Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/14677/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2022.
Дата набрання законної сили: 23.11.2022
Номер судового провадження: 61-10292ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		23 листопада 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 759/14677/21
		провадження № 61-10292св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,                Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		третя особа - служба у справах дітей Бердянського виконавчого комітету Запорізької області, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Незвіський Дмитро Ярославович, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 травня 2022 року у складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог заявника та історія справи
		 
		У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
		 
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року справу направлено для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва і ухвалою цього суду від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14 лютого 2022 року, яке неодноразово відкладалося, зокрема на 28 квітня та 10 травня 2022 року.
		 
		06 травня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про залишення її позову без розгляду. 
		 
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду 
		від 08 вересня 2022 року, справу за позовом ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		Судові рішення мотивовані тим, що позивачка подала заяву про залишення позову без розгляду, що є її правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством України, а оскільки розгляд справи по суті не проводився, суд першої інстанції залишив справу за позовом ОСОБА_1 без розгляду. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість залишення судом першої інстанції без розгляду справи, а не позовної заяви, однак вважав, що таке є опискою, яка може бути виправлена за правилами статті 269 ЦПК України.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі  ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуд дійсно може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання, однак у даній справі жодного підготовчого засідання проведено не було, оскільки призначені підготовчі засідання (14 лютого та 28 квітня 2022 року) фактично не відбулись. При цьому суд був зобов`язаний повідомити учасників справи про таке підготовче засідання та забезпечити їх участь у ньому, що зроблено не було. Оскаржувані судові рішення ухвалені без заслуховування думки інших учасників щодо даного процесуального питання, а відповідач був позбавлений можливості висловити свої доводи та міркування, подати заперечення на заяву позивача. Таким чином, постановивши оскаржувану ухвалу поза межами підготовчого (судового) засідання, не повідомивши учасників справи та не надавши учасникам справи можливості навести свої доводи щодо питання залишення позову без розгляду, суди попередніх інстанцій порушили процесуальні права відповідача. Зазначає, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, не вирішив питання зустрічного позову у справі, який був пред`явлений відповідачем 01 лютого 2022 року. Питання прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним повинно було бути вирішеним судом у першому фактично проведеному підготовчому засіданні і лише після вирішення питання прийняття зустрічного позову суд мав перейти до такої стадії підготовчого засідання, як вирішення заяв та клопотань учасників справи.
		 
		Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 16 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Відзив на касаційну скаргу
		 
		У листопаді 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, 
		в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання 
		на 14 лютого 2022 року, яке не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному (а. с. 50, т. 2). Таке судове засідання було призначено 
		на 28 квітня 2022 року, однак проведено не було у зв`язку із неявкою сторін у справі та відкладено на 10 травня 2022 року.
		 
		06 травня 2022 року, тобто на стадії підготовчого судового засідання 
		ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про залишення поданої нею позовної заяви без розгляду (а. с. 97, т. 2).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
		 
		За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
		 
		Згідно із частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
		 
		Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (подібний висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, 
		від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).
		 
		За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки подати заяву про залишення позову без розгляду є правом заявника, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. При цьому надане заявнику право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги про необґрунтоване залишення позову без розгляду спростовуються вищевикладеним.
		 
		Посилання у касаційній скарзі на те, що у справі не проводились підготовчі засідання є помилковими та спростовуються матеріалами справи, з яких слідує, що підготовчі засідання у справі призначались на 14 лютого, 28 квітня та 10 травня 2022 року. При цьому 14 лютого 2022 року підготовче засідання не було проведене, оскільки суддя, що розглядала справу, перебувала на лікарняному (а. с. 50, т. 2). 28 квітня 2022 року підготовче засідання не було проведене у зв`язку із неявкою учасників процесу до суду (а. с.94, т. 2). Відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про підготовче засідання, призначене на 28 квітня 2022 року, що підтверджується його підписом у розписці (а. с. 51, т. 2). 10 травня 2022 року судом було проведено підготовче засідання, незважаючи на те, що учасники справи не з`явились, та вирішено заяву ОСОБА_1 про залишення її позову без розгляду. 
		 
		Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі
		 
		Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача про місце, дату та час підготовного засідання, призначеного на 10 травня 2022 року (доказів належного повідомлення відповідача про таке засідання матеріали справи не містять), однак вважає, що такі порушення не призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, оскільки за наявності відповідного клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зобов`язаний був постановити таку ухвалу, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень колегія суддів не вбачає. 
		 
		Вказане стосується й доводів касаційної скарги щодо невирішення судом питання про прийняття поданого відповідачем зустрічного позову. При цьому слід зазначити, що матеріали справи не містять зустрічну позовну заяву та докази її подання відповідачем.
		 
		Разом з тим залишення судом без розгляду позову ОСОБА_1 жодним чином не перешкоджає зверненню ОСОБА_2 із позовними вимогами про визначення місця проживання дитини. 
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Незвіський Дмитро Ярославович, залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Є. В. Синельников
		Судді:                                                                                            О. В. Білоконь
		О. М. Осіян
		Н. Ю. Сакара
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...