Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/642/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2022. Зареєстровано: 06.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2022.
Дата набрання законної сили: 08.12.2022
Номер судового провадження: 2/359/1462/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/642/22
		Провадження № 2/359/1462/2022
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
		при секретарі Русан А.М., 
		розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа : ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 про зняття арешту та скасування заборони нерухомого майна,- 
		в с т а н о в и в :
		21 січня 2022 року представник позивача адвокат Сацик Р.В. звернувся до суду із позовом, яким просить : зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_4 , який накладений на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 31.03.2011 року, ВП 20587653; скасувати заборону на відчуження нерухомого майна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 11014264, виключивши запис від 31.03.2011 року за № 11014264 щодо усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 ; стягнути з Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є рідним братом позивача. Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з 1/5 частини у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не складав, а тому спадкування відбувається в порядку, визначеному законом. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли його малолітня донька ОСОБА_3 та батько ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з 1/5 частини у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та 2/3 частини від 1/5 частини, що належала ОСОБА_4 та була прийнята померлим, проте не оформлена належним чином. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не складав, а тому спадкування відбувається в порядку, визначеному законом. Таким чином, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла його дочка, ОСОБА_1 , однак юридично оформити спадкове майно не може, у зв`язку з тим, що наявний арешт на спадковому майні. Представник позивача звертався до відповідача із клопотанням про зняття арешту зі спадкового майна, проте у відповідь йому було повідомлено про те, що виконавче провадження перебувало у відділі на виконанні, але зараз знищені за строком зберігання, тому рекомендовано звернутися до суду. Тому, позивач змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
		Ухвалою суду від 25 січня2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
		Ухвалою суду від 05 жовтня 2022 року у справі закрито підготовче судове провадження та призначено її до судового розгляду по суті.
		Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи до суду не з`явилися, натомість представник позивача подав до суду заяву, якою просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. 
		Представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань, відзив чи пояснення на позовну заяву до суду не направив.
		Третя особа надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність. 
		Суд на підставі ст. 223, 247 ЦПК України розгляд справи провів у відсутність вказаних сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами.
		Відповідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.  
		Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
		За змістом ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , який є рідним братом позивача, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області.
		Родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 виданого 09 лютого 1985 року Райвідділом РАЦС Київської області, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 виданого 15 квітня 1981 року Паришевською сільською радою Чорнобильського району Київської області, копією свідоцтва про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 виданого 16 лютого 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області, копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 серії НОМЕР_5 виданого 10 червня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області. 
		Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, що складається з 1/5 частини у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_6 від 28.01.2008 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 243427298 від 08.02.2021 року.
		На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не складав, а тому спадкування відбувається в порядку, визначеному законом. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли його малолітня донька ОСОБА_3 та батько ОСОБА_5 , що підтверджується копіями заяв про прийняття спадщини від 15 травня 2015 року та від 14 травня 2015 року.
		ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
		Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складається з 1/5 частини у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та 2/3 частини від 1/5 частини, що належала ОСОБА_4 та була прийнята померлим, проте не оформлена належним чином. 
		На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не складав, а тому спадкування відбувається в порядку, визначеному законом. Таким чином, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла його дочка, ОСОБА_1 , що підтверджується копією заяви про прийняття спадщини від 10 липня 2020 року.
		Однак юридично оформити спадкове майно ОСОБА_1 не може, у зв`язку з тим, що наявний арешт на спадковому майні.
		Судом встановлено, що 07 грудня 2021 року представник позивача адвокат Сацик Р.В. звертався до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із клопотанням про зняття арешту зі спадкового майна, а саме 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 . 
		Листом за № 107917 від 13 грудня 2021 року відповідач повідомив про те, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 20587653 щодо виконання виконавчого листа № 2-2923 від 07.07.2010 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 аліментів в розмірі ј частини. 30 грудня 2014 року державним виконавцем винесено постану про закінчення виконавчого провадження згідно п.3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (смерть стягувача або боржника). Згідно інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, виконавче провадження знищено за закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень, який становить 3 роки.Підстави для зняття арешту передбачені в статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», проте вони не підлягають застосуванню при завершеному виконавчому провадженні, а тому заявнику рекомендовано звернутися до суду.
		Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Згідно ч. 1. ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Частина 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджає-ться своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно ч. 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.
		На підставі наведеного суд приходить висновку, що на даний час виконавче провадження закінчено у зв`язку зі смертю боржника. Наявний арешт порушує права позивача, так як вона не має можливості розпоряджатися майном.
		Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно п. 6 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна органом державної виконавчої служби можливе в разі отримання державним виконавцем рішення суду про скасування заходів забезпечення позову, раніше застосованих судом у відношенні даного майна.
		Статтею ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішення, встановлених цим Законом, не упереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.
		Згідно вказаного Закону України державний виконавець зобов`язаний використовувати наданні йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
		У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, він знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
		Тобто, законодавець пов`язує можливість звернення особи з даним позовом у разі порушення права власності на майно, на яке накладено арешт.
		За правилами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
		У матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час існує потреба в арешті спадкового майна. 
		На час розгляду справи виконавчих проваджень щодо ОСОБА_4 у відділі ДВС не перебувають, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку. 
		Відповідно Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухо-мого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року за № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10 червня 1999 року за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.
		Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його прав шляхом скасування такого арешту та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження, а відтак і про задоволення позову у повному обсязі.
		Відповідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Під час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатила 992, 40 грн. судового збору. Наведене підтверджується квитанцією № 36502006 від 10 січня 2022 року.
		Зважаючи на вказане, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 992, 40 грн. 
		Керуючись, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 5,12, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд -
		в и р і ш и в :
		Позов  ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа : ОСОБА_9 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 про зняття арешту та скасування заборони нерухомого майна - задовольнити.
		Зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який накладений на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 31 березня 2011 року, ВП 20587653.
		Скасувати заборону на відчуження нерухомого майна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 11014264, виключивши запис від 31 березня 2011 року за № 11014264 щодо усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Стягнути з Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Централь-ного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ : 34977156, адреса : Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63) на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_8 виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 04 серпня 2006 року, ІПН - НОМЕР_9 , адреса : АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення виготовлено 07 листопада 2022 року.
		 
		Суддя                 Л.В. Яковлєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...