Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/14121/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2022. Зареєстровано: 08.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2022.
Дата набрання законної сили: 22.11.2022
Номер судового провадження: 22-ц/813/1187/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/1187/22 
		Справа № 522/14121/16-ц
		Головуючий у першій інстанції Шкамерда К.С.
		Доповідач Драгомерецький М. М.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22.11.2022 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		   
		головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
		суддів колегії: Дришлюка А.І.,
		Громіка Р.Д., 
		 
		при секретарі: Павлючук Ю.В.,
		 
		за участю: адвоката позивача Єрмошкіної Т.Я.  Савицької О.М.,
		 
		 
		 
		переглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради про відшкодування збитків та примусове виконання обов`язку в натурі,-
		В С Т А Н О В И В:
		01 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради про відшкодування збитків та примусове виконання обов`язку в натурі.
		Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Даний будинок є пам`яткою національного значення культурно спадщини та внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Однак, в ході виконання на підставі рішення Одеської міської ради від 10 червня 2010 року №288 та від 16 червня 2011 року №388 реставраційних робіт вказаного будинку, було знято металеве покриття куполу, який знаходиться над належною позивачці на праві власності квартирою, що призвело до неодноразового залиття її квартири та, як наслідок, пошкодження стелі, стін, паркету, плінтуса, шпалер, що підтверджується відповідними актами обстеження.
		Крім того, позивач стверджувала, що зверталась до Приморської районної адміністрації ОМР, Управління капітального будівництва ОМР, Одеської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації, Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, прокуратури Одеської області. Відповідно до отриманих відповідей, ОСОБА_1 повідомлено, що ремонтно-реставраційні роботи на фасадах і крівлях, розташованих в центральній частині м. Одеси, зупинено у зв`язку із відсутністю фінансування. При цьому, за умови виділення фінансування повторно будуть оголошені торги на закупівлі підрядних робіт та поновлені ремонтно-реставраційні роботи на фасаді та крівлі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а покриття куполу буде поновлено в повному обсязі після відновлення фінансування.
		Також позивач повідомила, що з метою приведення даху будинку до задовільного стану вона власними силами здійснила ремонт даху та роботи щодо усунення наслідків замокання у квартирі.
		На підставі зазначеного, ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд: 
		- стягнути солідарно з виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди у вигляді збитків в сумі 208784 грн;
		- стягнути солідарно з виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 50000 грн;
		- зобов`язати солідарно виконавчий комітет Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» провести ремонтно-реставраційні роботи покрівлі будинку АДРЕСА_2 ;
		- зобов`язати солідарно виконавчий комітет Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» провести ремонт квартири за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 ..
		У відзиві на позов представник виконавчого комітету Одеської міської ради зазначив, що умовами відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправність дій (бездіяльності) заподіювача шкоди; причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) заподіювача шкоди та шкодою. Відсутність однієї з названих умов виключає покладання на особу відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Також, представник відповідача стверджував, що повноваження щодо контролю за виконанням підрядником робіт покладено на замовника, яким у даній ситуації виступає управління капітального будівництва Одеської міської ради. Відтак, саме замовник будівельних робіт як сторона відповідного договору, у разі порушення підрядником умов договору, зокрема, щодо якості та строків виконання робіт, вправі впливати на підрядника: пред`явити претензію, звернутися з позовом до суду.
		Позивач подала до суду відповідь на відзив представника виконавчого комітету Одеської міської ради, в якій зазначила, що відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме виконавчий комітет зобов`язаний організовувати виконання рішень Одеської міської ради, в т.ч. рішень Одеської міської ради №288 від 10.06.2010 та від 16.06.2011 №388, якими було затверджено міську програму ремонтно-реставраційних робіт на фасадах та покрівлях будинків, що розташовані у м. Одесі, що у випадку з проведення ремонту будівлі за адресою: АДРЕСА_2 відповідачем не виконано.
		На думку позивача, в даному випадку наявні всі умови відшкодування шкоди: наявність шкоди позивачу, підтверджена кошторисною документацією, документами на придбання будівельних матеріалів, висновком експертизи; протиправність бездіяльності відповідача (обов`язок здійснити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»); причинний зв`язок між бездіяльність та шкодою  шкоду завдано саме внаслідок бездіяльності відповідача.
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року позовну заяву задоволено частково.
		Стягнуто солідарно з виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування завданої матеріальної шкоди у вигляді збитків в сумі 208 784,00 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто солідарно з виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7 428 грн. 
		Стягнуто солідарно з виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 2087,84 грн. 
		В апеляційній скарзі виконавчий комітет Одеської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з виконавчого комітету Одеської міської ради відшкодування майнової шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
		Рішення суду в частинівідмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, зобов`язання провести ремонтно-реставраційні роботи покрівлі будинку АДРЕСА_2 та зобов`язання провести ремонт квартири за адресою: АДРЕСА_3 , апеляційним судом не переглядається, оскільки в цій частині рішення суду не оскаржується.
		Справи розглядаються без участі учасників провадження за наявності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи та за відсутності заяви (заяв) про відкладення розгляду справи.
		Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Сторони по справі сповіщені належним чином, при цьому, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.
		18 листопада 2022 виконавчий комітет Одеської міської ради подав заяву про відкладення розгляду справи, у якій зазначено, що з урахування роботи Одеського апеляційного суду за умови воєнного стану в Україні та важливості розгляду та просив справу не розглядати за їх відсутності. 
		Відповідно до п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства (далі  Правила), затверджених рішенням Ради суддів України №14 від 28.02.2020 (https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/) суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, проте достеменно знала про його призначення, зокрема, подавала клопотання про його відкладення. Коли суд приймає рішення щодо сповіщення учасників справи, за потреби він також встановлює, яка саме сторона повинна виконати ту чи іншу процесуальну дію, та визначає строк, у який вона повинна це зробити.
		Заяв про проведення справи в режимі відеоконференції відповідачами не подавалось. 
		Зважаючи на вище наведене клопотання сторони, оскільки апелянт є ініціатором процесу на даній стадії, що покладає на нього відповідний обсяг процесуальних обов`язків та процесуальних ризиків у випадку вчинення/не вчинення відповідних процесуальних дій, враховуючи наявні матеріали справи та положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України (неявка сторінабо іншихучасників справи,належним чиномповідомлених продату,час імісце розглядусправи,не перешкоджаєрозгляду справи) апеляційний суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності сторін.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Статтею 5 ЦПК України передбачено, що,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановленихцим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Згідно із частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договору підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно приписів статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина 1 статті 1172 ЦК України).
		Відповідно до положень статі 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, відповідно до приписів статті 1192 ЦК України, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи судом.
		Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 .
		Зазначений будинок АДРЕСА_2 внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за №938.
		Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 10 червня 2010 року №288відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою проведення капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель розташованих у м. Одесі, враховуючи звернення управління капітального будівництва Одеської міської ради та надані матеріалиприйняв рішення №288«Про призначення управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником з проектування та виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у м. Одесі», у переліку до якого (пункт 29) значиться будинок АДРЕСА_4 .
		16 червня 2011 року виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №388«Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської радивід 10.06.2010№288 «Про призначення управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником з проектування та виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у м. Одесі», пунктом 1 якого виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у м. Одесі, здійснено з розбивкою на черги:
		- перша черга (термін завершення робіт  І квартал 2012 року) згідно з переліком (додаток 1).
		- друга черга (термін завершення робіт  ІV квартал 2012 року) згідно з переліком (додаток 2)».
		В подальшому, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 грудня 2011 року №751 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.06.2010 №288 «Про призначення управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником з проектування та виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у м. Одесі» пункт 1 рішення №288 викладено у новій редакції, вирішено призначити управління капітального будівництва Одеської міської ради ( ОСОБА_2 ) замовником з проектування та виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у м. Одесі, а саме: 1.1. Капітальний ремонт і ремонтно-реставраційні роботи фасадів та покрівель будинків, розташованих в історичній частині м. Одеси, зокрема, вул. Преображенська, 11 ріг вул. Єлісаветинської, 23.
		Крім того, вказаним рішенням від 22 грудня 2011 року №751 визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 16 червня 2011 року №388.
		Пунктом 4 рішення контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника міського голови Орлова О.В..
		На виконання вимог вказаних вище рішень управлінням капітального будівництва Одеської міської ради укладено договір з підрядною організацією ТОВ «Одеські реставраційні майстерні» та розпочато ремонтно-реставраційні роботи.
		Однак, у зв`язку із припиненням фінансування об`єкта реконструкції у грудні 2013 року роботи на фасадах призупинені, що підтверджується листом ТОВ «Одеські реставраційні майстерні» від 29 жовтня 2013 року.
		Листом №Е-1393 Приморська районна адміністрація Одеської міської ради повідомила ОСОБА_1 , що оскільки проектно-кошторисна документація на проектування та здійснення капітального ремонту та ремонтно-реставраційних робіт фасадів і покрівель будівель, розташованих у м. Одесі, затверджувалась у цінах 2011 року, виконання ремонтно-реставраційних робіт впродовж 2011-2014 років здійснювались нестабільно, ціни на будівельні матеріали кардинально зросли, то було прийнято рішення відкоригувати проектно-кошторисну документацію.
		У квітні 2014 року відбулась процедура конкурсних торгів на виконання капітального ремонту та ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у місті Одесі, в цінах поточного року, однак через відхилення всіх тендерних пропозицій торги визнані такими, що не відбулись.
		Відповідно до листа Одеської обласної державної адміністрації №6-1993-К23-08 вбачається, що за результатами огляду будівлі, проведеного 17 червня 2015 року фахівцями управління охорони об`єктів культурної спадщини облдержадміністрації, зафіксовано, що на фасаді будівлі ремонтно-реставраційні роботи проведені не в повному обсязі. У даний час на фасадах зазначеної споруди встановлено будівельні риштування, частково знято оздоблювальний шар, покрівлю на банях, що призводить до погіршення технічного стану пам`ятки. Ремонтно-реставраційні роботи на момент огляду не проводились. При цьому, питання стосовно забезпечення ремонту житлового фонду в межах виділення бюджетних коштів та залучення коштів, укладання договорів на ремонт житлового фонду в м. Одесі відноситься до компетенції відповідних структурних підрозділів міської ради.
		З наявного в матеріалах справи листа управління охорони об`єктів культурної спадщини №Є-58 вбачається, що відносно реставраційних робіт на будівлі-пам`ятці по вул. Преображенській, 11 у м. Одеса проектно-кошторисна документація відкоригована та отримала позитивний висновок державної експертизи. Крім того, управлінням капітального будівництва Одеської міської ради до бюджетного запиту на 2016 рік включені заходи з виконання ремонтно-реставраційних робіт фасадів та будівель-пам`яток, у т.ч. будівлі-пам`ятки за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11 ріг вул. Єлісаветінської, 23.
		Згідно зі статей 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		Частиною 1 статті 31Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об`єктів на відповідній території; залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об`єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування.
		Таким чином, саме виконавчий комітет Одеської міської ради зобов`язаний був вживати заходів щодо своєчасного виконання власних рішень, а саме рішення №288«Про призначення управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником з проектування та виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у м. Одесі» та рішення №388«Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської радивід 10.06.2010№288 «Про призначення управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником з проектування та виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, розташованих у м. Одесі».
		Крім того у ч. 2 п. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» чітко передбачено, що забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження віднесено саме до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, що виконавчим комітетом Одеської міської ради виконано не було.
		В свою чергу, Управління капітального будівництва Одеської міської ради як орган, якому доручено виконання капітального ремонту і ремонтно-реставраційних робіт фасадів та покрівель будівель, зокрема, шляхом укладення договору із підрядною організацією, уповноважений був здійснювати контроль щодо виконання договірних зобов`язань щодо реставраційних робіт по АДРЕСА_2 .
		Відтак, незаконною бездіяльністю відповідачів, які зобов`язані були забезпечити захист об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, яка виразилась у тривалому ( з 2010 року по 2019 рік) нездійсненні заходів щодо проведення ремонтно  реставраційних робіт на фасадах та покрівлях будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , позивачу ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду, яка виразилась у неодноразових залиттях квартири позивачки та пошкодження стелі, стін, паркету, плінтуса та шпалер та необхідність з 2013 року виконувати ремонт у належній їй квартирі.
		Оскільки наявними матеріалами справи підтверджуєтьсянаявність факту залиття квартири ОСОБА_1 , а такожпонесення позивачкою матеріальної шкоди у розмірі 208784,00 грн, зважаючи, що відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири, хоча це його процесуальний обов`язок, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення солідарно з виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди у вигляді збитків у сумі 208 784,00 грн, оскільки шкода майну позивача завдана внаслідок бездіяльності відповідачів.
		Згідно із ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Як встановлено судом та не спростовано сторонами під час розгляду справи апеляційним судом, на виконання вимог вказаних вище рішень, управлінням капітального будівництва Одеської міської ради укладено договір з підрядною організацією ТОВ «Одеські реставраційні майстерні» та розпочато ремонтно-реставраційні роботи, зокрема, у будинку по АДРЕСА_2 .
		Однак, у грудні 2013 року роботи на фасадах призупинені у зв`язку з припиненням фінансування об`єкта реконструкції, що підтверджується листом ТОВ «Одеські реставраційні майстерні» від 29 жовтня 2013 року.
		Статтею 851 ЦК України визначено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
		Таким чином, за відсутності фінансування, у підрядника була відсутня можливість отримати (придбати) матеріали, необхідні для виконання робіт, відповідно, питання його вини є похідним від встановленої бездіяльності відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради.
		Отже, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відповідальність підрядника ТОВ «Одеські реставраційні майстерні» у відсутності з боку відповідача Одеської міської ради вжиття заходів щодо своєчасного виконання власних рішень.
		Усі інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
		Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
		Разом з тим, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо солідарного стягнення з відповідачів судових витрат.
		Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими встаттях 141-142 ЦПК України. У частині 1статті 141 ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно нормЦПК України,Закону України «Про судовий збір», а також постанови Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.
		При цьому, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
		Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів звертає увагу, що навіть у випадку солідарного стягнення заборгованості з декількох відповідачів судовий збір підлягає пропорційному стягненню з усіх відповідачів в рівних частках.
		Зважаючи на наведе суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо солідарного стягнення судового збору, а тому рішення суду в цій частині має бути змінене.
		Згідно із пунктом 2 частини 1статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до пункту 4 частини 1статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи викладене апеляційну скаргувиконавчого комітету Одеської міської ради слід задовольнити частково.
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року - змінити в частині солідарного стягнення судового збору та стягнути судові витрати з виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради у рівних частках.
		За правилами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до частини 13статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення в частині позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
		Керуючись ст. ст.367,374,376,382, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити частково.
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року - змінити в частині солідарного стягнення судових витрат.
		Та викласти резолютивну частину рішення в цій частині в такій редакції:
		«Стягнути в рівних частках з виконавчого комітету Одеської міської ради (ЄДРПОУ 04056919, адреса: м.Одеса, Думська площа, 1) та Управління капітального будівництва Одеської міської ради (ЄДРПОУ: 04056902, адреса: м.Одеса, вул. Комітетська, 10-а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) судові витрати у розмірі 7 428 (сім тисяч чотириста двадцять вісім) грн 00 коп.
		Стягнути в рівних частках з виконавчого комітету Одеської міської ради (ЄДРПОУ 04056919, адреса: м.Одеса, Думська площа, 1) та Управління капітального будівництва Одеської міської ради (ЄДРПОУ: 04056902, адреса: м.Одеса, вул. Комітетська, 10-а) на користь держави судовий збір у розмірі 2 087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн 84 коп.».
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
		Повний текст судового рішення складено: 02 грудня 2022 року.
		Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
		 
		 
		 
		А.І. Дришлюк
		 
		 
		 
		Р.Д. Громік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...