Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/15954/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 07.12.2022. Зареєстровано: 07.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2022.
Дата набрання законної сили: 05.12.2024
Результат оскарження 05.12.2024 Закарпатський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/308/3987/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/15954/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		01 грудня 2022 року                                                                 місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючої - судді Шумило Н.Б.
		за участю секретаря судового засідання - Луцак В.Я.
		позивача - ОСОБА_1 
		представника позивача - адвоката Резуненка О.А.
		представника відповідача - Дурдинець Р.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновлення залишку коштів та стягнення моральної шкоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий виклад обставин справи
		ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Резуненко Олександр Анатолійович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», у якому просить:
		- визначити дії AT «Приватбанк» щодо проведення фінансових операцій по оплаті товарів в Інтернеті в сумі 44 249,14 грн. без згоди власника коштів - незаконними;
		- зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 44 249,14 грн. станом на 12 год. 30 хв. 27.07.2021 року;
		- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн..
		Позов обґрунтовує тим, що 27.07.2021 року ОСОБА_1 , опублікував на веб-сайті «ОЛХ» оголошення про продаж товару. Того ж дня у відповідь відгукнулися потенційні клієнти, які в подальшому виявилися шахраями, та запропонували йому скористатися послугою ОЛХ-доставка, на що позивач погодився. Пізніше йому було надіслано веб-сторінку, на якій необхідно було заповнити дані про відправника та картковий рахунок. Після чого шляхом обману та зловживання довірою у зв`язку з невиконанням Банком взятих на себе зобов`язань, невідомі особи заволоділи його грошовими коштами кредитного ліміту в сумі 44 249,14 грн.
		Позивач зазначає, що з метою убезпечення від шахрайства та викрадення коштів з його рахунку, він встановив ліміт операцій в 3000 (три тисячі) грн. на добу. Після виявлення факту викрадення чи списання коштів з його рахунку Позивач відразу зателефонував на гарячу лінію «Приватбанк» повідомивши, що операції по оплаті здійснювалися не ним. У зв`язку з вчиненням шахрайських дій та викраденням коштів Позивач звернувся до Ужгородського відділення поліції ВП ГУНП в Закарпатській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2021 року зареєстровано кримінальне провадження 12021078030000925 за заявою  ОСОБА_1 .. З метою встановлення обставин справи 29.07.2021 року Позивач звернувся до відділення «Приватбанк» для отримання виписки по його рахунку. Згідно даної виписки 27 липня 2021 року було здійснено 290 інтернет-платежів за товари, які були придбані невідомою особою. Проте вказане не відповідає дійсності, адже, не є зрозумілим яким чином здійснювалася оплата, адже жодного повідомлення на підтвердження операції по оплаті в Інтернеті Позивач не отримував. Більше того, на банківському рахунку у Позивача встановлено ліміт Інтернет-оплат у розмірі 3000 грн. на день, що, у свою чергу, мало б на меті уникнути вчинення шахрайських дій з коштами, які перебувають на рахунку.
		25.08.2021 року листом №20.1.0.0.0/7-210728/2241 «Приватбанк» повідомив, що оскільки платіжну картку Позивача підключено до аккаунту GOOGLE, то платежі за запитом GOOGLE можуть відбуватися без підтвердження смс-пароля. Позивач вважає, що Банк намагається таким чином виправдати факт неконтрольованого списання коштів.
		Позивач посилається на п.3 Розділу 6 Постанови НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 №705) та вказує, що у зв`язку із недосконалою банківською системи Відповідача, проведення операції відбулося без підтвердження власника коштів, що стало причиною шахрайських дій. Відповідач жодним чином не повідомляв позивача про списання коштів з його рахунку. Вказав, що відновлення коштів на картковому рахунку до проведення фінансових операцій є належним способом захисту, про що зазначив у постанові від 17.02.2021 № 711/11121/18 та постанові від 02.10.2019 № 182/3171/16-ц Верховний Суд.
		 
		Процесуальні дії по справі:
		Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2021 року позовну заяву залишено без руху (а.с.38-39). 07 грудня 2021 року представник позивача - адвокатом Резуненко О.А. подано заяву на усунення недоліків.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2021 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Резуненка Олександра Анатолійовича про забезпечення позову у цивільній справі №308/15954/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновлення залишку коштів та стягнення моральної шкоди відмовлено (а.с.40-42).
		Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи (а.с.86-87).
		05 квітня 2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - адвоката Дурдинець Р.Ю. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі, оскільки вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначено, що акцептуючи пропозицію Банку позивач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку. Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування Відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів. Позивач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
		Відповідач вказує, що в даному випадку Позивач не довів порушення свого права, а саме те, що перерахування коштів зроблено не за його дорученням. Не доведено і протиправності поведінки Відповідача. Через недоведеність шкідливого результату такої поведінки відсутній склад цивільного правопорушення. Окрім того, право власності на кошти після їх перерахування на розрахункові рахунки набуває одержувач і в разі безпідставного їх отримання несе відповідальність за ст. 1212 ЦК України. Відповідач у відзиві посилається на положення Умов та правил надання банківських послуг, до яких приєднався Позивач, підписавши Анкету-Заяву, а саме на наступні пункти: п.1.1.2.1.12; п.1.1.5.30.; п.1.1.5.14.; п.1.1.2.1.21; п.1.1.5.5.; п.1.1.3.16; п.2.1.4.12.8.; п.2.1.4.12.9.; п.1.1.5.14.; п.1.1.5.29.
		У відзиві зазначено, що таким чином, приписами Постанови НБУ №705, Умовами та Правилами визначено, що відповідальність за здійснення всіх операцій за карткою несе позивач до моменту письмової заяви про блокування коштів та/або постановки картки в СТОП-ЛИСТ. У зв`язку із наведеним Банк просить відмовити в задоволенні позову.
		15 червня 2022 року на адресу суду від представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - адвоката Дурдинець Р.Ю. надійшли додаткові пояснення щодо проведення транзакцій понад встановлений клієнтом ліміт 3 тисячі гривень. Вказано, що Банк дає клієнту змогу при користуванні картою встановити інтернет-ліміт, але попереджує, що інтернет-ліміт спрацьовує тільки для ризикових операцій. Ця можливість описана на сайті - https://privatbank.ua/udobno- «Для безпеки на всіх картках встановлюється інтернет-ліміт - сума, понад яку не можна витратити з картки протягом календарного місяця (ліміт діє тільки для ризикових операцій в Інтернеті)». Банк залишає за собою право самостійно (на свій розсуд) вирішувати чи є певна транзакція ризиковою враховуючи кількість скарг від інших клієнтів по транзакціях на певному мерчанті, кількість оскаржень операцій у цьому мерчанті через платіжні системи, трафік (обсяги) операцій на цьому мерчанті, суму операції, категорію мерчанту (МСС) та багато інших критеріїв. Зокрема, картка клієнт була підв`язана до одного з сервісів Google, були введені дані картки: номер картки, термін дії та СVV2-код. Тим самим, клієнт надав право мерчанту надсилати запити на списання коштів з картки клієнта для оплати певних послуг. Також варто відмітити, що у разі підв`язки картки з введенням її номеру, терміну дії та CVV2- коду, наступні фінансові операції можуть бути розцінені як неризикові саме через те, що усі можливі персональні дані картки були введені при підв`язці. Відповідно до п. 2.1.4.12.9 Умов клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою. Так, карту було заблоковано за запитом ОСОБА_1 , о 20:00 27 липня 2021 року при дзвінку на гарячу лінію Банку 3700. Враховуючи наведене відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 серпня 2022 року клопотання представника позивача - адвоката Резуненка О.А. про витребування доказів задоволено. Витребувано у ПрАТ «ВФ Україна» інформацію про отримані 27.07.2021 року смс-повідомлення на мобільний номер телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
		05 вересня 2022 року на адресу суду від ПрАТ «ВФ Україна» надійшла витребувана судом інформація.
		Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 14.11.2022 року, відповідно до положень ст.234 ЦПК України, був допитаний як свідок. Вказав, що 27.07.2021 року о 07:30 год. він зняв із своєї картки кошти в сумі 2 000 грн. Біля 10:00 год. він отримав повідомлення від клієнта про те, чи наявний ще товар. Він повідомив, що наявний та клієнт запитував, чи можливо такий відправити OLX-доставкою, на що він відповів, що подивиться як це робити. Після ознайомлення з умовами ОЛХ- доставки, він зареєстувався, також зареєстрував  картку та встановив ліміт 3000 грн. в день,  та погодився таким чином відправити товар. З вказаним покупцем він вів переписку через додаток «Viber». На сайті OLX він вже давно зареєстрований, однак на OLX-доставку він реєструвався в той день, коли вів переписку з покупцем. Сказав, що може відправити товар. Після цього йому прийшло повідомлення з Приват Банку про те, чи підтверджує він оплату 1 580 грн.. Його насторожила сума та він відмінив операцію, адже планшет коштував 1 000 грн., а не 1 580 грн.. Після чого клієнту написав, азначив, щопродасть товар лише через наложний платіж. Ще протягом двох годин після цього він заходив в додаток, щоб перевірити стан рахунку. Після 19:00 год. він зайшов в додаток «Приват24» і побачив, що з його рахунку були проведені різні платежі. Подзвонив близько 19:50 год. на номер 3700, повідомив що сталося, зареєстрували подію. Під час такого дзвінка також здійснювалося зняття коштів з картки. Також він написав заяву в поліцію. Він перевірив сповіщення від ПриватБанку та було лише одне, о 20:00 год. про те, що його карточку заблоковано. Інших сповіщень про те, що з його рахунку було знято кошти, йому не приходило. Просив позов задовольнити.
		Представник позивача адвокат Резуненко О.А. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Вказав, що ОСОБА_1 отримав картковий рахунок у АТ «ПриватБанк» та за допомогою мобільного додатку встановив ліміт у розмірі 3 000,00 грн. Невідомими особами було викраденого з його рахунку 44 249 грн. 14 коп.. Так, 29.07.2021 року позивач отримав виписку про те, що 27.07.2021 року у період з 12:38 год. по 19:59 год. з його рахунку було проведено 290 переказів на загальну суму 44 249 грн. Повідомлень про те, що з його рахунку відбувається списання коштів йому не приходило. Жодних коштів він не отримував та оплат не здійснював. 14.08.2021 року позивач звернувся із заявою до правоохоронних органів, було внесено відомості до ЄРДР, на даний час про підозру нікому повідомлено не було. Послався на пункт 2.1.4.12.10 Правил, згідно яких передбачено відповідальність в межах встановлених лімітів. Пін-код та паролі він не втрачав та не передавав третім особам. Позивач прив`язав свої дані до аккаунта Google, проте ще не є заборонено. Вказав, що зняття коштів з рахунку позивача відбулось без його вини та якщо б спрацював встановлений ним ліміт у 3 000 грн., ще не призвело б до списання коштів, у розмірі 44 249 грн.. Вказав, що вони просять відновити залишок за мінусом суму встановленого позивачем ліміту, а саме у розмірі 41 249,14 грн.. Вважає, що банком був здійснений неналежний фінансовий контроль. Просив відновити залишковий розмір на картковому рахунку в розмірі 41 249,14 грн.. та стягнути з відповідача 50 000 грн. моральної шкоди.
		Представник відповідача адвокат Дурдинець Р.Ю. у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила, із підстав, наведених у відзиві. Вважає, що особа сама передала свої дані зловмисникам, тобто саме дії позивача призвели до того, що з його рахунку було переведено кошти. Так, позивач ввів дані банківської картки на фішинговому сайті. Так на першій сторінці роздрукованої позивачем переписки є офіційна адреса, а на третьому аркуші інша адреса. Щодо списання коштів, то банк при оцінці вказаних операцій прийшов до висновку, що такі не були ризиковими. Лише ввечері о 19:58 год. позивач повідомив про зняття коштів з його рахунку. Після того, як була заблокована картка банк несе відповідальність. Зазначила, що в даному випадку немає вини банку. Вважає, що позивачем не доведено вимогу про моральну шкоду, не наведено обґрунтування в чому така шкода проявляється. 
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом:
		Судом встановлено, що 11.06.2021 року позивач ОСОБА_1 підписавши анкету-заяву приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms/, в редакції, чинній на дату підписання документа, погодився з тим, що ця анкета заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг, ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, пам`яткою клієнта тарифами та отримав їх примірник, із змінами Умов і правил надання банківських послуг зобов`язався ознайомлюватися самостійно на офіційному сайті банку https://privatbank.ua/terms/ (а.с.47).
		ОСОБА_1 було відкрито в АТ КБ «ПриватБанк» картковий рахунок № НОМЕР_1 , терміном дії до листопада 2023 року (а.с.155).
		Позивачем долучено виписку по картці/рахунку  НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00015619666 від 13.03.2015 за період 27.07.2021 - 27.07.2021, у якій, серед іншого, відображено деталі операції, суму у валюті операції та залишок після операції. Із виписки вбачається, що 27.07.2021 року здійснювався переказ коштів GOOGLE PROXIMA BETA, всього було проведено 292 операції на загальну суму 44 249,14 грн. (47 765,84 грн. - 3 516,70 грн.) (а.с.51-68).
		Згідно долученого скрін-шоту в додатку «Прива24» списання коштів розпочалось 27.07.2021 року о 12:38 год.
		Із скрін-шоту в додатку «Прива24» вбачається, що 27.07.2022 року о 10:20 год. позивач встановив ліміт для оплати в Інтернеті 3 000 грн. в день (а.с.26,27). Вказана обставина не заперечувалася відповідачем.
		Сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12021078030000925 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Із витягу з ЄРДР вбачається, що досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_1 про те, що протягом дня 27.07.2021 року невстановлені особи, під надуманим приводом придбання товару, розміщеного заявником в оголошенні сайту ОЛХ, надали йому посилання на фіктивний сайт здійснення покупки по системі ОЛХ-доставка, після чого шляхом обману та зловживання його довірою, отримавши дані банківської картки "Приватбанк", шляхом шахрайства заволоділи його грошовими коштами (а.с.74,75).
		Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 25.08.2021 року №20.1.0.0.0/7-210728/2241 на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що Банком перевірено викладені в листі факти та встановлено, що з його картки № НОМЕР_3 йдуть постійні оплати на користь Google, це означає, що ним підключено свою картку до аккаунту Google. В такому випадку платежі на користь даного одержувача можуть відбуватися за запитом Google без підтвердження смс-паролем. Банк послався на п.1.1.3.1.6, п.2.1.4.12.8, п.2.1.4.12.9 Умов та зазначив, що порушень з боку Банку не допущено (а.с.76-77).
		Згідно роздруківки з системи голосового запису «ПриватБанк» о 19:58 год. 27.07.2021 року надійшов дзвінок із номеру НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 (а.с.157). 
		З відповіді ПрАТ «ВФ Україна» OUT-GD-22-05740/KI від 25.08.2022 року, щодо факту отримання смс повідомлень на абонентський номер НОМЕР_5 (який належить позивачу) за 27.01.2021 року, вбачається, що від PrivatBank надходили повідомлення о наступних годинах: 10:23 год., 10:31 год., 20:02 год. (а.с.175). 
		Судом було досліджено долучений позивачем скрін-шот електронного листування в додатку Viber, що відбулося 27.07.2021 року щодо купівлі-продажу товару із сайту ОЛХ.
		Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
		 
		Застосоване судом законодавство, позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
		Згідно з ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
		У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.
		Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно пункту 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг (актуальний на 01.07.2021р.) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків Клієнта у межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з рахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами Клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту рахунка.
		2.1.4.4.4. Клієнт має право шляхом звернення до Банку особисто за допомогою Системи "Приват24", за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_6 (050, 098) НОМЕР_7 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_8 (для дзвінків з-за кордону): - доручати Банку блокувати/розблокувати кошти, що знаходяться на відповідному поточному рахунку Клієнта, - змінювати ліміт на одержання готівки, здійснення інших операцій за Карткою протягом місяця, тижня, доби.
		2.1.4.5.1. Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
		2.1.4.12.5. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		2.1.4.12.9. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою.
		2.1.4.12.10. Клієнт несе відповідальність за всі операції, здійснені в межах лімітів, збільшених за розпорядженням Клієнта (за зверненням до Служби допомоги Банку).
		2.1.7.1.5. З метою контролю безпеки руху грошових коштів щомісячний ліміт на проведення операцій в мережі Internet встановлюється в розмірі, еквівалентному 6 тисяч доларів США.
		2.1.7.2.4.2. Клієнт має право змінити (збільшити чи зменшити) ліміт, визначений п. 2.1.7.1.5. цього Договору,11 шляхом звернення до Банку або самостійно в Системі «Приват24».
		2.3.1.2.8. Права Клієнта: 2.3.1.2.8.1. Клієнт має право доручати Банку проводити платіжні операції в межах лімітів, встановлених законодавством, Правилами Міжнародних Платіжних Систем, внутрішньо-банківськими документами, за допомогою Системи «Приват 24» на підставі дистанційних розпоряджень, переданих в Системі «Приват 24» по мережі Інтернет.
		Згідно з п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (був чинний на час виникнення спірних правовідносин) платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Вимоги на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів на час існування спірних правовідносин, був врегульований Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджений Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 року № 705.
		Згідно пункту 1 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		Відповідно до пункту 2 розділу VI Положення № 705 емітент зобов`язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу зобов`язаний проінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу. Перша зміна ПІНу здійснюється безкоштовно. Емітент має право передати електронний платіжний засіб держателю або представнику користувача через агента.
		Згідно пункту 3 розділу VI Положення № 705 Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором:
		1)повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу;
		2)забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем;
		3)реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку.
		4)Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі:
		інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;
		відмови користувача від отримання повідомлень банку про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі (п.4 розділу VI Положення № 705) .
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Пунктами 7, 8 розділу VI Положення №705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61- 30583св18), від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св 21), від 23 листопада 2022 року у справі № 591/7648/19 (провадження № 61-16170 св 21).
		В ході судового розгляду відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Твердження представника відповідача про те, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, оскільки він ввів дані банківської картки на фішинговому сайті, належними та допустимими доказами не доведена. Вказана обставина стороною позивача під час судового розгляду не визнавалась. Таким чином, наведені твердження сторони відповідача по суті є припущенням, недопустимим з огляду на приписи частини шостої статті 81 ЦПК України. Обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, в ході судового розгляду здобуто не було.
		Щодо доводів Банку про те, що позивач лише о 19:58 год. повідомив про зняття коштів з його рахунку, у зв`язку із чим до цього моменту за здійснення операцій за карткою несе відповідальність позивач, суд прийшов до наступного висновку. Так, позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що з його рахунку здійснювалось списання коштів після того, як він зайшов у додаток «Приват 24», та він одразу ж зателефонував у Банк. Жодних повідомлень із Банку після того, як він скасував переказ з картки, він не отримував, та про списання з його рахунку коштів не знав. Вказана обставина також підтверджується відповіддю ПрАТ «ВФ Україна» OUT-GD-22-05740/KI від 25.08.2022 року, щодо факту отримання смс повідомлень на абонентський номер НОМЕР_5 (який належить позивачу). Згідно пункту 3 розділу VI Положення № 705 Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Крім цього, сторона позивача посилається на те, що 27.07.2021 року о 10:20 год. ОСОБА_1 встановив ліміт для оплати в Інтернеті в розмірі 3 000 грн. в день. Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не заперечувалась відповідачем. При цьому, 27.07.2021 року із рахунку позивача було переказано грошові кошти в сумі 44 249,14 грн., що відповідно перевищував вказаний денний ліміт.
		У судовому засіданні представник позивача просив відновити залишок на рахунку в розмірі 41 249,14 грн. (44 249,14 грн. - 3 000 грн.), вказавши, що вони погоджуються, що в межах встановленого ліміту в розмірі 3 000 грн. відповідальність несе позивач.
		Враховуючи наведені вище норми та встановлені під час судового розгляду обставини, в їх сукупності, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку позивача.
		Щодо позовної вимоги про визнання дій АТ КБ «Приватбанк» щодо проведення фінансових операцій по оплаті товарів в Інтернеті в сумі 44 249,14 грн. без згоди власника коштів незаконними, суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Визнання судом незаконними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо проведення фінансових операцій по оплаті товарів в Інтернеті в сумі 44 249,14 грн. без згоди власника коштів, не має своїм наслідком відновлення залишку коштів на картковому рахунку, тому ця позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
		Зважаючи на характер спірних відносин, належним і достатнім для відновлення порушеного права способом захисту інтересу ОСОБА_1 є саме відновлення залишку коштів на картковому рахунку.
		Щодо вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. суд прийшов до наступного висновку.
		Згідно частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		За змістом ч. ч. 1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		У відповідності до ч. 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
		Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної(немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постановах від 12.03.2019 року в справі № 920/715/17, від 10.10.2018 року в справі №640/3837/17; від 04.07.2018 року в справі № 638/14260/16 у спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність є причиною, а моральна шкода, яка спричинена потерпілій особі - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
		Так, у позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути моральну шкоду, разом із тим не вказав, у чому полягала моральна шкода, не надав доказів, які б підтверджували спричинення йому моральної шкоди.
		Враховуючи наведене, оскільки позивачем не доведено факту заподіяння моральних чи фізичних страждань, спричинених діями відповідача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненням фізичних і моральних страждань, не аргументовано розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є безпідставною, необґрунтованою, та у її задоволенні слід відмовити.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову, судовий збір в сумі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст.12, 13, 56, 76-81, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст.23, 1054, 1066, 1073, 1167 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 року № 705, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновлення залишку коштів та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», що існував станом на 12 год. 30 хв. 27.07.2022 року, в розмірі 41 249 (сорок одна тисяча двісті сорок дев`ять) грн. 14 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.
		 
		Повне судове рішення складено - 06 грудня 2022 року.
		 
		 
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного 
		суду Закарпатської області Н.Б. Шумило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...