Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4985/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2022. Зареєстровано: 14.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2022.
Дата набрання законної сили: 13.12.2022
Номер судового провадження: К/990/25738/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 грудня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа №640/4985/20
		адміністративне провадження № К/990/25738/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Тацій Л.В.,  Бучик А.Ю., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/4985/20
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Л-Капітал» 
		до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики 
		про визнання протиправною відмови, зобов`язати вчинити дії
		за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 (колегія у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Л-Капітал»  (далі - позивач, ПрАТ «Л-Капітал») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства культури України (далі також - відповідач 1, Мінкультури), Міністерства культури та інформаційної політики (далі також - відповідач 2), в якому позивач просив:
		- визнати протиправною відмову Міністерства культури України, викладену в листі від 04.04.2019 за №163/10-2/72-19, у погодженні проектної документації, в тому числі генерального плану об`єкту «Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі                            по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі                 по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва»;
		- зобов`язати Міністерство культури, молоді та спорту України погодити ПрАТ «Л-КАПІТАЛ» (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 36, літера А, ідентифікаційний код 32735854) проект «Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва» розроблений у 2016 році ТОВ «Архітектурне бюро «ВІВАС» (головний архітектор проекту - Васягін В.А. , кваліфікаційний сертифікат АА № 000124, виданий 11.07.2012), в тому числі, Генеральний план об`єкту «Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі                               по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі                  по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва»;
		- зобов`язати Міністерство культури, молоді та спорту України надати дозвіл на проведення земляних робіт в межах Центрального історичного ареалу м. Києва, для потреб будівництва об`єкту «Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва».
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 позовні вимоги ПрАТ «Л-Капітал» задоволено повністю.
		Визнано протиправною відмову Міністерства культури України, викладену в листі від 04.04.2019 року за №163/10-2/72-19, у погодженні ПрАТ "Л-Капітал" проектної документації, в тому числі генерального плану об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі                  по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва";
		Зобов`язано Міністерство культури та інформаційної політики погодити ПрАТ "Л-КАПІТАЛ" проект "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва", розроблений у 2016 році ТОВ "Архітектурне бюро "ВІВАС" (головний архітектор проекту - Васягін В.А., кваліфікаційний сертифікат АА № 000124, виданий 11.07.2012), в тому числі генеральний план об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі                                по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі                  по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва";
		Зобов`язано Міністерство культури та інформаційної політики надати ПрАТ "Л-КАПІТАЛ" дозвіл на проведення земляних робіт в межах Центрального історичного ареалу м. Києва, для потреб будівництва об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі                     по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі                 по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва".
		3. Не погоджуючись з судовим рішенням, Міністерство культури та інформаційної політики України звернулося з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020.
		4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020 - без змін.
		5. 01.07.2022 Офіс Генерального прокурора подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020.
		7. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд послався на частину другу статті 299 КАС України, відповідно до змісту якої незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 18.08.2020 апелянт звернувся 16.02.2022 (згідно поштового конверту), тобто зі спливом одного року з дня складення повного тексту судового рішення, яке ним оскаржується, що є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження та, відповідно, унеможливлює поновлення пропущеного строку звернення до суду.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8. 20.09.2022 Офіс Генерального прокурора направив до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		9. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що органами, які повинні здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) та Департамент охорони культурної спадщини Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент КМДА). Проте КМУ та Департаментом КМДА, як органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020 в апеляційному порядку не оскаржено, що свідчить про нездійснення захисту порушених інтересів держави та відсутність волевиявлення на самостійне внесення апеляційної скарги. У зв`язку з цим, скаржник вважає, що у прокурора виникло не тільки право, але й обов`язок відреагувати на існуючу загрозу порушення інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом подання зазначеної апеляційної скарги. Також скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що прокурор у спірних правовідносинах є представником держави та діє на захист її інтересів в особі суб`єктів владних повноважень - КМУ та Департаменту КМДА та оскільки останні набули статусу відповідних учасників справи, то на них розповсюджується виключний випадок, передбачений частиною другою статті  299 КАС України.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		10.  22.09.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Бучик А.Ю.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі за вищевказаним позовом.
		13. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 13.12.2022.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
		15. Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. 
		16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		17. Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		18. Зі змісту частини другої статті 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини другої                           статті  299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду, і не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
		19. Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги прокурором, суб`єктом владних повноважень.
		20. Втім, із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		21. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від  26.11.2019 у справі №580/2306/17, від 13.02.2020 у справі № 592/13415/17 та від 08.02.2022 у справі №200/13113/19-а.
		22. Тобто частина норми, яка вказує на виняток, стосується апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень та не вказує на можливість її застосування до апеляційної скарги прокурора.
		23. З матеріалів справи вбачається, що Офіс Генерального прокурора звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду від 18.08.2020 лише 01.07.2022 (відповідно до відмітки на конверті), тобто після спливу майже 2 років, у зв`язку з чим апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження з посиланням на частину другу статті  299 КАС України.
		24. Разом з тим, доводи Офісу Генерального прокурора полягають в тому, що правом на апеляційне оскарження рішення суду з пропуском присічного (річного) строку можуть скористатись суб`єкт владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки, а також прокурор, який є процесуальним представником держави і діє в її інтересах в особі такого суб`єкта владних повноважень.
		25. З приводу зазначених доводів Офісу Генерального прокурора колегія суддів зазначає наступне.
		26. Відповідно до абзацу 14 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.
		27. Згідно з пунктом 17 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить також надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
		28. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495 (далі по тексту - Положення №495), Міністерство культури України (Мінкультури) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини. Пункт 3 Положення визначає, що основними завданнями Мінкультури є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		29. Пунктом 4 Положення № 495 передбачено, що Мінкультури відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, видає дозволи на: проведення робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт у межах території, на якій розташовані архітектурні пам`ятки, та в зонах їх охорони, на охоронюваній археологічній території, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою.
		30. Отже, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (Міністерство культури України) надає дозволи та погодження в порядку, встановленому вищевказаними законами та актами КМУ.
		31. Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом в постанові від 11.03.2020 у справі №640/4273/19.
		32. З огляду на викладене, саме Міністерство культури України є спеціально уповноваженим органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини та до повноважень якого відноситься погодження меж історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, що визначаються науково-проектною документацією.
		33. В цій справі  відповідачами є Міністерство культури України, Міністерство культури та інформаційної політики України, а предметом спору є оскарження відмови вказаних суб`єктів владних повноважень у погодженні проектної документації та зобов`язання їх погодити проект та видати дозвіл на проведення земляних робіт.
		34. Як зазначалось вище, у цій справі Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.08.2020 задовольнив позов ПрАТ «Л-Капітал» та визнав протиправною відмову Міністерства культури України, викладену в листі від 04.04.2019 за №163/10-2/72-19, у погодженні ПрАТ "Л-Капітал" проектної документації, в тому числі генерального плану об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва"; зобов`язав Міністерство культури та інформаційної політики погодити ПрАТ "Л-КАПІТАЛ" проект "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва", розроблений у 2016 році ТОВ "Архітектурне бюро "ВІВАС" (головний архітектор проекту - Васягін В.А., кваліфікаційний сертифікат АА № 000124, виданий 11.07.2012), в тому числі генеральний план об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі                по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі                 по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва"; зобов`язав Міністерство культури та інформаційної політики надати ПрАТ "Л-КАПІТАЛ" дозвіл на проведення земляних робіт в межах Центрального історичного ареалу м. Києва, для потреб будівництва об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва".
		35. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що відповідачі у справі - Міністерство культури України та Міністерство культури та інформаційної політики України скористались своїм процесуальним правом та оскаржили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020.
		36. Так, за результатами розгляду апеляційної скарги Міністерства культури та інформаційної політики України Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 17.11.2020, якою апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020 - без змін.
		37. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства культури України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 у справі за адміністративним позовом ПрАТ «Л-Капітал» до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії відмовлено.
		38. Крім того, Міністерство культури та інформаційної політики України тричі зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №640/4985/20. Однак ухвалами Верховного Суду від 18.01.2021, 16.03.2021 та 14.02.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Міністерства культури та інформаційної політики України з мотивів викладених у вказаних ухвалах.
		39. Тобто відповідачі у справі брали активну участь у розгляді справи та відстоювали свою позицію шляхом подання відзиву на позовну заяву та заявляючи клопотання по розгляду справи, а також шляхом звернення до суду з апеляційними та касаційними скаргами.
		40. Колегією суддів не встановлено наявності перешкод Міністерству культури України та Міністерству культури та інформаційної політики України самостійно захистити свої інтереси в межах цієї справи. Більше того відповідачі таким правом скористалися.
		41. Вказаний висновок стосується також КМУ та Департаменту КМДА. Прокурором не доведено наявності перешкод КМУ та Департаменту КМДА звернутись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а тому доводи про те, що КМУ та Департамент КМДА, як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, у зв`язку з неоскарженням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020 в апеляційному порядку, не здійснюють захист порушених інтересів держави, є необґрунтованими.
		42. Колегія суддів звертає увагу, що саме лише посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не є достатньою підставою для прийняття апеляційної скарги для розгляду. У такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).
		43. Вказане відповідає правовій позиції, що наведена у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 31.10.2018 у справі №910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі №927/246/18.
		44. З матеріалів справи вбачається, що Офісом Генерального прокурора не надано суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України посадовими особами КМУ та Департаменту КМДА; вирок суду щодо службових осіб цих органів або докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо. Також не надано суду доказів щодо наявності об`єктивних причин, що перешкоджали КМУ та Департаменту КМДА зверненню з відповідними апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції після повідомлення прокурора про виявлені факти порушення.
		45. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Офісом Генерального прокурора не наведено обґрунтувань, які б свідчили про наявність обставин подання апеляційної скарги до суду по справі, в якій позивачем виступала юридична особа, а відповідачем - суб`єкт владних повноважень, який, як вважає позивач, своїм рішенням порушив його права та законні інтереси.
		46. Отже, фактично підставою звернення до суду Офісу Генерального прокурора стала його незгода з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду справи №640/4985/20, а не нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави у сфері земельних відносин відповідними органами.
		47. Таким чином, звертаючись до суду, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідних уповноважених органів.
		48. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №640/29176/20.
		49. Крім того, Верховний Суд вказує, що відмова у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора не позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення органами (КМУ та Департамент КМДА), які, як вважає прокурор, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах.
		50. Отже, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено факту неналежного виконання відповідачами та іншими органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, повноважень щодо здійснення захисту інтересів держави чи здійснення його неналежно, а отже і не доведено наявності підстав  подання прокурором апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020.
		51. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020 на підставі частини другої                                статті 299 КАС України.
		52. Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, не спростовують таких висновків апеляційного суду.
		53. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		54. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки прийнята з дотриманням норм процесуального права.
		55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій   А.Ю. Бучик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...