Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/1172/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2022. Зареєстровано: 18.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2022.
Дата набрання законної сили: 07.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022, 
		тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
		e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 грудня 2022 рокуСправа № 912/1172/22
		Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
		при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1172/22 від 20.09.2022
		за позовом: Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, код ЄДР 02910025, вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006,
		в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, буд. 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103
		до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (далі - КП "Теплоенергетик" КМР"), код ЄДР 24153576, вул. Сергія Гришина, буд. 23/16, м. Кропивницький, 25030
		про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами у розмірі 514 300,71 грн,
		                                                    ПРЕДСТАВНИКИ:
		від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення №058784 від 17.12.2020;
		від позивача - участі не брали;
		від відповідача - участі не брали.
		 
		До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до КП "Теплоенергетик" КМР" з вимогами:
		1. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (вул. Сергія Гришина, 23/16, м. Кропивницький, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 24153576) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) в сумі 514 300 грн 71 коп. (п`ятсот чотирнадцять тисяч триста гривень сімдесят одна копійка), зарахувавши кошти на рахунок: (IBAN) UA228999980333159331000011481, отримувач: ГУК у Кіровоградській обл/тг Катеринівка, код ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 24062100, МФО 899998.
		2. Судові витрати стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури.
		3. Про дату та час розгляду справи повідомляти Кіровоградську обласну прокуратуру.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що в період з 23.02.2021 по 05.11.2021 відповідачем здійснювався забір води без спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №373/3.2/3.3/8/21 від 08.11.2021. За відсутності вказаного дозволу відповідно до довідки КП "Теплоенергетик" КМР" від 08.11.2021 №09-11 за період 23.02.2021 по 05.11.2021 підприємством піднято 318 709 куб.м. води.
		Ухвалою від 20.09.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1172/22, ухвалив справу №912/1172/22 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 18.10.2022 - 14:30, встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
		Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №2501275057017, яке надійшло до суду 28.09.2022, відповідач отримав ухвалу від 20.09.2022 - 26.09.2022, тому п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов сплив 11.10.2022.
		17.10.2022 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №13-2152/03 від 17.10.2022 розгляд справи, яка призначена на 18.10.2022 о 14:30, здійснювати без участі представника Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради. Таке клопотання підписане представником Лазаренко-Шаповаловою В.В., яка діє на підставі довіреності №15 від 16.12.2021, якою Комунальне підприємство "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради уповноважило Лазаренко-Шаповалову В.В. представляти інтереси підприємства, зокрема, в судових органах загальної юрисдикції з усіма необхідними для того повноваженнями, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі та/чи потерпілому, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України.
		Ухвалою від 18.10.2022 господарський суд клопотання №13-2152/03 від 17.10.2022 відповідача повернув без розгляду, закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1172/22 до судового розгляду по суті на 15.11.2022 - 14:30 год.
		14.11.2022 на електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшло клопотання №6-5519-10 від 03.11.2022, відповідно до змісту якого позовні вимоги Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури Інспекція підтримує у повному обсязі і просить задовольнити, та стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (код ЄДРПОУ 24153576, юридична адреса: вул. Сергія Гришина, буд. 23/16, м. Кропивницький, 25000) на користь держави збитки завдані внаслідок самовільного користування надрами в сумі 514 300 грн. 70 коп. Додатково просить розглянути справу за наявними доказами без участі представника Інспекції.
		15.11.2022 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №13-2404/03 від 15.11.2022 розгляд вказаної справи, яка призначена на 15.11.2022 о 14:30, здійснювати без участі представника Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради".
		У зв`язку з триваючою повітряною тривогою на всій території України та закінченням робочого часу в Господарському суді Кіровоградської області, судовий розгляд у даній справі, призначений на 15.11.2022 - 14:30, не відбувся.
		Ухвалою від 16.11.2022 господарський суд призначив справу №912/1172/22 до судового розгляду по суті на 11:30 - 06.12.2022.
		Відповідач повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №2501275103663.
		Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
		Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача.
		В судовому засіданні 06.12.2022 прокурор підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
		Дослідивши матеріали справи та заслухавши прокурора, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
		Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
		Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 за №З-рп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
		Недотримання відповідачем вимог законодавства України з приводу охорони та раціонального використання водних ресурсів порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.
		Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як охорона та раціональне використання водних ресурсів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.
		Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.
		Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
		Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
		Так, відповідно до ст. 6 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.
		Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
		У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у зв`язку з таким.
		Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
		Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
		Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, є Державна екологічна інспекція України.
		Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, державна екологічна інспекція відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
		Державна екологічна інспекція відповідного округу здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
		Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції  України   від  01.06.2021 №254, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
		Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
		Інспекція (п. 2 розділу 2 Положення):
		здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель та надр, зокрема, щодо використання та охорони надр; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин, права державної власності на води;
		пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9 розділу 2 Положення).
		З огляду на викладене, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
		Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
		Крім цього, кошти, одержанні в рахунок відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу надходять до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, з яких фінансуються зокрема видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Проте, Державною екологічною інспекцією не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви.
		Безпідставне зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.
		Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
		Отже, сам факт не звернення до суду Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не були спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з вимогами постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
		За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у п. 79 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Як встановлено матеріалами справи, перевірка, по результатам якої виявлено порушення, внаслідок чого нараховано збитки, проведена ще у листопаді 2021 року. Розрахунок збитків складено та 13.01.2022 направлено відповідачу претензію про їх відшкодування. Проте, претензія була залишена відповідачем без задоволення.
		Між тим, протягом зазначеного проміжку часу, який є значним Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не вжито жодних дій, направлених на звернення до суду. Окрім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність коштів для сплати судового збору. Також відсутні докази, які підтверджували вчинення екологічною інспекцією дій, необхідних для отримання відповідних грошових коштів, необхідних для сплати судового збору.
		При цьому, матеріалами справи підтверджується, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) самостійно звернулася до Кіровоградської обласної прокуратури листом №3-2755-62 від 16.06.2022 про вжиття заходів, за змістом якого просила розглянути питання щодо здійснення можливих представницьких повноважень в межах ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
		Прокурором завчасно направлено Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) повідомлення №12-160ВИХ-22 від 17.08.2022 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Таке повідомлення отримано позивачем 18.08.2022, проте, після отриманого повідомлення прокурора та до подання позову, позивач не вчинив дій, необхідних для  звернення до суду.
		Крім того, відповідно до відповіді №3-4425-62 від 08.09.2022 зазначено, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) підтримує позовні вимоги щодо стягнення збитків у повному обсязі.
		Таким чином, має місце порушення інтересів держави та наявності достатніх правових підстав для подання даного позову та здійснення представництва в суді органами прокуратури.
		Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
		Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у період з 04.11.2021 по 08.11.2021 на підставі наказу від 01.11.2021 №1784 "Про проведення позапланового заходу на Комунальному підприємстві "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради та направлення №4-1402-32 від 02.11.2021 у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності КП "Теплоенергетик" КМР".
		За результатами перевірки складено Акт №373/3.2/3.3/8/21 від 08.11.2021, який підписано директором КП "Теплоенергетик" КМР" Чельником О.С. без зауважень.
		Крім того зазначено, що директор Чельник О.С. примірник акта на 28 сторінках отримав 08.11.2021.
		Перевіркою встановлено, що підприємством здійснюється водозабір без Спеціального дозволу на користування надрами, тобто самовільний водозабір. Відповідно до інформації КП "Теплоенергетик" КМР" №09-2921/11 від 08.11.2021 за період з 23.02.2021 по 05.11.2021 підприємством без Спеціального дозволу на користування надрами із свердловин Обознівського родовища піднято 318 709 куб.м. води.
		Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) винесено припис №12 від 26.02.2021, яким визначено терміни виконання виявлених порушень із наведенням нормативного обґрунтування таких порушень, зокрема п. 5 припису зобов`язано отримати Спеціальний дозвіл на користування надрами.
		Позивачем 08.11.2021 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №214346 від 08.11.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за №214346, відповідно до якої притягнуто начальника виробничо-технічного відділу КП "Теплоенергетик" "КМР" Богуславського І.О. до адміністративної відповідальності на підставі ст. 188-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
		На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (з наступними змінами), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних КП "Теплоенергетик" КМР" внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) у період з 23.02.2021 по 05.11.2021.
		Згідно з п. 9.2. Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
		Відповідно до п. 9.2. Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, визначено на основі акту перевірки №373/3.2/3.3/8/21 від 08.11.2021 та довідки КП "Теплоенергетик" КМР" від 08.11.2021 №09-2921/11 за підписом директора. Об`єм піднятої води за період з 23.02.201 по 05.11.2021 згідно з довідкою складає 318 709 куб.м.
		Згідно розрахунку розмір збитків становить 514 300,71 грн.
		Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 13.01.2022 звернулась до КП "Теплоенергетик" "КМР" з претензією №3.2/8-ПР від 13.01.2022 з вимогою відшкодувати заподіяні збитки, яка згідно інформації Держекоінспекції від 14.07.2022 залишена без задоволення.
		У зв`язку із несплатою відповідачем збитків у загальній сумі 514 300,71 грн прокурор звернувся із даним позовом до господарського суду.
		Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, до компетенції Державної екологічної інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
		Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
		Відповідно п. "ґ", п. "й" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції Державної екологічної інспекції належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
		Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у період з 04.11.2021 по 08.11.2021 на підставі наказу №1784 від 01.11.2021 "Про проведення позапланового заходу на Комунальному підприємстві "Теплоенергетик" КМР" та направлення від 02.11.2021 у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в діяльності КП "Теплоенергетик" КМР".
		Держекоінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №373/3.2/3.3/8/21 від 08.11.2021 про проведення заходу державного нагляду (контролю) в період з 04.11.2021 по 08.11.2021, який підписаний директором відповідача Чельником О.С.
		За результатами перевірки встановлено, що вимоги припису від 26.02.2021 не виконано та не в повному обсязі надано інформацію про хід виконання припису.
		Відповідно до довідки №09-2921/11 від 08.11.2021 КП "Теплоенергетик" КМР" за період з 23.02.2021 по 05.11.2021 підприємством для забезпечення потреб централізованого водопостачання мешканців селища Нового піднято підземних вод зі свердловин Обознівського водозабору - 318 709 куб.м.
		Частиною 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
		Відповідно до положень ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
		Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
		Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра - надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
		Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб.м на добу.
		Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 куб.м. на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами, лише для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №908/999/17.
		Як вбачається з Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами діяльності КП "Теплоенергетик" КМР" є: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний); трубопровідний транспорт; виробництво електроенергії; забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод.
		Дане свідчить про те, що використання води на виробничі цілі (спеціальне водокористування), пов`язане безпосередньо із технологічним забезпеченням виробництва, а не лише господарсько-побутових потреб.  Отже, до спірних правовідносин у даній справі приписи ст. 23 Кодексу України про надра застосуванню не підлягають.
		Отже, відповідачем в період з 23.02.2021 по 05.11.2021 здійснювався забір води без спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №373/3.2/3.3/8/21 від 08.11.2021 та довідкою №09-2921/11 від 08.11.2021 КП "Теплоенергетик "КМР".
		Спеціальні дозволи на користування надрами надаються Державною службою геології та надр України відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011  (в разі отримання спеціального дозволу без проведення аукціону), та Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  №594 від 30.05.2011 (в разі отримання спеціального дозволу за процедурою продажу з аукціону).
		Господарський суд враховує, що відповідно до п. 5 Припису Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №12 від 26.02.2021 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 17.02.2021 по 26.02.2021 старшими державними інспекторами з ОНПС Придніпровського округу - Кузло В.В., Воробйова Н.М. та державними інспекторами з ОНПС Кіровоградської області - Галь С.М., Гладченко О.А., Ганський О.В., Кондратюк О.В., Сергенчук І.П. приписано на КП "Теплоенергетик" отримати Спеціальний дозвіл на користування надрами до 26.05.2021.
		Вказаний припис прийнято до виконання відповідачем, що підтверджується підписом директора  КП "Теплоенергетик" КМР".
		Проте зазначені вимоги відповідачем виконані не були, що підтверджується Актом позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №373/3.2./3.3./8/21 від 08.11.2021.
		За відсутності вказаного дозволу відповідно до довідки КП "Теплоенергетик" "КМР" №09-2921/11 від 08.11.2021 за період з 23.02.2021 по 05.11.2021 підприємством піднято 318 709 куб.м. води.
		Судом взято також до уваги, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті перевірки, який є належним доказом такого порушення.
		Доказів скасування чи оспорювання відповідачем акта перевірки №373/3.2/3.3/8/21 від 08.11.2021, складеного позивачем щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, матеріали справи не містять, що свідчить про погодження відповідача в особі його керівника із фактом зафіксованих в Акті порушень.
		Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає, що прокурором належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача.
		Таким чином, у зв`язку з тим, що в період з 23.02.2021 по 05.11.2021 дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача був відсутній, позивач нарахував збитки в розмірі 514 300,71 грн, які просить стягнути прокурор.
		Як визначено ч. 1-2 ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.
		Як визначено п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.
		Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
		Згідно приписів ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).
		Розрахунок збитків здійснено згідно формули 23 Методики №389, яка  встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема у разі, самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
		Згідно із п. 9.1-9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
		Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок розміру відшкодування збитків є належним.
		Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси  якого порушено.
		Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.
		Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
		В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами без відповідного дозволу.
		Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
		З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу у загальному розмірі 514 300,71 грн.
		Згідно норм ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
		Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		                                                                ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (код ЄДР 24153576, вул. Сергія Гришина, буд. 23/16, м. Кропивницький, 25030) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) в сумі 514 300,71 грн, зарахувавши кошти на рахунок: (IBAN) UA228999980333159331000011481, отримувач: ГУК у Кіровоградській обл./тг Катеринівка, код ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 24062100, МФО 899998.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (код ЄДР 24153576, вул. Сергія Гришина, буд. 23/16, м. Кропивницький, 25030) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДР 02910025, вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) судовий збір в сумі 7 714,51 грн.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Копії рішення направити сторонам та Кіровоградській обласній прокуратурі, а також відповідачу на e-mail: vp_tec@ukr.net.
		 
		Повне рішення складено  17.12.2022.
		 
		Суддя                                                                          Н.М. Коваленко 
		 
		                                                                           
		 
		                                                                           
		 
		 
		 
		 
		 
		Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
		Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...