Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/7870/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2022. Зареєстровано: 05.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2022.
Дата набрання законної сили: 01.12.2022
Номер судового провадження: А/857/10240/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/7870/21 пров. № А/857/10240/22
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		 
		головуючий-суддя Довга О.І.,
		суддя Глушко І.В., 
		суддя Запотічний І.І.
		 
		 
		секретар судового засідання Юник А.А.
		 
		 
		за участю представників:
		позивача  Олійник Р.Б. 
		відповідача  Палій М.В. 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року (головуючий суддя Дору Ю.Ю., м. Ужгород, проголошено 11:34:03) у справі № 260/7870/21 за адміністративним позовом Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю завод "Флекстронікс ТзОВ" до Західного міжрегіонального управління державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		20.12.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 р.; стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Позов обгрунтовує тим, що Західним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі направлень № 159/33-00-50-08 та № 160/33-00-50-08 від 02.08.2021 р. та наказу № 86 від 21.07.2021 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Флекстронікс ТзОВ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 331/33-00-50-08/32221224 від 19.08.2021 р. Актом перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 абз. «в», п. 200.1 ст. 200 ПК України, оскільки Господарським товариством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Флекстронікс ТзОВ» нібито занижено податкові зобов`язання, що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та відповідно у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з ПДВ за період травень 2021 року на суму 78739,04 грн. На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 p., яким Заводу «Флекстронікс ТзОВ» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 78739,04 грн. Позивач вказує, що 22.08.2012 року між Заводом «Флекстронікс ТзОВ» та Flextronics International Kft. було укладено договір № 220812-ТА-02 «Про тимчасове ввезення» (зі змінами від 15.04.2013 p., від 01.07.2013 р. та 29.01.2020 р. В той же час, згідно Додаткової угоди про передачу бізнесу від 18.05.2020 року до Договору про тимчасове ввезення № 220812-ТА-02, Flextronics International Kft. (первісний Постачальник) відступає, a Flextronics ODM Luxembourg S.A. (новий Постачальник) приймає на себе всі права та обов`язки (включаючи ті, які вже існують на дату переуступки за договором), що належать первісному Постачальнику, та відповідно, стає «Постачальником» за Договором № 220812-ТА-02, укладеним 22.08.2012 року між первісним Замовником та Виконавцем. Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник з метою забезпечення належного виконання свого обов`язку передбаченого пунктом 2.4 № ZED-2012-14-DC від 22.08.2012 року, Nq ZED-2011-01-DC від 01.08.2011 року та № ZED-2012-17-DC від 10.01.2013 року («Основні договори») передає Товариству (Отримувач) спеціальні інструменти та приладдя для тестування, вимірювання, контролю і перевірки готових виробів, які ввозяться в рамках виробничої операції на безоплатній основі та без переходу права власності з метою здійснення контролю якості готових виробів, які виготовляються Отримувачем. В той же час, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні форми «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 р. зазначається, що позивачем занижено податкові зобов`язання, у зв`язку із вивезенням спеціальних інструментів та приладдя для тестування, вимірювання, контролю і перевірки готових виробів швидше заявленого строку перебування на митній території України, які фактично не перебували визначений строк на митній території України та не використовувалися у господарській діяльності платника. Однак, відповідачем свідомо ігноруються наступні обставини, які безпосередньо вказують на невірність такого висновку. Позивач вказує, що податковим органом не враховано, що норма п. 198.5 ст.198 ПК України передбачає обов`язок платника податку визначити податкові зобов`язання у випадку, якщо придбані товари призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тобто, для встановлення порушення вказаної правової норми податковий орган повинен був встановити, що ввезені вироби або першопочатково були призначені для негосподарських операцій (вказана обставина відсутня), або фактично використовувались платником у негосподарських операціях (таких обставин податковим органом також не встановлено).Зазначає, що висновок контролюючого, що спеціальні інструменти та приладдя для тестування, вимірювання, контролю і перевірки готових виробів, що були ввезені в режимі реекспорту фактично не перебували визначений строк на митній території України та не могли використовуватись в господарській діяльності платника ґрунтується на неправильному трактуванні положень чинного податкового законодавства, оскільки норма п. 198.5 ст.198 ПК України передбачає нарахування податкових зобов`язань у разі якщо обладнання призначається для їх використання або починають використовуватися саме в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. Зауважує, що операцією, що не є господарською діяльністю платника податків є активна дія або подія, яка не викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. В свою чергу вивезення інструментів/приладів/тестерів та прес - форм, швидше заявленого строку перебування на митній території України, відбуваються виключно в рамках господарської діяльності позивача згідно виробничих планів та безпосередньо викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі позивача. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 р.
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 р.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що перевіркою встановлено вивезення товарів, швидше заявленого строку перебування на митній території України по яких суми ПДВ було нараховано за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України та включено до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах у повному обсязі. Зазначає, що спеціальні інструменти та приладдя для тестування, вимірювання, контролю і перевірки готових виробів, що були вивезені в режимі реекспорту фактично не перебували визначений строк на митній території України та не могли використовуватись в господарській діяльності платника. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.
		Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
		Судом встановлені наступні обставини.
		Західним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач) на підставі направлень № 159/33-00-50-08 та № 160/33-00-50-08 від 02.08.2021 р. та наказу № 86 від 21.07.2021 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Господарського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Флекстронікс ТзОВ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 331/33-00-50- 08/32221224 від 19.08.2021 р.
		Актом перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 абз. «в», п. 200.1 ст. 200 ПК України, оскільки Господарським товариством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Флекстронікс ТзОВ» нібито занижено податкові зобов`язання, що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та відповідно у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з ПДВ за період травень 2021 року на суму 78739,04 грн.
		На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 p., яким Заводу «Флекстронікс ТзОВ» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 78739,04 грн.
		Позивач з 15 травня 2003 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями із державного реєстру платників ПДВ.
		У податковій декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2021 року № 9165662425 від 22.06.2021 р. (копія додається) визначено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та "сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в сумі 39 993 307,00 грн. рядок- 19 Декларації), зокрема, шляхом включення до податкового кредиту від`ємного значення попередніх періодів (рядок 16) у тому числі й щодо сум податку, які були включені платником до складу податкового кредиту у зв`язку із умовним частковим звільненням від оподаткування при ввезені товарів у митному режимі тимчасового ввезення.
		22.08.2012 року між Заводом «Флекстронікс ТзОВ» та Flextronics International Kft. було укладено договір № 220812-ТА-02 «Про тимчасове ввезення» (зі змінами від 15.04.2013 p., від 01.07.2013 р. та 29.01.2020 р.).
		В той же час, згідно Додаткової угоди про передачу бізнесу від 18.05.2020 року до Договору про тимчасове ввезення № 220812-ТА-02, Flextronics International Kft. (первісний Постачальник) відступає, a Flextronics ODM Luxembourg S.A. (новий Постачальник) приймає на себе всі права та обов`язки (включаючи ті, які вже існують на дату переуступки за договором), що належать первісному Постачальнику, та відповідно, стає «Постачальником» за Договором № 220812-ТА-02, укладеним 22.08.2012 року між первісним Замовником та Виконавцем.
		Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник з метою забезпечення належного виконання свого обов`язку передбаченого пунктом 2.4 № ZED-2012-14-DC від 22.08.2012 року, № ZED-2011-01-DC від 01.08.2011 року та № ZED-2012-17-DC від 10.01.2013 року (Основні договори) передає ТОВ «Флекстронікс» спеціальні інструменти та приладдя для тестування, вимірювання, контролю і перевірки готових виробів, які ввозяться в рамках виробничої операції на безоплатній основі та без переходу права власності з метою здійснення контролю якості готових виробів, які виготовляються Отримувачем.
		Отримувач зобов`язується прийняти товари та, за першої вимоги постачальника або після проведення вимірювальних та контрольно тестових операцій, повернути їх Постачальнику (п. 1.2. Договору).
		Відповідно до п. 1.6. цього договору товари надаються Постачальником Отримувачу виключно в рамках та з метою забезпечення належного виконання Сторонами Основних Договорів.
		В Акті перевірки № 331/33-00-50- 08/32221224 від 19.08.2021 р встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 абз. «в», п. 200.1 ст. 200 ПК України, оскільки Господарським товариством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Флекстронікс ТзОВ» нібито занижено податкові зобов`язання, що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та відповідно у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з ПДВ за період травень 2021 року на суму 78 739,04 грн.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
		Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України (ПК України).
		Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Відповідно до пункту 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені статтею 75 ПК України, пунктом 75.1 якої встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні форми «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 р. зазначено, що позивачем занижено податкові зобов`язання, у зв`язку із вивезенням пристрою для калібрації машини автоматичного оптичного контролю та приладдя для тестування, вимірювання, контролю і перевірки готових виробів швидше заявленого строку перебування на митній території України, які фактично не перебували визначений строк на митній території України та не використовувався у господарській діяльності платника. У податковій декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2021 року № 9165662425 від 22.06.2021 р. визначено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та "сумою податкового. кредиту поточного звітного періоду в сумі 39 993 307,00 грн. рядок- 19 Декларації), зокрема, шляхом включення до податкового кредиту від`ємного значення попередніх періодів (рядок 16) у тому числі й щодо сум податку, які були включені платником до складу податкового кредиту у зв`язку із умовним частковим звільненням від оподаткування при ввезені товарів у митному режимі тимчасового ввезення. З акту документальної позапланової виїзної перевірки № 331/33-00-50- 08/32221224 від 19.08.2021 р встановлено вивезення товарів, швидше заявленого строку перебування на митній території України, по яких суми ПДВ було нараховано за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України та включено до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах в повному обсязі. Перелік вказаних товарно-матеріальних цінностей, дати ввезення товару, із зазначенням сум ПДВ відображено в акті перевірки.
		Податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		Апеляційний суд вказує, що для встановлення порушення вказаної правової норми податковий орган повинен встановити, що ввезені вироби або першопочатково були призначені для негосподарських операцій (вказана обставина відсутня), або фактично використовувались платником у негосподарських операціях (таких обставин податковим органом також не встановлено). Крім того, норми п. 198.5 ст. 198 ПК України не встановлюють обов`язок платника податку нараховувати податкові зобов`язання за товарами/послугами, ввезеними на митну територію України, на безоплатній основі, оскільки відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання. Норма п. 198.5 ст. 198 ПК України імперативно встановлює обов`язок платника податків нарахувати податкові зобов`язання у визначених випадках виключно за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість За товарами, ввезеними на митну територію України, отриманими на безоплатній основі вказана правова норма таких обов`язків не передбачає. При ввезенні вищевказаних інструментів/приладів/тестерів та прес-форм у відповідності до п. 206.7 ст. 206 ПК України застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України.
		Відповідно до ст. 1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (Закон № 996-XIV) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Відповідно до ст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Фактично використання продукції (робіт, послуг) у господарській чи негосподарській діяльності є дією платника податків на підставі правочину.
		Аналізуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.
		Крім того, колегія суддів вказує, що вивезення пристрою для калібрації машини автоматичного оптичного контролю та тестерів та прес-форм до закінчення заявленого строку перебування на митній території України відбувалось виключно в рамках господарської діяльності позивача згідно з умовами Основних договорів і виробничих планів та безпосередньо викликало зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі позивача.
		Скорочення прогнозованого терміну тимчасового ввезення обладнання не породжує застосованих в акті перевірки податкових наслідків, оскільки норма п.п. 206.7.2 ст. 206 ПК України визначає, що сплачені у відповідному режимі суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому періоді), в якому було сплачено податок. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 16 МК України сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає, тобто вивезення обладнання раніше запланованого терміну не тягне за собою зменшення податкових зобов`язань.
		Отже, апеляційний суд зазначає, що в акті перевірки контролюючим органом зроблено помилковий висновок про невикористання у господарській діяльності вивезеного обладнання протягом строку на який воно ввозилось, оскільки згідно з п. 1.2. Договору вказане обладнання було повернуте Постачальнику після проведення вимірювальних та контрольно-тестових операцій. Враховуючи те, що ввезені вироби фактично використовувались позивачем у господарських операціях протягом всього періоду їх перебування на митній території України, а їх вивезення здійснювалось безпосередньо у рамках господарської діяльності позивача, у відповідача були відсутні підстави для нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України. Колегія суддів вказує, що з огляду на узгодженість приписів ст. 206 ПК України та ст. 86 МК України, вказана операція по вивезенню обладнання з митної території України (реекспорту) є такою, яка звільняється від оподаткування та не охоплюється змістом підпункту б п. 198.5 ст. 198 ПК України.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у даному випадку норма п. 198.5 ст. 198 ПК України не застосовується до спірних правовідносин, тому податкове повідомлення-рішення «В4» № 265/33-00-50-08 від 10.09.2021 р. є протиправним.
		Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
		Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
		В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
		Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 260/7870/21 без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко   І. І. Запотічний  Повне судове рішення складено 01 грудня 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...