Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/2932/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Відмова від виконання законних вимог командира (начальника).
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2022. Зареєстровано: 08.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2022.
Дата набрання законної сили: 20.12.2022
Номер судового провадження: 3/154/2033/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/2932/22 
		3/154/2033/22
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   08.12.2022 року суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Пустовойт Тетяна Валеріївна, розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності: 
		    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , військовослужбовця, номера обслуги грпнптометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
		УСТАНОВИЛА:
		   Згідно протоколу А 1008 №559 про військове адміністративне правопорушення від 19.09.2022р., ОСОБА_1 16.09.2022 року, о 08 год. 00 хв., під час шикування особового складу для доведення наказу "Про відрядження особового складу військової частини НОМЕР_1 в район виконання бойових завдань на території України", в умовах особливого періоду, воєнного стану відмовився вибувати в район виконання бойового завдання за призначенням, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.
		Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки через SMS повідомлення та неодноразово у телефонному режимі. Надав пояснення, в яких зазначив, що з протоколом про адмінправопорушення не згоден, починаючи з 07.07.2022р. лікується, оскільки йому встановлено діагноз вертеброгенна тораколюмбалгія, виражений м,язво-тонічний та помірний больовий синдром, незначне порушення статико-динамічних функцій хребта, та лікується до сьогоднішнього дня. 15.09.2022р. звернувся до лікаря медичної роти та йому було діагнозовано вказане захворювання та скеровано на консультацію лікаря невролога. Тому не зміг вибути в район бойових дій за станом здоров`я, у зв,язку з чим просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 
		Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
		   Відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватисьКонституції Українита законів України, Військової присяги, відміно служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
		Згідно із ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
		- наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
		- наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
		Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
		Відповідальність за ч.2 ст.172-10 КУпАП передбачена за відмову від виконання законних вимог командира (начальника), вчинену в умовах особливого періоду.
		Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, з подальшими змінами, введено воєнний стан в Україні. 
		 
		15 вересня 2022 року Командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ №1090 «Про відрядження особового складу військової частини НОМЕР_1 в район виконання бойових завдань на території України» та на виконання вимог бойового розпорядження наказано вибути до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 в Харківській області, в оперативно-тактичне угрупування «Харків», о 08-00 16 вересня 2022року згідно додатку №1 до наказу.
		За Додатком №1 до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15 вересня 2022р. №1090 список особового складу ВЧ НОМЕР_1 , який убуває в район виконання завдань з пункту постійної дислокації 19 вересня 2022р., в якому ОСОБА_2 в тому числі й ОСОБА_1 .
		Разом з тим, будь яких доказів про ознайомлення ОСОБА_1 під особистий підпис з вищенаведеним наказом суду не представлено.
		В матеріалах справи містять пояснення солдата ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній відмовився від виконання наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №1090 від 15.09.2022р. у зв,язку з тим, що його не відправили на лікування у зв,язку із погіршенням стану здоров,я.
		Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1223092 ОСОБА_1 у період з 08.08.2022р. по 18.08.2022р. був госпіталізований з діагнозом вертеброгенна тораколюмбалгія, виражений м,язво-тонічний та помірний больовий синдром, незначне порушення статико-динамічних функцій хребта. Розповсюджений остеохондроз хребта, спондилоартроз, протрузії дисків, кили дисків, гемангіома тіла. В результаті отриманого лікування, стан здоров,я хворого покращився, 18.08.2022р. виписаний з покращенням, до служби 19.08.2022р.
		15 вересня 2022р. проходив огляд в медичній роті, скарги на біль в спині, діагноз вертеброгенна тораколюмбалгія, помірний больовий синдром.
		16 вересня 2022 року оглянутий лікарем Медичної роти, діагноз вертеброгенна тораколюмбалгія, стійкий вираженийбольовий синдром. Скерований на консультацію до невролога ВЧ НОМЕР_3 для визначення тактики лікування на 19.09.2022р.
		19.09.2022р. оглянути невропатологом, діагноз хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія, призначено лікування.
		Як вбачається з медичної та службової характеристик від 16.09.2022р. за час проходження служби ОСОБА_1  звертався замедичною допомогою до лікаря частини неодноразово, зокрема 04.06.2022р, 07.07.2022р.-18.072022р., 08.08.2022р.-18.08.2022р., в тому числі перебував на стаціонарному лікуванні. Службові обов`язки не виконує по стану здоров,я. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент доведення наказу «Про відрядження особового складу військової частини НОМЕР_1 в район виконання бойових завдань на території України» (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15 вересня 2022 року №1090), ОСОБА_1 проходив медичне лікування та за станом здоров,я не міг його виконати. 
		Положеннями ч.2ст.172-10 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за відмову від виконання законних вимог командира (начальника), вчинене в умовах особливого періоду.
		Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченогост.172-10 КУпАП, складає відкрита відмова виконати наказ командира (начальника), непокора, що передбачає наявність заяви (усної чи письмової) підлеглого про його небажання виконувати наказ, або інше демонстративне його невиконання, яке може супроводжуватись будь-якими репліками чи здійснюватися мовчки. Від непокори слід відрізняти випадки суперечки, коли підлеглий вступає в обговорення наказу, виявляючи своє незадоволення у зв`язку з його отриманням, але врешті-решт наказ виконує та інше умисне невиконання наказу полягає у тому, що підлеглим наказ начебто приймається до виконання, але насправді не виконується. Невиконання наказу може полягати: а) у діях, вчиняти які наказ прямо забороняв; б) невиконанні дій, які мали бути виконані згідно з наказом; в) у виконанні таких дій з порушенням встановлених наказом строків та інших обов`язкових умов їх виконання. Правопорушення вважається закінченим, залежно від форми його вчинення, з моменту відмови виконати наказ начальника або з моменту його фактичного невиконання.
		Як визначено п.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
		Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
		17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
		Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
		В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява №7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. 
		У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		За вимогами ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 16.09.2022 року за ч.2 ст.172-10 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
		 
		Керуючись ст.280, 284 КУпАП, суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-10 КУпАП закрити внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.
		На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.
		 
		Суддя:                                              Тетяна ПУСТОВОЙТ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...