Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1864/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2022. Зареєстровано: 17.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2022.
Дата набрання законної сили: 13.12.2022
Номер судового провадження: A/855/18767/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1864/22                                                                       Суддя першої інстанції: Паламар П.Г.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  13 грудня 2022 року                                                                                            м. Київ
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		          головуючого судді          - Пилипенко О.Є.  
		          суддів                              - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
		          при секретарі                    - Ткаченко В.В., 
		          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Колективного Сільськогосподарського підприємства «Родниківка» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У квітні 2022 року позивач - Колективне Сільськогосподарське підприємство «Родниківка» звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
		- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Черкаській області від 20.08.2021 року №6555/2300070110, №6560/2300070110, від 15.02.2022 року №1783/23-00-07-01-01, від 16.02.2022 року №1856/23-00-07-13-16, №1857/23-00-07-13-16.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. 
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 
		Відзив на апеляційну скаргу від Колективного Сільськогосподарського підприємства «Родниківка» до суду апеляційної інстанції не надходив.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Черкаській області від 20.08.2021 року №6555/2300070110, №6560/2300070110, від 15.02.2022 року №1783/23-00-07-01-01, від 16.02.2022 року №1856/23-00-07-13-16, №1857/23-00-07-13-16 винесені контролюючим органом без урахування усіх обставин справи та наданих позивачем первинних документів.
		Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. 
		Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 29.04.2021 року №778-п та направлення на перевірку від 05.05.2021 року №938/23-00-07-1315, від 07.05.2021 року №970/23-00-07-0108 та №971/23-00-07-0108 виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області, проведено документальну планову виїзну перевірку КСП «Родниківка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період з 16.01.2017 року по 31.03.2021 року з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу, з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.03.2021 року.
		За наслідками перевірки ГУ ДПС у Черкаській області складено акт №4826/23-00-07-0105/00487195 від 06.07.2021 року, яким встановлено зокрема порушення:
		1)          вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 283608 грн.;
		2)          вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість на загальну суму 283606,14 грн.;
		3)          вимог пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України, в результаті чого реалізовано пальне, без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, на загальну суму 94860,50 грн.;
		4)          вимог пп. 164.2.17 «г», «е» п. 164.2 ст. 164; пп. 168.1.1 та пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168; п.176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 50246,41 грн.;
		5)          вимог пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 та пп. 1.6 п. 16-1 розд. XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 3433,54 грн.;
		За наслідками даної перевірки та на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Черкаській області з урахуванням рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 07.02.2022 року №2320/6/99-00-06-01-01-05, було винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
		- №6555/2300070110 від 20.08.2021 року про застосування штрафних санкцій за відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН з ПДВ у сумі 38991,73 грн.;
		- №6560/2300070110 від 20.08.2021 року про застосування штрафних санкцій за реалізацію пального без реєстрації платника акцизного податку в сумі 106080,50 грн.;
		- №1783/23-00-07-01-01 від 15.02.2022 року про донарахування податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 311968,80 грн., а саме за основним платежем 283608 грн. та за штрафними санкціями 28360,80 грн.;
		- №1856/23-00-07-13-16 від 16.02.2022 року про року донарахування податкових зобов`язань з податків та зборів (податок на доходи фізичних осіб) в сумі 57783,37 грн., а саме за основним платежем 50246,41 грн. та за штрафними санкціями 7536,96 грн.;
		- №1857/23-00-07-13-16 від 16.02.2022 року про донарахування військового збору в сумі 3776,89 грн., а саме за основним платежем 3433,54 грн. та за штрафними санкціями 343,35 грн.
		Вважаючи вказані вище податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі ПК України).
		Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
		Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПК України).
		Підпунктом «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України встановлено, що дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
		Так, відповідно до Акту перевірки, КСП «Родниківка» не нарахувало податкові зобов`язання на вартість безоплатно переданого фізичним особам - працівникам, бензину А-92 в кількості 3870 літрів на загальну суму 94860,50 грн., в т.ч. ПДВ 15  810,08 грн., в результаті чого контролюючим органом було зроблено висновок про порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України.
		Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
		а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
		б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
		в) ввезення товарів на митну територію України;
		г) вивезення товарів за межі митної території України;
		е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
		У свою чергу, п. 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
		товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
		газу, який постачається для потреб населення;
		електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
		До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
		Втім, колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження використання власного транспорту працівниками підприємства у господарській діяльності КСП до перевірки було надано заяви працівників майстра-будівельника ОСОБА_1 , охоронника ОСОБА_2 , головного агронома ОСОБА_3 , столяра ОСОБА_4 , завідуючого гаражем ОСОБА_5 , головного енергетика ОСОБА_6 , та накази по підприємству від 04.01.2017 року №1 «Про використання приватного транспорту в цілях підприємства», від 03.01.2018 року №1 «Про використання приватного транспорту в цілях підприємства», в яких чітко визначено осіб, ідентифікуючі ознаки транспортних засобів та встановлено ліміт використання паливно-мастильних матеріалів, подорожні листи.
		При цьому, головний бухгалтер КСП «Родниківка» під час проведення перевірки надала пояснення від 23.06.2021 року (додаток 9 до акту перевірки) з посиланням на вищевказані документи як підставу використання транспортних засобів найманих працівників в господарській діяльності підприємства, що відображено та зафіксовано в акті перевірки.
		На переконання колегії суддів, витрати на паливо, яке видавалось працівниками для власних транспортних засобів, що використовувались для виконання їх службових обов`язків, є витратами, які пов`язані з провадженням господарської діяльності, оскільки ті  документально підтверджені відповідними первинними документами, а тому відносяться до складу інших витрат такого суб`єкта господарювання й не є додатковим благом фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із своїм роботодавцем, та їх оподатковуваним доходом у розумінні підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК.
		Тобто, видача підприємством своїм працівникам пального пов`язана з виконанням ними трудових (службових) обов`язків в господарській діяльності підприємства.
		Щодо доводів відповідача, що між підприємством і працівниками не були укладені договори оренди транспортних засобів, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вказане не спростовує використання виданого для експлуатації автомобілів палива у межах господарської діяльності підприємства, яке також підтверджується відображеним в акті перевірки фактом списання пального, подорожніми листами, заявами працівників підприємства про надання дозволу на використання власних автомобілів у господарській діяльності підприємства, наказами підприємства про організацію використання автотранспорту, що належить працівникам КСП «Родниківка», з визначенням працівників, з якими погоджено використання власних автомобілів для виконання трудових (службових) обов`язків.
		Варто також зазначити, що порушень бухгалтерського обліку по рахунку 105 «Транспортні засоби», 203 «Пальне» щодо помісячного обліку списання паливно - мастильних матеріалів з підзвіту матеріально - відповідальних осіб, ведення зведених відомостей на списання паливно - мастильних матеріалів, лімітно - забірних карт на отримання паливно - мастильних матеріалів матеріально - відповідальними особами для заправки транспортних засобів перевіркою не встановлено.
		При цьому, відповідно до п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.
		Враховуючи вищевикладене, вартість пального, яке видавалося працівникам підприємства для забезпечення виконання ними трудових обов`язків не підпадає під визначення доходу та спростовує необхідність нарахування та відповідно утримання військового збору.
		Крім того, відповідно до п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
		Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами виходячи з вартості їх придбання.
		Згідно ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
		Відповідно до абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
		Таким чином, однією із кваліфікуючих ознак господарської діяльності є мета отримання доходу, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції платника податків.
		Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
		Вищевикладене не означає обов`язкової прибутковості кожної окремої операції, адже в аналізованих нормах йдеться не про позитивний фінансовий результат та не про прибуток як об`єкт оподаткування, а про дохід як один з елементів обчислення бази оподаткування. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу.
		Разом з цим, віднесення таких операцій до господарських можливе лише за умови належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість з наданням відповідних доказів.
		Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.06.2015 року у справі №21-289а15, та Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.02.2020 у справі №440/1503/19, від 17.12.2021 у справі №П/811/433/16.
		Актом перевірки зафіксовано порушення вимог п. 198.5 ст.198 ПК України внаслідок не нарахування податкових зобов`язань на вартість отриманих від ТОВ «Уманська дорожньо-будівельна компанія» послуг по ремонту доріг, які не пов`язані з господарською діяльністю підприємства, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у 2017, 2019 роках на суму 229 288,86 грн.
		З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Матеріалами справи підтверджено, що КПС «Родниківка» провадить свою діяльність на території с. Родниківка.
		Пунктом 8 розділу 9 колективного договору КСП «Родниківка» на 2017-2022 роки передбачено щорічне проведення заходів по покращенню соціально-побутової сфери села, будівництва доріг, тротуарів, розвитку спорту та охорони правопорядку.
		12 січня 2017 року між Родниківською сільською радою та КСП «Родниківка» було підписано угоду про соціальне партнерство, предметом якої є досягнення стабільного соціального і економічного розвитку села, виконання послуг для потреб територіальної громади села, розвиток інфраструктури села, медицини, освіти та культури і т.д. (пункт 1.1 розділу 1 Угоди).
		Відповідно до п. 2.2, 3.1 Угоди, підприємство зобов`язується виділити на цілі, визначені в п. 1.1 Угоди кошти за 2396га. За кожен рік на один календарний рік (із розрахунку до 550 грн. за 1 га землі) або укладання договорів з підрядниками на виконання робіт зазначених в п.1.1 чи виконання робіт, послуг власними силами.
		01.09.2017 року за №607/02-11 отримано від Родниківської сільської ради Уманського району вимогу відносно поточного ремонту доріг, в якій сільська рада повідомила товариство про необхідність виконання вищевказаної Угоди, а саме необхідність проведення поточного ремонту вулиці Гагаріна. Аналогічні вимоги від 08.07.2019 року №718/02-11, які стосувалися поточного ремонту вулиць Робоча, Київська с. Родниківка та 18.09.2020 оку №320/02-11 щодо вулиць Київська (незакінчені роботи у 2019 році), Шевченка, Гайдамацька, Садова.
		На виконання Угоди про соціальне партнерство та з урахуванням конкретних вимог Родниківської сільської ради, підприємством було укладено з ТОВ «!Уманська дорожньо-будівельна компанія» договори про виконання робіт №7 від 11.09.2017 року, від 14.09.2017 року №8, №5 від 10.07.2019 року, №3 від 23.09.2020 року.
		Підприємством включено до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ 
		«Уманська дорожньо-будівельна компанія» податок на додану вартість у відповідних сумах та періодах.
		Необґрунтованими на переконання колегії суддів є доводи відповідача, що підприємство не обліковує у складі основних засобів вулиць, ремонт яких проведено та не орендує їх не вказує на порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ, оскільки в рамках господарської діяльності підприємства є обов`язок щодо ремонту в рамках Угоди про соціальне партнерство та саме тих вулиць, які активно використовуються підприємством в рамках здійснення своєї господарської діяльності та для обслуговування об`єктів нерухомості, які на них розташовані.
		Щодо реалізації транспортних засобів за ціною нижче балансової вартості порушення п.188.1 ст.188 ПК України та як наслідок заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 38508 грн. у зв`язку з реалізацією підприємством транспортних засобів за ціною, яка менше їх залишкової балансової вартості, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно акту перевірки КСП «Родниківка», останнім занижено базу оподаткування податком на додану вартість при реалізації:
		-          громадянину ОСОБА_7 відповідно до договору купівлі-продажу від 19.01.2019 року автомобіль Toyota Land Cruiser 2002 року випуску вартістю 105 000 грн., в тому числі ПДВ 17500 грн.;
		-          ФГ «Красива земля» трактор колісний Case Stiger 9380 вартістю 278250 грн., в тому числі ПДВ 46375 грн.
		Як наголошується позивачем, на момент реалізації 24.02.2021 року трактору, технічний стан вказаного ТЗ значно погіршився  (в порівнянні з станом після придбання останнього 03.08.2020 року), що підтверджується зокрема висновком автотоварознавчої екпертизи від 19.02.2021 року №99, відповідно до якого, ринкова вартість трактора Case 9380 на дату проведення експертизи, складала 278250 грн.
		Згідно договору купівлі-продажу 18.10.2016 року №7142/2016/134020 автомобіль Toyota був придбаний у фізичної особи, при його придбанні підприємство не формувало та не відносило до складу податкового кредиту податок на додану вартість.
		Однак, згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		Відповідно до абз.г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України обов`язок платника податку щодо нарахування податкових зобов`язань пов`язується з призначенням для використання чи використанням товарів в операціях, які не є господарською діяльністю такого платника.
		Отже, при продажу автомобіля Toyota Land Cruiser та трактора колісного Case Stiger 9380, не встановлено заниження ринкової вартості, оскільки ціна визначена договором і не може ставитися в залежність від її балансової (залишкової) вартості.
		Щодо штрафних санкцій за неподання повідомлень про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		За результатами проведеної перевірки перевіряючими в акті зафіксовано факт неподання до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, чим порушено п.63.3 ст.63 ПК України.
		Згідно із п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктам пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку збору визначаються згідно з відповідним розділом цього кодексу.
		Платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта ч підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
		Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) контролюючих органах визначена п. 117.1 ст. 117 ПК України та передбачає, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -
		тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальних за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.
		У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -
		тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
		При цьому, контролюючим органом не враховано, що згідно п. 113.1 ст.113 ПК України. граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним ст,102 ПК України.
		Пунктом 102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
		Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		Таким чином, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за ф. № 20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ПК України для нарахування податкових зобов`язань.
		З розрахунку штрафних санкцій (додаток 2 до податкового повідомлення-рішення від 20.08.2021 року №6560/2300070110) вбачається, що із 10 одиниць транспортних засобів тільки 4 одиниці були придбані і введені в експлуатацію протягом трьох років до дати проведення перевірки.
		Крім того, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588.
		Згідно з п. 8.1 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі - Порядок № 1588), платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність у порядку, встановленому розд. VIII Порядку № 1588.
		Під час подання повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування.
		Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об`єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» («Автотранспорт») та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі 12 «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування».
		Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам`ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20- ОПП).
		З урахуванням викладеного, колегія суддів враховує доводи позивача щодо того, що застосовуючи принцип укрупнення, підприємством, станом на момент перевірки не було внесено один об`єкт «Автомобільні транспортні засоби» (із зазначенням в графі 12 «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування» відповідно кількості наявних транспортних засобів -10 шт.), що, на переконання колегії суддів спростовує доводи відповідача у відповідній частині.
		Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року - без змін. 
		Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -  
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя:                                                                       О.Є.Пилипенко 
		 
		Суддя:                                                                                 Я.Б.Глущенко  
		 
		                                                                                                    С.Б.Шелест            
		 
		Постанова складена в повному обсязі 13 грудня 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...