Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/7381/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: 09.12.2022. Зареєстровано: 10.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2022.
Дата набрання законної сили: 08.12.2022
Номер судового провадження: 22-ц/811/430/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 465/7381/17            Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М. 
		Провадження № 22-ц/811/430/22        Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		08 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого: Шеремети Н.О.
		суддів: Мельничук О.Я., Цяцяка Р.П.
		секретаря: Цьони С.Ю. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		у грудні 2017 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, про скасування державної реєстрації права власності.
		В обгрунтуванняпозовних вимог,з врахуваннязаяви провідмову відчастини позовнихвимог тазаяви проїх уточнення,покликається нате,що територіальнагромада м.Львова вособі Львівськоїміської радиє власникомземельної ділянкипо АДРЕСА_1 .28вересня 2016року приватнимнотаріусом Львівськогоміського нотаріальногоокругу ЗагвойськоюН.І.за ПП«Авто-Люкс-Сервіс»зареєстровано правовласності наоб`єкт нерухомогомайна нежитлове приміщення,загальною площею1020.2кв.м.на підставірозпорядження Галицькоїрайонної адміністраціїЛьвівської міськоїради №688від 25грудня 1997року.Однак вархівіГалицької районної адміністрації Львівської міської ради відсутнє розпорядження № 688 від 25 грудня 1997 року, а за № 688 датоване розпорядження від 12 червня 1997 року «Про передачу квартир у власність громадян», відтак реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна проведена на підставі неіснуючого документа. Зазначає, що в подальшому на підставі договору купівлі-продажу № 773 від 29 вересня 2016 року ПП «Авто-Люкс-Сервіс» відчужило спірні нежитлові приміщення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач покликаєтьсяна те,щона підставідоговорів купівлі-продажувід 18серпня 2017року №№4687,4684,4681,4676приватний нотаріусЛьвівського міськогонотаріального округуНовосад ОльгаПетрівна зареєструвалаза ОСОБА_1 право власностіна нежитловіприміщення підліт.Г-1,загальною площею126кв.м.(рішенняпро державнуреєстрацію прав таїх обтяжень№ 36695830),під літ.В-1,загальною площею378.6кв.м.(рішенняпро державнуреєстрацію прав таїх обтяжень№ 36695756),під літ.Б-1,загальною площею83.6кв.м.(рішенняпро державнуреєстрацію прав таїх обтяжень№ 36695740),під літ.А-1,загальною площею432кв.м.(рішенняпро державнуреєстрацію прав таїх обтяжень№ 36695629). Вважає,що ПП«Авто-Люкс-Сервіс»набуло правовласності наоб`єкт нерухомогомайна напідставі неіснуючихдокументів,відтак нестало належнимвласником будівліпо АДРЕСА_1 іне малоповноважень нимирозпоряджатися. Стверджуєпро те,що по АДРЕСА_1 взагалі відсутній об`єкт нерухомого майна, загальною площею 1020.2 кв.м., оскільки земельна ділянка є вільною від забудови, відтак за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна, які фактично не існують як предмети матеріального світу.
		З наведених підстав просить скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна:
		-нежитлові приміщення під літ. А-1, загальною площею 432 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169789146101) по АДРЕСА_1 , із закриттям розділу;
		-нежитлові приміщення під літ. Б-1, загальною площею 83.6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169834746101) по АДРЕСА_1 , із закриттям розділу;
		-нежитлові приміщення під літ. В-1, загальною площею 378.6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169869846101) по АДРЕСА_1 , із закриттям розділу;
		-нежитлові приміщення під літ. Г-1, загальною площею 126 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169894846101) по АДРЕСА_1 , із закриттям розділу.
		Рішенням Франківського районногосуду м.Львова від20грудня 2021рокуузадоволенні позовуЛьвівської міськоїради відмовлено.
		Рішення суду оскаржила Львівська міська рада, в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
		Апелянт стверджує, що внаслідок набуття права власності на об`єкт нерухомості, що розташований на певній земельній ділянці, права власника земельної ділянки щодо користування чи розпорядження такою обмежуються або припиняються у відповідній частині в силу закону, оскільки за загальним правилом до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Зазначає, що незаконною реєстрацією права власності на неіснуючий об`єкт порушуються права та інтереси Львівської міської ради, як власника земельної ділянки, на якій цей об`єкт зареєстрований, оскільки міська рада обмежена в повноваженнях розпоряджатися належною їй земельною ділянкою.Вказує, що підставою позову є та обставина, що на земельній ділянці комунальної власності, яка належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення, які не існують, відтак, саме в результаті скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке взагалі не існує, буде відновлено порушене її право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Вважає, що невірним способом захисту права буде витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 ніколи не були комунальною власністю та не існують, як речі матеріального світу. Крім того, невірним способом захисту права буде і негаторний позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, оскільки нежитлові приміщення знаходяться на земельній ділянці лише юридично, а не фактично. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		В судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду справи.
		Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна звернулася до суду з клопотанням, у якому просила розглядати справу у її відсутності.
		Представник ОСОБА_1  ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки на 28.11.2022 року на 12.00 год. Залізничним районним судом м.Львова призначено розгляд кримінальної справи №465/952/15, у якій він приймає участь, а відтак не має можливості взяти участь у розгляді даної справи.
		Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи.
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
		З огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін.
		Частиною 4ст.268ЦПК Українипередбачено,що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
		Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Оскільки текст постанови складено 06 грудня 2022 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 28 листопада 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 08 грудня 2022 року.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
		Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
		Відмовляючи взадоволенні позовнихвимог Львівськоїміської ради,суд першоїінстанції виходивз того,що позивачем вибрано неналежний та неефективний спосіб захисту, так як задоволення судом позовних вимог скасування реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, не поновить прав територіальної громади в особі Львівської міської ради.
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради.
		Згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.09.2016 року приватний нотаріус Загвойська Н. І. здійснила державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 1020,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за ПП «Авто-Люкс-Сервіс». Підстава реєстрації права власності  розпорядження Галицької районної адміністрації № 688 від 25.12.1997 року та реєстраційне посвідчення, серія та номер б/н від 15.01.1998 року, видане Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації.
		Однак, як вбачається з листа Галицької районної адміністрації №4-31-105 від 24.01.2017 року, в архіві районної адміністрації відсутнє розпорядження за №688 від 25.12.1997 року. За №688 датоване розпорядження від 12.06.1997 року «Про передачу квартир у власність громадян». Крім того, за 25.12.19997 року зареєстровано розпорядження за іншими номерами, а саме: №1522 «Про дозвіл на приватизацію квартири від імені недієздатного», №1523 «Про присвоєння новозбудованому житловому будинку АДРЕСА_2 », №1524 «Про розгляд заяви ОСОБА_5 ».
		Отже, реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна здійснено на підставі неіснуючого документа, а саме, розпорядження Галицької районної державної адміністрації від 25.12.1997 № 688.
		На підставі договору купівлі-продажу №773 від 29.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І., ПП «Авто-Люкс-Сервіс» відчужило нежитлове приміщення площею 1020,2 кв.м. по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		27.10.2016 року зареєстровано право власності на Ѕ частку об`єкта за ТзОВ «Осот Плюс» на підставі протоколу №2 від 27.10.2016 року та акту приймання-передачі від 27.10.2016 року між ТзОВ «Осот Плюс» та ОСОБА_3 , а також на Ѕ частку об`єкта на підставі протоколу №2 від 27.10.2016 року та акту приймання-передачі від 27.10.2016 року між ТзОВ «Осот Плюс» та ОСОБА_2 . Рішення про державну реєстрацію посвідчене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною Уляною Вікторівною.
		07.02.2017року приватнийнотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична У.В. зареєструвала право власності за ТзОВ «Осот Плюс» на нежитлові приміщення під літ Г-1 загальною площею 126, 0 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169894846101), нежитлові приміщення під літ. В-1 загальною площею 378,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169869846101), нежитлові приміщення під літ. Б-1 загальною площею 83,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169834746101, нежитлові приміщення під літ. А-1 загальною площею 432 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169789146101).
		18.08.2017 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. провела державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення під літ Г-1 загальною площею 126 кв.м за ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36695830 від 18.08.2017 року. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №4687 від 18.08.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Новосад О.П.
		18.08.2017 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. провела державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення під літ В-1 загальною площею 378,6 кв.м за ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36695756 від 18.08.2017 року. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №4684 від 18.08.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Новосад О.П.
		18.08.2017 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. провела державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення під літ Б-1 загальною площею 83,6 кв.м за ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36695740 від 18.08.2017 року. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №4681 від 18.08.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Новосад О.П.
		18.08.2017 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. провела державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення під літ А-1 загальною площею 432 кв.м за ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36695629 від 18.08.2017 року. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №4676 від 18.08.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Новосад О.П.
		Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові № 4-0006-347 від 14.08.2017 року, з якого вбачається, що відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується відсутність зареєстрованих дозвільних документів на спірні об`єкти нерухомого майна.
		Актом перевірки Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №584нп/17 від 11.08.2017 року встановлено, що при виїзді за адресою АДРЕСА_1 знаходиться автостоянка, будівлі площею 1020,2 кв.м. за вказаною адресою немає. Під час перевірки балансоутримувачем було представлено ухвалу від 22.11.2001 року №1308 «Про погодження ПП «Авто-Люкс-Сервіс» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження на складання проекту відведення земельної ділянки для влаштування автостоянки», а також лист №11/57 від 02.08.2001 року щодо будівництва автостоянки за вказаною адресою.
		Відповідно до листа Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за №2905 від 01.08.2017 року, згідно архівних даних інвентаризація та реєстрація будівель за адресою: АДРЕСА_1 в БТІ станом на 31.07.2017 року не здійснювалась. 
		Актом обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 30.08.2017 року, складеним комісією у складі представників відділу ринку землі управління земельних ресурсів департаменту містобудування, відділу землеустрою управління земельних ресурсів департаменту містобудування, відділу житлової забудови та реконструкції управління регулювання забудови департаменту містобудування, відділу виконання дозвільних та реєстраційних функцій інспекції ДАБК у м.Львові встановлено, що територія огороджена та використовується для зберігання приватних транспортних засобів. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля, фрагмент стіни із залізобетонних блоків, а також залитий фундамент в рівень із земною поверхнею, що відображено на фотофіксації.
		Факт відсутності рішення про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна підтверджується листом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14.08.2017 року за №4-35-2464.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 нежитлового приміщення, площею 1020,2 кв.м. 
		Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України (ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		За змістом статей 316-319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно з ч. 1, п. "а" ч. 2 ст.83 Земельного кодексу України (ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
		У статті 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
		Згідно зі ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
		Водночас відповідно до ст.120 ЗК України, положення якої кореспондують змісту ст. 377 ЦК України, передбачено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
		Таким чином, ч. 2 ст.120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Згідно із цією частиною визначення правового режиму земельної ділянки прямо узалежнено від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц).
		Із моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій розташовано це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права та обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.
		Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.
		Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній. Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц.
		Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).
		Таким чином, внаслідок реєстрації прав на об`єкт нерухомості, що розташований на певній земельній ділянці, права власника земельної ділянки щодо користування чи розпорядження такою земельною ділянкою обмежуються або припиняються у відповідній частині в силу закону.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182, ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
		Пунктом 1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
		Приписами ч.1, ч.2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення; якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
		Нормами ч.4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
		За таких обставин, в Державному реєстрі реєструються речові права лише на існуюче нерухоме майно.
		Відтак, за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна на АДРЕСА_1 , які фактично не існують і ніколи не існували як предмети матеріального світу, що суперечить законодавчим актам, які регулюють процедуру реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
		Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року за №1127.
		Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року за №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
		Матеріалами справи безспірно підтверджується, що ні розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №688, яке було прийняте 12.06.1997 року, ні інші розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, які прийняті 25.12.1997 року, не стосуються об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 .
		Відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача про відсутність, як такого розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №688 від25.12.1997 року, тверджень про те, що таке розпорядження не приймалося, не надав оригіналу цього розпорядження Галицької районної адміністрації, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на земельній ділянці, розташованій за адресою АДРЕСА_1 , наявні будівлі чи споруди щодо яких проведено державну реєстрацію права власності.
		Оскільки незнайшла підтвердженнята обставина,що наземельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 ,що належитьтериторіальній громадім.Львова вособі Львівськоїміської ради,знаходились об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення під літ. А-1, загальною площею 432 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169789146101) по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення під літ. Б-1, загальною площею 83.6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169834746101) по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення під літ. В-1, загальною площею 378.6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169869846101) по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення під літ. Г-1, загальною площею 126 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169894846101), колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Львівської міської ради підлягають до задоволення.
		Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову Львівської міської ради, то відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради підлягає стягненню 1 600,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 9600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		апеляційну скаргу Львівської міської ради  задовольнити.
		Рішення Франківськогорайонного судум.Львова від20грудня 2021року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Львівської міської ради задовольнити.
		Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна:
		-нежитлові приміщення під літ. А-1, загальною площею 432 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169789146101) по АДРЕСА_1 із закриттям розділу;
		-нежитлові приміщення під літ. Б-1, загальною площею 83.6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169834746101) по АДРЕСА_1 із закриттям розділу;
		-нежитлові приміщення під літ. В-1, загальною площею 378.6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169869846101) по АДРЕСА_1 із закриттям розділу;
		-нежитлові приміщення під літ. Г-1, загальною площею 126 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1169894846101) по АДРЕСА_1 із закриттям розділу.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 1 600,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 9600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Постанова складена 08.12.2022 року.
		 
		 
		 
		Головуючий: Н.О. Шеремета 
		 
		Судді: О.Я. Мельничук 
		 
		Р.П.Цяцяк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...