Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/8785/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2022. Зареєстровано: 09.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2022.
Дата набрання законної сили: 06.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/185/739/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000003661

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 185/8785/22
		1-кп/185/739/22 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 грудня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря - ОСОБА_2 
		   
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді кримінальне провадження № 22022050000003661 від 19 серпня 2022 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Макіївка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260 КК України, 
		 
		за участі:
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_6 (у режимі ВКЗ),
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі  ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
		Так, 07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі  «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР». 
		 
		 
		 
		Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
		При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
		07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі  АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі отримала формат «операції Об`єднаних сил».
		З квітня 2014 року учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини. 
		Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом. 
		З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд підрозділів, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема підрозділ «отдельная артилерийская бригада «Кальмиус», у складі якої є «рота материального обеспечения».
		17.07.2015 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у м. Донецьк Донецької області (більш точні час та місце не встановлено), усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, за власною ініціативою добровільно вступив до одного з її структурних підрозділів  не передбаченого законом збройного формування «рота материального обеспечения отдельной артилерийской бригады «Кальмиус» (далі за текстом  «рота РМО» з метою безпосередньої участі в протиправній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов`язавшись дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
		В подальшому (точну дату, час та обставини не встановлено), ОСОБА_6 призначено на посаду рядового 2 взводу у складі «роти РМО» із місцем дислокації за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вул. Щорса, буд. 116.
		Перебуваючи у складі терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 був забезпечений камуфльованою формою одягу, зокрема з розпізнавальними знаками у вигляді нарукавних шевронів, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї.
		Перебуваючи у вказаному підрозділі, відповідно до розподілу обов`язків у складі терористичної організації, ОСОБА_6 здійснював чергування у розташуванні підрозділу, здійснюючи його охорону, та у їдальні «отдельной артилерийской бригады «Кальмиус». Окрім того ОСОБА_6 здійснювались інші доручення, надані керівництвом підрозділу терористичної організації. 
		У складі терористичної організації, а саме у складі підрозділу не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР»  Роті РМО «отдельной артилерийской бригады «Кальмиус», ОСОБА_6 перебував до 10 липня 2022 року.
		 
		17.07.2015 року при вищевикладених обставинах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у м. Донецьк Донецької області (більш точні час та місце не встановлено), діючи умисно, добровільно, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких досудове розслідування здійснюється в інших кримінальних провадженнях), усвідомлюючи, що діяльність не передбачених законом збройних формувань, які входять до складу терористичної організації «ДНР», є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з ідеологічних та корисливих мотивів, вступив до складу не передбаченого законом збройного формування  підрозділу «рота материального обеспечения отдельной артилерийской бригады «Кальмиус», в якому перебував до 10 липня 2022 року.
		В подальшому (точну дату, час та обставини не встановлено), ОСОБА_6 призначено на посаду рядового 2 взводу у складі «роти РМО» із місцем дислокації за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вул. Щорса, буд. 116.
		Перебуваючи у складі терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 був забезпечений камуфльованою формою одягу, зокрема з розпізнавальними знаками у вигляді нарукавних шевронів, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї.
		Перебуваючи у вказаному підрозділі, відповідно до розподілу обов`язків у складі терористичної організації, ОСОБА_6 здійснював чергування у розташуванні підрозділу, здійснюючи його охорону, та у їдальні «отдельной артилерийской бригады «Кальмиус». Окрім того ОСОБА_6 здійснювались інші доручення, надані керівництвом підрозділу терористичної організації. 
		ОСОБА_6 , вступаючи до вищезазначеного не передбаченого законом збройного формування, був достовірно обізнаним, що останні відносяться до збройних формувань, а саме  мають організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України) та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України) та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю  автомати, бойові припаси (патрони) та військову техніку.
		Крім того, ОСОБА_6 усвідомлював, що зазначений підрозділ не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про національну поліцію», Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
		Також, достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, 17.07.2015 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у м. Донецьк Донецької області (більш точні час та місце не встановлено), діючи умисно, добровільно, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких досудове розслідування здійснюється в інших кримінальних провадженнях), усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та не передбачених законом збройних формувань, які входять до її складу, є незаконною, спрямована на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з ідеологічних та корисливих мотивів, добровільно вступив до складу підрозділу «рота материального обеспечения отдельной артилерийской бригады «Кальмиус», в якому перебував до 10 липня 2022 року. При цьому, одним із встановлених місць дислокації ОСОБА_6 у складі «роты материального обеспечения отдельной артилерийской бригады «Кальмиус» було: Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вул. Щорса, буд. 116.
		В подальшому (точну дату, час та обставини не встановлено), ОСОБА_6 призначено на посаду рядового 2 взводу у складі «роти РМО» із місцем дислокації за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вул. Щорса, буд. 116.
		Перебуваючи у складі терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 був забезпечений камуфльованою формою одягу, зокрема з розпізнавальними знаками у вигляді нарукавних шевронів, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї.
		Перебуваючи у вказаному підрозділі, відповідно до розподілу обов`язків у складі терористичної організації, ОСОБА_6 здійснював чергування у розташуванні підрозділу, здійснюючи його охорону, та у їдальні «отдельной артилерийской бригады «Кальмиус». Окрім того, ОСОБА_6 здійснювались інші доручення, надані керівництвом підрозділу терористичної організації. 
		 
		Ознаки встановлених судом діянь відповідають ознакам кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260 КК України.
		Дії ОСОБА_6 кваліфікуються:
		за ч. 1 ст. 258-3 КК України як участь в терористичній організації;
		зач.2ст.110 КК України, як вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб; 
		за ч. 2 ст. 260 КК України як участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань.
		21жовтня 2022 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК Українипри прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення.
		У судовому засіданні пояснив, що він повністю розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення. Також обвинувачений пояснив, що він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди у вигляді обмеження права оскаржити вирок згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а також відмови від судового розгляду, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та відмову допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь. Також обвинувачений пояснив, що він розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз, та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
		Також зазначив,що у вчиненому розкаюється, та зможе виконати взяті на себе обов`язки щодо сприяння викриттю інших співучасників вчиненого ним правопорушення, надав визнавальні покази щодо пред`явленого обвинувачення.
		Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
		В угоді передбачено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
		Розглядаючи у порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжким злочинами. 
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Тому судприходить довисновку,що умовиугоди непорушують інтересисторін івідповідають інтересамсуспільства, обвинувачений взмозі виконати взяті на себезобов`язаннята присутні фактичні підстави для визнання його винуватості у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 258-3, ч.2ст.110, ч.2ст.260КК  України, що встановлено під час допиту обвинуваченого.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується особа, та наявні всі правові та фактичні підстави для затвердження угоди.
		Крім того, відповідно до укладеної угоди, сторони погодили покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 258-3 КК України  у виді восьми років позбавлення волі без конфіскації майна; ч. 2 ст. 260 КК України у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна; ч. 2 ст. 110 КК України у виді шести років позбавлення волі без конфіскації майна. У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання погоджене у виді восьми років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Оцінюючи узгоджене покарання на відповідність чинному КК України, суд приходить до висновку, що таке покарання з урахуванням особи обвинуваченого, пом`якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих може бути призначено. Так, обвинувачений визнав вину повністю, розкаявся у вчиненому, раніше не судимий. 
		Керуючись ст. ст.314, 373,374, 474, 475 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 21 жовтня 2022 року.
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2ст.110, ч.2ст.260КК України, за які призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:
		ч. 1 ст. 258-3 КК України у вигляді позбавлення волі строком 8 років, без конфіскації майна;
		ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді позбавлення волі строком 6 років без конфіскації майна;
		за ч. 2 ст. 260 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточне покарання визначити в розмірі 8 (вісім) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		 
		 
		 
		Строк покарання обчислювати з моменту затримання обвинуваченого відповідно до матеріалів наявних в місці його утримання.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6  залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
		 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав призначення покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...