Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/16668/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту народження, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2022. Зареєстровано: 20.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2022.
Дата набрання законної сили: 19.01.2023
Номер судового провадження: 2-о/161/368/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/16668/22 
		Провадження № 2-о/161/368/22
		 
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                               І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 грудня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області 
		у складі: головуючого судді - Пушкарчук В.П.
		при секретарі - Фурман Ю.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересована особа: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту народження,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		28.11.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою на обґрунтування якої зазначила, що у березні 2022 року під час вагітності її примусово евакуйовано до рф та ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Старий Оскол Бєлгородської обл. нею було народжено дитину жіночої статі. Реєстрація народження доньки в рф не проводилася. Після повернення на територію України вона відразу звернулася до органів РАЦСу, однак у відповідь на це, в усній формі їй було роз`яснено про недостатність підстав для внесення відповідного актового запису через невідповідність отриманих нею у рф документів. Таким чином, вона позбавлена можливості зареєструвати народження своєї доньки в Україні та отримати національне свідоцтво про її народження. Враховуючи наведене, просить суд встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , а місцем народження дитини вказати с. Авдіївка Донецької обл.
		       Заявник до початку судового засідання подала заяву з проханням розгляд справи проводити без її участі, заявлені вимоги підтримує.
		Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		       Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
		Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно п.7 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження
		У відповідності до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану (п.4 ст. 273 ЦПК України).
		Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.05.1995 року, - рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
		Як встановлено судом, заявниця ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, її зареєстроване місце проживання в м. Авдіївка Донецької обл.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 заявницею в м. Старий Оскол Бєлгородської обл. рф було народжено дитину жіночої статі. Про дану обставину свідчить медична документація, яка була видана перинатальним центром після проведення пологів.
		Згідно ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.
		Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження, зокрема є: б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
		Оцінюючи лікарське свідоцтво про народження, суд виходить з того, що народження особи є юридичним фактом, що має наслідком виникнення та зміну багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
		Разом з тим, видані ОСОБА_1 медичні документи медичним закладом рф не створює правових підстав для реєстрації народження дитини, яка була народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 заявницею.
		Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
		Згідно ч. 1 ст. 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
		Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
		Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
		Суд вважає доведеним, що у зв`язку із збройною агресією рф по відношенню до України, на певних її територіях проводилися активні бойові дії, які унеможливлювали функціонування державних підприємств, установ та організацій, проте на таких територіях не було законодавчо закріплено правовий статус окупованих територій України.
		Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
		Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
		Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на території країни-окупанта, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на такій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
		При цьому, суд вважає доведеним, що народження ОСОБА_1 дитини жіночої статі у в м. Старий Оскол Бєлгородської обл. рф було вимушеним заходом, який не залежав у повній мірі від її волевиявлення, оскільки на території її постійного місця реєстрації та проживання у м. Авдіївка Донецький обл. велися та продовжують вестися активні бойові дії, які істотно впливають на нормальне повсякденне життєво-соціальне функціонування населеного пункту та громадян, які у ньому проживають.
		На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
		Таким чином, керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 317-319 ЦПК України, суд, -
		 
		                                            В И Р І Ш И В:
		 
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту народження- задовольнити.
		Встановити факт народження дитини жіночої статті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , та зазначити місцем народження дитини - місто Авдіївка Донецька область, Україна.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Заявник: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Заінтересована особа:Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), адреса місцезнаходження 43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 67/513, код ЄДРПОУ: 25091825.
		Повний текст ріщення складений 19 грудня 2022 року.
		 
		Суддя Луцького міськрайонного
		 
		суду Волинської області                                                                        В.П. Пушкарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...