Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/18289/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 13.12.2022. Зареєстровано: 14.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2022.
Дата набрання законної сили: 30.08.2024
Результат оскарження 30.08.2024 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції не набрало законної сили
Номер судового провадження: 2/759/572/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/18289/21
		 
		пр. № 2/759/572/22
		29 листопада 2022 року м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді:          Миколаєць І.Ю.,
		при секретарі судових засідань         Ткачук К.В.,
		за участю представника відповідача Парубець Є.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «АНТОНОВ» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1) про визнання незаконними дій щодо відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить наступне. Визнати незаконним дії ДП «АНТОНОВ» щодо відсторонення позивача від роботи та запровадження щодо нього простою протягом грудня 2020 - червня 2021 року. Стягнути з Державного підприємства «АНТОНОВ» на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за період з 04 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року у сумі 398647,82 грн. грн., а також стягнути судові витрати.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 04.04.2001 р. по 09.08.2021 р. працював на різних посадах в ДП "Антонов". Весь час з початку запровадження карантину, а саме з березня 2020 року виконував свої посадові обов`язки перебуваючи на робочому місці з понеділка по п`ятницю з 08:30 год. по 17:30 год. 22.11.2020 р. без належних на те підстав та відповідних документів йому обмежили можливість доступу до його корпоративної пошти, та корпоративного сайту www.antonov.kiev.ua. З розрахункових листків за грудень 2020 по червень 2021 року йому стало відомо, що в ці місяці йому нараховувався простій не з вини працівника. Жодного документу про те, що на ДП "Антонов" призупинено роботи, в яких він бере участь за посадою, і що в структурному підрозділі, в якому він працює, оголошено простій, до його відома не доведено. Таким чином позивач, ввжаючи такий простій незаконним, просить стягнути зазначені суми коштів.
		Ухвалою Святошинського районного суд м. Києва від 12.08.2021 року провадження у справі відкрито, визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		У судовому засіданні 26.10.2022 р. подано відзив, відповідно до змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на законність запровадження простою, що обгрунтовано видачею відповідних наказів. 
		У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву у якій просить відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням у іншому судовому засіданні. У судове засідання, що передувало вказаному, представник позивача не з`явився. Враховуючи зазначене, та на підставі п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки вбачає їх достатність.
		Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позову виходячи з наступного.
		Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 34 КЗпП України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
		Судом встановлено, що в період з 04.04.2001 р. по 09.08.2021 р. ОСОБА_2 працював в ДП "Антонов", що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 12-17).
		ДП "АНТОНОВ" є державним комерційним підприємством, яке передано в управління Державному Концерну " Укроборонпром ", відомості про що відсутні у матеріалах справи, однак є загальновідомим фактом та не заперечується сторонами.
		Звертаючись до суду із заявленими вимогами, позивач зазначає кілька підстав для задоволення позову: незаконність відсторонення та незаконність оголошення простою, що своїм наслідком є стягнення середнього заробітку.
		Щодо підстави незаконності відсторонення.
		Позивач посилається на ст. 46 КЗпП України.
		Відповідно до ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
		Слід зазначити, що під відстороненням від роботи законодавець розуміє призупинення виконання ним трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентих органів з підстав, передбачених законодавством, що , як правило, відбувається з одночасним припиненням виплати йому заробітної плати.
		В той же час, відповідно до наданих же самим позивачем листків розрахунку заробітної плати, позивач за період з 04 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року заробітну плату отримував. (с. 42-53) Жодних доказів (відповідні накази, рішення) щодо відсторонення позивача від роботи позивачем суду надано не було. Подані до суду акти про перешкоджання доступу до робочого місця (а.с. 62-65) у зіставленні з доказами оголошення простою не з вини працівника (відповідні накази ДК " Укроборонпром ", ДП " Антонов" ) не дають підстав вважати, що даному випадку мав місце саме юридичний факт відсторонення.
		Відтак вказаний спосіб захисту не відповідає змісту встановлених правовідносин, позовна вимога щодо відсторонення позивача від роботи не знайшла свого підтвердження матеріалами справи.
		Щодо законності оголошення простою.
		Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин.
		Підпунктом 2 Пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.03.2020 N 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (із змінами) роботодавцю надано право змінювати режим роботи підприємства.
		ДК"Укроборонпром" видано наказ «Про додаткові заходи забезпечення охорони праці та здоров`я працівників у Державному концерні «Укроборонпром» № 74 від 12.03.2020, дія якого розповсюджуються в тому числі і на ДП "Антонов", як учасника ДК " Укроборонпром "(а.с.93).
		Згідно п.п. 1.5.3. п. 1.5 вказаного вище Наказу ДК " Укроборонпром " № 74 від 12.03.2020 з метою запобігання виникнення та поширенню коронавірусу, попередження виробничої ситуації небезпечної для життя та здоров`я співробітників, за відсутності організаційно-технічних умов для дистанційної роботи, оголошувати працівникам простій на весь період погіршення у регіоні, де розташоване підприємство санітарно-епідеміологічної ситуації та на підставі відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування - для всіх працівників такого підприємства, крім задіяних у безаварійному обслуговуванні енергетичного, електричного чи іншого обладнання, що забезпечує техногенну безпеку або зайнятих у виконанні термінових виробничих замовлень.
		Наказом ДП " Антонов" № 2078к від 17.03.2020 "Про простій працівників підприємства" прийнято рішення про оголошення простою на підприємстві не з вини працівника з 18.03.2020 р. по 03.04.2020 р. (а.с. 98).
		Таким чином, ДП " Антонов " виконуючи розпорядження Наказу ДК "Укроборонпром" № 74 від 12.03.2020 року, яке має для відповідача обов`язковий характер оголосило простій не з вини працівників.
		В подальшому ДП "Антонов" на підставі службових записок керівників підрозділів кожного місяця приймались рішення про оголошення простою не з вини працівників на наступний місяць, зокрема: наказ № 2151к від 01.04.2020 р.; наказ № 2249к від 24.04.2020 р.; наказ № 2337к від 08.05.2020 р.; наказ № 2435к від 22.05.2020 р.; наказ № 2818к від 18.06.2020 р.; наказ № 3495к від 28.07.2020 р.; наказ № 4110к від 31.08.2020 р.; наказ № 4728к від 30.09.2020 р.; наказ № 5331к від 30.10.2020 р.; наказ № 5969к від 27.11.2020 р.; наказ № 6618к від 28.12.2020 р.; наказ № 759к від 28.01.2021 р.; наказ № 1798к від 26.02.2021 р.; наказ № 2674к від 29.03.2021 р.; наказ № 3567к від 29.04.2021 р.; наказ № 4589к від 31.05.2021 р. Вказані накази також містять додатком перелік працівників, які будуть виконувати невідкладні роботи, серед яких прізвище позивача є відсутніми (а.с. 101-155).
		Разом з тим, відповідачем було подано додаткові докази, а саме листки переліку працівників, що здійснювали невідкладну роботу, серед яких, зокрема, наявна інформація про виклик ОСОБА_2 (а.с. 195, 197,198) для виконання робочих обов`язків у період з 24.02.2021 р.-28.02.2021 р.; з 17.05.по 31.05.2021 р. Однак, слід зазначити, що позивач не надає відповідні докази табелювання робочого часу працівника та не витребовує такі докази у відповідача, що не дає суду підстав вважати про те, що щодо ОСОБА_2 дійсно був запровадженний незаконний простій навість у межах періодів 24.02.2021 р.-28.02.2021 р.; з 17.05.по 31.05.2021 р.
		Таким чином, для оголошення простою у відповідача були законні підстави, а саме запровадження стану боротьби з інфекційними хворобами, відповідний наказ ДК "Укроборонпром". Відповідач запровадив простій шляхом оголошення відповідних наказів, які були надані до суду, що дає підстави вважати, що оголошений простій був цілком законний. Позивач не зазначив жодного належного аргументу, який би давав підстави вважати, що запровадження простою на підприємстві було вчинено з метою порушення його законних прав.
		Окрім того позивач посилається на ст. 2-1 КЗпП України, однак не надає жодного належного доказу дискріманції зі сторони роботадавця за будь-якою з перелічених у зазначеній статті причин.
		Позивач також не повідомляє суд на підставі якої саме правової норми та яким саме чином ОСОБА_2 мали повідомити про оголошення простою. Позивач також не пояснює суду чому, знаходячись у простої та отримуючи відповідну заробітню плат, у позивач фактично кілька місяців не вчиняв будь-яких дій.
		Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку.
		Як уже встановлено вище, у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача будь-яких коштів. Однак, додатково слід зазначити, що КЗпП України, не передбачено правових підстав стягнення з роботодавця середньої заробітної плати, окрім як у разі поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Таким чином, застосування до даних правовідносин норм щодо стягнення середнього заробітку буде неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Аналогія застосування норм щодо стягнення середнього заробітку за вимушений прогул до правовідносин між роботодавцем та працівником, які є предметом розгляду цього спору, на думку суду застосовуватись не має, оскільки ступінь порушення прав працівника у разі звільнення та у разі оголошення можливого незаконного простою не є тотожними.
		Керуючись ст.ст. 6-13, 18, 19, 71-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «АНТОНОВ» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1) про визнання незаконними дій щодо відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку, відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
		 
		Суддя                                  І.Ю. Єросова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...