Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/21498/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:; про визнання фізичної особи недієздатною.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2022. Зареєстровано: 20.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2022.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023 (частково)
Результат оскарження 09.02.2023 Вінницький апеляційний суд: змінено ухвалу (постанову)
Номер судового провадження: 2-о/127/430/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/21498/22
		Провадження 2-о/127/430/22 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		08 грудня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області 
		в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
		присяжних: Калінчук В.М., Павлик І.В.,
		при секретарі Швець Т.М.,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи виконавчого комітету Вінницької міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном,-
		 
		 
		 
		встановив:
		 
		 
		 
		        ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном ОСОБА_2 . Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 проживають однією сім`єю, що підтверджується довідкою № 1461, виданою КК мікрорайону «П`ятничани» 30.11.2021р. ОСОБА_2 є тіткою ОСОБА_1 . На початку 2020 року ОСОБА_1 помітила значний регрес у психічному здоров`ї своєї тітки - ОСОБА_2 , яка почала плутатись у часі та у місці свого перебування, почала не розуміти тих питань, які до неї ставились, не впізнавала людей, з якими постійно контактувала.23.03.2021рокуу супроводі заявника ОСОБА_2 звернулась за медичною допомогою до лікаря - психіатра у КНП «Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради», де їй був поставлений діагноз - деменція помірного ступеню важкості з психотичними (маячними) симптомами з помірно вираженими характерними змінами особистості по орг. типу внаслідок ушкодження гол. Мозку судинного генезу та призначено лікування. Однак стан психічного здоров`я ОСОБА_3 не покращився. Просила визнати ОСОБА_2 . н6едієздатною та призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
		 
		       Ухвалою суду від 29.09.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
		 
		       04.11.2022року на адресу надійшла заява ОСОБА_2 про закриття провадження по справі, мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 не відноситься до членів сім`ї ОСОБА_2 та не є її родичкою. Впродовж декількох років вони перебувають у спорі з приводу користування земельною ділянкою. ОСОБА_1 та її донька самочинно встановлюють замки на воротах та хвіртці, складують будівельні матеріали на проході ОСОБА_2 з метою обмеження виходу з подвір`я.
		 
		       В судовому засіданні заявник та її представник підтримали заяву про визнання ОСОБА_2 , недієздатною та заявили клопотання про виклик свідків, які підтвердять факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю та, що у останньої наявний хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
		 
		       Представник заінтересованої особи в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання про виклик свідків, оскільки психічний стан особи можливо встановити лише шляхом проведення судової - психіатричної експертизи.
		 
		       Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		 
		Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
		 
		Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32 Конституції України).
		 
		Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
		 
		У відповідних положеннях підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: ...(e) законне затримання … психічнохворих ....
		 
		Згідно із статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
		 
		Відповідно до частини першої статті 39, частини першої статті 40 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
		 
		Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша - третя статті 41 ЦК України).
		 
		Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).
		 
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 2-рп/2016 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод; хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Серед фундаментальних цінностей дієвої конституційної демократії є свобода, наявність якої у особи є однією з передумов її розвитку та соціалізації. Право на свободу є невід`ємним та невідчужуваним конституційним правом людини і передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо. Право на свободу означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
		 
		Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).
		 
		Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.
		 
		Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
		 
		Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
		 
		Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
		 
		Що стосується тлумачення поняття «близькі родичі», то виходячи з вимог ЦК України, СК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
		 
		Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 з огляду на вимоги ст. ст. 3, 9 СК України, положення ЦК України не є членом сім`ї чи близьким родичем ОСОБА_4 , а тому не має права звертатися до суду з заявою про визнання останньої недієздатною.
		 
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
		 
		Таким чином, подану позовну заяву слід залишити без розгляду.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 352, 353 ЦПК України, суд -
		 
		 
		 
		Ухвалив:
		 
		 
		 
		Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи виконавчого комітету Вінницької міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном- залишити без розгляду.
		 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		 
		Повне судове рішення складено 09.12.2022року.
		 
		Суддя:
		 
		 
		 
		Присяжні:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...