Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/15278/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2022. Зареєстровано: 15.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2022.
Дата набрання законної сили: 14.12.2022
Номер судового провадження: 850/3558/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		14 грудня 2022 року справа №200/15278/21 
		 
		м.Дніпро
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Казначеєва Е.Г., 
		секретар судового засідання  Меркулова К.С.,
		за участю: представника відповідача  Пилипенко С.О.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 200/15278/21 (головуючий І інстанції Крилова М.М., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби про скасування висновку,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку від 27 жовтня 2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-15-003672-b.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби від 27 жовтня 2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-15-003672-b.
		Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального, права, неповне з`ясування обставин. Апелянт зазначив, що суд застосував ст. 7-1 Закону № 922 в редакції до 19.04.2020 року, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки закупівля проводилась на момент набрання чинності з 19.04.2020 року нової редакції Закону № 922. Також, суд посилався на п. 4 ч. 2 ст. 41 Закону № 922, однак ч. 2 ст. 41 Закону № 922 містить 2 пункти. Суд невірно трактує норми Закону № 922 та тендерної документації.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
		Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/15278/21, однак листом від 07.11.2022 року суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв`язку з тим, що справа знаходиться в приміщенні суду у м. Слов`янську, де ведуться активні бойові дії. Також повідомлено, що електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
		Листом від 19.08.2022 року № 2097/0/2-22 Верховний Суд на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає.
		За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
		Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
		Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
		Також, у вказаному листі Верховний Суд щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначив, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.
		Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 року № 15-14040/18, від 13.09.2018 року № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему «Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018 року. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
		За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
		Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі «Електронний суд» у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.
		Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
		Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
		Наказом Східного офісу Держаудитслужби від 01.10.2021 року № 514 розпочато моніторинг закупівель, зокрема закупівлі № UA-2021-07-15-003672-b, яка оголошена Депаратментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації.
		За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 27 жовтня 2021 року, який оприлюднено в електронній системі закупівель, зокрема: за результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог частини 4 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме умови підпунктів 2.1, 3.1, 3.3, 6.1 договору від 17.08.2021 року № 94/21 відрізняються від змісту цих підпунктів проекту договору про виконання робіт з технічного нагляду, який підписаний, скріплений печаткою та завантажений до складу тендерної пропозиції ТОВ «Модуль-Експерт».
		Зазначени висновком Східного офісу Держаудитслужби зобов`язано позивача здійснити заходи , шляхом припинення зобов`язань за договором від 17.08.2021 року № 94/21 шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом 5 днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Позивачем надані заперечення № 1972/0/110-21 від 02.11.2021 року на висновок відповідача.
		Доказів надання відповіді на заперечення сторонами суду не надано.
		За ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі  Закон № 2939) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		За Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Згідно п.п.3 п.4 Положення Держаудитслужба, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
		За п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
		Згідно п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		За ст. 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
		Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		Як встановлено в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, суд першої інстанції застосував редакцію від 02.04.2020 року ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922), яка немає відношення до спірних правовідносин.
		Апеляційний суд застосовує замість ст. 7-1 Закону №922 (в редакції від 02.04.2020 року) аналогічну за змістом ст. 8 Закону № 922 (в редакції від 24.07.2021 року, враховуючи договір від 17.08.2021 року), якою визначено порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель.
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
		2. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
		Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		3. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
		4. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
		5. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
		6. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		7. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		8. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		9. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
		10. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
		11. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
		12. Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.
		13. Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
		14. Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, встановленому цією статтею, усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, здійснюється в частині, що не була предметом розгляду органом оскарження.
		15. У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу процедури закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.
		16. У разі наявності підстав, визначених частиною другою цієї статті, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження в електронній системі закупівель у порядку, встановленому статтею 18 цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили.
		17. Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
		18. Узагальнена інформація, зазначена у пункті 3 частини першої статті 9 цього Закону, подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, Уповноваженому органу до 1 березня року, наступного за звітним бюджетним роком.
		19. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		20. Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.
		В спірному висновку Держаудитслужба зазначила, що за результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог частини 4 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме умови підпунктів 2.1, 3.1, 3.3, 6.1 Договору від 17.08.2021 року № 94/21 відрізняються від змісту цих підпунктів проекту договору про виконання робіт з технічного нагляду, який підписаний, скріплений печаткою та завантажений до складу тендерної пропозиції ТОВ «Модуль-Експерт».
		За п. 3 висновку Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 17.08.2021 року № 94/21 шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом 5 днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів
		За ч. 4 ст.41 Закону № 922 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
		Щодо посилання апелянта на застосування судом першої інстанції п. 4 ч. 2 ст. 41 Закону № 922, однак ч. 2 ст. 41 Закону № 922 містить 2 пункти, апеляційний суд зазначає, що за змістом ст. 41 Закону № 922 суд першої інстанції фактично застосував ч. 4 ст. 41 Закону № 922 та допустив техничну помилку в зазначенні порядкового номеру частини та помилково зазначив пункт, оскільки частина ч. 2 зазначеної статті не містить пунктів.
		Зазначена технична помилка не вплинула на правильність затосування судом першої інстанції положень Закону №922.
		Будь-яких інших вимог відносно укладення договору про закупівлю, норми спеціального Закону України «Про публічні закупівлі» не визначають.
		За п. 32 ч.1 ст.1 Закону № 922 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
		Оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, Законом встановлено обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію на підставах, передбачених статтею 31 Закону.
		За розділом 3.1 Тендерної документації «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» учасник процедури закупівлі завантажує на електронний торговельний майданчик, який приєднаний до Системи, настпуні документі у сканованому вигляді (скановані документи повинні бути належної якості (можуть бути прочитані у роздрукованому вигляді), зокрема заповнений проект договору (в частині підписанта, назви предмета договору, місцезнаходження та реквізитів), скріплений підписом та печаткою уповноваженої особи учасника, з письмовим підтвердженням згоди учасника з основними умовами договору.
		Тобто, Замовником встановлені окремі вимоги до заповнення проекту договору, а саме: заповнення в частині підписанта, назви предмета договору, місцезнаходження та реквізитів. Разом з цим, зі змісту тендерної документації передбачається, що в остаточну редакцію договору можуть бути внесено зміни або уточнення відповідно до законодавства України.
		На виконання вказаним вимог учасником ТОВ «Модуль-Експерт» надано проект договору, який повністю відповідає умовам Тендерної документації, а саме заповнено договору в частині підписанта, назви предмета договору, місцезнаходження та реквізитів.
		Умови укладеного між Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації та ТОВ «Модуль-Експерт» договору № 94/21 від 17.08.2021 року повністю відповідають змісту тендерної пропозиції Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації, як того вимагає ч.4 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі». Факт повного заповнення договору під час його укладання не дає підстав дійти висновку, що умови договору про виконання робіт з технічної нагляду стали відмінними від змісту пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі.
		Крім того, зауваження Східного офісу Держаудитслужби стосовно виявлених порушень носить суто формальний характер, так як воно не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю - здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, передбаченого ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю».
		Висновком Східного офісу Держаудитслужби зобов`язано позивача здійснити заходи , шляхом припинення зобов`язань за договором від 17.08.2021 року № 94/21 шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом 5 днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Згідног п. 9.1-9.2 договору № 94/21 від 17.08.2021 року вбачається розірвання (припинення) договору в односторонньому порядку та міститься вичерпних перелік випадків розірвання або припинення договору.
		Суд зазначає, що ані Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ані іншими нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов`язань за договорами.
		Орган державного фінансового контролю виявивши та встановивши певні недоліки тендерної документації, визначаючи способи їх усунення, повинен дотримуватись вимог законодавства щодо засад здійснення державного фінансового контролю в Україні та принципу пропорційності.
		За ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
		Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
		Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
		Відповідачем не проаналізовано наслідків стверджуваного ним порушення в кореспонденції із результатами закупівлі.
		Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. При цьому, з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.
		Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинити зобов`язання за договором №94/21 від 17.08.2021 року, роботи за яким виконуються сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.
		Таким чином, вимога Східного офісу Держаудитслужби про зобов`язання позивача припинити зобов`язання за вищевказаним договором не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть зазначених порушень жодним чином не призводить до порушення бюджетних інтересів.
		Висновок Держаудитслужби має бути конкретизованим, тобто містити чіткі вимоги до замовника щодо способу усунення виявлених порушень.
		Крім того, спонукання замовника до самостійного визначення заходів для усунення порушень на підставі невизначених правових норм може призвести до нового можливого порушення.
		Дана правова позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 10.12.2019 року.
		Таким чином, висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2021-07-15-003672-b зроблений без системного правового аналізу норм ЗУ «Про публічні закупівлі», що свідчить про відсутність порушень замовника, зокрема, вимог частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
		За п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби від 27 жовтня 2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-15-003672-b.
		При цьому, суд першої інстацнії застосував норми Закону № 922 в редакції, яка не має відношення до спірних правовідносин.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу по суті позовних вимог, однак порушив норми матеріального права, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині в мотивувальній частині щодо застосування норм матеріального права.
		Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби - задовольнити частково.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 200/15278/21 за позовом Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби про скасування висновку - змінити в мотивувальній частині щодо застосування норм права.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Повний текст постанови складений 14 грудня 2022 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий І.В. Геращенко
		 
		Судді: Г.М. Міронова
		 
		Е.Г. Казначеєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...