Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/2056/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2022. Зареєстровано: 19.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2022.
Дата набрання законної сили: 19.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/283/199/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060510000187

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		              Справа № 283/2056/22
		Провадження №1-кп/283/199/2022
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		    19 грудня 2022 року     м. Малин
		Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора ОСОБА_4 , законного представника потерпілого  ОСОБА_5 , представника потерпілого  адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 01.08.2021 за № 12021060510000187, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, на підставі ст. 89 КК України такого, що не має судимості, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		31.07.2021 близько 11 годин 30 хвилин ОСОБА_7 , керуючи технічно справним мопедом марки "Soul Hunter", без державного реєстраційного номера, разом і пасажиром - ОСОБА_9 , рухався зі сторони центра села Буки Коростенського району Житомирської області у напрямку с. Візня Коростенського району, по вулиці Козацька, по якій проходить автодорога С061101 Забране-Візня, яка є головною.
		ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу домоволодіння № 47 вулиці Козацька с. Буки Коростенського району, при виконанні маневру повороту ліворуч з головної дороги на другорядну дорогу вулиці Козацька с. Буки, в порушення вимог пунктів 1.10, 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не врахував дорожніх умов та обстановки, не переконався у безпечному виконанні маневру, виїхав на перехресті на смугу руху зустрічного транспорту, по якій у той час йому на зустріч рухався мотоцикл марки «FORTE FT 110-2», без державного реєстраційного номера, під керуванням ОСОБА_10 , разом з пасажиром, малолітнім ОСОБА_11 , де допустив зіткнення з вказаним мотоциклом.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «FORTE FT110-2» - малолітній ОСОБА_11 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черпно-мозкової травми, уламкових переломів склепіння черепа, переломів клиновидної кістки, епідуральних та субдуральних гематом правої тім`яної та скроневої долей головного мозку, які по своїй категорії відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю. 
		Обвинувачений надав показання про те, що, дійсно у вказаний в обвинувальному акті день та час, він керував мопедом. Разом з матір`ю їхали з магазину по вулиці Козацька, повернув ліворуч і відбулося зіткнення. На запитання обвинувачений пояснив, що він не ставить під сумнів жодну із обставин, встановлених в обвинувальному акті. Зазначив, що він не має посвідчення водія, однак керував мопедом. Його матір сиділа за ним. ОСОБА_12 керував своїм мотоциклом, на якому також перебував його малолітній син, який сидів позаду. Транспортні засоби зіткнулися передніми колесами. Він впав на ліву сторону, а ОСОБА_12 з дитиною на іншу. Від падіння у нього на обличчі з`явився синець. Дитина впала, потім підвелася, плакала, трималась за голову. Він запропонував викликати поліцію, але ОСОБА_12 , висловившись нецензурною лайкою, відмовився. Він з матір`ю пішли додому, а мопед залишили на місці події. Однак сусід притяг мопед додому обвинуваченому. Коли трохи відійшов, приблизно хвилин через 30, він викликав поліцію. Після приїзду поліції, він з братом відтягнули мопед назад на місце пригоди. Свій мопед з місця пригоди ОСОБА_12 також покотив, а дитина пішла сама, плачучи. Він намагався зв`язатись з Омельчуком. Про те, що дитина отримала ушкодження, дізнався від поліції. Під час поїзди ні він, ні матір, як пасажир, не мали шоломів. Водій ОСОБА_12 був у шоломі, а дитина - пасажир без шолома. Телефонував матері дитини, щоб зустрітись. Коли зустрілись, вона повідомила, що витрати на лікування становлять приблизно 60000 грн, він перерахував 10000 грн на картку. Після лікарні бачив дитину у селі, як вона гралась з іншими дітьми. У вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення. Просив суд визначити йому мінімальне покарання.
		Законний представник потерпілого та цивільний позивач  ОСОБА_5 надала у судовому засіданні показання про те, що в день пригоди вона перебувала на роботі, а дитина знаходилась із своїм батьком у с. Буки. Перед подією спілкувалась із чоловіком та сином, вони збирались кудись їхати. Пізніше до неї зателефонувала кума та повідомила про ДТП, що дитині стало погано, почалась рвота, тому викликали швидку і його забрали до лікарні. Години через півтори змогла додзвонитись до чоловіка, який повідомив, що сину зробили КТ і виявили травму голови: гематоми і тріщину черепа, він нетранспортабельний. Відпросилась із роботи і поїхала в село, а наступного ранку поїхала в лікарню до сина. Дитина була в тяжкому стані, під крапельницями, постійно плакала. Дитині була потрібна термінова операція. Знайшли реанімобіль і перевезли дитину до Житомира, де майже відразу його забрали на операцію. Майже три години тривала операція. В реанімації син був 5 днів, вона весь час була поруч. Потім його перевели у травматологію. Через те, що дитина не могла знаходитись за своїм станом у загальній палаті, вони змушені були оплатити окрему палату. 2-3 тижні син перебував у лікарні, вона була поруч. Дитині протипоказані стреси, навантаження, спортивні секції. Син перейшов на індивідуальне навчання, потребує спеціального харчування. Через рік після ДТП, під час обстеження лікар дозволив дещо збільшити коло спілкування для дитини, однак повідомив, що можливо буде проводити повторну операцію. На запитання пояснила, що на момент ДТП зріст дитини складав приблизно 135 см. Розмір моральної шкоди дитині та собі вона визначила самостійно, виходячи із пережитого. Під час лікування сина вона дві зміни не була на роботі, у зв`язку з чим отримала менший заробіток. Наразі з чоловіком працюють так, щоб дитина постійно перебувала під наглядом одного з них. У 20 числах вересня поточного року у неї відбулася розмова із Гаєвським, вона йому повідомила, що витрати на лікування дитини становлять приблизно 60000 грн, на що він сказав, що не має таких грошей. Потім слідчий запитав у неї номер картки, і на наступний день після цього, 26.09.2022 на її рахунок надійшли кошти у сумі 10000 грн, зміст призначення платежу їй не відомий, але вона знає, що це кошти від Гаєвського. Підтверджені чеками витрати становлять 6669,43 грн, але документів, що ці ліки купувались за призначенням лікарів, вона не має. В той же час інші витрати на суму понад 60000 грн, хоч і були понесені, однак жодних документів, щоб їх підтвердити вона не має. У судовому засіданні 16.12.2022 ОСОБА_5 зазначила, що заяви про залишення цивільних позовів без розгляду вона підтримує. У судових дебатах зауважила, що просить призначити ОСОБА_7 найсуворіше покарання.
		У судовому засіданні ОСОБА_10 , будучи цивільним позивачем, надав пояснення про те, що того дня збирався із сином до їхати Радомишля, перед цим мали заїхати до брата, щоб взяти для дитини шолом. Однак не доїхали, відбулося ДТП. На день ДТП у нього не було відкрито відповідну категорію на право керування мотоциклом. Розуміє, що не можна було перевозити дитину на мотоциклі, ще й без шолома, але вважає, що саме ОСОБА_7 винен у травмуванні дитини. Зазначив, що через те, що дитина отримала тілесне ушкодження, переніс моральне страждання, переживання за сина, сам має 3 групу інвалідності, через порушення режиму харчування, недосипання, мав проблеми із здоров`ям, звертався до сімейного лікаря. Раніше працював на двох роботах  офіційно та неофіційно. Для того, щоб доглядати за дитиною, поки вона була у лікарні, за офіційним місцем роботи взяв на 1 місяць відпустку без збереження заробітку, а з неофіційної взагалі був змушений піти. У судовому засіданні 16.12.2022 цивільний позивач ОСОБА_10 заяву про залишення цивільного позову без розгляду підтримав.
		На підтвердження винуватості стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні письмові докази:
		-витяг з ЄРДР;
		-протоколи оглядів місця події від 31.07.2021, під час яких було вилучено транспорті засоби, та протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.08.2021, де оглядом було встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, місце розташування уламків скла фар та диска; схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.08.2021 визначено влаштування дороги в місці ДТП; протокол огляду місця події від 22.09.2022, під час якого було проведено додаткові обстеження місця ДТП, проведені заміри;
		-протоколи проведення слідчих експериментів від 08.09.2022 за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , в яких зафіксовано як учасники детально розповілита показали на місці події про обставини ДТП за їхньої участі.
		-копію квитанції №RC_GH5X5WDYD2CK75R0DW від 28.09.2022 про переказ ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 . 10000 грн на відшкодування майнової шкоди ОСОБА_13 .
		Так, відповідно до ч. 1, 2 ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		За час судового розгляду судом були створені всі необхідні умови для своєчасної реалізації сторонами їхніх процесуальних прав.
		У судовому засіданні учасники не наполягали на допиті свідків, малолітнього потерпілого, а також на дослідженні усіх письмових доказів.
		На підставі викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, як особи, яка керує транспортним засобом, що спричинило малолітньому потерпілому ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.
		Судом також досліджені характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_7 :
		- копія паспорта;
		- досудова доповідь, зі змісту якої встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, оцінюється як середній, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі можливе та не становить небезпеки для суспільства (а.с. 63-65);
		- вимога про судимість, відповідно до якої ОСОБА_7 вважається таким, що не має судимості;
		- характеристика з місця проживання обвинуваченого від 08.11.2022, згідно з якою ОСОБА_7 зарекомендував себе з позитивної сторони;
		- довідка про склад сім`ї № 310 від 26.09.2022 та копії свідоцтв про народження, згідно з якими до складу сім`ї ОСОБА_7 належать дружина, двоє малолітніх дітей  2018 та 2020 років народження, матір, 1962 р.н.;
		- медичний висновок про те, що ОСОБА_7 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12КК України відноситься до тяжкого необережного злочину, особу винуватого, його ставлення до скоєного.
		Суд зауважує, що позиція представника потерпілого щодо вчинення обвинуваченим умисного злочину, наслідком якого є отримання малолітнім потерпілим тяжкого тілесного ушкодження, не ґрунтується ні на фактичних обставинах події, ні на положеннях закону, адже, як вже зазначено вище, злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України за формою вини є необережним.
		Хоч під час розгляду даного кримінального провадження судом встановлено, що безпосередньою причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, а, відповідно, і отримання малолітнім потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, є порушення п.10.1, 11.3 ПДР України обвинуваченим ОСОБА_7 , однак поведінка іншого учасника ДТП  ОСОБА_10 під час перевезення без шолома малолітньої дитини, яка за зростом не могла бути транспортована на такому виді транспортного засобу, хоч і не виступала причиною настання суспільно небезпечних наслідків, однак, на думку суду, сприяла негативним наслідкам, які настали.
		Суд не погоджується також з доводами представника потерпілого про те, що не можуть бути пом`якшуючими покарання обставинами активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди, а єдиною пом`якшуючою обставиною для обвинуваченого ОСОБА_7 є визнання вини. 
		Наявність в діях обвинуваченого обставини, що пом`якшує його покарання, а саме щирого каяття, має відповідати критеріям, визначеним у правовій позиції Верховного Суду, згідно з якими розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що, насамперед, повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова ВС від 22.03.2018 року № 759/7784/15-к).
		Активне сприяннярозкриттю злочинуяк обставина,що пом`якшуєпокарання,означає добровільнудопомогу слідствубудь-якимчином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, видача знарядь і засобів вчинення злочину.
		На думку суду, поведінка обвинуваченого як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду, свідчить про те, що ОСОБА_7 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, адже, саме він повідомив у поліцію про ДТП, добровільно видав свій транспортний засіб працівникам поліції, брав участь у слідчому експерименті, визнав беззастережно свою вину у судовому засіданні, надав правдиві показання, добровільно перерахував кошти в рахунок заподіяних ним матеріальних збитків на користь законного представника. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_7 перешкоджав слідству або ж перерахування коштів не відповідало його внутрішній волі, суду не надано.
		В той же час, відшкодування шкоди обвинуваченим у розмірі 10000 грн, на думку суду, не свідчить про повне відшкодування заподіяної шкоди. Оскільки повне відшкодування завданих збитків означає добровільне задоволення у повному обсязі обґрунтованих претензій потерпілого, при цьому позиція потерпілого має пріоритетне значення. Законний представник потерпілого у судовому засіданні зауважила, що окрім витрат на лікування дитини, їй, як матері, і, власне, самій дитині, була завдана також і моральна шкода, яку обвинувачений добровільно не відшкодував.
		Таким чином, суд вважає, що обставинами, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування шкоди.
		Обставиною, яка згідно з положеннями статті 67КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст.65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. 
		Зважаючи на те, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, є таким, що не має судимості, має на утриманні двох малолітніх дітей, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, оцінюється як середній, суд вважає, що соціальна реабілітація та виправлення обвинуваченого можливі без ізоляції від суспільства, шляхом призначення покарання з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та з покладанням обов`язків, визначених ст. 76 КК України. 
		Вирішуючи питання про можливість призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст.286КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_7 набув таке право, тобто, що він документований посвідченням водія будь-якої категорії, а відтак підстав для застосування додаткового покарання немає.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 5629,12 грн.
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Цивільні позови на підставі заяв цивільних позивачів від 16.12.2022 слід залишити без розгляду.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три)роки.
		   На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки. 
		   Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави 5629 (п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять) гривень 12 копійок процесуальних витрат на залучення експертів.
		Речові докази: мотоцикли, які передані на відповідальне зберігання власникам , залишити у їх розпорядженні; уламки дзеркала, фари та диска, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Коростенського РУП  знищити.
		Цивільні позови ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 , та ОСОБА_10 залишити без розгляду.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_14 ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...