Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/13457/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2022. Зареєстровано: 09.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2022.
Дата набрання законної сили: 10.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/607/1634/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022211040000623

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08.12.2022 Справа №607/13457/22  Провадження №1-кп/607/1634/2022 м. Тернопіль  
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Тернополі кримінальне провадження №12022211040000623, дані про яке 06.05.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сургут, Тюменської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, що має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_5 , 
		ВСТАНОВИВ:
		24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб. 21.04.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 року продовжено на 90 діб, тобто до 25.08.2022.
		05.05.2022 близько 16 год. 10 хв. у ОСОБА_3 , який перебував поблизу входу у приміщення магазину «Дніпро-М», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 05.05.2022 о 16 год. 10 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу входу у приміщення магазину «Дніпро-М», що за адресою: АДРЕСА_2 , зупинився поряд з дерев?яним зрізаним стовбуром, який розташований по ліву сторону перед вхідними дверима у приміщення вищезазначеного магазину, в якому всередині знаходилась дриль акумуляторної (шуруповерта) торговельної марки «Dnipro M», модель «CD-120HQ» та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу викрав її, взявши правою рукою.
		Після цього ОСОБА_3 , не маючи наміру розраховуватись за товар, втік з місця вчинення кримінального правопорушення, чим причинив ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М» матеріальну шкоду на суму 2010 гривень.
		За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його вчинення. Показав, що 05.05.2022 о 16 год. 10 хв. він, перебуваючи за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова (торговиця), 9М, викрав з вуличної вітрини, яка знаходилась поблизу входу у магазин «Дніпро-М» акумуляторну дриль торговельної марки «Dnipro M». Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненому щиро розкаявся та просив врахувати повне відшкодування завданих злочином збитків ТзОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М». Просив не призначати покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.
		Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні, його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, в повному обсязі підтверджується сукупністю досліджених безпосередньо судом доказів.
		Так, допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ТзОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М» - ОСОБА_6 показав суду, що 06.05.2022 під час перегляду відеозапису із камер відеоспостереження, які знаходяться у магазині «Дніпро-М» за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова (Торговиця), 9М, ним було виявлено крадіжку акумуляторної дрилі торговельної марки «Dnipro M», яка була вчинена невідомим чоловіком 05.05.2022 близько 16 год. 10 хв. із вуличної вітрини вказаного магазину. Щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 поклався на розсуд суду. У поданій заяві від 07.12.2022 підтвердив відшкодування ОСОБА_3 завданої злочином шкоди.
		За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , представника потерпілого ТзОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М» - ОСОБА_6 та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також стосуються судових витрат. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та представника потерпілого ТзОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М» - ОСОБА_6 , дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються судових витрат, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
		З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку, враховуючи положення ст.69-1 КК України, вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.4 ст.185 КК України.
		Підстав для застосування ст.69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані.
		Разом з тим, із урахуванням обставин даної справи, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину, а також беручи до уваги наявність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст.75 КК України й звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покласти обов`язки, передбачені ст.76 КК України. 
		З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання у даному випадку, на думку суду, можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції ОСОБА_3 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку тривалістю два роки, який буде достатнім для того, щоб останній довів своє виправлення, а покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.
		Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.75 КК України, суд, із врахуванням його характеризуючих даних, ступеня тяжкості вчиненого злочину, взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному, щиро розкаявся, під час судового розгляду дав детальні показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та добровільно відшкодував завдану злочином шкоду.
		На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
		Документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
		За змістом ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку, окрім іншого, зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, якими, відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, є : накладення грошового стягнення та запобіжні заходи.
		Вирішуючи усне клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування накладеного ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2022 на обвинуваченого ОСОБА_3 грошового стягнення, суд встановив наступне.
		Відповідно до ст.147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення, яке подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
		Судом встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2022 на обвинуваченого ОСОБА_3 було накладено грошове стягнення у розмірі 4962 гривень за неявку в судове засідання на 21.10.2022 без поважних причин.
		За змістом ч.1 ст.139 КПК України на обвинуваченого накладається грошове стягнення, якщо він, будучи у встановленому цим Кодексом порядку викликаний в судове засідання (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, жодних документальних підтверджень поважності причини неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання на 21.10.2022, матеріали справи не містять та стороною захисту не подано, а обвинуваченим не наведено обставин, які б заважали йому чи унеможливили здійснити направлення інформаційного повідомлення до суду про причину неявки у вказане судове засідання, тому, враховуючи, що грошове стягнення накладається не лише за неявку до суду, а й за неповідомлення причин неявки, враховуючи відсутність поважних причин неповідомлення про причини неявки, ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2022 про накладення на обвинуваченого ОСОБА_3 грошового стягнення скасуванню не підлягає, оскільки таке стягнення судом було накладено обґрунтовано.
		Не спростовує таких висновків суду і надана захисником в судовому засіданні довідка ФОП ОСОБА_7 від 21.10.2022 про те, що ОСОБА_3 21.10.2022 звертався до лікаря-стоматолога зі скаргами на гостру біль в ділянці 37 зуба, оскільки така не містить даних про час відвідування останнім лікаря-стоматолога, а відтак не свідчить про поважність причин неявки ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 14-ту год. 21.10.2022.
		Крім того, враховуючи, що строк дії застосованого ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.08.2022 запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у виді домашнього арешту закінчився 14.10.2022, а на даний час у цьому кримінальному провадженні відсутні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання даним вироком законної сили.
		Керуючись ст.ст.124, 139,147, 368, 370-371, 373-374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.
		Відповідно до ст.76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 29.06.2022 №СЕ-19/120-22/7109-ТВ в розмірі 566 (п`ятсот шістдесят шість) грн. 34 коп. 
		У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування накладеного ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2022 на обвинуваченого ОСОБА_3 грошового стягнення - відмовити.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...