Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/134/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2022. Зареєстровано: 09.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2022.
Дата набрання законної сили: 27.04.2023
Номер судового провадження: 18/01/911/134/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"22" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/134/22 
		Розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд»
		за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Димерське лісове господарство»
		прo стягнення 232 795,69 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно
		 
		Суддя А.Ю. Кошик
		При секретарі судового засіданні Фроль В.В.
		За участю представників:
		прокуратури: Науменко К.О.
		позивача: Желяк А.А.
		відповідача: не з`явився 
		третьої особи: не з`явився
		 
		Обставини справи:
		Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (надалі  позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд» (надалі  відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Димерське лісове господарство» (надалі  третя особа) прo стягнення 232 795,69 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2022 року відкрито провадження у справі № 911/134/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2022 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2022 року підготовче засідання відкладено на 24.03.2022 року. 
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2022 року повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 24.03.2022 року, не відбулося. Підготовче засідання у справі № 911/134/22 призначено на 24.05.2022 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 року підготовче засідання відкладено на 14.06.2022 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2022 року підготовче засідання відкладено на 28.06.2022 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 15.06.2022 року від позивача надійшли пояснення № 52-04.01-1110 від 07.06.2022 року.
		У підготовчому засіданні 28.06.2022 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав. Позивач, відповідач та третя особа у підготовче засідання 28.06.2022 року не з`явилися.
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 28.06.2022 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 18.08.2022 року.
		В судовому засіданні 18.08.2022 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 01.09.2022 року.
		В судовому засіданні 01.09.2022 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 22.09.2022 року.
		В судовому засіданні 22.09.2022 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились.
		Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
		У зв`язку з чим, в судовому засіданні 22.09.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з викладених у позові обставин, Вишгородською окружною прокуратурою за результатами розгляду звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях № 51-04,01-3812 від 28.08.2021 року встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд» систематично не виконує зобов`язання щодо сплати орендної плати за Договором оренди № 1964 від 05.04.2017 року державного нерухомого майна - будівлі лакокрасочного цеху та будівлі лісосушильної камери, що розміщені по вул. Шевченка, 1 в с. Катюжанка Вишгородського району Київської області.
		Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд» (Орендар) укладено Договір оренди від 05.04.2017 року № 1964 державного нерухомого майна - будівлі лакокрасочного цеху площею 432,0 кв.м та будівлі лісосушильної камери площею 64,6 кв.м, що розміщені за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1 та перебувають на балансі ДП «Димерське лісове господарство» (далі - Договір)
		Відповідно до умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - будівлю лакокрасочного цеху площею 432,0 кв.м та будівлю лісосушильної камери площею 64,6 кв.м, що розміщені за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1, вартістю 594 700,00 грн.
		Згідно з п.п. 3.1 - 3.3, 3.6 - 3.8 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ВДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2016 року 7 433,75 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
		Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.
		Орендна плата перераховується до державного щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
		Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день сплати, за весь період невиконання зобов`язання включно.
		У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
		Також, відповідно до пункту 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у`повному обсязі, ураховуючи санкції.
		На Орендаря згідно п. 5.3 Договору покладено обов`язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
		Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.
		Орендарем та Орендодавцем 05.04.2017 року складено Акт приймання-передачі орендованого майна (Додаток № 2 до Договору).
		Згідно з п.10.1. Договору оренди № 1964 від 05.04.2017 року державного нерухомого майна, договір укладено строком: на 2 роки 11 місяців, що діє з 05.04.2017 року до 04.03.2020 року включно.
		Також пунктом 10.4. Договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.
		Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях № 51-02.01-4333 від 29.09.2021 року термін дії Договору закінчився 04.03.2020 року. До Орендодавця 26.02.2020 року надійшла заява від Орендаря з проханням продовжити термін дії Договору на тих самих умовах. У зв`язку із заборгованістю Орендаря зі сплати орендної плати по Договору, Орендодавцем на адресу Орендаря було направлено вимогу (претензію) про погашення заборгованості з орендної плати. Проте, орендна плата не перерахована, Орендар має загальну заборгованість, яка перевищує трьохмісячну орендну плату.
		Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України Орендодавцем рекомендованим листом від 14.05.2021 року № 50-02.01-2151 на адресу Орендаря направлено повідомлення про односторонню відмову від Договору. Однак, відповідно до даних офіційного сайту АТ «Укргюшта» Орендар зазначений лист не отримав.
		З урахування положень п.п.3.11, 10.4 та 10.10 Договору Орендар продовжує користуватись орендованим майном на загальних умовах договору та зобов`язаний сплачувати оренду плату до моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі, обов`язок щодо складання якого покладається на Орендаря, як то визначено в п. 10.10 Договору.
		Умови Договору згідно з п. 10.2 Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язання.
		У зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань за Договором оренди згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача з орендної плати складає 172 455,34 грн.
		Орендодавцем 02.07.2020 року направлялась Орендарю вимога (претензія) про погашення заборгованості з орендної плати, однак борг залишився не погашеним.
		Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день сплати, за весь період невиконання зобов`язання включно.
		Таким чином, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором за період невиконання зобовязання з 01.11.2020 року по 01.11.2021 року згідно з п. 3.7 Договору в межах позовної давності в 1 рік, сума нарахованої пені згідно розрахунку становить 21451,20 грн.
		Оскільки, пунктом 3.7. Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
		Таким чином, заборгованість за Договором становить 172 455,34 грн., яка виникла за період з червня 2019 року по вересень 2021 року та становить загалом більше ніж за три місяці, тому Орендар у відповідності до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України має сплатити штраф, передбачений пунктом 3.7. Договору в розмірі 10% від суми боргу, що складає 17 245,53 грн.
		Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Сума нарахованих інфляційних збитків за весь час прострочення (втрати від інфляції) за Договором становить 14 784,61 грн., 3 % річних від простроченої суми складають 6 859,01 грн. 
		Також, прокуратура просить в позові розірвати Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1964 від 05.04.2017 року у зв`язку з систематичним порушенням відповідачем його умов, що завдає збитків Державному бюджету України та порушує інтереси держави, зобов`язати відповідача повернути майно з оренди.
		В ході розгляду спору відповідач подав письмові пояснення, в яких заперечував позовні вимоги, посилаючись на відсутність достатніх підстав для подання позову прокурором, необізнаність з існуванням заборгованості та порядком нарахування орендних платежів, відсутність підстав для сплати орендних платежів та нарахування пені в період дії карантинних обмежень, коли орендоване майно не могло використовуватись. 
		Прокуратурою подано заперечення на письмові пояснення відповідача, в яких прокуратура зазначила, що відповідач не є підприємством, яке підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 року «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину».
		Щодо тверджень відповідача щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, прокурор зазначив, що ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.
		Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
		Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
		Об`єктами оренди за Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
		Положеннями п. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. 
		Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
		Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Матеріалами справи підтверджується наявність простроченої заборгованості відповідача з орендних платежів у сумі 172 455,34 грн.
		У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). 
		Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня, річні та інфляційні нараховані за фактичні періоди існування заборгованості на суми боргу що існували на відповідні дати. Заборгованість за Договором становить 172 455,34 грн., яка виникла за період з червня 2019 року по вересень 2021 року та становить загалом більше ніж за три місяці, що є підставою для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від суми боргу.
		Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 21451,20 грн. пені, 17245,53 грн. штрафу, 14 784,61 грн. інфляційних та 6 859,01 грн. 3 % річних обґрунтовані та правомірні і підлягають задоволенню.
		Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.
		Щодо вимоги про розірвання спірного Договору, суд зазначає наступне.
		За приписами ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
		Як передбачено ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того , на що вона розраховувала при укладенні договору. 
		Частиною 2 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. 
		Відповідно до частин 2-3, 5 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. 
		У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. 
		Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
		За таких обставин, факт прострочення Орендарем сплати орендних платежів, систематичність сплати яких є істотною умовою Договору, впродовж більш ніж трьох місяців, є підставою для розірвання відповідного Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1964 від 05.04.2017 року, у зв`язку з чим, позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню судом в повному обсязі.
		Відповідно до положень ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
		Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях державного нерухомого майна - будівлі лакокрасочного цеху та будівлі лісосушильної камери, обґрунтована і підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцем державного майна є, зокрема, Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
		Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна.
		Оскільки, посадовими особами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях, як орендодавцем, та як власником державного майна на даний час не вжито жодних заходів щодо стягнення з відповідача орендної плати та розірвання договору оренди, то з позовом в інтересах держави звертається керівник Вишгородської окружної прокуратури.
		Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
		Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення Інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.
		Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. 
		Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені прокуратурою витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. 
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Димерське лісове господарство» прo стягнення 232 795,69 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно задовольнити у повному обсязі.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22б, код ЄДРПОУ 38365494) на користь Державного бюджету України 172 455,34 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування державним нерухомим майном, 14 784,61 грн. втрат від інфляції, 6 859,01 грн. 3 % річних, 21 451,20 грн. пені, 17 245,53 грн. штрафу.
		3. Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1964 від 05.04.2017 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд».
		4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22б, код ЄДРПОУ 38365494) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ 43173325) державне нерухоме майно - будівлю лакокрасочного цеху (інв № 110, реєстровий номер за ЄРОДВ 00992036.7.ААА.ДГИ122) площею 432,0 кв.м та будівлю лісосушильної камери (№10310009, реєстровий номер за ЄРОДВ 00992036.7.ЕТОЦШФ006) площею 64,6 кв.м, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1, вартістю 594 700,00 грн.
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Укрсервісбуд» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22б, код ЄДРПОУ 38365494) на користь Київської обласної прокуратури (отримувач - прокуратура Київської області; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641 в ДКСУ м. Київ; код ЄДРПОУ 02909996; МФО 820172) 8 031,94 грн. витрат по сплаті судового збору. 
		6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		 
		 
		Суддя А.Ю. Кошик
		 
		повний текст рішення складено 08.12.2022 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...