Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/19499/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2022. Зареєстровано: 17.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2022.
Дата набрання законної сили: 14.01.2023
Номер судового провадження: 2/754/2448/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/2448/22 Справа №754/19499/21
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		       01 грудня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого - судді Зотько Т.А.,
		за участю секретаря судового засідання - Нагорної М.В.,
		               розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
		ВСТАНОВИВ:
		       Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відшкодування шкоди. Позовна заява мотивована тим, що 12.08.2021 сталось залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності позивачу. Залиття квартири сталось з квартири АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у частці 2/3 співвласником кв. АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_4 . За фактом залиття, уповноваженою комісією у складі головного інженера ОСОБА_8, майстра дільниці ОСОБА_6 , слюсара-сантехніка ОСОБА_7 , було складено відповідний Акт від 12.08.2021 року, про те, що 12.08.2021 року в під`їзді №3 на АДРЕСА_3 , сталося залиття квартири АДРЕСА_4 . Для визначення суми збитків, завданих відповідачами квартирі  АДРЕСА_1 , у зв`язку з залиттям, позивач звернувся до ТОВ «Українська експертна компанія» для оцінки завданої шкоди. Згідно результатів Звіту № 23-08-2021 від 31 серпня 2021 року про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 , було встановлено, що вартість збитку, завданого внаслідок залиття становить 120 752, 81 грн., окрім того, ОСОБА_1 поніс витрати за проведення експертом огляду об`єкта та складання звіту у розмірі: 3 000,00 грн., а також 03.11.2021 представник позивача звернувся до відповідачів з вимогою про відшкодування шкоди, станом на момент звернення до суду від відповідачів не надходило відповіді чи оплати за завдану шкоду, а відтак позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 120 752,81 грн. 
		Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 24.01.2022 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		Одночасно судом було витребувано з Київського міського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)  копію актового запису про смерть гр. ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на час смерті була зареєстрована по АДРЕСА_6 .
		15.02.2022 на адресу суду надійшла відповідь від Київського міського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про те, що було направлено за належністю для подальшого виконання ухвали суду щодо надання копії  актового запису про смерть гр. ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану актовий запис про смерть №1331 від 13.10.2016 року складений Деснянським В/ДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).
		14.06.2022 на адресу суду, представником позивача - адвокатом Красовським І.І. було подано уточнення позовної заяви про відшкодування шкоди.
		У судовому засіданні від 16.06.2022 року, ухвалою постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Красовського І.І. про зміну кількісного складу відповідачів, а саме виключення зі складу відповідачів ОСОБА_5 , у зв`язку з її смертю.
		Позивач у судове засідання не з`явився, представник - адвокат Сорока М.М. надав суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
		Відповідачі у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись шляхом направлення поштової кореспонденції суду, причини неявки суду не відомі. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
		       У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
		Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін по справі та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.
		Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
		Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі - продажу квартири від 04.05.1994 зареєстрованого в реєстрі за № Ін-6067. 
		08.07.2019 р. відбулося залиття вищевказаної квартири позивача, власниками квартири АДРЕСА_2 , є відповідачі   ОСОБА_2 ,      ОСОБА_3 ,      ОСОБА_4 , що підтверджується листом № 062/14-14124 від 27.10.2021 року Комунального підприємства КМР «Київське Міське Бюро Технічної Інвентаризації» (КП КМР «КМ БТІ») та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у частці 2/3 співвласником кв. АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_4 .
		Відповідно до Акту від 12.08.2021 складеного уповноваженою комісією ЖЕД-313 у складі головного інженера ОСОБА_8, майстра дільниці  ОСОБА_6 , слюсара-сантехніка  ОСОБА_7  про те, що 12.08.2021 року в під`їзді №3 на АДРЕСА_3 , сталося залиття квартири АДРЕСА_4   внаслідок того, що лопнула гнучка підводка ГВП на кухні та втановлено наступне: у залі сліди залиття: на стелі(підвісна), S = 15,0 м2; на стінах (шпалери), S = 25,0 м2; вздуття паркету, S = 30,0 м2; намокли розетки та світильники підвісної стелі. У коридорі сліди залиття: на стелі (водоемульсійна фарба), S = 1,5 м2; на стінах (шпалери), S = 2,5 м2; вздуття паркету, S = 5,0 м2. У кухні сліди залиття: на стелі (водоемульсійна фарба), S = 5,0 м2; на стінах (шпалери), S = 2,5 м2; намокла техніка, вздуття меблів; намокли розетки. У ванній кімнаті сліди залиття: на стелі(пластик), S = 1,5 м2. 
		Згідно результатів Звіту № 23-08-2021 від 31 серпня 2021 року про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 було встановлено, що вартість збитку, завданого внаслідок залиття становить 120 752, 81 грн.
		Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Висновок експерта є повним, обґрунтованим, під час проведення експертизи досліджувались всі обставини щодо залиття квартири, висновки експерта містять докладний опис отриманих експертами матеріалів, та відомостей, які встановлені при дослідженні об`єктів експертизи, обґрунтування даних про причини залиття та розміру матеріальних збитків. На кожне з поставлених судом питань надано відповіді по суті, які є повними, зрозумілими, вичерпними та науково обґрунтованими.
		За таких обставин, підстав для відхилення висновку експерта судом не встановлено.
		Вартість проведеної експертизи складає 3000, 00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2269626018.1 від 17.09.2021 року.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Судом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності, відбулось з квартири АДРЕСА_2 , власниками якої та в якій проживають відповідачі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується листом № 062/14-14124 від 27.10.2021 року Комунального підприємства КМР «Київське Міське Бюро Технічної Інвентаризації» (КП КМР «КМ БТІ») та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у частці 2/3 співвласником кв. АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_4 .
		Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно із ст. 151 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
		Статтею 177 ЖК Української РСР громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
		За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимога позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 120 752, 00 грн..
		Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
		Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правової допомоги до суду надано Договір про надання правової допомоги № 01Б-1/234 від 26.08.2021; додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги № 01Б-1/234 від 26.08.2021, розрахунок №1 року суми гонорару за надану правову допомогу від 16.12.2021 за договором про надання правової допомоги № 01Б-1/234 від 26.08.2021, копія рахунку №63.12 на оплату послуг з надання правової допомоги від 16.12.2021 року; копія квитанції №000-02-04/2022 на оплату послуг з надання правової допомоги 21.06.2022 року; копія квитанції №ПН2908770 для здійснення касової операції 17.12.2021. 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
		Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі статті 141 ЦПК України, відповідно до якої з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу в розмірі по 3 000,00 грн. з кожного (9000,00 грн. : 3 = 3000,00 грн.), сплачені позивачем згідно копії рахунку №63.12 на оплату послуг з надання правової допомоги від 16.12.2021 року    
		Суд вирішує питання про відшкодування позивачу понесених судових витрат у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути понесені позивачем судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору, з кожного з відповідачів пропорційно до частки задоволених позовних вимог, а саме по 402,51 грн. з кожного з відповідачів (1 207,53 грн.:3 = 402,51грн.) та витрат по оплаті оцінки вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття у розмірі по 1000,00 грн. з кожного ( 3000,00 грн. :3 = 1000,00 7рн.).
		Керуючись ст.ст. 22, 23, 322, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 151, 177 ЖК УРСР, ст. ст. 12, 81, 133,141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди - задовольнити.
		Стягнути  з ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  (місце реєстрації:  АДРЕСА_6 )  на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_5 ) спричинену матеріальну шкоду у розмірі 40 250,67 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1146,49 грн., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн., витрати на оплату оцінки вартості матеріальних збитків у розмірі 1000,00 грн..
		Стягнути  з ОСОБА_3 , (місце проживання:  АДРЕСА_6 ) на користь  ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_5 ) спричинену матеріальну шкоду у розмірі 40 250,67 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1146,49 грн., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн., витрати на оплату оцінки вартості матеріальних збитків у розмірі 1000,00 грн..
		Стягнути  з ОСОБА_2 (місце реєстрації:  АДРЕСА_7 )  на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_5 ) спричинену матеріальну шкоду у розмірі 40 250,67 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1146,49 грн.,  понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн., витрати на оплату оцінки вартості матеріальних збитків у розмірі 1000,00 грн..
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. 
		Повний текст рішення суду виготовлено 14.12.2022.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...