Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/4354/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2022. Зареєстровано: 15.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2022.

Номер судового провадження: 2/753/2428/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		 
		справа № 524/4354/21
		провадження № 2/753/2428/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 листопада 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:        
		головуючого судді Мицик Ю.С.,
		при секретарях: Куцолабській І.А., Осадчуку С.В.,
		за участю:
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Сьомочкіної О.С.
		позивач та представник третьої особи не з`явилися,
		розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» про захист права споживача,
		В С Т А Н О В И В:
		У травні 2021 року ОСОБА_2 (далі- позивач, ОСОБА_2 ) звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (далі - відповідач, ТОВ «Авіакомпанія Скайап»), за вимогами якого просила стягнути на свою користь з відповідача 14024,75 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.11.2019 позивачем через інтернет сервіс «Tickets.ua» було придбано електронні авіаквитки № 6499891, 6499892, 6499893, 6499894, 6499895, 6499896 на рейс в ТОВ «Авіакомпанія Скайап» за маршрутом Київ (Бориспіль) - Аліканте (Аліканте) - Київ (Бориспіль), номер бронювання V3GDFP. Загальна вартість квитків становить 14024,75 грн.
		Зазначений рейс відповідачем було скасовано, однак кошти за авіаквитки не були повернуті. 
		Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію, чи співпрацює ТОВ «Авіакомпанія Скайап» з інтернет сервісом «Тіckets.ua», чи було поінформовано позивача про правила відшкодування вартості авіаквитків, чи зверталася остання за поверненням коштів та чи були ці кошти повернуті.
		У відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив, що інформація щодо звернення позивача з офіційним листом про повернення коштів відсутня, натомість наявна інформація про обрання пасажиром альтернативи у вигляді промокоду у розмірі 120%, який було оформлено за № GL-V3GDFP.
		Після цього позивач звернулася до відповідача з заявою про повернення коштів, до якої додала реквізити рахунку для повернення коштів, однак станом на момент написання позовної заяви відповіді не отримала.
		Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.05.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» про захист права споживача та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		29.06.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення на позов.
		06.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, стверджував, що 07.07.2020 отримав від третьої особи ТОВ «Тікетс.ЮЕЙ» як агента з продажу інформацію про те, що позивач погодилася на отримання промокоду у розмірі 120 % від вартості квитків №№ 6499891, 6499892, 6499893, 6499894, 6499895, 6499896 та задовольнив цей запит шляхом надання промокоду № GL-V3GDFP на суму 16 970 грн. На підтвердження цих обставин відповідач надав скріншот запиту та відповіді оператора.
		Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.07.2021 цивільну справу № 524/4354/21 направлено до Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю.
		29.07.2021 справа надійшла на адресу Дарницького районного суду м. Києва.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2021 справу розподілено для розгляду судді Мицик Ю.С. 
		Ухвалою від 03.08.2021 прийнято до провадження вказану цивільну справу, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Ухвалою суду від 23.11.2021, що була занесена до протоколу судового засідання було зобов`язано позивача надати відповіді на питання відповідача, що викладені у відзиві від 23.06.2021. 
		Ухвалою від 23.11.2021 суд зобов`язав третю особу надати відповіді на питання відповідача, що викладені у відзиві від 23.06.2021.
		08.12.2021 представником третьої особи надані письмові відповіді третьої особи у формі заяви свідка, що надійшли до суду 14.12.2021.
		09.02.2022 позивачем надані письмові відповіді у формі заяви свідка, що надійшли до суду 16.02.2022.
		11.10.2022 від третьої особи надійшли додаткові пояснення до письмових відповідей у формі заяви свідка.
		24.11.2022 в судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
		12.10.2022 представником позивача направлено заяву, в якій він просив визнати недопустимими докази, надані третьої особою. Розгляд справи здійснювати за відсутності сторони позивача, позов задовольнити.
		Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися.
		Зважаючи на неявку учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
		Відповідно до частини першої та другої статті 98 Повітряного кодексу України повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником та пасажиром або вантажовідправником. 
		Кожний договір повітряного перевезення та його умови засвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним перевізником або уповноваженими ним організаціями (агентами).
		Позивачем не надано копій авіаквитків, якими підтверджується укладення між сторонами договору повітряного перевезення, однак з урахуванням визнання цих обставин учасниками справи у заявах по суті справи та письмових поясненнях, суд з урахуванням положень частини першої статті 82 ЦПК визнає обставину укладення договору між позивачем та відповідачем встановленою.
		Крім того, відповідачем визнається обставина, що рейс PQ 731, який мав відбутися 07.07.2020, був скасований.
		Відповідно до частин 3, 4 та 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
		Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
		Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Матеріалами справи підтверджується, що укладення договору повітряного перевезення відбувалося через третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ».
		У письмових поясненнях третьою особою зазначено, що 24.11.2019 позивачем було створено бронювання V3GDFP, за результатами якого було оформлено квитки № 6499891, 6499892 , 6499893 , 6499894 , 6499895 , 6499896 . Загальна вартість бронювання, кінцевим отримувачем якої був відповідач, згідно з поясненнями третьої особи склала 13 675,00 грн, третьою особою було надано послуги з бронювання.
		Відповідно до частини восьмої статті 98 Повітряного кодексу України суб`єктом, що надає агентські послуги з продажу повітряних перевезень, є юридична особа, яка здійснює діяльність з продажу повітряних перевезень за дорученням авіаперевізника або генерального агента на підставі договору. Такі суб`єкти повинні бути сертифіковані уповноваженим органом з питань цивільної авіації на відповідність вимогам авіаційних правил України. Суб`єкти, що надають агентські послуги з продажу повітряних перевезень, при здійсненні продажу повітряних перевезень повинні використовувати автоматизовані системи бронювання.
		До автоматизованих систем згідно з частиною сьомою статті 98 Повітряного кодексу України належать: системи управління відправленнями пасажирів та багажу в аеропортах; системи, які використовуються для проведення розрахунків між авіаційними перевізниками та суб`єктами, що надають агентські послуги з продажу повітряних перевезень; системи бронювання, які використовуються суб`єктами для здійснення бронювання та продажу повітряних перевезень; системи управління технологічними процесами в аеропортах.
		Загальні умови перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом, забезпечення безпеки польотів та якості обслуговування встановлені Авіаційними правилами України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затвердженими Наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.02.2019 № 141/33112 (надалі - Правила повітряних перевезень № 1239).
		Згідно з пунктом 6 розділу І Правил повітряних перевезень № 1236 автоматизована система бронювання/глобальна розподільна система (далі - АСБ/ГРС) - система, яка забезпечує відображення інформації про розклад рейсів, наявність місць і тарифи авіаперевізників і за допомогою якої здійснюється бронювання послуг повітряних перевезень.
		Відповідно до глави 2 «Персональні дані пасажира» розділу VI «Бронювання повітряного перевезення» Правил повітряних перевезень № 1239 під час бронювання пасажир зобов`язаний надати авіаперевізнику чи його агенту з продажу достовірні відомості щодо свого номера телефону, адреси та інших можливих засобів зв`язку з ним відповідно до правил авіаперевізника з метою забезпечення своєчасного інформування пасажира. У разі неможливості встановити зв`язок з пасажиром за наданими ним відомостями та за умови документальної фіксації цього факту авіаперевізником пасажир особисто відповідає за наслідки несвоєчасного оповіщення та інформування його щодо змін у перевезенні. Внесення до бронювання контактних даних агента з продажу замість контактних даних пасажира забороняється. Агент з продажу відповідає за відсутність у бронюванні необхідних персональних та контактних даних пасажира.
		Главою 5 розділу VI «Бронювання повітряного перевезення» передбачено наступне.
		1. Забронювати квиток через мережу Інтернет можна за допомогою веб-сайтів авіаперевізників або агентів з продажу.
		2. Оформлення замовлення є підтвердженням того, що користувач погоджується з умовами договору повітряного перевезення, ознайомлений з правилами і умовами авіаперевізника, а також умовами застосування тарифів.
		3. Після здійснення бронювання та оплати перевезення на електронну адресу, зазначену в бронюванні, користувачу надсилається маршрут-квитанція (Itinerary/Receipt) та умови договору перевезення між пасажиром, зазначеним у маршрут-квитанції, та авіаперевізником.
		4. Пасажир не може скасувати самостійно сплачене та оформлене бронювання через мережу Інтернет. Цю операцію здійснює авіаперевізник або агент з продажу за умови оформлення пасажиром заяви на повернення коштів.
		Пунктом 1 глави 3 розділу XV Правил повітряних перевезень № 1239 передбачено, що у разі скасування рейсу авіаперевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір: відшкодування вартості повітряного перевезення впродовж семи днів, яке має бути виплачене готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи (за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира) у вигляді дорожніх чеків та/або інших послуг, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використані частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також забезпечити (за потреби) зворотний рейс до початкового пункту відправлення за першої можливості; зміну маршруту, яка має здійснюватися за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості чи до кінцевого пункту призначення - у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
		Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу XV Правил повітряних перевезень № 1239 в залежності від того, як і де придбавався квиток, доведення фактів інформування пасажира про правила та умови перевезення, порядок бронювання місць на рейсах, тарифи, такси (збори), про розклад та строки виконання рейсу покладається на авіаперевізника, його агента з продажу, туроператора та інших уповноважених організацій за місцем укладання договору повітряного перевезення.
		Главою 1 розділу XVIII Правил повітряних перевезень № 1239 передбачено наступну процедуру повернення коштів.
		Повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) авіаперевізник здійснює за місцем придбання квитка або в головному офісі авіаперевізника (офісі з продажу перевезень авіаперевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено.
		Повернення коштів авіаперевізник здійснює в національній валюті. Повернення коштів у представництвах авіаперевізника в інших країнах здійснюється відповідно до законодавства країни місцезнаходження представництва.
		У разі якщо оплату було здійснено електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.
		Розмір сум коштів, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів авіаперевізника та виду відмови від перевезення (добровільна чи примусова).
		Повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного повністю або частково перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.
		Повернення коштів здійснюється: особі, що зазначена у квитку,- у разі сплати за перевезення готівкою або банківським переказом; на рахунок підприємства, установи тощо - у разі сплати за безготівковим розрахунком; на рахунок власника банківської картки, якою оплачено перевезення (у разі припинення діяльності банку перерахування коштів може бути здійснено на рахунок в іншому банку); спонсору, що сплатив за перевезення,- у разі оформлення квитка за повідомленням про попередню оплату (Prepaid Ticket Advice - РТА).
		Повернення коштів здійснюється за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують право на отримання грошових сум, визначених у пункті 3 цієї глави.
		Позивачем не надано доказів надання документів, передбачених главою 1 розділу XVIII Правил повітряних перевезень № 1239.
		Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» 14024,74 грн, долучаючи до позовної заяви докази оплати на користь третьої особи грошових коштів в сумі 14024,75 грн (у виписці 14024,74 грн).
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем заявлено вимогу про стягнення вартості авіаквитків та комісії агента з продажу, однак останній приймає участь у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача і в якості співвідповідача не залучався.
		Із наданих письмових пояснень та паперових копій електронних документів вбачається, що бронювання V3GDFP створено за участі третьої особи як агента з продажу за допомогою мережі Інтернет з наданням таких ідентифікуючих даних: електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище та ім`я ОСОБА_2 та номер телефону НОМЕР_6 .
		У позовній заяві позивач зазначила, що придбавала авіаквитки через Інтернет сервіс «Tickets.ua», що узгоджується з інформацією, наданою іншими учасниками справи, у тому числі у письмових поясненнях третьої особи.
		У доданій до позовної заяви копії адвокатського запиту представника позивача, адвоката Єгорова С.А., також зазначається про те, що 23.11.2019 позивач придбала електронні авіаквитки через Інтернет сервіс «Tickets.ua» і у першому питанні адвокатського запиту, запитується інформація щодо того, чи співпрацює ТОВ «Авіакомпанія Скайап» з Інтернет сервісом «Tickets.ua».
		Однак, у заяві свідка від 09.02.2022 позивач заперечує факт реєстрації на сайті, що належить ТОВ «Тікектс.ЮЕЙ» та стверджує про придбання електронних авіаквитків через термінал самообслуговування, через що вона не мала з агентом з продажу зворотнього зв`язку. Пропозицію промокоду на суму 120% від вартості авіаквитків та прийняття цієї пропозиції позивач у заяві від 09.02.2022 також заперечує.
		Згідно зі статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		До відзиву відповідачем додано паперову копію електронного листування між ним та третьою особою, що підтверджує отримання 07.07.2020 відповідачем повідомлення від агента з продажу про бажання пасажира отримати промокод у розмірі 120% від вартості квитків №№ 6499891, 6499892, 6499893, 6499894, 6499895, 6499896 та видання такого промокоду відповідачем.
		У свою чергу, третьою особою надано листування щодо отримання промокоду, в якому містяться персональні дані позивача, а саме адреса електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище та ім`я ОСОБА_2 та номер телефону НОМЕР_6 .
		Надане відповідачем листування є доказом отримання відповідачем повідомлення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікетс.ЮЕЙ» про обрання пасажиром повернення коштів у вигляді промокоду. Обставин, за яких у відповідача були підстави сумніватися у цій інформації, судом не встановлено.
		Дане листування було надано суду разом з відзивом на позовну заяву та з дотриманням строків, встановлених ЦПК.
		За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність факту виконання відповідачем вимог Правил повітряних перевезень № 1239. 
		Заперечення позивача щодо недопустимості скріншотів та електронного листування до уваги не приймаються з огляду на наступне.
		Згідно з частиною 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
		Відповідно до частин 3 та 5 статті 100 ЦПК учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
		Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		У даному контексті суд бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.08.2022 у справі 234/7297/20, а також від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, відповідно до якої не є порушенням норм процесуального права не дослідження оригіналу електронних доказів за наявності в матеріалах справи паперових копії цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнів у їх відповідності оригіналу.
		За змістом частини п`ятої статті 100 ЦПК витребування у відповідної особи оригіналу електронного доказу є правом, а не обов`язком суду, крім того клопотань від позивача щодо витребування оригіналу електронних доказів, поданих не лише третьою особою, а і власне відповідачем, не надходило. 
		Згідно зі статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
		Оскільки відповідач та третя особа надали суду належним чином завірені паперові копії електронних повідомлень, а матеріали справи не містять клопотань про витребування оригіналів електронних доказів, судом відхиляються заперечення відповідача щодо недопустимості паперових копій електронних документів.
		Крім того, суд враховує також ненадання позивачем доказів способу бронювання авіаквитків та його суперечливу позицію у позовній заяві та заяві свідка.
		Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
		Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.
		Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. 
		Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд (постанови Великої палати ВС від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 7 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, , від 08 квітня 2021 року у справі № 402/1185/15-ц п.91, постанови ВС від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі № 910/4224/21).
		Оцінюючи належність, допустимість, достатність і взаємний зав`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
		У силу ст. 141 ЦПК України витрати по справі, понесені судом, слід компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач при подачі позову до суду була звільнена від сплати судового збору.
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-83, 89, 95, 141, 265, 268 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» про захист права споживача, відмовити.
		Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		СУДДЯ Ю.С.МИЦИК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...