Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/13148/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2022. Зареєстровано: 08.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2022.
Дата набрання законної сили: 22.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                                                                                                                                              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 грудня 2022 року Справа № 160/13148/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                                  Бухтіярової М.М.
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Громадської організації «Платформа Громадський контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Громадської організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ», про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - 
		                                                            ВСТАНОВИВ:
		29.08.2022 Громадська організація «Платформа Громадський контроль» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі - відповідач), за участі третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Громадської організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ», в якій позивач просить: 
		1.визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо неналежного інформування про благоустрій на території по вул. Набережній Перемоги у районі буд.№134, м. Дніпро (Соборний район)», зокрема, не оприлюднення планів, проектів, а також обговорення і вирішення питання проведення благоустрою;
		2.визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №986 від 21.09.2021 «Про надання дозволу КЛУБУ «СІЧ» на проведення благоустрою території по вул.Набережній Перемоги у районі буд.№134, м.Дніпро (Соборний район)»;
		3. зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради анулювати дозвіл на проведення благоустрою, виданий на підставі рішення №986 від 21.09.2021.
		В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. 21.09.2021 Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради було прийнято рішення №986 «Про надання дозволу Громадській організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» на проведення благоустрою території по вул.Набережній Перемоги у районі буд.№134, м. Дніпро (Соборний район)». Разом з цим, рішенням Дніпровської обласної ради №176-8/VII «Про затвердження проєкту схеми формування екологічної мережі» зазначену територію по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район)» було віднесено до екологічної мережі міста. Крім того, рішенням  Дніпровської міської ради №395 від 22.12.2021 «Про затвердження водоохоронної зони та прибережної захисної смуги р.Дніпра», зазначену земельну ділянку було віднесено до земель водного фонду на водоохоронної зони р.Дніпро. Отже, вказану земельну ділянку віднесено до Регіональної екологічної мережі міста. Однак, відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства не було проведено інформування населення про проведення благоустрою, не було оприлюднено проекти рішень та, як наслідок, не було обговорення зазначеного проекту благоустрою, відтак порушено право брати участь у цьому обговоренні усіх зацікавлених осіб з можливістю надання ними своїх пропозицій з вказаного питання. З огляду на бездіяльність відповідача щодо не оприлюднення оспорюваного рішення, про його існування Громадській організації «Платформа Громадський контроль» стало відомо лише у червні 2022 року від громадянина ОСОБА_1 . На переконання позивача, виданий дозвіл на проведення благоустрою було прийнято з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. Єдиним документом, на підставі якого було прийняте рішення №986 від 21.09.2021 був лист Громадської організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «СІЧ» від 25.06.2021 за №15/359.06.2021, про що вказано у преамбулі рішення №986 від 21.09.2021. При цьому, заходи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою в населених пунктах виконуються тільки за наявності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, склад та зміст якої має відповідати ДБН А 2.2-3, ДБН А.3.1-5 і ДСТУ Б А.2.4-6 (пункт 4.2 ДБН Б.2.2-5:2011). Але зазначені вимоги не було виконано, про що свідчить лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по управлінню з активами Дніпровської міської ради від 18.11.2021 №9/25-463, в якому зазначено, що інформація щодо розробленої та затвердженої проектної документації  щодо благоустрою в межах території розміщеної у районі буд. 134 по вул. Набережна Перемоги в управлінні відсутня. Поряд з цим, жодної інформації про визначення балансоутримувача на конкурсних засадах, відповідального за утримання об`єктів благоустрою немає, конкурсу для визначення на конкурентних засадах виконавця робіт щодо утримання та\або ремонту благоустрою зазначеної території не проведено. Крім того, позивач акцентує увагу, що дозвіл виданий строком на 20 років, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Крім того, на підставі оскаржуваного рішення відбувається порушення використання земельної ділянки, яку віднесено до земель водного фонду та водоохоронної зони р.Дніпро, будівництво на таких землях заборонено, а також відбувається знищення земельних насаджень. Водночас, чинним законодавством встановлено заборону забудови земельних ділянок, які віднесено до зелених зон. Зважаючи на викладене, дії відповідача вважає неправомірними, що порушують не лише права позивача, а й права всіх мешканців міста, тому з метою реалізації мети та завдань своєї діяльності Громадська організація «Платформа Громадський контроль» змушена звернутись до суду з даним позовом.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.
		26.09.2022 позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13148/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали та запропоновано третій особі подати пояснення до позову або відзиву у десятиденний строк з дня отримання позову або відзиву, у разі його подання відповідачем.
		Цією ухвалою судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Громадську організацію «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» (ідентифікаційний код 25725262, місцезнаходження: 49106, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 77Б).
		Цією ж ухвалою суду було витребувано від Виконавчого комітету Дніпровської міської ради докази з їх документальним підтвердженням щодо правомірності прийняття рішення, що оскаржується.
		У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції, копія ухвали від 03.10.2022 була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, позивачу на електронну адресу «gromkontrol.ua@gmail.com», вказану у позові; відповідачу копія ухвали була скерована через підсистему Електронний суд та доставлена до електронного кабінету 03.10.2022 (довідка про доставку електронного листа від 03.10.2022). Крім того, копію ухвали суду від 03.10.2022 разом із копією позовної заяви з додатками вручена відповідачу у паперовому вигляді 11.11.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання. Третій особі копія ухвали від 03.10.2022 була разом із копією позовної заяви з додатками надіслана засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №4930020766850 від 04.10.2022), однак 09.11.2022 конверт з вмістом вказаного поштового відправлення повернувся на адресу суду з відміткою пошти від 07.11.2022 про не вручення. Копія ухвали від 03.10.2022 разом із копією позовної заяви з додатками було отримана представником третьої особи Фініченко Л.В. в приміщенні суду нарочним 23.11.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
		За таких обставин, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, що         підтверджується матеріалами справи.
		28.11.2022 позивачем подано клопотання про ознайомлення зі справою.
		01.12.2022 на адресу від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено наступне. Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради було прийнято рішення від 21.09.2021 № 986, яким вирішено надати дозвіл Громадській організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги районі буд. 134, м. Дніпро. Проект оскаржуваного рішення було оприлюднено на офіційному вебсайті Дніпровської міської ради 06.07.2021, а оновлено 21.07.2021, що підтверджується інформацією, згідно листа від 28.11.2022 № 2/2-50, що в свою чергу свідчить про помилковість висновків позивача про те, що відповідачем не вчинялись дії, спрямовані на інформування громадськості про прийняте рішення. Щодо доводів позивача про не врахування громадської думки та не надання можливості громадянам реалізувати свої права шляхом надання зацікавленим особам пропозицій та зауважень, відповідачем зауважено, що проведення громадських слухань передбачено лише під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні щодо генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій. В свою чергу, рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.09.2021 № 986 не є містобудівною документацією, не передбачає надання містобудівних умов, а також оскаржуваним рішенням не розробляється проект нової схеми формування екологічної мережі (він затверджений згідно рішення Дніпропетровської обласної ради «Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області» від 24.03.2017 № 176-8/VІІ), тому не підлягає громадським обговоренням. Рішення від 21.09.2021 № 986 лише на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. №134 м. Дніпро (Соборний район). Відповідач акцентує, що із зверненням щодо отримання дозволу на проведення благоустрою певної території може звернутись будь-яка організація, підприємство. До Дніпровського міського голови звернулася Громадська організація «Дніпровський Спортивно-Парусний Яхт-клуб «Січ» з метою отримання рішення про надання ГО «Дніпровський Спортивно-Парусний Яхт-клуб «Січ» дозволу на проведення благоустрою прилеглих територій, вздовж земельної ділянки кадастровий номер - 1210100000:03:149:0014, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги в районі буд. 134, де розміщуються будівлі спортивно-парусного центру, а також примикаючих гідроспоруд. Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до листа КЛУБУ «СІЧ» від 25.06.2021 вх. № 15/359 було прийнято оскаржуване рішення. Крім того, згідно з листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 18.11.2021 № 9/25-463 містобудівні умови та обмеження для проектування в межах території розташованої у районі буд. №134 по вул. Набережній Перемоги управлінням не надавались. Безпідставними є доводи позивача щодо строку, на який було видано дозвіл. Позивач посилається на статтю 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо дозволів на порушення об`єктів благоустрою. Однак, Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради було надано дозвіл на проведення благоустрою території на строк 20 років, що не заборонено жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства. Щодо доводів позивача про порушення норм Водного кодексу України, відповідачем зазначено, що оскільки положенням ст.61 Земельного кодексу України, ст.89 Водного кодексу України визначено перелік робіт, які можуть здійснюватись, в тому числі на землях водного фонду, і переліком не передбачено нове будівництво, висновки позивача про порушення норм Водного кодексу України є необґрунтованими. Покликання позивача в обґрунтування позову на те, що прийняття оспорюваного рішення призвело до знищення зелених насаджень  є безпідставними, оскільки безпосередньо цим рішенням питання видалення зелених насаджень не вирішувалось і проектна документація, яка б передбачала таке видалення, цим рішенням не затверджувалась. З огляду на викладене, вважає, що відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Позивачем не було надано жодного допустимого та належного доказу протиправності оскаржуваного рішення. Виконавчим комітетом реалізована виключна компетенція, оскаржуване рішенні не є тим правовим актом, дія якого поширюється на позивача або встановлює конкретні приписи, зверненні до нього, є індивідуальним актом. З огляду на викладене, відповідач вважає, що порушень з боку відповідача не було, позовні вимоги Громадської організації «Платформа Громадський контроль» є безпідставними та недоведеними, права та інтереси заявника жодним чином не порушено, тому відсутні підстави для задоволення позову.
		До відзиву відповідачем долучено клопотання про поновлення строку на його подання.
		Розглянувши подане відповідачем клопотання та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
		Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Згідно з частиною п`ятою статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
		За змістом пункту 1 частини першої статті 175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
		Ухвалою суду від 03.10.2022 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву та витребуваних доказів.
		Ухвалу суду від 03.10.2022 року було доставлено до електронного кабінету відповідача 03.10.2022 о 21:33 (довідка про доставку електронного листа від 03.10.2022), а отже останнім днем строку для подання до суду відзиву та витребуваних доказів в силу  положень п.1 ч.1 ст. 241, ч.ч.5, 7 ст. 18, п.5 ч.6 ст. 251 КАС України є 19.10.2022.Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що в паперовому вигляді копію вказаної ухвали суду та матеріали позовної заяви з додаткамибули отримані нарочним в приміщені суду лише 11.11.2022(а.с.209), відтак граничний строк подання відзиву спливає 28.11.2022. Згідно із відбитком штемпелю на поштовому конверті, в якому надійшов відзив, він надісланий28.11.2022.
		Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
		Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
		Указом Президента України від 17 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року. 
		Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.
		Зі змісту поданих до суду представником відповідача клопотання вбачається, що останнім вказано на обставини введення в країні воєнного стану, правового режиму воєнного стану та запровадження розпорядженням Дніпровського міського голови від 24.02.2022 простою у роботі Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів та установ (крім тих, які забезпечують життєдіяльність міста) таким, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою життю та здоров`ю, що у сукупності стали перешкодою для своєчасного підготування відзиву та подання доказів.
		З урахуванням викладеного, враховуючи наведені представником відповідача обставини, виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також з метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку на виконання вимог ухвали суду в частині подання відзиву на позовну заяву.
		До відзиву відповідачем долучено клопотання про залишення позову без розгляду, спираючись на пропуск строку звернення до суду із цією позовною заявою.
		Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
		Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що залишення позовної заяви без розгляду за клопотанням можливе лише до початку розгляду справи по суті.
		Суд зазначає, що станом на дату подання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду розгляд справи по суті вже розпочався.
		З урахуванням викладеного, враховуючи, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду надійшла до суду після початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача.
		Поряд з цим, суд не знаходить правових підстав для перегляду висновку про відсутність порушень строків, передбачених статтею 122 КАС України, викладеного в ухвалі від 03.10.2022.
		Відповідачем до відзиву також долучено заперечення проти спрощеного провадження.
		В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що враховуючи предмет позову, для повного та всебічного встановлення обставин справи, є необхідним є розгляд справи за правилами загального позовного провадження. У справі підлягає дослідженню велика кількість обставин та фактів, що мають значення для розгляду справи. Крім того, відповідач стверджує, що у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач може бути фактично позбавлений права на касаційний розгляд справи.
		Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.
		Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		При цьому, частиною четвертою статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
		Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина п`ята статті 12 УВС України).
		Згідно із частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		За змістом частини 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
		При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та частині четвертій статті 257 КАС України.
		Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч.4 ст. 257 КАС України.
		Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
		Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		Відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, інші пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
		Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
		Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про можливе порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.
		З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що для повного, всебічного встановлення обставин розгляд справи має здійснюватись за правилами загального позовного провадження, є безпідставними.
		Щодо доводів відповідача про те, що з метою реалізації права на касаційне оскарження є доцільним  розглядати цю справу в загальному позовному провадження, суд  зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.
		Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.
		Водночас суд зауважує, що в згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Отже, встановлена процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що спростовує доводи відповідача в частині можливого порушення його права на перегляд судового рішення в касаційному порядку в разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Разом з цим, суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
		Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача та вважає за можливе розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
		06.12.2022 третьою особою подано клопотання про закриття провадження у справі.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у  задоволенні заяви Громадської організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» про закриття провадження у справі відмовлено.
		При цьому, третя особа у справі правом на подання пояснень на позовну заяву та/або відзиву не скористались. Обґрунтувань неможливості подання пояснень у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання пояснень надано не було.
		Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
		Рішенням Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017, відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України», ураховуючи подання облдержадміністрації, висновки й рекомендації постійної комісії обласної ради з питань екології та енергозбереження, з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття обласна рад, вирішено затвердити проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, згідно з якою територія «Мандриківський», що у Соборному районі міста, віднесена до найважливішої території екологічної мережі міста Дніпра.
		Листом від 25.06.2021 №1, адресованого Міському голові Дніпровської міської ради Філатову Б.А. (вх.15/359 від 25.06.2021), Громадська організація «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» звернулась з проханням доручити Головному архітектурно-планувальному управлінню департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради підготувати проект рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про надання ГО «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» дозволу на проведення благоустрою прилеглих територій, вздовж земельної ділянки кадастровий номер - 1210100000:03:149:0014, що розташована за адресою м.Дніпро вул. Набережна Перемоги в районі буд. 134, де розміщуються будівлі спортивно-парусного центру, а також примикаючих до гідроспоруд.
		21.09.2021 рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 986 «Про надання дозволу КЛУБУ «СІЧ» на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд.№134, м. Дніпро (Соборний район)», було вирішено:
		1. Надати дозвіл Громадській організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «СІЧ» (код ЄДРПОУ 25725262) на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (схема благоустрою додається).
		2. Зобов`язати Клуб «СІЧ»:
		2.1. Отримати вихідні дані для проєктування та здійснення проєктно-вишукувальних робіт в установленому порядку;
		2.2. Проєктну документацію виконати на актуальній топооснові М 1:500 геофондів міста. 
		2.3.Проєктну документацію надати до служби містобудівного кадастру головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради для внесення відповідної інформації до інформаційної бази даних містобудівного кадастру.
		2.4. Під час виконання робіт з організації благоустрою дотримуватись вимог технічних умов відповідних служб.
		2.5. Необхідність перевлаштування інженерних мереж визначити під час проєктування за погодженням з їх власниками.
		3. Установити термін виконання робіт - двадцять років.
		4. Після проведення благоустрою з улаштування об`єктів благоустрою  (п. 1 цього рішення) вирішити питання про балансову належність цих об`єктів.
		5. Контроль за виконання цього рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради.
		Підстава: відповідно до листа Клубу «СІЧ» від 25.06.2021 вх.№15/359 (а.с.41).
		Вважаючи, що рішення про надання дозволу на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд.№134, м.Дніпро (Соборний район) прийнято із порушеннями чинного законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За змістом частини першої, третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (частина друга статті 140 Конституції України).
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (статті 2 цього Закону).
		Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються (статті 3 Закону №280/97-ВР).
		Стаття 4 Закону №280/97-ВР визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, народовладдя; законності та гласності.
		Відповідно до частини першої статті 5 Закону №280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
		У розумінні частини першої статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		За правилами підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
		Термін «благоустрій населених пунктів» вживається у Законі України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-ІV (далі - Закон № 2807-ІV у редакції на час виникнення спірних відносин) у такому значенні як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
		Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина друга статті 4 цього Закону).
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
		За змістом статті 3 цього Закону система благоустрою населених пунктів включає, зокрема, визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів; організацію благоустрою населених пунктів, а також здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
		За визначенням частини першої статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
		Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:
		1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;
		2) прибудинкові території;
		3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
		4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
		До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту (частина друга статті 13 цього Закону).
		При цьому, за приписами частини першої статті 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів (частина перша статті 15 цього Закону).
		На об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів (частина перша статті 16 Закону).
		Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені у статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно пунктів 1, 5, 9, 12, 14 частини другої якої до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
		Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів (пункти 2, 3 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
		Окрім цього, шляхом розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян, а також участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій здійснюється самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів у відповідності до положень пунктів 2, 3 частини першої статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
		У частинах першій, другій статті 35 цього ж Закону закріплено, що технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об`єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту. Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.
		Системний аналіз наведених правових положень свідчить, що органи місцевого самоврядування, до яких належать й виконавчі органи, зокрема, міських рад, повинні провадити свою діяльність на засадах гласності, законності та народовладдя, тобто реалізовувати наявні у них повноваження відкрито і публічно, у точній відповідності з нормами права й виключно в інтересах територіальної громади, яка є первинним суб`єктом місцевого самоврядування.
		Саме до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів і здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, а також повноваження щодо здійснення самоврядного контролю, у тому числі, за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень і водойм тощо, який здійснюється цими органами (суб`єктами) шляхом, зокрема, розгляду звернень громадян, участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
		Наявність таких повноважень передбачені підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і статтями 10, 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
		При цьому, будучи суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, громадяни України - члени територіальних громад мають закріплене у статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» право брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів, а також вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів.
		Суд звертає увагу, що за змістом норм пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, а пункт 12 частини другої статті 10 цього ж Закону відносить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.
		Отже, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, здійснюючи свої повноваження щодо організації благоустрою, у силу викладених вимог законодавства зобов`язаний інформувати населення міста про здійснення заходів з благоустрою території населеного пункту і тим самим забезпечити можливість практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на відповідній території, прав у сфері благоустрою, зокрема, брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населеного пункту, а також вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населеного пункту.
		В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 986 від 21.09.2021 надано дозвіл Громадській організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «СІЧ» (код ЄДРПОУ 25725262) на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район), зобов`язавши останнього отримати вихідні дані для проєктування та здійснення проєктно-вишукувальних робіт в установленому порядку; виконати проєктну документацію на актуальній топооснові М 1:500 геофондів міста та надати її до служби містобудівного кадастру головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради для внесення відповідної інформації до інформаційної бази даних містобудівного кадастру.
		Отже, вказаним рішенням № 986 від 21.09.2021 вирішено питання щодо організації  благоустрою на певній території у населеному пункті, а саме: на території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район).
		Водночас, з матеріалів справи не вбачається виконання відповідачем обов`язку щодо належного інформування населення про здійснення заходів благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро, та забезпечення можливості практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на цій території, прав у сфері благоустрою.
		Закон України «Про благоустрій населених пунктів» не конкретизує, у який саме спосіб повинно здійснюватися інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів і обговорення проектів благоустрою території населених пунктів й не визначає шляхів реалізації цього права громадян.
		Поряд з цим, суд звертає увагу на загальні норми, які регулюють питання інформації та інформування громадян, що містяться у Законах України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію», від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» та від 23.09.1997 №539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
		За приписами частини першої статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Право на інформацію забезпечується обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення (абзаци перший, четвертий статті 6 Закону України «Про інформацію»).
		Порядок всебічного і об`єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації і захисту їх від монопольного впливу органів тієї чи іншої гілки державної влади або органів місцевого самоврядування визначає Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (преамбула до цього Закону).
		Відповідно до статті 21 вказаного Закону діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.
		При цьому, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 якого до розпорядників інформації належать, зокрема, органи місцевого самоврядування.
		За змістом пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, у тому числі, проекти рішень, що підлягають обговоренню.
		Частинами другою, третьою вказаної правової норми також передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
		Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		Відповідач, заперечуючи доводи позивача про неналежне інформування населення про проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район), спирається у відзиві на лист Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 28.11.2022 №2/2-50, про те, що проєкт вказаного рішення виконавчого комітету було оприлюднено на офіційному вебсайті Дніпровської міської ради  - 06.07.2021, а оновлено - 21.07.2021.
		Однак, лист Департамента забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 28.11.2022 №2/2-50 не може бути врахований судом в якості належного та допустимого доказу.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Інформації з офіційного веб-сайту із зазначенням дати оприлюднення проєкту рішення щодо надання дозволу на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район) і дати оновлення інформації відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
		Доказів того, що інформація про здійснення заходів з проведення благоустрою вказаної території міста висвітлювалась відповідачем у засобах масової інформації, зокрема, в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери, відповідачем також не надано.
		Отже, відповідачем не доведено донесення до населення міста відомостей про здійснення заходів з проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район) у належний спосіб.
		Щодо доводів відповідача на те, що рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.09.2021 № 986 не є містобудівною документацією, не передбачає надання містобудівних умов, ним не розробляється проект нової схеми формування екологічної мережі, тому у спірних правовідносинах відсутні підстави для громадських обговорень, суд зазначає наступне.
		Положення статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні не поширюють свою дію на спірні у цій справі правовідносини, позаяк унормовують питання порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробленні в установленому порядку проектів містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, детальних планів територій.
		У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у процесі здійснення відповідачем владних управлінських функції з організації благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район).
		Такі правовідносини урегульовані, насамперед, нормами Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні» та прийнятих відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Суд звертає увагу, що організація благоустрою населених пунктів й інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, яким у спірних правовідносинах виступає відповідач, а благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у тому числі й громадянами, які мають право: брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів.
		Інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів повинно здійснюватись у порядку, передбаченому, зокрема, Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Заходи щодо інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів можуть бути передбачені й у правилах благоустрою території населених пунктів, затверджених відповідно до закону.
		Лише у разі належного виконання виконавчими органами сільських, селищних, міських рад повноважень щодо інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів створюються передумови для можливості практичної реалізації права громадян брати участь в обговоренні проектів благоустрою території населених пунктів і вносити на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів.
		Саме ж обговорення проектів благоустрою території населених пунктів може відбуватись у один з визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» спосіб, а саме - шляхом проведення загальних зборів громадян (стаття 8), через місцеві ініціативи (стаття 9), громадські слухання (стаття 13), або у інший спосіб, визначений статутом територіальної громади або підзаконними нормативно - правовими актами.
		За таких обставин, відповідач, в силу наявних у нього повноважень, повинен був у встановленому законом порядку інформувати територіальну громаду міста Дніпра про організацію благоустрою певної території у населеному пункті, у даному випадку: території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район), а також у передбачений законодавством спосіб провести обговорення проекту благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро і забезпечити право брати участь у цьому обговоренні усіх зацікавлених осіб з можливістю надання ними своїх пропозицій з вказаного питання.
		Необхідність громадського обговорення проектів благоустрою обумовлюється й тим, що благоустрій території населених пунктів спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення й безпосередньо стосується інтересів відповідної територіальної громади, конституційного права кожного з її членів на безпечне для життя і здоров`я довкілля.
		До того ж, відповідач за своїм правовим статусом є виконавчим органом міської ради і розпорядником інформації, на яке поширюються вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Разом з тим, відповідачем у передбачений законом спосіб не виконано закріпленого за ним обов`язку щодо інформування населення міста Дніпро про здійснення заходів про організацію благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район), та забезпечення можливості практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на цій території, прав у сфері благоустрою.
		Доказів на спростування матеріали справи не містять, відповідачем не доведено.
		З урахуванням викладеного, суд констатує, що відповідачем у межах спірних правовідносин, реалізовуючи наявні повноваження у сфері благоустрою, не дотримано критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та допущено протиправну бездіяльність щодо забезпечення інформування населення міста Дніпро про здійснення заходів благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район) та можливості практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на цій території, прав у сфері благоустрою, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		За таких обставин, відповідачем не було дотримано встановленої процедури прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про протиправність такого рішення.
		Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуваним від 21.09.2021 №986 відповідачем надано дозвіл третій особі на проведення благоустрою території строком на 20 (двадцять) років. Цим же рішенням зобов`язано третю особу отримати вихідні дані для проєктування та здійснення проєктно-вишукувальних робіт в установленому порядку; виконати проєктну документацію на актуальній топооснові М 1:500 геофондів міста та надати її до служби містобудівного кадастру головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради для внесення відповідної інформації до інформаційної бази даних містобудівного кадастр.
		Система благоустрою населених пунктів включає: 1) управління у сфері благоустрою населених пунктів; 2) визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів; 3) організацію благоустрою населених пунктів; 4) нормування у сфері благоустрою населених пунктів;5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; 6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів (статті 3 Закону № 2807-ІV).
		Згідно із частиною статті 26-1 цього Закону порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл).
		На об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом (пункт 1 частини першої статті 16 Закону № 2807-ІV).
		Видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом відповідно до пункту 14 частини другої статті 10 Закону № 2807-ІV віднесено до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить.
		При цьому, строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік (частина п`ята статті 26-1 цього Закону).
		Однак, дозвіл на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район) хоч і виданий Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради у межах наданих повноважень, однак в порушення вимог частини 5 статті 26-1 Закону № 2807-ІV строком на 20 (двадцять) років.
		Поряд з цим, Законом чітко визначено, що строк дії дозволу не може перевищувати один рік.
		Доводи відповідача у відзиві про те, що Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради було видано дозвіл на проведення благоустрою території, що не є дозволом на порушення об`єктів благоустрою, не враховуються судом, оскільки не змінює його суті та правового характеру.
		Додатковим аргументом безпідставності такої позиції відповідача є те, що ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, відповідачем необґрунтовано та конкретизовано норму права, якою керувався виконавчий комітет при прийнятті дозволу на проведення благоустрою території у спірних відносинах строком на 20 (двадцять) років.
		Необґрунтовано відповідачем не зазначення в оспорюваному рішенні строку для виконання третьою особою вимог зобов`язального характеру, що зазначені у підпунктах 2.1.-2.5., та не вчинення контролю за його виконанням.
		Згідно із листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 18.11.2021 №9/25-463 містобудівні умови та обмеження для проектування в межах території, розташованої у районі буд. №134 по вул. Набережній Перемоги управлінням не надавались; інформація стосовно розробленої та затвердженої проектної документації щодо благоустрою вказаної території в управлінні відсутня; проектна документація до служби містобудівного кадастру для внесення відповідної інформації до інформаційної бази даних містобудівного кадастру не надавалась (а.с.45).
		Поряд з цим, у частинах першій, другій статті 35 цього ж Закону закріплено, що технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об`єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту. Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.
		Загальні положення проектування нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою встановлюють ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ». Цих норм треба дотримуватися під час проектування, виконання та приймання робіт з благоустрою територій населених пунктів (пункт 1.1).
		За змістом пункту 1.2 цих же ДБН ці Норми поширюються на об`єкти благоустрою незалежно від їх підпорядкування та форми власності.
		Заходи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою в населених пунктах треба виконувати тільки за наявності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, склад та зміст якої має відповідати ДБН А 2.2-3, ДБН А.3.1-5 і ДСТУ Б А.2.4-6 (пункт 4.2 ДБН Б.2.2-5:2011).
		Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №804/1885/18 (адміністративне провадження №К/9901/2015/19).
		Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Разом з цим, на час розгляду справи інформації щодо вчинених дій на виконання проєктної документації щодо благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район) з моменту видачі дозволу на проведення благоустрою вказаної території (21.09.2021) не надано, матеріали справи не містять.
		Контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів (стаття 38 цього Закону).
		До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (частина друга статті 10 Закону № 2807-ІV).
		Відповідно до частини 1, 3  статті 40 Закону № 2807-ІV самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:1) проведення перевірок території;2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
		Таким чином, Закон №2807-ІV наділяє виконавчі органи міських рад повноваженнями здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.
		Поряд з цим, з матеріалів справи не вбачається жодних доказів на вчинення контролю з боку відповідача щодо стану проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район), щодо стану виконання приписів рішення від 21.09.2021 №986, в тому числі, щодо проектної документації благоустрою вказаної території.
		З огляду на викладене, оспорюване рішення прийнято за наявних порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та без дотримання процедури його прийняття.
		Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, шо рішення Виконавчого комітету Дніпровської ради від 21.09.2021 № 986 «Про надання дозволу КЛУБУ «СІЧ» на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд.№134, м.Дніпро (Соборний район)» прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
		Не можуть бути враховані доводи позивача про те, що на вказаній території відбувається знищення зелених насаджень, оскільки матеріали справи не містять доказів відповідному, а рішенням, що оскаржується, питання видалення зелених насаджень не вирішувалось.
		Щодо доводів відповідача та третьої особи про те, що оскаржуване у цій справі рішення про надання третій особі дозволу на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134 м. Дніпро, як і сам дозвіл, не зачіпає права позивача, є індивідуальним актом та не породжує для позивача права на оскарження такого рішення, суд зазначає наступне.
		Судом враховано, що рішенням Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017, відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України», ураховуючи подання облдержадміністрації, висновки й рекомендації постійної комісії обласної ради з питань екології та енергозбереження, з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття обласна рад, вирішено затвердити проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, згідно з якою територія «Мандриківський», що у Соборному районі м. Дніпра, віднесена до найважливішої території екологічної мережі міста Дніпра.
		Сторонами не заперечується, що територія по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134 м. Дніпро (Соборний район) віднесена до екологічної мережі міста.
		У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у процесі здійснення відповідачем владних управлінських функції з організації благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134, м. Дніпро (Соборний район).
		Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.11.2018 №407 затверджено склад Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України, до якої включено і Громадську організацію «Платформа Громадський контроль».
		Звернення до суду із цим позовом Громадська організація «Платформа Громадський контроль» обґрунтувала порушенням екологічних прав членів громади міста, членів громадської організації, порушенням конституційного права на безпечне довкілля, спираючись на реалізацію закріплених в статуті мету та завдань громадської організації.
		Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Частиною першою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні права громадян забезпечуються: б) обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» визначено, що Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.
		Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Орхуська конвенція ратифікована Законом України від 06.07.1999 №832-ХІV, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
		Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
		Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
		Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є «національним законодавством, що стосується навколишнього середовища» у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.
		З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.
		Право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18, від 07.09.2022 у справі №620/6024/20, та враховується судом в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України.
		За таких обставин, виходячи з того, що рішення, що оскаржується, хоч і є  індивідуальним актом, водночас стосується благоустрою території, що віднесена до екологічної мережі міста Дніпро, суд дійшов висновку, що позивач має право на звернення до суду із цим позовом з метою захисту екологічних прав та інтересів.
		Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача анулювати дозвіл на проведення благоустрою, виданого на підставі рішення №986 від 21.09.2021, суд зазначає наступне.
		Доводи позивача про пов`язаність таких позовних вимог із позовними вимогами про оскарження рішення від 21.09.2021 №986 «Про надання дозволу КЛУБУ «СІЧ» на проведення благоустрою території по вул.Набережній Перемоги у районі буд.№134, м.Дніпро (Соборний район)» помилкові.
		Частиною восьмою статті 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено вичерпний перелік підстави, коли дозвіл може бути анульовано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради, а саме у разі: подання особою, яка отримала дозвіл, заяви про його анулювання; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, що отримали дозвіл.
		Враховуючи, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, а позивачем не обґрунтовано та не доведено порушення прав в цій частині позову, позовні вимоги щодо зобов`язання анулювати дозвіл на проведення благоустрою, виданого на підставі рішення №986 від 21.09.2021, не підлягають задоволенню.
		При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з частиною першою, другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 73 КАС України).
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).
		Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу статті 76 КАС України  питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
		Однак, відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.
		Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у сумі 4962,00грн., що документально підтверджується квитанціями №3744 від 23.08.2022 та №3746 від 26.08.2022.
		З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2481,00грн.
		Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву Громадської організації «Платформа Громадський контроль» (код ЄДРПОУ 39689459, місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Ульянова, буд. 24, оф. 9) до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 04052092, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75), за участі третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Громадської організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» (код ЄДРПОУ 25725262, місцезнаходження: 49106, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 77Б) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 04052092, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75), що виразилась у не забезпеченні інформування населення міста Дніпро про здійснення заходів благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. № 134 м. Дніпро (Соборний район) та можливості практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на цій території, прав у сфері благоустрою.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 04052092, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр.Д. Яворницького, 75) від 21.09.2021 №986 «Про надання дозволу КЛУБУ «СІЧ» на проведення благоустрою території по вул. Набережній Перемоги у районі буд. №134, м. Дніпро (Соборний район)».
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 04052092, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75) на користь Громадської організації «Платформа Громадський контроль» (код ЄДРПОУ 39689459, місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Ульянова, буд. 24, оф.9)  судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривню 00 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст рішення суду складено 07.12.2022.
		 
		Суддя                                                     М.М. Бухтіярова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...