Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/5984/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2022. Зареєстровано: 22.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2022.
Дата набрання законної сили: 20.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/553/1306/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226170000309

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		20.12.2022
		 
		ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ 
		 
		 
		 
		Справа № 553/5984/22
		 
		Провадження № 1-кп/553/1306/2022
		В И Р О К
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 грудня 2022 року м.Полтава 
		 
		Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у спрощеному провадженні без проведеннясудового розглядув судовомузасіданні завідсутності учасниківсудового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12022226170000309 від 13.10.2022 за обвинуваченням
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 26.01.1993 вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ст.17, ч.2 ст.81, ч.3 ст.140, ч.2 ст.141, ст.42 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі (звільненого 07.09.1996 за відбуттям строку покарання); 13.02.1998 вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі (звільненого 22.07.2002 за відбуття строку покарання); 21.03.2003 вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова за ч.3 ст.185, ст.304, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі (звільненого 10.11.2006 умовно-достроково на 3 місяців 21 день); 26.06.2008 вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі (звільненого 18.03.2010 за відбуттям строку покарання); 24.09.2013 вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 20.02.2014 вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 27.03.2015 вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.ст.70,71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі (звільненого 14.08.2017 умовно-достроково на 3 місяці 26 днів); 08.04.2020 вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.15ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі (звільненого 09.07.2021 за відбуттям строку покарання)
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_3 12.10.2022 у другій половині дня, перебуваючи у приміщенні кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , будучи громадянином України, під час вживання алкогольних напоїв, в ході спілкування з відвідувачами вказаного кафе, а саме ОСОБА_4 , 1991 року народження, ОСОБА_5 , 1982 року народження, ОСОБА_6 , 1969 року народження, ОСОБА_7 , 1969 року народження, ОСОБА_8 , 1971 року народження, публічно заперечив здійснення збройної агресії з боку Російської Федерації проти України та висловив підтримку Російської Федерації, те, що він з повагою ставиться до президента Російської Федерації, оскільки він ефективний керівник, а також те, що в Україні буде порядок, якщо Російська Федерація переможе у війні з Україною. 
		Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111-1 КК України, оскільки, будучи громадянином України, публічно заперечив здійснення збройної агресії проти України та публічно закликав до підтримки рішень та/або дій держави-агресора. 
		   Судом встановлено, що відповідно ч.2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_9 було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
		   При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складену в присутності захисника.
		   Разом з обвинувальним актом,прокурором подано клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		   Відповідно до вимог ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		   Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, беручи до уваги заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини, беззаперечно визнає свою винуватість і погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, яка була стверджена ним у присутності захисника, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
		   При цьому, згідно із ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		   Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України. 
		   Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.
		   Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття. Інших обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання судом на встановлено.
		Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, неодружений, не працює, на обліку КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не знаходиться, за медичною допомогою продовж останніх п`яти років до КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не звертався.
		   Виходячи іззагальних засадпризначення покарання,враховуючи наведенівище характеризуючидані обвинуваченого,суд вважає,що длявиправлення обвинуваченогота попередженнявчинення нимнових кримінальнихправопорушень необхіднимі достатнімє покаранняв межахсанкцій ч.1ст.111-1КК Україниу виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. 
		   Підстав для застосування положень ст.69, ст.69-1 КК України суд не знаходить.
		   Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не пред`являвся. 
		Застосований у кримінальному провадженні захід забезпечення у виді арешту майна підлягає скасуванню, інші заходи забезпечення не застосовувались. 
		Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		   Визнати  ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Полтави від 20.10.2022 на майно, вилучене у ОСОБА_3 . 
		Речові докази у справі: паперовий конверт, який переданий на зберігання до ВП №1 ХРУ №1 ГУНП в Харківській області за квитанцією №1832 від 02.11.2022 знищити. 
		Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги вирок,якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днівз дняйого проголошеннячерез Ленінськийрайонний судм.Полтави. 
		Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381-382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. 
		Копію вирокуза результатамирозгляду обвинувальногоакта щодовчинення кримінальногопроступку непізніше дня,наступного заднем йогоухвалення,надіслати учасникамсудового провадження. 
		 
		Суддя
		Ленінського районного суду м.Полтави                     ОСОБА_10 . Високих

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...