи на стан сп`яніння саме шляхом відібрання біологічних зразків (сечі та крові) для проведення лабораторних досліджень і подальшого вилучення слідчим таких зразків згідно з главою 15 КПК України (тимчасовий доступ до речей і документів) для проведення судово медичної токсикологічної експертизи.
		Тому, в даному випадку суд частково приймає доводи захисника обвинуваченої і визнає висновок медичного огляду ОСОБА_4 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1328, складений КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР» 24.05.2021 допустимим доказом, однак неналежним, оскільки він не свідчить і не підтверджує стан сп`яніння ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП, а лише фіксує відмову водія від проходження медичного огляду. 
		Вирішуючи питання про прийняття або відхилення доводів захисника обвинуваченої ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_5 щодо визнання недопустимими доказами через істотні порушення кримінального процесуального закону протоколу відібрання зразків для дослідження від 24.05.2021, відповідно до якого слідчий СВ Вінницького РУП ОСОБА_19 , в приміщенні поліклініки МВС України по вул. Верещагіна у м. Вінниці, в період часу з 14:30 год до 14:34 год 24.05.2021, за участю понятих та медсестри ОСОБА_37 , на виконання постанови прокурора ОСОБА_25 , відібрав у підозрюваної ОСОБА_4 зразки крові в об`ємі 20 мл, а також висновку експерта № 1513 від 24.05.2021 за результатами проведення судово-медичної токсикологічної експертизи, відповідно до якої: «При судово-медичній експертизі крові гр. ОСОБА_4 , виявлено етиловий спирт у концентрації 3,3 проміле», суд входить з наступного. 
		При ретельному дослідженні даних письмових доказів судом встановлено, що у них дійсно наявні незначні розбіжності, допущені в межах технічної помилки, які не впливають на їхню суть. Зокрема, відповідно до протоколу відбору зразків для дослідження від 24.05.2021, проведеного на підставі постанови прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_25 від 24.05.2021, за участю медичного працівника (спеціаліста), в присутності двох понятих, 24.05.2021 в період часу з 14 год 30 хв до 14 год 34 хв, у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка 24.05.2021 була учасником ДТП, було відібрано зразки крові. Зразки крові в об`ємі 20 мл були поміщені до спецпакунку SUD 2080060, опечатані та зроблено надпис: «Зразки крові гр-на ОСОБА_4 , відібрані 24.05.2021 в період часу з 14:30 год до 14:34 год. На бирці зроблені підписи понятих та учасників». З дослідженого судом висновку експерта ВОБ СМЕ № 1513 від 24.05.2021 встановлено, що при судово-медичній експертизі крові громадянки ОСОБА_4 , 1978 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 3,3 проміле. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. У дослідницькій частині вказаного висновку зазначено, що у експертне відділення було доставлено речовий доказ: спецпакет «Національна поліція України» № SUD 2080060, всередині якого знаходилось два медичних шприца з голками в ковпачках ємністю по 12 мл кожен. Шприци були заповнені кров`ю на 12 мл кожен. До моменту дослідження спецпакет зі зразками крові водія ОСОБА_4 зберігався у побутовому холодильнику при t+50С. Спецпакет відкривали та досліджували кров в присутності лаборанта. Тобто, у цих доказах наявна розбіжність лише в зазначенні об`єму відібраних у ОСОБА_4 зразків крові. Дану розбіжність суд визнає незначною з огляду на те, що процедура відбору зразків для дослідження була проведена відповідно до вимог КПК України. Речовий доказ  спецпакет «Національна поліція України» № SUD 2080060, всередині якого знаходилось два медичних шприца зі зразками крові ОСОБА_4 до моменту дослідження був опечатаний та скріплений підписами слідчого та понятих і зберігався у побутовому холодильнику при t+50С. Спецпакет відкривали та досліджували кров в присутності лаборанта. Тому, у зв`язку з відсутністю очевидних ознак неналежності вказаних доказів, суд відхиляє доводи захисника обвинуваченої та визнає дані докази допустимими і належними. Крім того, висновки вказаної експертизи повністю співпадають, підтверджують та не суперечать іншим дослідженим судом доказам, зокрема, показанням допитаних у судовому засіданні свідків, медичним довідкам та висновкам стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 .. 
		Вирішуючи питання про прийняття або відхилення доводів захисника обвинуваченої ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_5 щодо визнання недопустимим доказом через істотні порушення кримінального процесуального закону, Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про проведення судових експертиз та Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, зареєстрованої в МЮ України 18.01.2019 за №14.1.75) висновку експерта № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022, яким визначено можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) потерпілому ОСОБА_9 , спричинену кримінальним правопорушенням, у розмірі 432 мінімальних заробітних плат, тобто 2808000,00 грн, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний, в тому числі: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку.
		Згідно з ч. 4 ст. 69 КПК України експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків. Заява про відмову має бути вмотивованою. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
		Відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
		Згідно з Інструкцією «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом МЮ України № 53/5 від 8.10.1998, а саме п.п.2.3.: «Експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно».
		Ретельно дослідивши висновок експерта № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022, судом було виявлено суттєві порушення, допущенні експертом при проведенні цієї експертизи та наданні висновку. Зокрема, всупереч вказаним заборонам, завідувачка сектору досліджень у сфері інформаційних технологій Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України  судовий експерт ОСОБА_16 самостійно зібрала матеріали для проведення експертизи, взявши за основу висновку показання свідків: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , які їй надали родичі підексперного ОСОБА_9 . Крім того, будучи під присягою в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_16 підтвердила вказані обставини. 
		При наданні висновку експерт ОСОБА_16 керувалась «Методикою психологічного дослідження у справах про заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди», зареєстрованою в МЮ України 18.01.2019 за №14.1.75. 
		Відповідно до зазначеної Методики, а саме п.п. 9.1. визначено порядок попереднього (підготовчого) дослідження матеріалів, які надійшли на експертизу. Відповідно до Алгоритму 5 даного п.п. встановлено, що у випадках недостатності документальних відомостей для вирішення експертних завдань експерт спрямовує особі, яка призначила експертизу, клопотання про надання додаткових матеріалів. У клопотанні перелічуються документи, необхідні для дослідження. У разі незадоволення такого клопотання експерт має скласти повідомлення про неможливість виконання експертизи.
		Згідно з п.п. 9.2.1 вищезазначеної Методики, передбачено проведення психологічного аналізу матеріалів, наданих на дослідження. Зокрема, в Алгоритмі 2 даного п.п., в розділі «д», передбачено, що експерт має вивчити біографічні данні про особу на підставі показань свідків, родичів та друзів, інших осіб які наявні в матеріалах справи. В Алгоритмі 3 даного підпункту визначено, що аналіз документальних відомостей щодо соціально-психологічних параметрів досліджуваної ситуації експерт має зробити на підставі протоколів слідчих дій та їх відеозаписів. Аналогічно Алгоритм 4 зобов`язує експерта робити аналіз відомостей про особливості психічної діяльності підекспертної особи у досліджуваній за справою ситуації на підставі наявних у матеріалах справи: протоколах слідчих дій, протоколах допитів свідків та інших осіб. Такі ж вимоги, які передбачають вивчення експертом протоколів допиту свідків та інших осіб, вказані у Алгоритмі 5 п.п.9.2.1 Методики, яким регламентується аналіз відомостей про особливості психічної діяльності підекспертного у період часу, що відноситься до перебігу подальших життєвих подій.
		Згідно з п.п. 1, 3 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Свідок зобов`язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.
		Частиною 8 статті 95 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Оскільки судовий експерт не є стороною кримінального провадження, він не мав права отримувати пояснення від інших осіб, які не допитувались ні слідчим, ні прокурором, ні судом. Тому отримані експертом пояснення свідків: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони отримані всупереч вимогам ст. 86 КПК України.
		Крім того, висновком експерта № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022 установлено, що: «…можливий розмір за завдані страждання (моральна шкода) неповнолітньому ОСОБА_9 становить 432 мінімальні заробітні плати, розмір яких установлюється рівнем мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду (або в грошовому еквіваленті 2808 000 грн)». Підрахунок проводився за модифікованою формулою ОСОБА_53 , яка є прив`язаною до мінімального розміру заробітної плати. Допитана в судовому засіданні під присягою судовий експерт ОСОБА_16 повідомила суду, що вказані цифрові данні вона отримала із « ОСОБА_17 1- Перелік матеріальних еквівалентів розмірів компенсації презюмованої моральної шкоди», яка є складовою згаданої Методики. Однак вказана таблиця не містить в собі розмір компенсації, прив`язаної до кількості мінімальної заробітної плати, у разі вчинення особою неумисного злочину  порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. 
		Аналогічно, визначаючи інші коефіцієнти за модифікованою формулою ОСОБА_53 , експерт ОСОБА_16 брала до уваги пояснення свідків, які не допитувались ні слідчим, ні прокурором, ні судом. Тобто докази, які були отримані у непередбачений КПК України спосіб, і є недопустимими.
		Європейським судом з прав людини у справі «Гефген проти Німеччини» було констатовано, що якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. 
		У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.
		Таким чином, на підставі вищезазначеного, суд приймає доводи захисника обвинуваченої та визнає висновок експерта № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022 недопустимим доказом. 
		Решту досліджених судом письмових та відео доказів, суд вважає можливим покласти в основу обвинувального вироку, оскільки вони здобуті з дотриманням норм чинного законодавства, а також підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.
		Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення. 
		Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченої, потерпілого, свідків, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження. 
		До такого висновку суд дійшов, оскільки в ході судового розгляду в результаті повного, безпосереднього та неупередженого дослідження всіх доказів було встановлено, що дійсно 24.05.2021 о 09 годині 20 хвилин водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марка «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці І. Богуна у місті Вінниці, зі сторони вулиці О. Кобилянської, в районі будинку № 198, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, а саме наявність спуску та заокруглення проїзної частини, внаслідок чого виїхала на зустрічний тротуар, де допустила наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався цим тротуаром, по ходу руху автомобіля. Після наїзду на пішохода відбувся наїзд на паркани домоволодінь АДРЕСА_7 . 
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 515 від 16.07.2021 у ОСОБА_9 під час стаціонарного лікування з 24.05.2021 по 14.06.2021 були виставлені діагнози: політравма; відкрита проникаюча черепно-мозкова травма; багатоуламковий перелом скулоорбітального комплексу справа зі зміщенням; закритий перелом правої плечової кістки у середній третині зі зміщенням; забійна рана лівої гомілки; забій, стиснення, розрив головного мозку; скальчато-вдавлений перелом лобної кістки справа; забійна рана правої лобної ділянки, які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися небезпечними для життя в момент заподіяння. Множинність, характер і локалізація виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень за механізмом утворення допускають можливість їх утворення під час дорожньо-транспортної пригоди, при зіткненні з людиною автомобіля, що рухався.
		Крім цього, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала свою причетність до даної дорожньо-транспортної пригоди, хоча й зазначала, що не пам`ятає обставин її вчинення. Також причетність до даної дорожньо-транспортної пригоди саме ОСОБА_4 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , які повністю узгоджуються між собою, є послідовними та логічними. Також дана обставина підтверджується дослідженими судом відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження Вінницької міської ради та з портативних нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксована як водій т.з. марки «Haval Н2», д.н.з. НОМЕР_1 саме обвинувачена ОСОБА_4 .
		Наявність в діях водія ОСОБА_4 порушень вимог ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, а саме пунктів 2.9 (а), 10.1 та 12.1, згідно з якими: п. 2.9 (а) - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», підтверджується висновком автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8097-ІТ від 02.06.2021. 
		Крім того, саме порушення ОСОБА_4 вимог пунктів 2.9 (а), 10.1 та 12.1 ПДР України знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: заподіянням потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.
		Вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення саме в стані сп`яніння достеменно підтверджується ретельно дослідженим судом відеозаписом з портативних нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано подію даної дорожньо-транспортної пригоди. В ході перегляду даного відеозапису у обвинуваченої виявлено видимі ознаки сп`яніння, а саме: нечітка вимова, порушення координації рухів. Крім того, стан сп`яніння ОСОБА_4 в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.05.2021 за її участю та участю неповнолітнього пішохода ОСОБА_9 підтверджується висновком токсикологічної експертизи № 1513 від 24.05.2021, згідно з яким у крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт у концентрації 3,3 ‰. Наявність зазначеної концентрації етилового спирту в крові ОСОБА_4 , відповідно до методичних рекомендацій «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем» МОЗ України від 2004 року, відповідає сильному алкогольному сп`янінню, яке характеризується тим, що особа перебуває у напівпритомному стані, не розуміє де знаходиться, може раптово втратити свідомість. Вказані докази в сукупності з іншими доказами достеменно доводять порушення ОСОБА_4 вимог ПДР України саме в стані сп`яніння. 
		Крім того, в судовому засіданні було достеменно встановлено, що станом на 24.05.2021, тобто на момент події ДТП ОСОБА_4 виявляла розлади психіки та поведінки, внаслідок вживання алкоголю, II ст. залежності та потребувала примусового лікування, що підтверджується висновком амбулаторного судово-наркологічного огляду № 41 від 01.06.2021, довідкою КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР» № 1399 від 25.05.2021, довідкою КЗ ВОНД «Соціотерапія» № 14 від 25.05.2022, довідкою КЗ ВОНД «Соціотерапія» № 15 від 25.05.2022, а також висновками судово-психіатричних експертиз ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 193 від 29.06.2021 та № 90 від 30.07.2021.
		Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, характеризується трьома ознаками: а) діянням, вчиненим в стані сп`яніння; б) наслідками; в) причинним зв`язком між діянням і наслідками.
		Порушення правил безпеки руху може виражатися в перевищенні швидкості, порушенні правил обгону, об`їзду перешкод, проїзду перехресть, правил користування світловими приборами, буксирування, а також їзди з причепом, проїзді на заборонений знак чи сигнал світлофора тощо.
		Відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів настає незалежно від місця, де було допущено порушення (магістраль, шосе, вулиця, залізничний переїзд, двір, поле, територія підприємства і т. ін.)
		Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 286-1 КК України.
		При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченої.
		Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 29/2261 від 25.05.2021, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за даними архіву лікарні, картотеки диспансерного відділення та статвідділу станом на 24.05.2021 на лікуванні не перебувала та за медичною психіатричною допомогою не зверталася. Подана інформація не відображає реальний стан психічного здоров`я особи.
		Відповідно до довідки ГУНП у Вінницькій області № 21144470490055157260 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судимостей не має.
		Відповідно до характеристики, наданої КМ «П`ЯТНИЧАНИ» 25.05.2021 за вих. № 32, на гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , скарг, заяв та звернень від сусідів і мешканців про неналежну поведінку та порушення громадського спокою до КМ «П`ЯТНИЧАНИ» не надходило.
		Відповідно до характеристики, наданої НВФ «Трік ЛТД» в формі ТОВ на гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання має вищу економічну освіту. На посаді головного бухгалтера працювала з 2001 року. Під час роботи проявила себе як кваліфікований, відповідальний фахівець. В колективі проявила себе як чуйна, комунікабельна, порядна людина. Серед співробітників користувалася довірою і повагою.
		Також суд приймає до уваги відомості щодо обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 .
		Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом встановлено повне відшкодування заявленої матеріальної шкоди та часткове відшкодування моральної шкоди, а також щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченої, яка раніше не судима, в судовому засіданні фактично не заперечувала щодо того, що саме порушення нею вимог ПДР України призвело до тяжких наслідків, притягнення обвинуваченої до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України в минулому, ставлення обвинуваченої до вчиненого, а саме вона шкодує про вчинене, вчинення кримінального правопорушення в стані сп`яніння, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та її перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286-1 КК України з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. 
		Судом встановлено, що відповідно до протоколу затримання від 24.05.2021, гр. ОСОБА_4 була затримана 24.05.2021 о 16 год 50 хв в приміщенні ВРУП ГУНП у Вінницький області, в присутності захисника  адвоката ОСОБА_54 . Підстави затримання: 1) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 2) наявність сукупних очевидних ознак на місці події, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2021 (справа № 127/13328/21) до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з моменту її затримання, тобто до 13 год 46 хв 22.07.2021. Одночасно з цим визначено заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн 00 коп., та у разі внесення застави, покладено відповідні обов`язки.
		Заставу у розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, було внесено ОСОБА_36 на депозитний рахунок територіального управління (Одержувач коштів  ГУДКСУ у Вінницькій області; Рахунок UA 688201720355219002000000401; Код ЄДРПОУ 26286152; Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 820172) відповідно до квитанції № 12 від 26.05.2021 в сумі 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок та квитанції № 15 від 26.05.2021 в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
		З довідки про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що обвинувачена перебувала в ДУ «Вінницька УВП (№ 1) з 24.05.2021 по 27.05.2021.
		З урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з дня її фактичного затримання за підозрою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, тобто з 24.05.2021 по 27.05.2021 включно, тобто по дату звільнення з ДУ «Вінницька УВП (№ 1)» у зв`язку з внесенням застави.
		Початок строку відбування основного покарання  ОСОБА_4 суд рахує з дати набрання вироком законної сили. Строк додаткового покарання обчислює з моменту відбуття основного покарання.
		Запобіжний захід  ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд вважає можливим залишити без змін  у виді застави з огляду на те, що  ОСОБА_4 засуджено за вчинення необережного злочину. Крім того, протягом як досудового розслідування, так і судового слідства ОСОБА_4 жодного разу не порушувала встановлені відносно неї судом обов`язки та має міцні соціальні зв`язки. 
		Застава, що не була звернена в дохід держави,повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Відповідно до положень ст. 128 КПК України та ст. 1177 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		В даному кримінальному провадженні представником неповнолітнього потерпілого  адвокатом ОСОБА_8 , в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 було подано до суду позовну заяву у новій редакції про відшкодування обвинуваченою ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 37 850 (тридцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят) грн та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з урахуванням висновку експерта ВНД ЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022, - в розмірі 2808000 (два мільйона вісімсот вісім тисяч) грн.
		В судових дебатах законний представник неповнолітнього потерпілого  ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 відмовились від стягнення матеріальної шкоди у зв`язку з її повним погашенням обвинуваченою ОСОБА_4 , в зв`язку з цим цивільний позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду. 
		Крім того, в судових дебатах законний представник неповнолітнього потерпілого  ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 зазначили, що обвинувачена також частково, а саме в розмірі 170 000,00 грн сплатила моральну шкоду, тому цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підтримують з урахуванням висновку експерта ВНД ЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022 та цієї суми, а саме в розмірі 2638000,00 грн. 
		Висновок експерта ВНД ЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-21/15395-ПС від 25.05.2022 судом визнано недопустимим доказом, тому суд не враховує його при оцінці завданої потерпілому ОСОБА_9 моральної шкоди. 
		Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Факт заподіяння шкоди доводить позивач, який повинен у підтвердження своїх доводів про заподіяння йому моральної шкоди надати докази застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, здоров`я і відновлення стосунків з оточуючими людьми тощо.
		Право на відшкодування шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Зазначене право на відшкодування  це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію.
		Також, слід враховувати п. 9 постанови Пленуму № 4, відповідно до якого, крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		В рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
		Фактично наявність спричиненої потерпілому ОСОБА_9 моральної шкоди неоспорюється обвинуваченою та її захисниками, тому дана обставина не потребує доказування. Оспорюється лише її розмір. 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007). 
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц.
		На переконання суду, розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, має бути достатнім насамперед для можливості відновлення потерпілим повноцінного та нормального ритму життя, беручи до уваги вік ОСОБА_9 , для його навчання та налагодження спілкування із однолітками. Моральна шкода за своїм змістом не повинна бути способом вирішення всіх майбутніх можливих побутових і не тільки проблем. 
		Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд, оцінює завдану потерпілому ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, а з урахуванням вже відшкодованої її частини в розмірі 170000,00 гривень, стягненню підлягає залишок у розмірі 330000 (триста тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Законним представником потерпілого та адвокатом потерпілого до завершення судового розгляду вказаного кримінального провадження не було надано документального підтвердження процесуальних витрат, тому їх долю суд при ухваленні вироку не вирішує. 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.10.2021 було забезпечено цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення з останньої моральної шкоди завданої злочином в сумі 950000,00 грн шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер за карткою фізичної особи-платника податків  НОМЕР_16 , на праві власності, в межах позовних вимог позивача ОСОБА_7 на загальну суму 950000,00 грн. Підстав для скасування накладеного судом арешту до погашення обвинуваченою ОСОБА_4 визначеного судом розміру моральної шкоди суд не вбачає. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 вартість проведення судових експертиз № СЕ-19/102-21/7724-ІТ від 28.05.2021 та № СЕ-19/102-21/8097-ІТ від 02.06.2021, які судом визнані належними та допустимими доказами, а саме на загальну суму 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн 68 коп., оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого нею кримінального правопорушення. 
		Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 286-1 КК України, ст. ст. 84-86, 100, 124, 128, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Визнати винуватою ОСОБА_4 увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.286-1КК України,та призначитиїй основнепокарання увиді 5років позбавленняволі та додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 років.
		Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати  ОСОБА_4 у строк покарання період її тримання під вартою під час досудового розслідування з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 24.05.2021 по 27.05.2021 включно, тобто по дату звільнення з Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» у зв`язку з внесенням застави. 
		Початок строку відбування основного покарання  ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
		Строк додаткового покарання обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Запобіжний захід  ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін  у виді застави. 
		Заставу у розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, внесену ОСОБА_36 на депозитний рахунок територіального управління (Одержувач коштів  ГУДКСУ у Вінницькій області; Рахунок UA 688201720355219002000000401; Код ЄДРПОУ 26286152; Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 820172) відповідно до квитанції № 12 від 26.05.2021 в сумі 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок та квитанції № 15 від 26.05.2021 в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, повернути після набрання вироком законної сили заставодавцю ОСОБА_36 .
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, а саме: № СЕ-19/102-21/7724-ІТ від 28.05.2021 та № СЕ-19/102-21/8097-ІТ від 02.06.2021, на загальну суму 2 402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 68 копійок. 
		Позовну заяву ОСОБА_7 , подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в частині стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 37850 (тридцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок  залишити без розгляду на підставі заяви ОСОБА_7 , у зв`язку з відшкодуванням ОСОБА_4 всієї суми заявленої матеріальної шкоди. 
		Позовну заяву ОСОБА_7 , подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в частині стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 2638000 (два мільйона шістсот тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок з урахуванням добровільно сплачених ОСОБА_4 коштів в розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень 00 копійок  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_16 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_17 , в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди грошові кошти в розмірі 330000 (триста тридцяти тисяч) гривень 00 копійок. 
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2021 (справа № 127/13286/21) на автомобіль марки «Haval Н2», номерний знак НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 та на водійське посвідчення, серія НОМЕР_9 , видане 24.05.2005 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3  скасувати. 
		Речові докази по кримінальному провадженню №12021020010000619, а саме:
		-легковий автомобіль марки «Haval Н2», номерний знак НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , який поміщено для зберігання на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 30/32, після набрання вироком законної сили  повернути власнику ОСОБА_4 ; 
		-водійське посвідчення,серія НОМЕР_9 ,категорія «В»,видане 24.05.2005на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,яке зберігаєтьсяв матеріалахкримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження. 
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...