Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/5792/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2022. Зареєстровано: 21.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2022.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/953/905/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002629

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                        
		Справа № 953/5792/22
		Провадження № 1-кп/953/905/22 
		 
		                
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
		 
		14 грудня 2022 року                                     м. Харків
		   
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю прокурора  ОСОБА_2 
		обвинуваченої  ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 
		секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 22022220000002629 від 16 серпня 2022 року у відношенні
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Прага Чехія, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, особою з інвалідністю ІІ групи, не працюючої, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
		за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
		у с т а н о в и в:
		1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
		ОСОБА_3 15 серпня 2022 року о 20 год 35 хв, перебуваючи у м. Харкові, використовуючи свій мобільний телефон «Redmi Note 8 Pro», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , модель: M1906G7I, зробила скрін-шот (фотографію екрану) з додатку «Google maps», на якому було зображено місце розташування ДП «Завод «Електроважмаш». Вказаний скрін-шот має назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та збережений у пам`яті телефону за напрямом: «Пам`ять устройства/DCIM/Screenshots/ IMG_20220815_203505.jpg».
		У подальшому, ОСОБА_3 обробила вказане зображення, відмітивши на ньому відомі їй місця розташування позицій ЗСУ/ТРО та о 20 год 37 хв надіслала його невстановленій судовим розглядом особі (підписаною умовною позначкою: 7 символів у вигляді червоного серця, із прихованим номером мобільного телефону) в месенджері «Телеграм», попередньо зробивши дописи із розшифруванням відмічених позицій. Так, на надісланому зображенні відмічено 3 точки у вигляді кольорових квадратів: жовтий, синій та червоний. Під фотографією наявні наступні повідомлення, які надіслала ОСОБА_3 : «Их много» (о 20:37) та «Красный  оцеплено, не подпускают. ОСОБА_6  там базируются уже не первую неделю. Синий  вроде пусто, но таблички «Мины» и ходят туда».
		Указаними діями ОСОБА_3 учинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
		Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинене обвинуваченою, тому просить суд визнати ОСОБА_3 винуватою та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро покаялася, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, обвинувачена їх у повному обсязі підтверджує та пояснила про обставини, викладені в обвинувальному акті. 
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 просила суд призначити ОСОБА_3 покарання на підставі ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік, зазначивши, що обвинувачена у повному обсязі визнала свою винуватість, щиро кається, є особою з інвалідністю ІІ групи.
		2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена ОСОБА_3 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їхньої позиції. При цьому, суд роз`яснив обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
		Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстав вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
		Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме: поширенні інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю, у вчиненому кається, засудила свою протиправну поведінку. Крім того, протягом усього строку досудового розслідування також визнавала свою винуватість. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		4. Мотиви призначення покарання.
		Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Отже, обираючи строк покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, епізод злочинної діяльності, його вид, суспільну небезпечність та наслідки. Також, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченої, яка не судима, особою з інвалідністю ІІ групи, тимчасово не працює,має зареєстроване та фактичне місце мешкання.
		Разом з тим, у судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченої відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому ст.ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.
		З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства шляхом призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, однак зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки.
		Разом з цим, суд, діючи відповідно до положень ст. 76 КК України, покладає на обвинувачену ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи,а також п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченої, а також сприятиме її виправленню, тобто відповідає меті покарання.
		При цьому, призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді і оцінки особистості обвинуваченої, з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		5.1. Вирішення питання щодо обраного запобіжного заходу.
		У кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2022 року відносно обвинуваченої ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого закінчився 18 жовтня 2022 року. Ураховуючи те, що під час підготовчого судового засідання та судового розгляду кримінального провадження клопотань про застосування запобіжного заходу від прокурора на розгляд суду не надходило, підстав, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		5.3. Процесуальні витрати.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		5.4. Речові докази.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		5.5. Заходи забезпечення кримінального провадження.
		Питання про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2022 року, суд вирішує відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
		Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід ОСОБА_3  до набрання вироком законної сили - не обирати.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2022 року на тимчасово вилучене16 серпня 2022 року під час особистого обшуку ОСОБА_3 у службовому кабінеті за адресою: м. Харків, Балашівський провулок, буд. 12, а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , модель: M1906G7I.
		Речовий доказ: мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , модель: M1906G7I, що зберігається у кімнаті речових доказів УСБУ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 . 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України. 
		 
		Суддя -                              ОСОБА_7 . Власова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...