Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/6838/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2022. Зареєстровано: 22.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2022.
Дата набрання законної сили: 19.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/461/726/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022141360001906

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/6838/22
		Провадження № 1-кп/461/726/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20.12.2022                                                м.Львів 
		Галицький районний суд міста Львова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки міста Львова, з середньою спеціальною освітою, одруженої, має одну дитину, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, востаннє вироком Галицького районного суду міста Львова від 01.12.2022 за ч.4 ст.185 КК до покарання у виді п`яти років двох місяців позбавлення волі 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України -
		в с т а н о в и в:
		27 жовтня 2022 року, приблизно о 13:20 год., ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, під час дії воєнного стану на території України, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_5 », що заходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно, з прилавку магазину викрала труси чоловічі «Уют», вартістю 69 гривень 90 коп. за одиницю, в кількості 7 штук, розпорядившись викраденим товаром на власний розсуд, чим заподіяла ФОП « ОСОБА_5 » матеріальну шкоду на загальну суму 489 гривень 30 коп.
		Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
		Окрім того, 29 жовтня 2022 року, приблизно о 17:07 год., ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, під час дії воєнного стану на території України, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_5 », що заходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно, викрала набір білизни жіночої, кольорової з мережевом, вартістю 199 грн. 90 коп. за одиницю в кількості 3 штуки, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяла ФОП « ОСОБА_5 » матеріальну шкоду на загальну суму 599 гривень 70 копійки.
		Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, визнала повністю, та підтвердила обставини вчинених нею кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті. Пояснила суду, що 27 жовтня 2022 року перебувала в приміщенні магазину «Копійочка», що заходиться за адресою: місто Львів, вулиця Городоцька, 33, та викрала з прилавку магазину труси чоловічі, в кількості 7 штук. Окрім того, повідомила, що 29 жовтня 2022 року перебувала в приміщенні магазину «Копійочка», що заходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та викрала набір жіночої білизни, в кількості 3 штуки. У вчиненомущиро розкаюєтьсята проситьсуворо їїне карати,вказавши,що повністюусвідомила протиправністьсвоїх дій.
		Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_4 зазначила, що не бажає користуватися послугами захисника, буде представляти свої інтереси самостійно.
		Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду у даній справі без її участі. 
		Враховуючи те, що обвинувачена не заперечувала фактичні обставини та судом було встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності її позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3ст.349 КПК Українита отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, які їй інкриміновані, доведена повністю.
		Виходячи з вимогст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України є правильною, оскільки остання вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
		Відповідно до п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимогст.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Відповідно до ст. ст. 50, 65ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Загальні засади призначення покарання, визначені уст.65КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст.75КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Своєю чергою, наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
		У відповідності дост.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, при яких їх вчинено та особу обвинуваченої. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаялася у вчиненому, з середньою спеціальною освітою, одружена, має одну дитину та станом на день ухвалення вироку є вагітною, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
		Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, поведінка обвинуваченої свідчить про її схильність до вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності та про небажання останньої ставати на шлях виправлення. 
		Також, судом встановлено, що вироком Галицького районного суду міста Львовавід 01.12.2022 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначено остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
		Згідно правового висновку Об`єднаної палати ККС ВС від 01 червня 2020 року у справі №766/39/17 пр. № 51-8867кмо18 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
		а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);
		б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
		Суд приймаєдо уваги,що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, передбаченні ч.4 ст.185 КК України, до постановлення вироку Галицького районного суду міста Львовавід 01.12.2022,тому остаточнепокарання ОСОБА_4 слід призначитивідповідно довимог ч.4 ст.70КК Українизасукупністю кримінальнихправопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком і вироком Галицького районного суду м.Львова від 01.12.2022.
		Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченій не обирався.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядкуст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 12, 75, 185 КК України,368-371,373,374,376 КПК України, суд -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Галицького районного суду м.Львова від 01.12.2022, остаточно призначитипокарання ОСОБА_4 у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
		Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_4 рахувати здня приведеннявироку довиконання. 
		Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме DVD  диск, ємкістю 4.7 GB, з відеозаписами: Львів №10_1_х264; Львів №10_2х264; Львів №10_3_х264; Львів №10_4_х264 - залишити в матеріалах кримінального провадження №12022141360001906.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1 ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...