Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/468/22 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2022. Зареєстровано: 20.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2022.
Дата набрання законної сили: 07.12.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"07" грудня 2022 р. Справа №914/468/22
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.
		Суддів:Кравчук Н.М.
		Марко Р.І.
		за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях вих..№14-11-02957 від 23.08.2022 (вх. № 01-05/2111/22 від 25.08.2022)
		на рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 (повний текст рішення виготовлено 04.08.2022, суддя Синчук М.М.)
		у справі №914/468/22
		за позовом: Дочірнього підприємства «Албіс Компані Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед», м. Львів,
		до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
		за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького
		про: визнання договору оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017 №169 продовженим,
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Парамонов С.О.  адвокат (ордер серія ЛВ №000179 від 18.10.2022);
		від відповідача: Золотий Я.М. (в порядку самопредставництва);
		від третьої особи: не з`явився.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог.
		Дочірнє підприємство «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» звернулося з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького про визнання договору оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017 №169 продовженим.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 визнано укладеним Договір про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2017 у редакції, яка передбачала, що вказаний Договір діє протягом 1 (одного) року: з 14.12.2020 по 13.12.2021 включно.
		Згодом позивач 09.12.2021 звернувся до відповідача з заявою від 08.12.2021 № 08/12-21 про продовження договору оренди, в якій просив відповідно до частини 5 пункту 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та рекомендацій Фонду державного майна України, викладених у листі від 30.12.2020р. №10-16-26785 прийняти рішення щодо продовження договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14 грудня 2017 року (із змінами) на період запровадження карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення шляхом укладення додаткової угоди до вищевказаного договору у відповідній редакції, яка була додана до вказаної заяви.
		Однак, як вказує позивач, станом на момент подання даного позову відповіді від відповідача на вказану вище заяву отримано не було, додаткової угоди на продовження договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14 грудня 2017 року (із змінами) на період запровадження карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його закінчення укладено не було, що і стало підставою звернення до суду.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 позов задоволено, визнано договір оренди нерухомого державного майна №169 від 14 грудня 2017р., що укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005 м. Львів, вул. Коперника М., код ЄДРПОУ 42899921) та Дочірнім підприємством «Албіс Компані» товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» (Республіка Кіпр) (79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 4, код ЄДРПОУ 13804007) продовженим з 14 грудня 2021р. на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОУШ-19), а також протягом одного місяця з дня його закінчення, шляхом оформлення додаткової угоди про продовження договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14 грудня 2017р. (із змінами) у редакції, викладеній в резолютивній частині рішення суду.
		При постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зазначає, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 визнано укладеним Договір про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2017 у редакції, яка передбачала, що вказаний Договір діє протягом 1 (одного) року: з 14.12.2020 по 13.12.2021 включно. 
		Суд першої інстанції вказує, що до заяви позивача від 08.12.2021р, № 08/12-21 про продовження договору оренди було долучено довідку балансоутримувача - ДП «Міжнародний аеропорт Львів» ім. Данила Галицького» (балансоутримувач) від 08.12.2021 №2072/01.01-16, в якій вказано, що діяльність позивача у зв`язку із запровадженням карантину здійснюється частково відповідно до запроваджених обмежувальних заходів.
		Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до п. 5 ч. 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» наявні всі підстави для продовження договору оренди.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вважає безпідставним та таким, який суперечить обставинам та матеріалам справи, висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до п. 5 ч. 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» наявні всі підстави для продовження договору оренди.
		На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не врахував ту обставину, що Позивач (Орендар) листом від 12.11.2021 року за №12/11-21 звертався із заявою до Орендодавця (Відповідача) про продовження спірного договору оренди на новий термін та на тих самих умовах.
		На момент звернення орендаря порядок продовження договору оренди врегульовано у ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX. Продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених ч 2. цієї статті (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
		Згідно з ч. 9 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених ст. 19 цього Закону.
		Апелянт стверджує, що спірний договір не належить до переліку тих, до яких можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
		За таких обставин, на думку апелянта, до спірного договору підлягають застосуванню положення ч. ч. 1, 9 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Окрім того, як зазначає апелянт, механізм продовження договорів оренди регулюється Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року №483. Так, пунктом 135 зазначеного Порядку визначено, що орендар, який має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії оренди. Якщо ж орендар не подав відповідну заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, орендодавець вправі припинити такий договір оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
		Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що орендодавець, скориставшись своїм правом, видав наказ №03000 від 29.11.2021 року про припинення Договору оренди від 14.12.2017 №169 у зв`язку із закінченням строку його дії з 13.12.2021року, враховуючи невчасно подану орендарем заяву на продовження договору оренди.
		Крім того, апелянт зазначає, що орендодавцем на адресу орендаря 10.12.2021 скеровано листа №1 1-03-06697, в якому його було повідомлено про припинення зазначеного договору оренди. При цьому, в листі було вказано, що "даний лист просимо вважати як заперечення орендодавця на продовження Договору оренди на новий строк відповідно до ч. 1 ст.764 Цивільного кодексу України"
		З огляду на вищенаведене, апелянт просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 року по справі №914/468/22 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги та зазначає, що місцевий господарський суд прийняв законне та обґрунтоване рішення з урахуванням обставин, які існували на час виникнення спірних правовідносин, з правильним застосуванням норм права, які підлягали застосуванню при вирішення спору.
		Відтак, позивач стверджує, що місцевий господарський суд з урахуванням обставин справи дійшов правильного висновку, визнавши, що Договір в силу названого Закону є продовженим відповідно до формулювання, що вказано у цьому Законі, а саме: на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також протягом одного місяця з дня його закінчення.
		Позивач не вважає що питання продовження спірного Договору його сторонами вирішено добровільно в позасудовому порядку у зв`язку з переукладенням цього Договору оренди в новій редакції за результатами аукціону, а відтак, відсутній предмет спору у зв`язку продовження Договору оренди державного нерухомого майна від 14.12.2017р. №169 на конкурентних засадах на новий строк.
		Відтак, позивач просить суд рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022р. у справі №914/468/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях  без задоволення.
		 
		В судове засідання 07.12.2022 з`явився представник відповідача, який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2022 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Третя особа в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила.
		Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Оскільки, явка третьої особи у справі в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за її відсутності.
		 
		Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.
		Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України.
		Причини відкладення розгляду справи та процесуальні питання пов`язані з розглядом справи викладено в ухвалах суду.
		 
		Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
		14 грудня 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі - Орендодавець, Відповідач) та Дочірнє підприємством «Албіс Компані» Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко.Лімітед» (далі - Орендар, Позивач) уклали договір оренди нерухомого державного майна, згідно з умовами якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення площею 76,0 кв.м, що розташоване на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою "Б-3"- новий аеровокзал ДП "Міжнародний аеропорт Львів" імені Данила Галицького" за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, (далі - Майно), що перебуває ла балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Львів" імені Данила Галицького" (далі - Балансоутримувач).
		Згідно п. 10.1 Договір діє протягом 1 (одного) року з 14.12.2018 по 13.12.2019 включно.
		Відповідно до п. 10.4 Договір оренди продовжується за наявності письмової заяви орендаря за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди.
		27 грудня 2018 року сторони уклали договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 14.12.2017 №169 згідно з яким внесли зміни зокрема в п. 10.1 договору та виклали його в наступній редакції: Цей Договір діє протягом 1 (одного) року з 14.12.2019 по 13.12.2019 рік включно
		18 грудня 2019 року Договором про внесення змін до Договору оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017р. №169 внесено відповідні зміни до вищевказаного Договору, зокрема в частині строку його дії, а саме пункт 10.1. Розділу 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» викладено в наступній редакції: «п. 10.1. Цей Договір діє протягом 1 (одного) року з 14.12.2019 по 13.12.2020 включно».
		Позивач 07.09.2020 заявою №17/20 звернувся до відповідача з проханням продовжити договір оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017 № 169.
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях згідно з наказом №00184 від 22.01.2021 «Про прийняття рішення про оголошення аукціону про продовження договору оренди» опубліковано оголошення про проведення аукціону 26.02.2021р. державного нерухомого майна - частини нежитлового приміщення площею 76, кв.м., що розташоване на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою «Б-3»- новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького».
		Рішенням господарського суду Львівської області від 01 липня 2021р. у справі № 914/329/21 за позовом Дочірнього підприємства «Албіс Компані» ТОВ «Даніум Трейдінг Ко. Лімітед» (Республіка Кіпр) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького» про визнання договору укладеним та скасування наказу - відмовлено повністю.
		Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 вищевказане рішення місцевого господарського суду скасовано та визнано укладеним Договір про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2017 у редакції, яка передбачала що вказаний Договір діє протягом 1 (одного) року: з 14.12.2020 по 13.12.2021 включно».
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 року у справі № 914/329/21 було прийнято відмову дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмежено відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» від позову та визнано нечинними рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2021 та Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 914/329/21, а провадження у справі було закрито.
		Позивач звернувся до відповідача з заявою від 08.12.2021 № 08/12-21 про продовження договору оренди, в якій просив відповідно до частини 5 пункту 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та рекомендацій Фонду державного майна України, викладених у листі від 30.12.2020р. №10-16-26785 прийняти рішення щодо продовження договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14 грудня 2017 року (із змінами) на період запровадження карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення шляхом укладення додаткової угоди до вищевказаного договору у відповідній редакції, яка була додана до вказаної заяви.
		Як встановлено судом, до заяви позивача від 08.12.2021р, № 08/12-21 про продовження договору оренди було долучено довідку балансоутримувача - ДП «Міжнародний аеропорт Львів» ім. Данила Галицького» (балансоутримувач) від 08.12.2021 №2072/01.01-16, в якій вказано, що діяльність позивача у зв`язку із запровадженням карантину здійснюється частково відповідно до запроваджених обмежувальних заходів.
		Відповідач 10.12.2021 скерував позивачу лист №11-03-06697, в якому повідомив позивача, що РВ ФДМУ по Львівській, Волинській та Закарпатській областях прийнято рішення про припинення договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14,12.2017р. та зобов`язано повернути орендоване майно балансоутримувачу.
		 
		Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.
		Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України, Глави 30 ГК України та ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».
		У відповідності до ч. 3 ст.18 Закону №157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
		Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2018 року сторони уклали договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 14.12.2017 №169 згідно з яким внесли зміни, зокрема, в п. 10.1 договору та виклали його в наступній редакції: Цей Договір діє протягом 1 (одного) року з 14.12.2019 по 13.12.2019 рік включно
		18 грудня 2019 року Договором про внесення змін до Договору оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017р. №169 внесено відповідні зміни до вищевказаного Договору, зокрема, в частині строку його дії, а саме пункт 10.1. Розділу 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» викладено в наступній редакції: «п. 10.1. Цей Договір діє протягом 1 (одного) року з 14.12.2019 по 13.12.2020 включно».
		Позивач 07.09.2020 заявою №17/20 звернувся до відповідача з проханням продовжити договір оренди нерухомого державного майна від 14.12.2017 № 169.
		Рішенням господарського суду Львівської області від 01 липня 2021р. у справі № 914/329/21 за позовом Дочірнього підприємства «Албіс Компані» ТОВ «Даніум Трейдінг Ко. Лімітед» (Республіка Кіпр) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького» про визнання договору укладеним та скасування наказу - відмовлено повністю.
		Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 вищевказане рішення місцевого господарського суду скасовано та визнано укладеним Договір про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2017 у редакції, яка передбачала, що вказаний Договір діє протягом 1 (одного) року: з 14.12.2020 по 13.12.2021 включно».
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 року у справі № 914/329/21 було прийнято відмову дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмежено відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» від позову та визнано нечинними рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2021 та Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 914/329/21, а провадження у справі було закрито.
		Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
		Відтак, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у Законі №157-ІХ та у Порядку передбачено норми, згідно яких орендодавець має право вирішувати питання щодо продовження дії договорів оренди, строк дії яких закінчується в період дії цього Закону, та встановлено терміни, протягом яких орендодавець зобов`язаний приймати відповідні рішення з цього питання.
		Статтею 764 ЦК України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Після фактичного закінчення договору оренди, орендар і надалі продовжує користуватися майном та сплачувати за нього орендну плату. Тобто, фактично орендні правовідносини між сторонами продовжуються, хоча формально без укладення нового договору оренди чи додаткової угоди про продовження дії попереднього.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020р. у справі №910/719/19 зробила наступні висновки: правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (п 6.5)
		Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії .
		Відсутність такого заперечення, може мати прояв у "мовчазній згоді" і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону N 2269-ХІІ) може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		У контексті наведених норм, заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.
		Як встановлено судом, відповідач тільки 10.12.2021 скерував позивачу лист № №11-03-06697, в якому повідомив позивача, що РВ ФДМУ по Львівській, Волинській та Закарпатській областях прийнято рішення про припинення договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14,12.2017 та зобов`язано повернути орендоване майно балансоутримувачу, тому суд вказує, що договір оренди був автоматично продовжений.
		Тому посилання відповідача на те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 року у справі № 914/329/21 було прийнято відмову дочірнього підприємства «Албіс Компані» товариства з обмежено відповідальністю «Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед» від позову та визнано нечинними рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2021 та Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 914/329/21, а провадження у справі було закрито, а тому договір не продовжено, не береться судом до уваги, оскільки наймач продовжує користуватися майном, а відповідач не звернувся з заявою про припинення договору оренди.
		Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що договір продовжено до 13.12.2021.
		Позивач звернувся до відповідача з заявою від 08.12.2021 № 08/12-21 про продовження договору оренди, в якій просив відповідно до частини 5 пункту 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та рекомендацій Фонду державного майна України, викладених у листі від 30.12.2020р. №10-16-26785, прийняти рішення щодо продовження договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14 грудня 2017 року (із змінами) на період запровадження карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення шляхом укладення додаткової угоди до вищевказаного договору у відповідній редакції, яка була додана до вказаної заяви.
		Згідно з п. 5 ч. 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» для суб`єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, до заяви позивача від 08.12.2021р, № 08/12-21 про продовження договору оренди було долучено довідку балансоутримувача - ДП «Міжнародний аеропорт Львів» ім. Данила Галицького» (балансоутримувач) від 08.12.2021 №2072/01.01-16 в якій вказано, що діяльність позивача у зв`язку із запровадженням карантину здійснюється частково відповідно до запроваджених обмежувальних заходів.
		Отже, беручи до уваги вищевикладене, відповідно до п. 5 ч. 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» наявні всі підстави для продовження договору оренди.
		Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність усіх підстав для визнання договору продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, що тягне за собою визнання додаткового договору укладеним.
		Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, оскільки запропонована позивачем редакція додаткової угоди про продовження дії договору оренди, а саме, п. 2 Додаткової угоди в редакції: «Інші умови Договору оренди нерухомого державного майна №169 від 14.12.2017р, залишаються незмінними і Сторони підтверджують виконання по ньому своїх зобов`язань.», не може бути задоволена судом, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами.
		Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.
		Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.
		Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		Однак, апелянтом, всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
		У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях вих..№14-11-02957 від 23.08.2022 (вх. № 01-05/2111/22 від 25.08.2022), зміни чи скасування рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі №914/468/22. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.
		 
		Судові витрати.
		У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		Керуючись ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях вих..№14-11-02957 від 23.08.2022 (вх. № 01-05/2111/22 від 25.08.2022) залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі №914/468/22 залишити без змін.
		3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.12.2022.
		Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
		 
		Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.
		 
		СуддяКравчук Н.М.
		 
		СуддяМарко Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...