Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/11941/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2022. Зареєстровано: 15.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2022.
Дата набрання законної сили: 12.04.2023
Результат оскарження 12.04.2023 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/420/12819/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/11941/22 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 грудня 2022 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконувальної обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідування Пономаренко Олени, Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		29.08.2022 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до тимчасово виконувальної обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідування Пономаренко Олени, Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,, в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправними дії тимчасово виконувальноп обов`язки начальника відділу органiзацiї прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 по відмові у наданні запитуваної інформації згідно запиту на інформацію ОСОБА_1 від 18 серпня 2022 року;
		- зобов`язати Державне бюро розслідувань надати копію розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка з листопад-грудень 2021 року.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року залишено без руху адміністративний позов. 
		Судом встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
		В ухвалі вказано, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:
		- уточненого позову (з копією для відповідачів);
		- доказів сплати судового збору в розмірі 992,40 грн або доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
		16.09.2022 року (вх.№29413/22) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із додатками, зокрема, із уточненим позовом ОСОБА_1 до тимчасово викінчувальної обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідування Пономаренко Олени, Державного бюро розслідувань, в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправними дії тимчасово виконувальної обов`язки начальника вiддiлу органiзацiї прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Пономаренко Олени Володимирівни, вчинені 24 серпня 2022 року по відмові у наданні запитуваної інформації згідно запиту на інформацію ОСОБА_1 від 18 серпня 2022 року;
		- зобов`язати Державне бюро розслідувань надати копію розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Чобітка Богдана Петровича за Січень 2022 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18 серпня 2022 року позивач звернувся із запитом на інформацію до Державного бюро розслідувань, у якому просив надати копії розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка за січень 2022 року. За № 265/10-16-06-278/22 від 24.08.2022 отримана змістовна розповідь не по суті запиту, без згадки про предмет запиту, підписана тимчасово виконувальною обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Оленою Пономаренко.
		З покликанням на зміст наданої відповіді та нормативно обґрунтовуючи власні доводи положення ст.1, ст.5, ст.6, ч.4 ст.13, ст.22 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», ст.19, ст.55 Конституції України, ст.6, ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.3, ч.1, п.2 ч.2 ст.60 Закону України «Про запобігання коруації», у позові вказано, що 24.08.2022 активною та свідомою поведінкою по необґрунтованій відмові у наданні запитуваної інформації та навмисним приховуванням інформації, відповідачка, вчинила протиправні дії, чим створила перешкоди в реалізації позивачем права на вільне отримання інформації.
		Ухвалою суду від 06.10.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву (в редакції уточнень за вх.№29413/22) і відкрито провадження в адміністративній справі.
		Судом вирішено розглядати справу в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
		25.10.2022 року (вх.№ЕП/31113/22) від представника Державного бюро розслідувань надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками (а.с.31-53).
		У відзиві вказано, що висновки ОСОБА_1 не гуртуються на нормах на чинного законодавства, а відтворюють виключно власне бачення запитуваної інформації та застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки зміст запиту на інформацію не узгоджується з обґрунтуванням позовних вимог.
		Як стверджує відповідач, із запиту про надання публічної інформації вбачається, що він не містить вимог про надання відомостей про грошове забезпечення та про отримання ОСОБА_3 бюджетних коштів, як про це зазначає ОСОБА_1 у позові. З урахуванням змісту запиту на інформацію враховувалось, що розрахунково- платіжна відомість працівника (форма П-6), яка затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489 містить відомості з розшифровкою про види виплат, розміри та підстави відрахувань та утримань з зарплати, суми зарплат, що належать до виплати та іншу інформацію. Так, на думку відповідача, з аналізу розрахунково-платіжної відомості можна отримати відомості чи є у посадової особи доступ до державної таємниці, а саме до якого ступеня секретності інформації, підрахувати вислугу років, встановити спеціальне звання (ранг), отримати інформацію чи перебувала особа на лікарняному, у відпустці (вказується кількість днів) тощо. Сукупність зазначених даних дає змогу не лише ідентифікувати конкретну посадову особу та її приналежність до правоохоронних органів, а й зібрати інформацію про фізичну особу (персональні дані).
		У відзиві, з покликанням на ст.1, ст.3, ч.1 ст.24 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», ч. 3 ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», вказано, що в поданому запиті ОСОБА_1 запитує персональну інформацію щодо керівника оперативного підрозділу ДБР. Наказом ДБР № 373 від 29.06.2021 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань. Відповідно до пункту 2.2. Наказу № 373, відомості щодо встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення керівнику оперативного підрозділу ДБР відносяться до відомостей, що становлять службову інформацію. Таким чином, як стверджує відповідач, копії розрахунково-платіжної відомості керівника управління внутрішнього контролю ОСОБА_3 за січень 2022 року, які просив надати у запиті ОСОБА_1 є службовою інформацією, доступ до якої підлягає обмеженню. Обмеження доступу до документів з відомостями щодо проходження служби працівниками оперативних підрозділів відповідає інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку та має на меті попередження настання будь-яких негативних наслідків для таких інтересів. Зважаючи на специфіку завдань, які виконує ДБР під час воєнного стану, оприлюднення запитуваної ОСОБА_1 інформації може становити пряму загрозу життю і здоров`ю працівників ДБР. Неконтрольоване розголошення відомостей та документів щодо проходження служби особами рядового i Начальницького складу правоохоронних органів може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.
		Також, на думку відповідача, враховуючи, що сформований запит містив вимогу надати саме розрахунково-платіжні відомості, як готовий документ, ДБР правомірно повідомило про неможливість надання запитуваної інформації, оскільки на дату запиту така інформація не була створена. Як стверджує відповідач, копії розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Чобітка Б.П. за січень 2022 року, які просив надати у запиті ОСОБА_1 є інформацію про співробітника оперативного підрозділу, що містить службовою інформацією та розголошення її може завдати шкоди інтересам не тільки конкретно визначеної фізичної особи, а також інтересам ДБР, як державного правоохоронного органу та інтересам Держави.
		Зважаючи на вищевикладене, відповідач  Державне бюро розслідувань просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. 
		31.10.2022 року (вх.№33650/22) від позивача до суду надійшли пояснення до відзиву разом із додатками (а.с.54-69). 
		07.11.2022 року (вх.№ЕС/5168/22) від представника Державного бюро розслідувань до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив разом із додатками (а.с.70-84).
		07.11.2022 року (вх.№34460/22) від позивача до суду надійшли пояснення на заперечення (а.с.85-91).
		08.11.2022 року (вх.№34763/22) від представника Державного бюро розслідувань до суду надійшли заперечення (а.с.92-102).
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, пояснень, заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
		18.08.2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Державного бюро розслідувань із запитом на інформацію, в якому просив надати на адресу електронної пошти та на домашню адресу рекомендованим поштовим відправленням копії розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка за січень 2022 року (а.с.5).
		У відповідь на вказаний запит т.в.о. начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідування Пономаренко Оленою складено листа №265ПІ/10-16-06-278/22 від 24.08.2022 року, (а.с.6-9).
		Так, у даному листі, з покликанням на положення ст.1, ст.3, ст.4, ст.18, ст.27 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст.17 Конституції України, ст.1, ст.12 Закону України «Про національну безпеку України», вказано, що зважаючи на специфіку завдань, які виконує Державне бюро розслідувань, надання запитуваної інформації щодо працівників Державного бюро розслідувань може становити пряму загрозу їхньому життю та здоров`ю у зв`язку з високою ймовірністю вчинення стосовно них кримінальних правопорушень у випадку загрози тимчасової окупації. Про високий рівень існування такої загрози свідчить велика кількість кримінальних правопорушень, вчинених російськими військовослужбовцями, зафіксованих уповноваженими органами за період дії воєнного стану.
		Також, у листі зазначено, що вказаний запит на інформацію не містить жодних відомостей про наявність ґрунтовних обставин, з якими законодавство пов`язує можливість поширення інформації, яка запитується. Крім того, у запиті на інформацію не вказано аргументів, що запитувана позивачем інформація становить суспільний інтерес, а також не обґрунтовано наміру, з яким позивач бажає отримати інформацію.
		Отже, вказано у листі, шкода від оприлюднення такої інформації значною мірою переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Також, у листі повідомлено позивача, що грошове забезпечення та оплата праці працівників Державного бюро розслідувань врегульовані статтею 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Розрахунково-платіжна відомість працівника містить інформацію щодо його заробітної плати, а саме нарахувань за видами оплат та утримань податків та зборів за відповідний період. З покликанням на положення ст.49 Кодексу законів про працю України, ст.31, ст.35 Закону України «Про оплату праці», ст.45, п.7 ст.46 Закону України «Про запобігання та протидію корупції», у листі зазначено про відсутність підстав для надання запитуваної інформації.
		Вважаючи дії тимчасово виконувальної обов`язки начальника вiддiлу органiзацiї прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Пономаренко Олени Володимирівни, вчинені 24 серпня 2022 року по відмові у наданні запитуваної інформації згідно запиту на інформацію ОСОБА_1 від 18 серпня 2022 року протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
		Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд виходить з наступного.
		Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Закон України «Про доступ до публічної інформації».
		Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно із ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Частиною 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є:
		1) конфіденційна інформація;
		2) таємна інформація;
		3) службова інформація.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Згідно із статтею 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
		1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
		2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
		Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
		Відповідно до частин 6-8 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.
		Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.
		Частинами 2, 3 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
		Персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про запобігання корупції".
		Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Згідно із п.2 ч.2 ст.60 Закону України «Про запобігання корупції» не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету або за рахунок технічної або іншої допомоги в рамках реалізації в Україні програм (проектів) у сфері запобігання, протидії корупції особам, зазначеним у пункті 1, пунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов`язковій державній реєстрації, а також подарунки, які регулюються цим Законом.
		Судом встановлено, що в межах спірних правовідносин позивач запитував у розпорядника інформації копію розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка за січень 2022 року.
		Керівник Управління внутрішнього контролю Богдан Чобіток є працівником Державного бюро розслідувань, тобто особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави та отримує заробітну плату з Державного бюджету України. 
		У Рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено, що перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
		Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 року № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).
		З урахуванням наведеного, суд вказує, що перебуваючи на службі в Державному бюро розслідувань на Богдана Чобітка покладаються певні обмеження і обов`язки, які є запорукою утвердження довіри до такого суб`єкта владних повноважень.
		Крім того, суд зазначає, що присвоєння певному документу грифу «для службового користування» та включення відповідного виду інформації до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію та наданні запитуваної у ньому інформації, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		За наслідками офіційного з`ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що запитувана позивачем у запиті від 18.08.2022р. інформація не обмежена в доступі, оскільки не містить у сукупності, визначених ст.34 Конституції України, ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», вимог.
		Така інформація жодним чином не впливає на захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави, з огляду на те, що стосуються конкретного працівника органу державної влади, який отримує заробітну плату з Державного бюджету України.
		Між тим, у межах даних правовідносин не є спірним питання діяльності Державного бюро розслідувань та його працівників в умовах воєнного стану, що власне нівелює відповідні доводи суб`єкта владних повноважень.
		При цьому, суд зазначає, що право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, гарантоване статтею 40 Конституції України.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону України Про правовий режим воєнного стану правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
		Згідно з ч.2 ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Відповідно до статті 2 Закону України Про правовий режим воєнного стану правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
		Статтею 6 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено, що в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються, зокрема, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Так, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 
		Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18.04.2022 №259/2022, затвердженого Законом України №2212-ІХ від 22.04.2022, воєнний стан продовжений до 25.05.2022.
		Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України № 2263-IX від 23.05.2022, воєнний стан продовжений з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України № 2263-IX від 15.08.2022, воєнний стан продовжений з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		При цьому, пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		Водночас, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 не введено обмежень прав і свобод громадян України в частині, гарантованих статтею 40 Конституції України, а саме, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		В той же час, з урахуванням наданих до суду роздруківок з мережі інтернет, суд відхиляє як необґрунтовані покликання відповідача на те, що ОСОБА_1 не довів, що запитувана позивачем у запиті інформація є інформацією, яка становить суспільний інтерес.
		При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що створення в будь якому органі документу, який відносить інформацію про розміри отриманого працівниками такого органу доходу з Державного бюджету України до такої, що містить службову інформацію, за відсутності нормативного та фактичного обґрунтування, не може свідчити про законність та легітимну мету такого обмеження.
		При розгляді даної справи судом не встановлено законність та наявність легітимної менти відмови у наданні запитуваної позивачем інформації.
		Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація не є інформацією з обмеженим доступом.
		Таким чином, суд вважає, що дії відповідача стосовно ненадання запитуваної позивачем публічної інформації є протиправними та про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі. 
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. 
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до тимчасово виконувальної обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідування Пономаренко Олени, Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити. 
		Визнати протиправними дії тимчасово виконувальної обов`язки начальника вiддiлу органiзацiї прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Пономаренко Олени Володимирівни, вчинені 24 серпня 2022 року по відмові у наданні запитуваної інформації згідно запиту на інформацію ОСОБА_1 від 18 серпня 2022 року.
		Зобов`язати Державне бюро розслідувань надати копію розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Чобітка Богдана Петровича за січень 2022 року.
		Рішення суду підлягає негайному виконанню.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Учасники справи:
		Позивач  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідачі:
		ОСОБА_4 начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідування Пономаренко Олена (вул.Симона Петлюри, буд.15, м.Київ, 01032).
		Державне бюро розслідувань (вул.Симона Петлюри, буд.15, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 41760289).
		 
		 
		Суддя С.М. Корой

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...