Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/3609/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2022.
Дата набрання законної сили: 07.12.2022
Номер судового провадження: 61-18794ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		07 грудня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/3609/19
		провадження № 61-18794св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Шурхно Андрієм Анатолійовичем, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2020 року в складі судді Борця Є. О. та на постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року в складі колегії суддів Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 про зняття арешту з автомобіля. 
		 
		В обґрунтування позову зазначав, що у Бориспільському МВДВС ГТУЮ у Київській області перебуває виконавче провадження № 50379431 з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики. 
		 
		Вказує, що за ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки Hyundai Santa Fe, д.р.н. НОМЕР_1 , який придбаний подружжям під час перебування у шлюбі. 
		 
		25 березня 2016 року державним виконавцем Бориспільського МВДВС ГТУЮ у Київській області Чернишом О. В. у рамках вказаного виконавчого провадження складено акт опису й арешту майна боржника та постановою від 02 червня 2016 року накладено арешт на вказаний автомобіль.
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2017 року в справі № 359/6979/16-ц автомобіль марки Hyundai Santa Fe, д.р.н. НОМЕР_1 , визнаний об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без визначення часток. Ця обставина свідчить про те, що вказаний транспортний засіб не є особистою власністю ОСОБА_2 , а тому накладення арешту на вказаний автомобіль є неправомірним та порушує права позивача на вільне користування майном. Вказував, що 14 березня 2019 року з метою досудового врегулювання спору звертався до начальника Бориспільського МВДВС ГТУЮ у Київській області з заявою про зняття арешту, проте, відповіді не отримав.
		 
		У зв`язку з наведеним позивач, посилаючись на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження», просив зняти арешт та заборону відчуження і користування з автомобіля - Hyundai Santa Fe, 2011 року випуску чорного кольору, д.р.н. НОМЕР_1 , номер шасі  НОМЕР_2 , який є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та   ОСОБА_2 , накладений постановою державного виконавця Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області у виконавчому провадженні № 50379431. 
		 
		Протокольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2019 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2020 року позов задоволено частково; 
		знято арешт з автомобіля марки «Hyndai Santa Fe 2.4», д.р.н. НОМЕР_1 , накладений на підставі акта опису й арешту, складеного 25 березня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Чернишом О. В.; 
		в задоволенні іншої вимоги відмовлено; 
		вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що арешт на автомобіль накладено в межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики; оскільки ОСОБА_1 належить Ѕ частка автомобіля на праві спільної власності, і в нього будь-яких зобов`язань перед ОСОБА_3 немає, то арешт, накладений на спірний автомобіль, підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивача. 
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2020 року скасовано та  ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенніпозовних вимог. 
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2017 року в справі № 359/6979/16 автомобіль марки «Hyndai Santa Fe 2.4» д.р.н. НОМЕР_1 визнано об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без визначення часток у спільному майні, а тому апеляційний суд вважав відсутніми підстави для задоволення позову про зняття арешту та заборони відчуження автомобіля відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Шурхно А. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року, в якій просить: скасувати оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі. 
		 
		Касаційна скарга з урахуванням уточнень мотивована тим, що апеляційний суд зробив неправильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову без врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 30 травня 2018 року в справі № 640/7794/16. Вказує, що оскільки спірний автомобіль належить сторонам на праві спільної сумісної власності, накладений постановою державного виконавця арешт на автомобіль марки «Hyndai Santa Fe 2.4» д.р.н. НОМЕР_1 порушує право позивача вільно розпоряджтися своєю власністю. 
		 
		Рух справи 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
		 
		Ухвалами Верховного Суду від 15 березня 2021 року та від 23 червня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року поновлено заявнику строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. 
		 
		09 вересня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 17 серпня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 640/7794/16-ц.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Суди встановили, що 15 липня 1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. 
		08 грудня 2011 року сторони придбали автомобіль марки Hyundai Santa Fe, д.р.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_2 .
		 
		У Бориспільському МВ ДВС ГТУЮ у Київській області перебуває виконавче провадження № 50379431 з виконання виконавчого листа № 185/9987, виданого 27 січня 2016 року Павлоградським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 324 753,30 грн. 
		 
		25 березня 2016 року державний виконавець Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Черниш О. В. склав акт опису й арешту, на підставі якого наклав арешт на автомобіль марки Hyundai Santa Fe, д.р.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску. 
		 
		Постановою державного виконавця Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Черниша О. В. від 02 червня 2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення 394 331,80 грн, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 лише в межах суми боргу. Арешт накладено з моменту надходження постанови.
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2017 року автомобіль марки Hyundai Santa Fe 2.4, р.н. НОМЕР_1 визнаний об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		У справі, яка переглядається, пред`явлено вимоги про зняття арешту з автомобіля, який належить позивачу і його дружині на праві спільної сумісної власності та на який накладено арешт у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 324 753,30 грн.  
		 
		Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). 
		 
		Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Тобто, з метою усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном та припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння, власник вправі пред`явити негаторний позов. Такий позов може бути пред`явлений і тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто, при порушенні насамперед такої з правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном.
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України)
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року в справі № 725/7187/19 (провадження № 61-11615сво20) зроблено висновок про те, що: 
		тлумачення з урахуванням принципу розумності положень статей 59 Закону України «Про виконавче провадження», 391 ЦК України, 60 і 70 СК України свідчить, що частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності на майно та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі;
		нерозумним було би тлумачення указаних норм, яке б допускало можливість для одного зі співвласників у спільній сумісній власності вимагати зняття арешту з неподільної речі вцілому або навіть застосування конструкції зняття арешту з «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації.
		 
		Апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що автомобіль, з якого позивач просить зняти арешт, накладений у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики, належить позивачу і боржнику на праві спільної сумісної власності без визначення часток, є неподільною річчю, а тому підстав для зняття арешту немає. За таких обставин оскаржена постанова апеляційного суду в цій частині прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування в указаній частині немає. 
		 
		Щодо позовних вимог до Бориспільського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 
		 
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		 
		Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		 
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зроблено висновок, що «при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року в справі № 174/474/17 (провадження № 61-3822св19) зроблено висновок, що «відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».
		 
		Оскільки ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Бориспільського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт, у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до виконавчої служби, необхідно було відмовити саме як до неналежного відповідача у цій справі. 
		 
		У справі, яка переглядається, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову  ОСОБА_1 до вказаного відповідача, але помилився у мотивах такого рішення, що свідчить про наявність підстав для зміни мотивувальної частини постанови апеляційного суду в указаній частині шляхом викладення її в редакції цієї постанови. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		 
		З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року в справі № 725/7187/19 (провадження № 61-11615сво20) касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , -  залишенню без змін; в частині позовних вимог, пред`явлених до виконавчої служби - зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови. 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Шурхно Андрієм Анатолійовичем, задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зняття арешту з автомобіля залишити без змін. 
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                     В. І. Крат
		 
		Судді                                                                              Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                      І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...