Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/769/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2022. Зареєстровано: 19.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2022.
Дата набрання законної сили: 22.11.2023 (частково)
Результат оскарження 08.07.2024 Східний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 15/913/769/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5  м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		                                                   РІШЕННЯ
		                                          
		                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		                    
		07 грудня 2022 року                           м. Харків                               Справа № 913/769/21
		                                                                                           Провадження №15/913/769/21
		 
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (вул. Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м. Київ, 01133)
		до Фермерського господарства «Криничне» (вул. Міловська, буд. 68-А, смт Мілове Луганської області, 92500)
		про стягнення 3  474 609 грн 27 коп.
		 
		                                                                    Суддя Смола С.В.
		                                                                    Секретар судового засідання Чуєва М.С.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: Литвин А.Б. - адвокат за довіреністю від 29.01.2021;
		від відповідача: представник не прибув.
		 
		СУТЬ СПОРУ: 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (далі - ТОВ «Сателлит») 13.10.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Криничне» (далі - ФГ «Криничне») про стягнення неустойки (штрафу) за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028 у сумі 3  474  609 грн 27 коп.
		В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем на виконання умов договору поставки від 30.07.2020 №Р90028 товару - насіння соняшнику в обсязі 3  000 тон, було поставлено позивачеві насіння соняшника в обсязі 1  256,980 тон на загальну суму 12  520  596 грн 09 коп., який останнім оплачений повністю.
		Недопоставка товару за договором складає 1  743,02 тони, з огляду на що ТОВ «Сателлит» у відповідності до умов п.8.2 договору нарахувало штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару в сумі 3  474  609 грн 27 коп.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
		Ухвалою суду від 25.10.2021 позовну заяву ТОВ «Сателлит» залишено без руху.
		Ухвалою суду від 17.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 16.12.2021.
		Відповідач відзивом від 02.12.2021 №403 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що ним як сільгоспвиробником було вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на засівання майбутнього врожаю соняшника та його виробництво в агросезоні 2020 року.
		Загальний обсяг очікуваного до збору врожаю соняшника в агросезоні 2020 року становив 10  566,90 т, що дозволяло покрити потреби у поставці товару контрагентам.
		Проте у період визрівання та збору ФГ «Криничне» власного врожаю сільськогосподарських культур сталася низка непередбачуваних негативних подій, які знаходяться поза межами розумного контролю господарства та вплинули на об`єктивну неможливість останнього належним чином виконати свої зобов`язання.
		Зазначив, що на початку вересня 2020 року під час проведення робіт із збирання врожаю соняшника сталося рейдерське захоплення земельних ділянок, на яких знаходився вже вирощений врожай, а також сільськогосподарської техніки ФГ «Криничне», яке супроводжувалося протиправним сприянням рейдерам з боку представників правоохоронних органів.
		Указав, що обсяг зібраного господарством врожаю є істотним чином меншим, ніж був запланований (20 ц/га), оскільки фактична врожайність соняшника внаслідок важких погодних умов склала 13,9 ц/га.
		Станом на 15.10.2020 (кінцевий строк поставки відповідно до п.4.1 договору поставки №Р90028) весь зібраний ФГ «Криничне» врожай товарного соняшнику 2020 року в обсязі 1  256,98 т з урахуванням проведених операцій з очищення та сушіння соняшника був поставлений ТОВ «Сателлит» в рамках виконання договору поставки. Обсяг недопоставки за договором від 30.07.2020 №Р90028 склав 1  743,02 т.
		Зазначив, що сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України №3100-21-0935, засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
		Ухвалою суду від 16.12.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 16.02.2022 (включно); розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 25.01.2022.
		Позивач у відповіді на відзив від 23.12.2021 зазначив, що надані відповідачем докази є неналежними та недопустимими щодо обставин, аргументів та заперечень, на які він посилається у відзиві, оскільки не встановлюють жодних обставин, які входять до предмета доказування у даній справи, а також не є засобами доказування, якими мають підтверджуватися обставини у даній справі.
		Деякі документи викликають сумніви в їх достовірності та відповідності оригіналам, а саме договори та документи, підписані між філіями ДП «Конярство України» та відповідачем.
		Зазначив, що у відповідності до умов п.п.1.1, 4.5 розділу 5 договору обов`язком відповідача було саме поставити обумовлену кількість товару, а не вирощувати чи збирати його.
		Відповідач не вжив всіх можливих заходів, серед іншого, для придбання товару у інших постачальників, з метою належного виконання зобов`язання перед позивачем. Також не довів, що існували умови, які б об`єктивно заважали йому виконати зобов`язання саме за договором поставки.
		Указав, що відповідач уклав з філіями ДП «Конярство України» (державним підприємством, яке знаходиться в процедурі банкрутства та управління яким здійснює Мінекономіки) замість договорів оренди земельних ділянок договори на виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 та від 29.04.2020, які мають ознаки удаваності і дійсність яких наразі оспорюється в межах справи №910/21682/15 та щодо укладення яких відкрито ряд кримінальних проваджень. 
		Вважає, що ніякого рейдерського захоплення земель ФГ «Криничне» не було, оскільки землі і врожай належать ДП «Конярство України», що чітко випливає з документів, наданих відповідачем.
		ФГ «Криничне» не виконало та порушило п.п.8.15, 13.1.2, 13.1.4, 13.1.6 договору, а ситуація, що склалась між відповідачем і ДП «Конярство України» не може вважатися форс-мажором з огляду на положення ст.218 Господарського кодексу України та ст.617 Цивільного кодексу України.
		Зазначив, що відповідачем не було повідомлено позивача в строки та порядку, передбаченому п.п.9.2, 9.3 договору ані про накладення арештів та відповідні дії органів державної влади, ані про будь-які складні погодні умови, які, на думку відповідача, є форс-мажорними.
		Сертифікат Торгово-промислової палати України є неналежним доказом відсутності вини та настання обставин непереборної сили, адже він не містить даних, а відповідачем не було наданого жодного доказу щодо докладання всіх необхідних зусиль по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин, про які вказано в сертифікаті, та доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями державних органів та невиконанням зобов`язань саме з поставки за договором.
		Указав, що у висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 04.02.2021 №21289/51 не встановлено ані збитків, ані обставин щодо рейдерства, про які стверджує відповідач.
		Відповідач винен у порушенні зобов`язань за договором та не доклав жодних зусиль по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків погодних умов.
		Відповідач у запереченнях від 13.01.2022 зазначив, що особливістю умови «першої поставки», яка узгоджена сторонами в п.13.1.1, є саме те, що товар, який є предметом договору поставки - насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року - має бути вирощено та поставлено відповідачем, а не іншим сільгоспвиробником.
		Укладені відповідачем із філіями ДП «Конярство України» договори купівлі-продажу незавершеного виробництва не суперечать гарантіям, обумовленим у п.13.1.1 договору, оскільки відповідно до умов п.4.2 та п.4.3 договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва від 31.03.2020 №12 та від 29.04.2020 №14 завершення технологічного циклу вирощування та збирання врожаю здійснюється за рахунок покупця.
		З посиланням на приписи ст.14.1.235 Податкового кодексу України указав про неможливість  придбання товару у інших постачальників.
		Зазначив, що саме дії державних органів, а не ДП «Конярство України» ставали предметом розгляду й оцінки при вирішенні питання про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України та відображено у відповідному сертифікаті.
		Укладенню договорів з філіями «Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України» передувало відповідне погодження з боку керівництва ДП «Конярство України», що підтверджується листами за підписом в.о. директора Зінченка К.М. від 27.03.2020 №1337, від 27.04.2020 №1405.
		Станом на момент укладення договору між позивачем та відповідачем - 30.07.2020, будь-яких арештів, застав чи інших обтяжень стосовно врожаю, який належить відповідачу, у тому числі й того, що вирощувався на полях філій ДП «Конярство України» не існувало.
		Про обставини досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202013000000226, так само як і щодо арешту врожаю та техніки ФГ «Криничне» стало відомо лише у вересні 2020 року.
		Також посадові особи ФГ «Криничне» як станом на момент укладення договору, так і на теперішній час не мали та не мають процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого у вищезазначеному кримінальному провадженні.
		Зазначив, що прийняття рішення про підтвердження/непідтвердження впливу обставин непереборної сили на невиконання зобов`язань за договором, так само як і встановлення обставин наявності ознак форс-мажору належить до компетенції Торгово-промислової палати України.
		Листом від 22.09.2020 №356 відповідач повідомляв позивача про обставини накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур 2020 року та дії господарства, спрямовані на оскарження в судовому порядку відповідних рішень, а також звернення до компетентних правоохоронних органів з метою протидії рейдерському захопленню майна підприємства.
		Листом від 15.10.2020 №387 відповідач повідомив позивача про остаточні обсяги зібраного врожаю соняшника та причини, які зумовили низьку врожайність.
		Указані листи направлялись простим поштовим відправленням, а також засобами електронної пошти на адресу представника ТОВ «Сателлит» Корнійка Д.М.
		Зазначив, що насіннєвий соняшник в загальному обсязі 319,81 т не міг бути поставлений позивачеві за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028, оскільки його предметом був врожай товарного соняшника.
		Вимоги до форми та змісту актів огляду посівів соняшника, які визначенні у розпорядженні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 24.09.2020 №2285 та наказі Мінагрополітики від 24.09.2015 №371, поширюються виключно на правовідносини, які виникають у сфері страхування майбутнього врожаю соняшника.
		Ухвалою суду від 25.01.2022 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2022.
		Ухвалою суду від 17.02.2022 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні до 03.03.2022.
		Через загрозу життю та здоров`ю відвідувачів та працівників суду судове засідання 03.03.2022 не відбулось.
		Ухвалою суду від 16.11.2022 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 07.12.2022.
		22.11.2022 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання від 21.11.2022, підписане кваліфікованим електронним підписом, про приєднання доказів про витрати пов`язані з розглядом справи.
		У клопотанні позивач зазначив, що Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» виставило ТОВ «Сателлит» рахунки від 31.12.2021 №35816, від 31.01.2022 №36150 та від 29.03.2022 №36686 за надання правової допомоги (адвокатських послуг) у справі №913/769/21 в суді першої інстанції на загальну суму 97  508 грн 02 коп.
		Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Сателлит» підписали відповідні акти здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2021 №489, від 31.01.2022 №62 та від 29.03.2022 №100, відповідно до яких, серед іншого, послуги були надані якісно та в повному обсязі, а замовник не має до юридичної фірми жодних претензій.
		Указав, що всі виставлені рахунки були оплачені, що підтверджується витягами з банківських виписок від 12.01.2022, від 08.02.2022 та від 11.05.2022, а також платіжними дорученнями від 11.01.2022 №186, від 07.02.2022 №1423 та від 10.05.2022 №2549.
		До клопотання були додані відповідні докази понесених витрат.
		У судове засідання 07.12.2022 представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом надсилання ухвали суду від 16.11.2022 на адреси електронної пошти ФГ «Криничне» та представника, який брав участь у розгляді справи - ІНФОРМАЦІЯ_2, alexpopov.kh@gmail.com, що підтверджується відповідними роздруківками, а також шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті суду.
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
		В С Т А Н О В И В:
		 
		30.07.2020 між ТОВ «Сателлит» як покупцем та ФГ «Криничне» як постачальником укладений договір поставки №Р90028, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (товар) на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Міловський район (Журавське).
		Загальна кількість товару в заліковій вазі становить 3  000 тон +/-5% за вибором покупця (п.2.1 договору).
		Відповідно до п.2.2 договору якість товару, що постачається постачальником, має відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 4694:2006, а саме: вологість - не більше 8%, сміттєва домішка - не більше 3%, масляна домішка - не більше 7%, олійність на абсолютно суху речовину (АСР) - не менше ніж 45%.
		Згідно з п.3.1 договору ціна товару згідно даного договору становить 8  306 грн 01 коп. без ПДВ за 1 тону, крім того ПДВ 20 - 1  661 грн 20 коп., що еквівалентно 359,96 доларів США за 1 тону згідно курсу НБУ на момент укладення договору 27,6867 за долар США.
		Оплата товару здійснюється виключно у гривні згідно курсу НБУ на момент  укладення договору, за винятком оплати фінального рахунку. У разі збільшення чи зменшення курсу Нацбанку USD до гривні на день виставлення фінального рахунку за товар у відношенні до курсу на дату укладення договору сума оплати визначається шляхом перерахунку валютного еквіваленту в гривню за курсом НБУ, встановленого на дату виставлення фінального рахунку (пп.3.1.1 п.3.1 договору).
		У відповідності до п.3.5 договору загальна вартість товару, що постачається, на дату укладення цього договору становить 29  901  636 грн 00 коп. +/-5%, в тому числі ПДВ 20% - 4  983  606 грн 00 коп. з урахуванням п.2.1 договору.
		Згідно з п.4.1 договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 15.10.2020 в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.
		Відповідно до п.6.1 договору оплата здійснюється у національній валюті України - гривні шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, згідно рахунку постачальника по курсу НБУ на дату фіналізації розрахунків у наступному порядку: покупець перераховує суму оплати у розмірі 80% від загальної вартості товару протягом трьох банківських днів з дати фіналізації розрахунків та моменту отримання покупцем повного обсягу товару та отримання від постачальника товарно-транспортної накладної, копії видаткової накладної та коригування до видаткової накладної на весь обсяг постачання та рахунку постачальника, з подальшим обов`язковим переданням оригіналів зазначених документів протягом 2 робочих днів (пп.6.1.1 п.6.1 договору); інші 20% від загальної вартості товару сплачуються покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту реєстрації постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію (пп.6.1.2 п.6.1 договору); постачальник зобов`язується протягом 2 робочих днів з дня здійснення передачі товару, надати покупцю оригінал видаткової накладної та договору. Податкова накладна на товар на повну суму оплати повинна бути складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у формі та у відповідності до вимог чинного законодавства України (пп.6.1.3 п.6.1 договору).
		У п.8.2 договору сторони передбачили, що в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (недопоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
		Сторона, для якої виконання зобов`язань згідно договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин (п.9.2 договору).
		Відповідно до п.9.3 договору інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань до договору.
		Згідно з п.9.4 договору сторони зобов`язуються докласти всі необхідні зусилля по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин форс-мажору. Якщо обставини форс-мажору перешкоджають виконанню якоюсь із сторін її зобов`язань згідно договору протягом більш ніж 15 днів, то даний договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін без відшкодування збитків іншій стороні.
		У п.13.1 договору сторони передбачили, що підписанням даного договору постачальник підтверджує і гарантує, що: на момент підписання цього договору він є сільськогосподарським підприємством і безпосереднім виробником товару, який постачається вперше, а також постачальник має право на ведення господарської діяльності з оптової торгівлі, в тому числі, але не виключно, зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин відповідно до положень, встановлених його правовстановлюючими документами (пп.13.1.1 п.13.1 договору); на момент підписання цього договору відносно постачальника та/або посадових осіб постачальника відсутні відкриті кримінальні провадження та/або вироки суду, які набрали законної сили, щодо вчинення злочинів у сфері господарської діяльності (розділ VII Кримінального кодексу України) (пп.13.1.2 п.13.1 договору); на момент підписання даного договору постачальник не отримував рішень будь-яких контролюючих органів щодо визнання господарських операцій постачальника недійсними та/або нікчемними та/або не перебуває у процедурі адміністративного та/або судового оскарження рішення контролюючих органів України щодо визнання господарських операцій постачальника недійсними та/або нікчемними (пп.13.1.3 п.13.1 договору); у постачальника наявні відповідні необхідні ресурси (виробничі потужності, основні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, наявність необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями тощо) для досягнення результатів підприємницької діяльності та, відповідно, виконання умов договору/договорів, укладеного/укладених з ТОВ «Сателлит» (пп.13.1.4 п.13.1 договору); всі господарські операції за договором/договорами, укладеним/укладеними з ТОВ «Сателлит», є реальними (пп.13.1.5 п.13.1 договору); на момент підписання цього договору постачальник є належним власником товару, що постачається, і що на товар чи його частину відсутні вимоги з боку третіх осіб (пп.13.1.6 п.13.1 договору).
		Згідно з п.13.8 договору цим постачальник підтверджує, що є безпосереднім сільськогосподарським виробником товару, що поставляється вперше, та є платником єдиного податку, гр IV в розумінні п.291.4 Податкового кодексу України, та є платником ПДВ.
		На виконання умов договору відповідач у період з 13.09.2020 по 02.10.2020 поставив позивачеві насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року в загальній кількості 1  256,98 тон.
		Позивач отриманий товар оплатив на загальну суму 12  520  596 грн 09 коп. з урахуванням проведених коригувань курсу долара США.
		Повідомленням від 22.10.2020 №22102020.25/010 позивач повідомив відповідача про непоставку товару у кількості 1  743,02 тон, про відмову від виконання договору в односторонньому порядку та нарахування штрафу відповідно до п.8.2 договору від 30.07.2020 №Р90028.
		Відповідач нарахований позивачем штраф не сплатив, що стало підставою для звернення ТОВ «Сателлит» з цим позовом до суду.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським  визнається  зобов`язання,  що  виникає  між суб`єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб`єкт  (зобов`язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов`язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб`єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб`єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 30.07.2020 №Р90028 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
		Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов`язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні   -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов`язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму.
		Аналогічні положення передбачені і  ч.1 ст.712 ЦК України. 
		Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 
		Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. 
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.
		Згідно з п.4.1 договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 01.09.2020 до 15.10.2020 в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.
		Так, у період з 13.09.2020 по 02.10.2020 відповідач поставив позивачеві насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року в загальній кількості 1  256,98 тон, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами (а.с.16-15 т.1).
		Позивач отриманий товар оплатив на загальну суму 12  520  596 грн 09 коп. з урахуванням проведених коригувань курсу долара США, що підтверджується дебетовими повідомленнями (а.с.36-55 т.1).
		Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Суд бере до уваги, що відповідачем не оспорюється, що недопоставка товару за договором від 30.07.2020 №Р90028 склала 1  743,02 тон.
		Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
		Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. 
		Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Частиною  2 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
		У п.8.2 договору сторони передбачили, що в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (недопоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару. 
		Повідомленням від 22.10.2020 №22102020.25/010 (докази направлення а.с.56 т.1) позивач проінформував відповідача про непоставку товару у кількості 1  743,02 тон, про відмову від виконання договору в односторонньому порядку та нарахування штрафу відповідно до п.8.2 договору від 30.07.2020 №Р90028.
		Суд бере до уваги, що на момент направлення позивачем на адресу відповідача повідомлення від 22.10.2020 №22102020.25/010 - 22.10.2020, прострочення виконання зобов`язання ФГ «Криничне» з поставки товару становило більше 6 календарних днів (строк поставки до 15.10.2020), тому ТОВ «Сателлит» правомірно скористався своїм правом передбаченим п.8.2 договору на розірвання договору та нарахування штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу (а.с.11 т.1), суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим.
		За ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		Статтею 617 ЦК України  передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Відповідач посилається на відсутність його вини у невиконанні договірного зобов`язання з поставки товару внаслідок форс-мажору (обставин непереборної сили), зокрема, на те, що мало рейдерське захоплення земельних ділянок, на яких знаходився вже вирощений врожай соняшника.
		Як зазначив відповідач, з метою виробництва соняшника в агросезоні 2020 року ним були укладені договори із філіями Державного підприємства «Конярство України», а саме: з філією «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України» - договір про виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 №10, договір застави майбутнього врожаю від 31.03.2020 №11, договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 31.03.2020 №12; з філією «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України» - договір про виконання сільськогосподарських робіт від 29.04.2020 №12, договір застави майбутнього врожаю від 29.04.2020 №13, договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 29.04.2020 №14.
		Після зміни керівництва ДП «Конярство України», яке сталося в середині липня 2020 року, зокрема, призначення в.о. директора Веретюка Є.О., 04.08.2020 керівництво підприємства надіслало на адресу ФГ «Криничне» повідомлення про припинення усіх договорів, укладених між господарством та філіями «Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».
		У відповідь на вказані повідомлення ФГ «Криничне» повідомило ДП «Конярство України» про протиправність таких дій, зосередивши увагу останнього, що відповідно до вимог цивільного законодавства одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, а будь-які спори, стосовно дії договорів та їх розірвання мають вирішуватись у судовому порядку в межах юрисдикції господарського суду.
		Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 у справі №428/6444/20 було накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року, у т.ч. і на врожай соняшника, розташованого на земельних ділянках філій «Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».
		Ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.08.2020 у справі №428/6540/20 та від 18.08.2020 у справі №428/6600/20 було накладено арешт на сільськогосподарську техніку, яка належить голові ФГ «Криничне» Батирсултанову Махачу Далгатовичу.
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2020 у справі №759/15457/20 було накладено арешт на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», зокрема, його філій Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21.09.2021 у справі №428/6599/20 було задоволено апеляційну скаргу ФГ «Криничне» та скасовано арешт, накладений на частину майна господарства.
		Водночас будь-які спроби зняти арешт із арештованого врожаю соняшника 2020 року та доступу до земельних ділянок, на яких він знаходився, виявилися безрезультатними.
		Так, ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.10.2020 у справі №428/4589/20 ФГ «Криничне» було відмовлено у задоволенні клопотання про зняття арешту з врожаю сільськогосподарських культур, накладеного 11.08.2020.
		10.10.2020 Міловським відділом поліції ГУ НП у Луганській області було затримано сільськогосподарську техніку ФГ «Криничне», яка приїхала для здійснення збору врожаю соняшника, придбаного як незавершене виробництво у філії «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України». Вилучена техніка господарства перебувала у полях під охороною до моменту винесення ухвали слідчого судді Міловського районного суду Луганської області від 16.11.2020 у справі №418/3554/20 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2020 у справі №757/45201/20 було скасовано арешт врожаю сільськогосподарських культур 2020 року, накладений ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 у справі №428/6444/20.
		У подальшому ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020 у справах №757/47116/20 та №757/47119/20 був знову накладений арешт на земельні ділянки, на яких знаходився незібраний врожай соняшника 2020 року.
		30.10.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/47216/20 було накладено арешт на сільськогосподарську техніку ФГ «Криничне», яка приїхала для збору врожаю соняшника, придбаного як незавершене виробництво у філії «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2020 у справі №759/19782/20 було задоволено клопотання ФГ «Криничне» та скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020 у справі №757/47119/20 на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, володінні ДП «Конярство України», зокрема, його філій Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України», на яких знаходиться урожай сільськогосподарських культур 2020 року.
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2021 у справі №759/4673/21 ФГ «Криничне» було відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, зокрема, врожаю соняшника 2020 року, що знаходиться на території філій Стрілецький кінний завод №60», «Лимарівський кінний завод №61» ДП «Конярство України».
		Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020 у справі №759/20451/20 було скасовано арешт, накладений на сільськогосподарську техніку ФГ «Криничне» ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020.
		Оцінюючи вказані доводи відповідача суд бере до уваги, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі №910/21682/15(910/16624/20) (яке набрало законної сили 22.04.2022) за позовом Державного підприємства «Конярство України» до ФГ «Криничне» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства економіки України про визнання договорів недійсними та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар-Насіння» до Державного підприємства «Конярство України» і ФГ «Криничне» про визнання договорів удаваними, такими, що приховують правовідносини контрактації сільськогосподарської продукції та дійсними в межах справи №910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ» до ДП «Конярство України» про банкрутство позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 29.04.2020 №14, укладений між ДП «Конярство України» в особі філії «Лимарівський кінний завод №61» та ФГ «Криничне»; визнано недійсним договір про виконання сільськогосподарських робіт від 29.04.2020 №12, укладений між ДП «Конярство України» в особі філії «Лимарівський кінний завод №61» та ФГ «Криничне»; визнано недійсним договір застави від 29.04.2020 №15, укладений між ДП «Конярство України» в особі філії «Лимарівський кінний завод №61» та ФГ «Криничне»; визнано недійсним договір купівлі-продажу незавершеного виробництва від 31.03.2020 №12, укладений між ДП «Конярство України» в особі філії «Стрілецький кінний завод №60» та ФГ «Криничне»; визнано недійсним договір про виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 №10, укладений між ДП «Конярство України» в особі філії «Стрілецький кінний завод №60» та ФГ «Криничне»; визнано недійсним договір застави від 31.03.2020 №11, укладений між ДП «Конярство України» в особі філії «Стрілецький кінний завод №60» та ФГ «Криничне».
		Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Суд зауважує, що арешт активів контрагента за обставин ведення господарської діяльності, встановлених у даній справі, не можна назвати непередбачуваним. Специфіка сільськогосподарського виробництва із застосуванням державних земель виключає непоінформованість  суб`єктів такої діяльності про порядок використання державних земель, встановлених законом.    Крім того, суб`єкти сільськогосподарського виробництва, обираючи контрагентів, в тому числі державні підприємства, повинні знати специфіку використання земель державної форми власності.    Відповідач у цій справі не тільки мав інформацію про те, як саме контрагент використовує землі державної форми власності для передачі врожаю стороннім суб`єктам без укладання договорів оренди в порядку, встановленому законом, але й був безпосереднім учасником цих правовідносин.
		Указане стосується не участі відповідача у протиправній діяльності, а неприйняття останнім до уваги очевидних ризиків вибору контрагента та способу ведення господарської діяльності.
		Ураховуючи викладене, з огляду на встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі №910/21682/15(910/16624/20) обставини щодо недійсності договорів про виконання сільськогосподарських робіт від 31.03.2020 №10, застави майбутнього врожаю від 31.03.2020 №11, купівлі-продажу незавершеного будівництва від 31.03.2020 №12, які укладені між ДП «Конярство України» в особі філії «Стрілецький кінний завод №60» та ФГ «Криничне», та договорів про виконання сільськогосподарських робіт від 29.04.2020 №12, застави майбутнього врожаю від 29.04.2020 №13, купівлі-продажу незавершеного будівництва від 29.04.2020 №14, які укладені між ДП «Конярство України» в особі філії «Лимарівський кінний завод №61» та ФГ «Криничне», доводи відповідача в цій частині як і посилання на вказані договори судом відхиляються.
		Відносно доводів відповідача щодо неврожайності та складних погодних умов суд зазначає наступне.
		ФГ «Криничне» посилається на те, що обсяг зібраного господарством врожаю є істотним чином меншим, ніж був запланований (20 ц/га), оскільки фактична врожайність соняшника внаслідок важких погодних умов склала 13,9 ц/га.
		На підтвердження цього відповідачем надана довідка Луганського обласного центру з гідрометеорології ДСНСУ від 08.11.2021 №9911-1-1331/9911032, у якій указано, що починаючи з середини липня й майже до кінця жовтня 2020 року тривав майже бездощовий період, тобто опади, які випадали були неефективними та не впливали на покращення стану рослин. Відповідно до зроблених висновків умови, що склалися у період цвітіння соняшника (липень-серпень) були несприятливі для формування врожаю соняшника в 2020 році в Старобільському та Міловському районах через тривалу посуху. Гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період в більшості відповідав критерію «надзвичайно посушливий». Також спостерігався тривалий період з температурами повітря вище +30о С, що могло спричинити неповне запилення насіння соняшника, а низька вологість повітря, суховійні явища та жорсткий дефіцит ґрунтової вологи у період наливу насіння могли призвести до критичного зменшення врожаю та знизити технічні характеристики насіння.
		Водночас на запит адвоката ТОВ «Сателлит» Український гідрометеорологічний центр (далі - УкрГМЦ) у листі від 04.10.2021 №01-18/1291 «Щодо надання експертної оцінки впливу погодних умов на вирощування соняшнику» (а.с.148 т.2) повідомив, що у липні та серпні 2020 року на території Білокуракинського, Старобільського та Новопсковського районів Луганської області спостерігалася повітряно-ґрунтова засуха. Засуха могла призвести до погіршення стану посівів, засихання листків, рослин та зменшення урожаю соняшнику, особливо посіяного у пізні строки. Проте, зважаючи на ту обставину, що у травні та червні засухи ще не було, ранні посіви могли сформувати нормальний урожай.
		У листі від 10.11.2021 Державна служба статистики України повідомила, що середня врожайність соняшника в підприємствах за 2020 рік за даними державного статистичного спостереження «Площі, валові збори та урожайність сільськогосподарських культур» у Луганській області становила 17,1 центнера з гектара зібраної площі (по Україні цей показник становив 21,4 центнера з гектара зібраної площі). Дані наведено без урахування частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
		Указане, на думку суду, свідчить про те, що, що низька врожайність насіння соняшника у ФГ «Криничне» в 2020 році - є саме виною підприємства і відсутній зв`язок між врожайністю та погодними умовами в Луганській області, адже врожайність соняшника всіх інших підприємств по Луганській області є більшою в 2020 році.
		Крім того, ураховуючи, що посуха та її наслідки не настають раптово, а несприятливі погодні умови почали діяти з липня 2020 року (як зазначає відповідач), враховуючи що договір укладався 30.07.2020, а поставки мали починатись уже через місяць, тобто з 01.09.2020 (і збір врожаю відповідно) - відповідач міг усвідомлювати про такі обставини та міг передбачити до того, як договір було укладено, обсяги врожаю та ризики пов`язані з невиконанням договору.
		Також наказом голови ФГ «Криничне» від 08.09.2020 №4/1 було створено комісію з метою виявлення недостатнього розвитку рослин, що може привести до зменшення врожайності, у складі: голова комісії - голова ФГ «Криничне» Батирсултанов М.Д., члени комісії - бригадир Мороз О.В., заступник головного бухгалтера Заболотна І.В., представник місцевих органів влади.
		Створеною комісіє проведені обстеження посівів соняшника, про що складені відповідні акти від 10.09.2020 (а.с.61-72 т.2) та від 14.09.2020 (а.с.73-76 т.2), у яких указано, що стан посіві незадовільний. Засушливі погодні умови вплинули на формування маленької шляпки, насіння щуплого з невеликою натурою, що може призвести до зниження врожайності соняшника.
		Оцінюючи вказані акти суд зазначає, що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 24.09.2015 №2285 та Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.09.2015 №371 (які були чинними на момент складення актів) затверджено «Інструкцію щодо заповнення Акту огляду посівів соняшнику для страхування майбутнього врожаю соняшнику з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на весь період вирощування (страховий продукт 1)», а також форму такого Акту (далі - «Інструкція №2285»).
		Відповідно до п.4 розділу І «Загальні положення» Інструкції №2285 акт оформлюється після проведення огляду посівів соняшнику в полі, і в нього заносяться всі отримані в результаті такого огляду дані.
		У розділі ІІІ «Інформація, яка зазначається в розділі І Акта «Результати огляду» Інструкції №2285 містяться вимоги до заповнення акту.
		Так, відповідно до п.п.2-8 вказаного розділу у графі «Номер поля» вказується ідентифікаційний номер поля, який є номером (назвою) поля (ділянки) згідно з прийнятим у виробника сільськогосподарської продукції обліком земель. У разі відсутності номера поля поле ідентифікується як «б/н», тобто без номера. Якщо на полі вирощуються кілька сортів або частина поля не приймається на страхування, поле ділиться на відповідні частини і номер визначається в такий спосіб: для кожної частини поля в чисельнику вказується номер поля за внутрішньогосподарським обліком, а в знаменнику через косу риску - розмір ділянки (наприклад: 4/34). У формі «Карта поля», яка додається до Акта, схематично позначається контур поля (полів), межа його поділу й ідентифікуються ділянки. У графі «Площа, га» вказується площа поля (у гектарах). У графі «Назва/код сорту» вказується назва або код сорту, яка (який) відповідає номеру заявки на реєстрацію у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні. У графі «Назва/код фази розвитку» вказується код фази розвитку соняшнику на момент огляду. Код фази розвитку залежить від виду обстежуваних рослин. У графі зазначається код, який відповідає фазі розвитку більш ніж 80 відсотків рослин на обстежуваному полі. В іншому разі вказуються через тире дві фази, тобто так званий умовний перехід рослин з однієї фази розвитку в іншу. У графі «Кадастровий номер або координати меж територій глобальної системи позиціонування (GPS - супутникової системи навігації) та/або меж територій в Світовій геодезичній системі координат WGS-84» вказуються координати поля (ділянки). При цьому у графах «N» та «E» зазначається, що це кадастровий номер або в якій системі (GPS або WGS-84) визначені координати поля. У формі «Карта поля», яка є додатком до Акта, у контурі поля позначається точка, де проводилася зйомка координат, і зазначаються відстані до найближчих меж поля. У графі «Кількість рослин, шт./10м-2» вказуються: 1) у графі «у тому числі за пробами» - отриманий після обстеження поля результат підрахунку кількості рослин на 10 метрах квадратних у кожній пробі; 2) у графі «разом» (на підставі результатів обстеження проб) - сума кількості рослин за пробами. У графі «Середня кількість рослин, шт./10 м-2  (гр.7/ кількість проб)» зазначається (на підставі результатів обстеження проб) середня кількість рослин на десяти квадратних метрах за пробами.
		Надані ж відповідачем акти обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не відповідають ані формі, ані змісту Акту огляду посівів соняшнику за в  Інструкцією №2285. Акти, надані відповідачем не дають об`єктивної інформації, яка необхідна для реального визначення стану посівів соняшника на певному полі з ідентифікуючими даними, а отже є неналежним та недопустимим доказом.
		Крім того,  Законом    України «Про місцеве самоврядування в Україні»  не визначено повноважень ані голови сільської ради, ані депутатів сільської ради затверджувати акти огляду посівів соняшнику, оцінювати дотримання технології вирощування соняшника, здійснювати метеорологічні прогнози та інше.
		Ураховуючи вищевикладене доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.
		Досліджуючи питання своєчасності повідомлення ФГ «Криничне» ТОВ «Сателлит» про настання форс-мажорних обставин, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Водночас сторони погодили наступні умови договору у випадку неможливості виконати договірні зобов`язання: 
		- жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов`язань в період дії договору, то даний договір може бути подовжений на строк протягом якого діє така обставина (п.9.1 договору);
		- сторона, для якої виконання зобов`язань згідно договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин (п.9.2 договору);
		- інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань до договору (п.9.3 договору);
		- сторони зобов`язуються докласти всі необхідні зусилля по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин форс-мажору. Якщо обставини форс-мажору перешкоджають виконанню якоюсь із сторін її зобов`язань згідно договору протягом більш ніж 15 днів, то даний договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін без відшкодування збитків іншій стороні (п.9.4 договору).
		Як зазначив відповідач, листом від 22.09.2020 №356 (а.с.77 т.2) він повідомив позивача, що за відсутності можливості збору врожаю соняшника 2020 року, розташованого на землях філій кінних заводів, а також низькою врожайністю соняшника на землях ФГ «Криничне», підприємство не має змоги виконати поставку сільськогосподарської продукції по контрактах з ТОВ «Сателлит» у повному обсязі. Зазначив, що згідно статистичних даних середня врожайність соняшника по Луганській області у 2020 році складає 10-12 ц/га та просив зменшити об`єм поставки соняшника до 1  500 тон.
		Суд зауважує, що доказів направлення вказаного листа засобами поштового зв`язку відповідачем не надано.
		Як зазначив відповідач, листом від 15.10.2020 №387 (а.с.78 т.2) він повідомив позивача, що підприємством розпочато збір соняшника врожаю 2020 року, але у зв`язку з відсутністю опадів, недостатністю кількості вологи врожайність соняшника значно нижча, ніж у попередні роки.
		Суд зауважує, що доказів направлення вказаного листа засобами поштового зв`язку відповідачем також не надано.
		Клопотанням від 13.01.2022 №4 відповідач просив провести в судовому засіданні огляд місця збереження даних - сервісу електронної пошти ФГ «Криничне» (ІНФОРМАЦІЯ_2) та направлених із вказаної електронної пошти факсимільних (сканкопій) листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 на адресу Корнійка Дмитра ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		Суд зауважив, що додані відповідачем до заперечень на відповідь на відзив роздруківки інтернет-сторінок про направлення позивачеві листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020 належним чином не посвідчені, тому за наслідками надання ФГ «Криничне» належним чином засвідчених паперових копій указаних електронних доказів, вони будуть оглянуті судом під час розгляду справи по суті шляхом огляду скриньки електронної пошти ФГ «Криничне» (ІНФОРМАЦІЯ_2) та встановлення її змісту.
		Відповідачем до додаткових пояснень від 02.02.2022 №17 були додані належним чином засвідчені копії роздруківок інтернет-сторінок про направлення позивачеві листів від 22.09.2020 та від 15.10.2020.
		Згідно з ч.ч.1, 3 ст.210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
		Відтак, саме під час розгляду справи по суті судом досліджуються надані сторонами докази та надається їм відповідна оцінка.
		Суд зауважує, що відповідач  у судове засідання 07.12.2022 з розгляду справи по суті не прибув, що унеможливило огляд місця збереження даних - сервісу електронної пошти ФГ «Криничне» (ІНФОРМАЦІЯ_2).
		У п.13.12 договору сторони передбачили, що повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує основні товарно-матеріальні цінності згідно даного договору, підтверджуються відповідно до встановленого покупцем документу: довіреність від 30.07.2020 №1009 через Корнійка Д.М.
		З наданої відповідачем роздруківки інтернет-сторінки (а.с.227 т.2) убачається, що 22.09.2020 о 14 год. 07 хв. на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1  було направлено вкладення, проте встановити його зміст неможливо, оскільки ФГ «Криничне» надана  неякісна копія відповідної роздруківки.
		Суд зауважує, що умовами п.13.12 договору позивач уповноважив Корнійка Д.М. одержувати основні товарно-матеріальні цінності згідно даного договору, а не представляти інтереси підприємства у договірних відносинах з контрагентами. 
		Крім того, суд зазначає, що у розділі 14 «Реквізити сторін» договору від 30.07.2020 №Р90028 позивачем вказана інша адреса електронної пошти LLCsatellite@cofcointernational.com, що відповідає інформації, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Відповідачем належних доказів направлення вказаних листів на офіційну адресу електронної пошти ТОВ «Сателлит» - LLCsatellite@cofcointernational.com, суду не надано.
		Також суд зауважує, що з пропозиціями щодо внесення змін до укладеного договору поставки в частині зміни його умов щодо перенесення строків поставки або зменшення її обсягів відповідач не звертався.
		Ураховуючи викладене, зазначені доводи відповідача судом відхиляються.
		Суд бере до уваги, що умовами п.9.3 договору від 30.07.2020 №Р90028 сторони домовились про те, що інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України.
		У матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу сертифікату Торгово-промислової палати України від 30.11.2021 №3100-21-0935 разом з листом від 22.09.2020 №356, листом від 15.10.2020 №387 або окремо від цих листів.
		Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не було дотримано умов договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про дію форс-мажорних обставин, які завадили йому своєчасно та в повному обсязі виконати умови договору в частині поставки насіння соняшника у строк до 15.10.2020.
		Оцінюючи наданий відповідачем сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.11.2021 №3100-21-0935 суд виходить з наступного.
		Відповідно до абз.3 ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
		Статтею ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Аналогічне визначення форс-мажорних обставин міститься у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії    Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5) (далі - Регламент). Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями пункту 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.
		Пунктом 6.9 Регламенту передбачено, що надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
		Обставини, на які посилається сторона правочину як на форс-мажорні (обставини непереборної сили), мають характеризуватися усією сукупністю ознак, визначених наведеними положеннями: бути надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними та об`єктивними.
		З наданого сертифікату про настання обставин непереборної сили від 30.11.2021, який виданий Торгово-промисловою палатою України, убачається, що він засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акти та дії державних органів, зокрема накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю ФГ «Криничне» щодо обов`язку (зобов`язання) поставити і передати у власність насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 1  743,02 тон у термін з 01.09.2020 по 15.10.2020 за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028, укладеним з ТОВ «Сателлит». 
		Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 11.08.2020, дата закінчення - 20.07.2021.
		Суд бере до уваги, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.08.2022 у справі №908/2287/17, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
		Засвідчені у сертифікати обставини: акти та дії державних органів, зокрема накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур, заборона вчиняти дії з проходу, проїзду техніки та транспортних засобів і збирання врожаю, на думку суду, не відповідають усій сукупності ознак, визначених законодавствам, для визнання їх форс-мажорними, а надані відповідачем документи для визнання цих обставин форс-мажорними оцінені судом окремо як відповідні докази.
		Суд наголошує, що втручання органів державної влади в протиправну діяльність (використання земель державної форми власності для передачі врожаю стороннім суб`єктам без укладання договорів оренди в порядку, встановленому законом) не можна вважати неочікуваною.
		Суд зауважує, що датою настання форс-мажорних обставин у сертифікаті визначено 11.08.2020, проте ФГ «Криничне» у порушення умов п.9.2 договору не повідомило письмово ТОВ «Сателлит» про їх початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення. 
		Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що сертифікат Торгово-промислової палати України від 30.11.2021 №3100-21-0935 у даному випадку не підтверджує існування для ФГ «Криничне» форс-мажорних обставин, які б звільняли останнє від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань.
		Суд вкотре наголошує, що об`єктивно, враховуючи незначний проміжок часу від моменту укладення договору до моменту початку його виконання, відповідач - особа, яка здійснює підприємницьку діяльність (самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність), не міг не знати чи не прогнозувати настання обставин, якби такі були, за яких він не зміг би виконати зобов`язання за договором. 
		Також, відповідно до п.п.13.1.4 п.13.1 договору відповідач підтверджував і гарантував, що у нього наявні відповідні необхідні ресурси (виробничі потужності, основні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, наявність необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями тощо) для досягнення результатів підприємницької діяльності та, відповідно, виконання умов договору, укладеного з ТОВ «Сателлит».
		Ураховуючи викладене, суд вважає посилання відповідача на непорозуміння та конфлікти з його контрагентами за іншими зобов`язаннями (договорами), пов`язані з цим судові процеси чи кримінальні провадження, а також недосягнення ним показників запланованої врожайності внаслідок несприятливих погодних умов, безпідставними з огляду на недоведеність обставин, на яких вони ґрунтуються.
		Також, на думку суду, відповідачем не доведено існування обставин, які б були підставою для звільнення його від відповідальності за порушення взятого на себе договірного зобов`язання.
		Отже, позов підлягає задоволенню повністю.
		Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
		Відповідно до    ст.123 ГПК України    судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 52 119 грн 16 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.129 ГПК України.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		У відповіді на відзив позивач зазначив, що після подання позову він звернувся за правничою допомогою до Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» і що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу складає фіксовану суму в 3  100 Євро, що в перерахунку в гривню складає орієнтовно 96  100 грн 00 коп. Зазначив. що докази понесених судових витрат будуть надані після ухвалення рішення у справі.
		22.11.2022 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання від 21.11.2022, підписане кваліфікованим електронним підписом, про приєднання доказів про витрати пов`язані з розглядом справи.
		У клопотанні позивач зазначив, що Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» виставило ТОВ «Сателлит» рахунки від 31.12.2021 №35816, від 31.01.2022 №36150 та від 29.03.2022 №36686 за надання правової допомоги (адвокатських послуг) у справі №913/769/21 в суді першої інстанції на загальну суму 97  508 грн 02 коп.
		Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Сателлит» підписали відповідні акти здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2021 №489, від 31.01.2022 №62 та від 29.03.2022 №100, відповідно до яких , серед іншого, послуги були надані якісно та в повному обсязі, а замовник не має до юридичної фірми жодних претензій.
		Указав, що всі виставлені рахунки були оплачені, що підтверджується витягами з банківських виписок від 12.01.2022, від 08.02.2022 та від 11.05.2022, а також платіжними дорученнями від 11.01.2022 №186, від 07.02.2022 №1423 та від 10.05.2022 №2549.
		За змістом  ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
		Разом із тим згідно зі  ст.15 ГПК України  суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3  ст.2 ГПК України).
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
		3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
		Відповідно до ч.ч.1, 2  ст.126 ГПК України  витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та  на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Суд наголошує, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8  ст.129 ГПК України).
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3  ст.126 цього Кодексу).
		Суд бере до уваги, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
		Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним  у постанові від  30.09.2020 у  справі №379/1418/18, які  в силу положень  ч.4  ст.236 ГПК України  враховуються при виборі і застосуванні норм права.
		За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України  розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2  ст.126 цього Кодексу).
		Як свідчать матеріали справи, 20.01.2016 між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» (далі - АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери») та ТОВ «Сателлит» укладено договір №0793-583 про надання юридичних послуг та послуг адвокатів, за умовами якого юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати адвокатські послуги та інші види правової допомоги замовнику на умовах і в порядку, що визначені договором та Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери», а замовник зобов`язується оплатити надання адвокатських послуг (правової допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (розділ 1 договору).
		Відповідно до п.5.1 договору вартість послуг (гонорар) юридичної фірми та порядок розрахунків визначається згідно з Умовами надання послуг.
		У п.5 Умов надання юридичних послуг АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» передбачений порядок визначення вартості послуг (гонорару), а в п.6 - почасові ставки спеціалістів.
		Додатковою угодою від 29.12.2017 до вказаного договору про надання юридичних послуг сторони внесли відповідні зміни та погодили продовження строку дії договору до 31.12.2018.
		Відповідно до п.2 додаткової угоди від 29.12.2017 сторони погодили, що договір про надання юридичних послуг та послуг адвоката від 20.01.2016 вважатиметься автоматично продовженим на 1 рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення його дії не пізніше ніж за 30 днів до закінчення поточного терміну дії договору.
		28.10.2021 між АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Сателлит» укладено додаткову угоду до договору від 20.01.2016 №0793-583, згідно умов п.1 якої юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати адвокатські послуги та будь-які інші види правової допомоги клієнту при розгляді господарськими судами справ за позовами ТОВ «Сателлит», зокрема, до ФГ «Криничне» у справі №913/769/21.
		Відповідно до п.3 вказаної додаткової угоди вартість послуг юридичної фірми, які надаються відповідно до п.1 цієї додаткової угоди, по кожному з вищевказаних позовів (справ) встановлюється за фіксованим тарифом в 3  100 Євро в гривнях (з ПДВ), визначеного згідно обмінного курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку юридичною фірмою за правову допомогу клієнту в кожній справі. Вказана вартість послуг юридичної фірми не включає сум судового збору, офіційних платежів у зв`язку із отриманням документів з державних реєстрів, спеціалізованих експертиз, послуг нотаріуса та інших необхідних витрат, що пов`язані з розглядом справи.
		На виконання умов договору від 20.01.2016 №0793-583 про надання юридичних послуг та послуг адвокатів АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» були надані ТОВ «Сателлит» відповідні юридичні послуги, які зазначені у деталізації рахунків, зокрема: представництво інтересів у Господарському суді Луганської області в судових засіданнях у справі №913/769/21; правовий аналіз матеріалів справи з метою підготовки до судового засідання; підготовка адвокатського запиту до міністерства економіки України та до ДП «Конярство України» з метою перевірки інформації, наданої ФГ «Криничне» про укладені договори; правовий аналіз матеріалів справи, відзиву відповідача з метою підготовки проекту відповіді на відзив; підготовка проекту відзиву; підготовка адвокатського запиту до Державної служби статистики України з метою перевірки інформації наданої ФГ «Криничне» у статистичній звітності; представництво інтересів в Господарському суді Луганської області при поданні відповіді на відзив; підготовка клопотання про приєднання доказів у справі; представництво інтересів у Господарському суді Луганської області при поданні клопотання про приєднання доказів у справі; правовий аналіз матеріалів справи при підготовці до судового засідання; підготовка проекту пояснень з урахуванням наданих відповідачем заяв по суті справи; представництво інтересів у Господарському суді Луганської області при поданні пояснень, та виставлені ТОВ «Сателлит» відповідні рахунки від 31.12.2021 №35816, від 31.01.2022 №36150, від 29.03.2022 №36686 на загальну суму 97  508 грн 02 коп.
		Також між сторонами було підписано відповідні акти здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2021 №489, від 31.01.2022 №62, від 29.03.2022 №100 на вказану суму.
		ТОВ «Сателлит» за платіжними дорученнями від 11.01.2022 №186, від 07.02.2022 №1423, від 10.05.2022 №2549 були сплачені надані АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» юридичні послуги, у т.ч. у справі №913/769/21.
		Ураховуючи викладене загальний розмір понесених ТОВ «Сателлит» витрат на надання правничої допомоги АО «ЮФ «Ілляшев та Партнери» під час розгляду справи №913/769/21 у Господарському суді Луганської області склав 97  508 грн 02 коп.
		За оцінкою суду такий розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката з підготовки та подання до суду позовної заяви відповідає складності даної справи та виконаній адвокатом роботі; часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенню справи для позивача.
		Пунктом 1 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Отже, понесені ТОВ «Сателлит» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі в сумі 97 508 грн 02 коп. покладаються на ФГ «Криничне».
		 
		Керуючись ст.ст.126, 129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Фермерського господарства «Криничне»  задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Фермерського господарства «Криничне», вул. Міловська, буд. 68-А, смт Мілове Луганської області, 92500, ідентифікаційний код 32064945, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», вул. Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 13501985, штраф у сумі 3  474  609 грн 27 коп., судовий збір у сумі 52 119 грн 16 коп., витрати на надання правничої допомоги адвоката в сумі 97 508 грн 02 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		3. Учасники справи:
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит», вул. Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 13501985.
		Відповідач:  Фермерське господарство «Криничне», вул. Міловська, буд. 68-А, смт Мілове Луганської області, 92500, ідентифікаційний код 32064945.
		 
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені  ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
		 
		Повне рішення складено 19.12.2022.
		 
		 
		Суддя                                                                                           Сергій СМОЛА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...