Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/5077/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2022. Зареєстровано: 05.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2022.
Дата набрання законної сили: 02.12.2022
Номер судового провадження: A/855/19918/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 754/5077/22                                                          Головуючий у І інстанції - Панченко О.М.,
		                                                                                                                       Суддя-доповідач - Губська Л.В. 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  02 грудня 2022 року                                                                                            м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		Головуючого судді:                                                            Губської Л.В., 
		суддів:                                                                      Епель О.В., Карпушової О.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, третя особа: Інспектор УПП в Житомирській області сержант поліції Лящук Ілля Ігорович, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати постанову відповідача від 16.06.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн. 
		В обґрунтування позову зазначив, що він виїхав на автомобільну дорогу Київ-Чоп з прилеглої території с. Романівка та не міг бачити будь-які обмежувальні дорожні знаки, що встановлені по трасі Київ-Чоп з прилеглої території, будь-яких дорожніх знаків, що обмежують швидкість руху, встановлено не було. Позивач наголошує, що у п. 7 оскаржуваної постанови відсутні будь-які додатки до неї, також не зазначені інші докази (відео, фото та інше). 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено, при цьому, суд першої інстанції виходив з того, що фото- та відеозаписом підтверджується факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, про яке йдеться в постанові.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати  та постановити нове, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. 
		Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
		Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 16.06.2022 посадовою особою відповідача винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5491145, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.
		Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 16.06.2022 о 12.31 годині керуючи транспортним засобом TESLA Model 3 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 108 км/год. в зоні дії дорожнього знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 70 км/год.), чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 38 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС008363. Портативний реєстратор 475839, 475539, чим порушив п. 12.9.б Правила дорожнього руху України.
		Зазначена постанова є предметом цього позову, оскільки позивач вважає її протиправною.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно.
		Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.
		Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у з`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		В свою чергу, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
		Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
		Частиною 5 ст. 14 цього Закону визначено, що  учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР), відповідно до п. 1.1 яких ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху по всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закриті території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих ПДР.
		Відповідно до п. 12.9 «б» ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п. 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до пп. «и» п. 30.3 цих Правил.
		Заборонний знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку. 
		Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015  № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Згідно з ст. 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
		Відповідно до ст. 40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
		Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
		Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
		Колегія суддів зазначає, що правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCAM ІI LTI 20/20, серійний номер ТС008363, підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/24083, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 19.11.2021.
		Також правильність використання приладу вимірювання швидкості TruCAM ІI LTI 20/20, серійний номер ТС008363, виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку № 04/05/02/-3560 від 24.12.2020, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 із довжиною ключа 128 біт.
		Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-TR/001-241-18. Дата видачі - 26.12.2018. Строк дії - 26.12.2028.
		Разом з тим, в обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що він виїхав з прилеглої території на головну дорогу, де й само знаходився Інспектор УПП з прибором вимірювання швидкості. При цьому, він тільки виїхав на головну дорогу з другорядної прилеглої дороги, відповідно він не міг бачити та відповідно перебувати в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70», який був встановлений виключно на головній дорозі, дублюючих або будь-яких інших заборонних дорожніх знаків, які обмежували би максимальну допустиму швидкість руху при виїзді на головну дорогу встановлено не було. 
		Колегія суддів зазначає, що факт відсутності знаків підтверджується копією схеми ОРД (організації дорожнього руху), наданої відповідачем, де на зазначеній ділянці дороги зупинки відповідача, знак 3.29 встановлений раніше, ніж виїзд з с. Гали на автодорогу Київ-Чоп. 
		З наданих відповідачем фото також неможливо встановити наявність знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70».
		При цьому, колегія суддів позбавлена можливості перевірити відеозапис, наданий відповідачем, оскільки під час оформлення справи суд першої інстанції пошкодив його, проткнувши голкою, зашиваючи в справу. Водночас, ніхто із сторін не посилається на  наявність такої інформації на відео- носії.  
		Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Таким чином, з огляду на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач рухався зі швидкістю 108 км в зоні дії дорожнього знаку 3.29, тобто не спростував доводи позивача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позову. 
		Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову.
		Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
		Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення № 0.0.2638656515.1 від 12.08.2022 позивачем сплачено 498, 00 грн судового збору за звернення до суду з позовною заявою (разом з тим, повинен був заплатити 496, 20 грн (2481, 00 грн х 0,2)) та відповідно до платіжного доручення від 26.10.2022 та 17.11.2022 позивачем сплачено 744, 30 грн судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, які йому мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі у загальному розмірі 1  240, 50 грн.
		Одночасно суд зазначає, що повернення надміру сплаченого судового збору врегульовано п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», де зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Керуючись ст.ст. 139, 242, 250, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року - скасувати.
		Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, третя особа: Інспектор УПП в Житомирській області сержант поліції Лящук Ілля Ігорович, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №5491145 від 16.06.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
		Стягнути з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (10031, м. Житомир, вул. Покровська, буд. 96; ідентифікаційний код: 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 240, 50  грн (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.)
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		Головуючий-суддя:                                                                                Л.В. Губська
		 
		 
		Судді:                                                                                                    О.В. Епель
		 
		 
		                                                                                                              О.В. Карпушова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...