Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/20201/22-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2022. Зареєстровано: 15.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2022.

Номер судового провадження: 2-10415/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/20201/22-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 листопада 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі: 
		        головуючого судді - Бусик О.Л.
		        при секретарі судових засідань  - Рябошапко М.О.
		за участі:
		представника позивача - ОСОБА_1 
		представника відповідача - Кобзар Ю.Б.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), в якому просила суд стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на її користь кошти по рахунку № НОМЕР_1 в сумі 184585,87 грн, по вкладу НОМЕР_6 в сумі 625,36 грн, по вкладу послуга накопичення «Копилка» № НОМЕР_2 в сумі 1848,58 грн, майнову шкоду в сумі 417 632 грн, моральну шкоду в сумі 1 500 000 грн. Вказані кошти зарахувати на рахунок, що знаходиться в АТ «Райффайзен Банк».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в Публічному акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» нею були розміщені вклади (строкові банківські вклади (депозити)): номер № НОМЕР_3 (мультивалютний на три місяці) від 05 жовтня 2012 року, в розмірі 1000 грн, з нарахуванням відсотків в розмірі 17% річних, № SAMDN01000739174601 (стандарт на три місяці) від 13 листопада 2013 року, в розмірі 295165 грн та послуга накопичення «Копилка» №  НОМЕР_4 (на строк 366 діб) від 29 квітня 2013 року, в розмірі 2956,93 грн з нарахуванням відсотків в розмірі 16% річних.
		У зв`язку з анексією РФ АРК кошти на вказаних рахунках АТ КБ «Приватбанк» заблокував.
		06 липня 2016 року вона звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до АТ КБ «Приватбанк» про повернення грошових коштів.
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року, позов задоволено частково. 
		Постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 25 вересня 2019 року касаційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Постанову апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року в частині вирішення позову про стягнення з відповідача на її користь процентів, 3% річних та інфляційних втрат скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на її користь процентів за договорами банківського вкладу, 3% річних та інфляційних втрат змінено. 
		29 жовтня 2021 року вона звернулась до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчих проваджень. 02 листопада 2021 року по виконавчим листам були відкриті 4 виконавчі провадження.
		Кошти за цими виконавчими провадженнями були перераховані на її рахунок 17 листопада 2021 року. 
		Таким чином, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2017 року було виконано лише 17 листопада 2021 року. 
		Таким чином, з відповідача на її користь підлягають стягненню 3 % річних за період з 01 січня 2017 року до 17 листопада 2021 року.
		У зв`язку з недобросовісним виконанням банком своїх зобов`язань купівельна спроможність грошових коштів, розміщених позивачкою на рахунках зменшилась, що є підставою для стягнення з відповідача на її користь майнової шкоди в сумі 417 632 грн, що становить різницю між вартістю квартири, яку вона могла би придбати у 2014 році та станом на час перерахування відповідачем на її рахунок коштів за виконавчими листами. 
		Крім того, відповідач завдав їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 1 500 000 грн. 
		Ухвалою судді від 15 серпня 2022 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження.
		01 вересня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що 17 листопада 2014 року банк виявив факт переведення боргу за вказаними позивачем договорами банківських вкладів на нового боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінілон» (далі - ТОВ «ФК «Фінілон») на підставі договору про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року (з урахуванням додаткової угоди до договору від 18 листопада 2014 року), укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «ФК «Фінілон», та електронного додатку №1 до Договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, тому ТОВ «ФК «Фінілон» є новим боржником та належним відповідачем у вказаній справі. 
		Крім того, період нарахування на користь позивача 3% річних з 01 січня 2017 року до 17 листопада 2021 року є необґрунтованим, оскільки кошти з рахунку банку на рахунок позивача були списані 12 листопада 2021 року, тому невчасне перерахування державною виконавчою службою коштів на рахунок позивача є відповідальністю саме державної виконавчої служби, а не АТ КБ «Приватбанк». 
		Разом з тим, до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки. 
		Оскільки позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення з АТ КБ «Приватбанк» 3 % річних за ст. 625 ЦК України була заявлена 21 лютого 2022 року, то відповідно нарахування стягнення 3% річних може бути здійснено лише за період з 21 лютого 2019 року до 21 лютого 2022 року. Однак, ураховуючи дату списання коштів з банку в рахунок виконання рішення суду в справі №522/12162/16-ц, правильним є період нарахування 3% річних з 21 лютого 2019 року до 11 листопада 2021 року. 
		01 вересня 2022 року відповідач подав до суду заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ФК «Фінілон». 
		15 вересня 2022 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, вказувала на те, що відповідач безпідставно утримував її кошти протягом тривалого часу та виконав свої зобов`язання лише в примусовому порядку в листопаді 2021 року, тому відсутні підстави вважати пропущення позивачем позовної давності. 
		Що стосується переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», то відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач надала згоду на таке переведення, а тому саме АТ КБ «Приватбанк» є боржником та відповідачем у даній справі. 
		Крім того, розрахунки відповідача містять лише відокремлені цифри стосовно інфляційних індексів, терміну та суми боргу окремо без будь-яких обчислень, посилань, тощо. 
		25 жовтня 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі. 
		26 жовтня 2022 року від позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання у її відсутності. 
		Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року заяву представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ФК «Фінілон» задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «ФК «Фінілон». 
		Ухвалою суду від 09 листопада 2022 року підготовче провадження закінчено та призначено справу до розгляду по суті. 
		28 листопада 2022 року від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, які судом не можуть бути прийняті, оскільки подані після закриття підготовчого судового засідання. 
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі. 
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні. 
		Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків. 
		Судом установлено, що  ОСОБА_2 в АТ КБ «Приватбанк» розмістила вклади: № НОМЕР_3 від 05 жовтня 2012 року, в розмірі 1000 грн, з нарахуванням відсотків в розмірі 17% річних, № SAMDN01000739174601 від 13 листопада 2013 року в розмірі 295165 грн та послуга накопичення «Копилка» № НОМЕР_7 ( НОМЕР_4 ) від 29 квітня 2013 року в розмірі 2 956,93 грн з нарахуванням відсотків в розмірі 16% річних.
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 за вкладом № НОМЕР_3 (мультивалютний на три місяці) від 05жовтня 2012 року, грошові кошти в розмірі - 1000 грн. (одну тисячу грн.), проценти в них розмірі - 3589, 73 грн., 137,69 грн як 3% річних та 994,80 грн інфляційних втрат. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти по вкладу: (строковий банківський вклад (депозит)) за № SАМDN1000739174601 (стандарт на три місяці) від 13 листопада 2013 року в розмірі суму вкладу в розмірі 295 165 грн, проценти в сумі 166291, 82 грн, 13843.70 грн як три проценти річних, 293630,14 грн інфляційних втрат. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 за вкладом послуга накопичення «Копилка» № НОМЕР_4 (на строк 366 діб) від 29 квітня 2013 року, грошові кошти в розмірі - 2956,93 грн, проценти в сумі 1393.12 грн, - 130,50 грн як три проценти річних, 2630,18 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
		Постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 25 вересня 2019 року касаційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Постанову апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року в частині вирішення позову про стягнення з відповідача на її користь процентів, 3% річних та інфляційних втрат скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на її користь процентів за договорами банківського вкладу, 3% річних та інфляційних втрат змінено. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 295035,22 грн, з яких: 12157,97 грн - проценти за договорами банківських вкладів, 21340 грн як три проценти річних, 261537,25 грн інфляційних втрат. В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2017 року залишено без змін. 
		Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначала про те, що 17 листопада 2021 року від відповідача на її рахунок в межах виконання рішення суду надійшли грошові кошти.
		Судом також встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлені поза межами позовної давності, а саме: з 01 січня 2017 року до 17 листопада 2021 року, в той час як кошти на її рахунок в межах виконання рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшли 17 листопада 2021 року. 
		За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
		Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
		Судом установлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2017 року, що набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 1000 грн за вкладом НОМЕР_8 (мультивалютний на три місяці) від 05 жовтня 2012 року; 295 165 грн по вкладу (строковий банківський вклад (депозит)) за № SАМDN1000739174601 (стандарт на три місяці) від 13 листопада 2013 року; 2956,93 грнза вкладом послуга накопичення «Копилка» № НОМЕР_4 (на строк 366 діб) від 29 квітня 2013 року. Постановою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року. з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 стягнуто грошові кошти в сумі 295035,22 грн, з яких: 12157,97 грн - проценти за договорами банківських вкладів, 21340 грн як три проценти річних, 261537,25 грн інфляційних втрат.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Так, із розрахунку наданого позивачем, остання просить суд стягнути інфляційні втрати та 3 % річних виходячи із суми вкладу по кожному з укладених договорів.
		В той же час, відповідно до ст. 256 ЦК України під поняттям позовна давність розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, вказане поняття - це певний період у часі зі спливом якого у кредитора зникає можливість захистити своє право у судовому порядку. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		Отже, до вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат трьох процентів річних слід застосовувати позовну давність у три роки. 
		Ураховуючи те, що на рахунок позивача кошти в межах виконавчих проваджень щодо виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2017 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року було зараховано 17 листопада 2021 року, то період нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних слід здійснювати за період з 17 листопада 2018 року до 17 листопада 2021 року, а саме 3 % річних слід розраховувати: за вкладом НОМЕР_8 (мультивалютний на три місяці) від 05 жовтня 2012 року в сумі 90,08 грн (1000 грн х3%х1096 днів:365 днів); за вкладом (строковий банківський вклад (депозит)) за № SАМDN1000739174601 (стандарт на три місяці) від 13 листопада 2013 року в сумі 26589,13 грн (295 165,22 грн х 3%х1096днів:365днів); за вкладом послуга накопичення «Копилка» № НОМЕР_4 (на строк 366 діб) від 29 квітня 2013 року 266,36 грн (2956,93 грн х3%х1096день:365).
		Сума інфляційних втрат розраховується за формулою [Інфляційні нарахування] = (сума боргу) ? (сукупний індекс інфляції) / - (сума боргу).
		за вкладом НОМЕР_8 (мультивалютний на три місяці) від 05 жовтня 2012 року в сумі інфляційні нарахування становлять  1 000 грн. (сума боргу) ? 114,589% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 1 000,00 грн. (сума боргу) = 145,89 грн.
		за вкладом (строковий банківський вклад (депозит)) за № SАМDN1000739174601 (стандарт на три місяці) від 13 листопада 2013 року - 295 165,22 грн. (сума боргу) ? 114,589% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 295 165,22 грн. (сума боргу) = 43 061,98 грн.
		за вкладом послуга накопичення «Копилка» № НОМЕР_4 (на строк 366 діб) від 29квітня 2013 року-  2 956,93 грн. (сума боргу) ? 114,589% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 956,93 грн. (сума боргу) = 431,39 грн.
		При цьому, суд зазначає, що суми коштів, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача, зазначені без відрахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
		Суд дійшов такого висновку, виходячи з наступного.
		Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 Податкового кодексу України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного ст. 165 Податкового кодексу України).
		Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 164 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пап. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).
		До пасивних доходів, які оподатковуються ПДФО, належать, зокрема проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках. Доходи у вигляді процентів, нараховані на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України.
		Згідно з пап. «а» пап. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання; Згідно з п. 174.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування, тобто банківська установа.
		Отже, податковий агент, згідно п.п. 14.1.180 Податкового кодексу України зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються їй, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Податкового кодексу України.
		При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України.
		Відповідно абз. «а» п. 176.2 ст. 176 особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
		Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми нарахованих банком відсотків на депозитні кошти та неустойка (пеня, штрафи), стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними Податковим Кодексом України.
		Тому, з метою недопущення неоднозначного тлумачення судового рішення під час його виконання, з огляду на те, що при виконанні судового рішення та при наявності відкритого виконавчого провадження з приводу виконання такого рішення, виникатимуть питання щодо порядку виконання судових рішень в частині сплати боржником грошових коштів стягувачу, які повинні бути оподатковані у встановленому законом порядку, слід дійти висновку про зазначення у резолютивній частині рішення про те, що сума коштів, яка підлягає стягненню з відповідача, зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
		Твердження представника відповідача, що належним відповідачем у справі є ТОВ «ФК «Фінілон», оскільки останнє на підставі договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року замість АТ КБ «Приватбанк» стало боржником за депозитними договорами, укладеними сторонами, суд відхиляє, оскільки позивачем не ставилось питання про заміну неналежного відповідача на належного відповідно до положень ст. 51 ЦПК України, а таке право надано лише позивачу.
		Доводи відповідача про те, що період нарахування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України слід розраховувати до 11 листопада 2021 року, момент списання з рахунку АТ КБ «Приватбанк» коштів за рішенням суду, є безпідставними, оскільки реальне виконання судових рішень відбулось тільки після зарахування коштів на рахунок позивача, а саме - 17 листопада 2021 року. При цьому, відповідач не був позбавлений права виконати судові рішення в добровільному порядку, що б значно прискорило їх виконання та позбавило б банк додаткової відповідальності у вигляді нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України. 
		Що стосується вимог позивача про стягнення майнової шкоди, то слід зазначити наступне. 
		Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
		Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
		Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.
		Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначала про те, що у зв`язку з недобросовісним виконанням банком своїх зобов`язань купівельна спроможність грошових коштів, розміщених позивачем на банківських рахунках зменшилась, що є підставою для стягнення з відповідача на її користь майнової шкоди в сумі 417 632 грн, що становить різницю між вартістю квартири, яку вона могла би придбати у 2014 році та станом на час перерахування їй відповідачем на її рахунок коштів за виконавчими листами. Тобто фактично позивач просить стягнути з відповідача упущену вигоду.
		В той же час, позивач не довела об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення цих збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками в розмірі 417 632 грн; позивач не надала жодних належних доказів на підтвердження різниці вартості квартир у розмірі 417 632 грн у разі належного виконання банком зобов`язання що є необхідним при заявлені до стягнення упущеної вигоди; заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою різницю між вартістю квартири, яку вона могла би придбати у 2014 році та станом на час перерахування їй відповідачем на її рахунок коштів за виконавчими листами не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками.
		Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 1 500 000 грн, то слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Положеннями частин першої-третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до чч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Так, звертаючись до суду з позовом, позивач не вказала причинного зв`язку між завданою їй шкодою і протиправним діями відповідача, які її права та законні інтереси порушив відповідач та якими доказами це підтверджується. Не доведено позивачем і розмір моральної шкоди в сумі 1 500 000 грн.
		Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За таких обставин, на підставі положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 705, 84 грн, оскільки позивач звільнена від оплати судового збору. 
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 1-18, 76, 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 за вкладом № НОМЕР_3 (мультивалютний на три місяці) від 05 жовтня 2012 року 90 (дев`яносто) гривень 08 копійок як три проценти річних та 145 (сто сорок п`ять) гривень 89 копійок інфляційних втрат;
		за вкладом (строковий банківський вклад (депозит)) за № SАМDN1000739174601 (стандарт на три місяці) від 13 листопада 2013 року 26589 (двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 13 копійок як три проценти річних та 43061 (сорок три тисячі шістдесят одна) гривня 98 копійок інфляційних втрат;
		за вкладом послуга накопичення «Копилка» № НОМЕР_4 (на строк 366 діб) від 29 квітня 2013 року - 266 (двісті шістдесят шість) гривень 36 копійок як три проценти річних та 431 (чотириста тридцять одна) гривня 39 копійок інфляційних втрат. 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в сумі 705, 84 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_5 ).
		Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», КОД ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001).
		 
		Повний текст судового рішення складено 09 грудня 2022 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                О.Л. Бусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...