Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1632/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2022. Зареєстровано: 22.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2022.
Дата набрання законної сили: 11.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 "20" грудня 2022 р.м. Одеса  Справа № 916/1632/22
		Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О.В., розглянувши матеріали справи №916/1632/22:
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БКМ-Україна" (код  41361608; вул. Ковельська, буд. 2, оф. 510, м. Луцьк, 43016)
		до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (код  03328468; вул. Андреєва-Палагнюка, 17, м. Миколаїв, 54020)
		третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство „БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ (код 33695095, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ).
		про визнання правочину недійсним
		з підстав порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача: Доброва К.Ю.
		від відповідача: Гриненко Т.В.
		від третьої особи: Відеоконференція з представником третьої особи не відбулась з технічних причин
		 
		СУТЬ СПОРУ: 19.07.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БКМ-Україна" (далі  Позивач), відповідно до територіальної підсудності, встановленої Розпорядженням Голови Верховного суду від 22.03.2022р. № 12/0/9-22, звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (далі  Відповідач), яким просив суд визнати недійсним односторонній правочин Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» про розірвання Контракту № 48302 №3 від 26 жовтня 2021 р. на підставі п. 28.3, який оформлений листом від 03.05.2022р. вих. № 426/45/01/04-1. 
		В подальшому представник Позивача надав суду письмові пояснення щодо описок в позовній заяві, а саме замість: "Контракту № 48302№3 " зазначив, що має бути вказано: "Контракту № 48302№2".
		29.07.2022 року після усунення Позивачем недоліків позовної заяви суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України  протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
		25.08.2022 року суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство „БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ.
		31.08.2022 року суд отримав пояснення третьої особи щодо позову  просить суд прийняти законе рішення на підставі наявних у справі доказів.
		26.09.2022 року позивач надав суду відповідь на відзив  просить позовні вимоги задовольнити.
		12.10.2022 року судом отримано заперечення на відповідь на відзив  Відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову.
		У судовому засіданні 13.10.2022 року суд задовольнив клопотання (за вх.№ 20700/22 від 26.09.2022 року), яке було надано Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" про витребування доказів у позивача документів на підтвердження витрачання грошових коштів саме для виконання Контракту №48302№2 від 26 жовтня 2021 року. 21.10.2022 року такі докази надані суду (Т.2 а.с. 51-52).
		21.10.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні.
		07.11.2022 року Відповідач надав суду письмові пояснення на підтвердження своєї правової позиції.
		Судом не було отримано відзив на позов, про що суд неодноразово звертав увагу Відповідача та пропонував надіслати відзив до суду повторно. При цьому, представник Відповідача приймав активну участь у судових засіданнях та пояснював суду свою правову позицію щодо підстав відмови у задоволенні позову. 
		Під час розгляду справи представник Позивача позов підтримав, представник Відповідача проти позову заперечив.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		26.10.2021 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Контракт № 48302№2 на постачання нових 12-метрових низькопідлогових тролейбусів на загальну суму 5166387,00 Євро.
		Згідно умов Контракту, а саме розділу «Графік Поставки», Позивач повинен був поставити на адресу Відповідача першу партію тролейбусів у кількості 5 одиниць протягом 24 тижнів з дня отримання авансового платежу.
		Авансовий платіж в розмірі 20% від суми контракту, еквівалентній 1 033 277,40 Євро надійшов на адресу Позивача 09 лютого 2022 року. Тому, термін поставки першої партії тролейбусів становив 27 липня 2022 року.
		28.02.2022 року Позивач листом (вих. № 01-5/67), згідно п. 25.3 Контракту, проінформував Відповідача про настання форс-мажорних обставин у зв`язку введенням воєнного стану в Україні на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року та надав лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. за вих. № 2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, а саме - військової агресії Російської Федерації проти України, яким підтверджено, що ці обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору виконання якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 
		Виходячи з того, що стороною Контракту є також ВАТ «Керуюча компанія холдингу «Белкомунмаш» (м. Мінськ, Республіка Білорусь) на підставі договору Консорціуму від 23.09.2020 р., укладеному з ТОВ «БКМ-УКРАЇНА», виконання Контракту було ускладнено у зв`язку з практичним припиненням економічної взаємодії з підприємствами, розташованими на території Республіки Білорусь, тимчасовою забороною здійснення будь-яких валютних операцій для виконання зобов`язань перед юридичними особами, які мають місцезнаходження в Республіці Білорусь на період дії воєнного стану згідно п. 17 Постанови Правління Національного банку України № 21 від 24.02.2022 р., а також у зв`язку з тимчасовим закриттям пунктів пропуску та контролю на кордоні з Республікою Білорусь згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 188-р від 26.02.2022 р., що повністю відповідає під поняттю «форс-мажору» та тимчасово унеможливлювало виконання Контракту.
		Листом від 03.05.2022р. вих. № 426/45/01/04-1 Відповідач повідомив Відповідача про розірвання вищевказаного Контракту з 30 травня 2022 року.
		 
		Позивач, посилаючись на ч.3 ст.215 ЦК України, просить визнати недійсним односторонній правочин Відповідача про розірвання Контракту з 30 травня 2022 року, оформлений листом від 03.05.2022 р. вих. № 426/45/01/04-1, посилаючись на те, що:
		- відповідно до положень п. 25.1 Контракту, «Постачальник не несе матеріальної відповідальності у вигляді вилучення суми його забезпечення виконання Контракту, неустойки або розірвання Контракту через невиконання його обов`язків в тих випадках, коли виникли у нього затримки з виконанням Контракту або інше невиконання ним його обов`язків за Контрактом стали наслідком настання обставин непереборної сили (форс-мажору)»;
		- у відповідності до положень п. 25.3 Контракту, згідно з якими «у разі настання форс-мажору Постачальник повинен негайно та в письмовій формі повідомити про них покупця із зазначенням причин їх виникнення», - Повідомлення про настання форс-мажорних обставин за вих. № 01-5/67 від 28.02.2022 р. було надіслано Позивачем на адресу Відповідача 28.02.2022 року, що останнім не заперечується та зазначається в листі з вимогою про повернення авансового платежу від 03.05.2022 р.;
		- п. 27.2 Контракту передбачено, що «За винятком випадків, викликаних форс-мажором, названих в пункті 25, затримки з виконання Постачальником обов`язків щодо доставки товарів і завершення надання послуг, мають спричинити для нього настання матеріальної відповідальності у формі неустойки згідно з пунктом 20»;
		- рішення про розірвання Контракту (лист від 03.05.2022 р.) було прийнято Відповідачем більше ніж за два місяці до настання терміну поставки першої партії тролейбусів згідно умов Контракту (27 липня 2022 року). Тому, Позивач вважає, що Відповідач не мав правових підстав для розірвання Контракту на підставі п. 28.3 Контракту, згідно якого «у разі неспроможності або банкрутства Постачальника, чи втрати ним платоспроможності в іншій формі, Покупець має право в будь-який час розірвати з ним Контракт, направивши йому відповідне повідомлення», оскільки обставин неспроможності або банкрутства Позивача на момент прийняття рішення про розірвання Контракту - не існувало, і термін виконання зобов`язань з боку Позивача ще не настав. Як посилається Позивач у позові - статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		- положення п. 25.1 Контракту є спеціальною нормою по відношенню до положень п. 28.4 у розумінні конкуренції норм права, тому що положеннями п. 28.4 Контракту передбачене загальне право його розірвання з ініціативи Покупця у будь- який момент, а п. 25.1 Контракту передбачено звільнення від відповідальності Постачальника у вигляді розірвання контракту в тих випадках, коли затримки з виконання стали наслідком настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
		 
		З наведеного Позивач робить висновок, що станом на дату отримання Повідомлення 19.05.2022 року про одностороннє розірвання Контракту Позивач не порушив жодних його положень та строків виконання, тому вважає підставу для його розірвання незаконною та недійсною та у відповідності до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України просить суд оспорюваний правочин визнати недійсним.
		Відповідач не погодившись з позовом зазначив, що Позивач першим повідомив, що він не має можливості виконати поставку Товару передбаченим графіком та Контрактом, пояснюючи, що виконання Контракту ускладнено у зв`язку з практичним припиненням економічної взаємодії з підприємствами, розташованими на території Республіки Білорусь, тимчасовою забороною здійснення будь-яких валютних операцій для виконання зобов`язань перед юридичними особами, які мають місцезнаходження в Республіці Білорусь на період дії воєнного стану згідно п.17 Постанови Правління Національного банку України № 21 від 24.02.2022року, а також у зв`язку з тимчасовим закриття пунктів пропуску та контролю з Республікою Білорусь згідно Розпорядження КМУ № 188-р від 26.02.2022, що повністю тимчасово унеможливлює виконання Контракту.
		 
		Третя особа вважає, що підстав для розірвання контракту та вилучення суми його забезпечення виконання контракту, неустойки, або розірвання контракту були відсутні в силу п. 25.1. Контракту. 
		 
		Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		 
		Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України. 
		Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Ч. 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		Так, відносини, що склались між Сторонами справи базуються на, укладеному між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець), Контракті № 48302№2 від 26.10.2021р. на постачання нових 12-метрових низькопідлогових тролейбусів на загальну суму 5 166 387,00 Євро.
		В даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні положення Контракту (т.1 а.с. 11  87):
		1.2.5 Будь які доповнення до Контракту або інші зміни, що вносять до нього, мають мати законну силу, тільки якщо вони складені в письмовій формі, датовані, містять посилання на положення Контракту та підписанні уповноваженими представниками кожної зі сторін Контракту.
		 
		25.1 Постачальник не несе матеріальної відповідальності у вигляді вилучення суми його забезпечення виконання Контракту, неустойки або розірвання Контракту через невиконання його обов`язків в тих випадках, коли виникли у нього затримки з виконання Контракту або інше невиконання ним його обов`язків за Контрактом стали наслідком настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
		25.2 З метою реалізації цього пункту, поняття "форс-мажору" означає події чи ситуації, які не залежать від Постачальника, які не можна було заздалегідь передбачити й уникнути, і виникнення яких не викликано проявом недбалості або необережності з боку Постачальника. До зазначених обставин можна віднести, зокрема, дії Покупця, вчиненні ним у його суверенній якості, війни або революції, пожежі, повені, епідемії, встановленого карантину та накладання ембарго на вантажні перевезення.
		25.3 У разі настання форс-мажору Постачальник повинен негайно та в письмовій формі повідомити про них Покупця із зазначенням причин їх виникнення. Якщо Покупцем не будуть віддані інші письмові розпорядження, Постачальник повинен продовжувати виконання своїх обов`язків за Контрактом, наскільки це практично можливо, і знайти інші розумні способи виконання Контракту, які не схильні до впливу форс-мажору.
		27.1 Якщо в будь-якій час в ході виконання Контракту Постачальником, або його субпідрядниками виникнуть умови, що не дозволяють їм забезпечити своєчасну доставку товарів, або завершення надання супутніх послуг, відповідно до п. 8 Постачальник має негайно сповістити Покупця в письмовій формі про виникли затримки із зазначенням їх можливості тривалості і причин. Після отримання від Постачальника такого повідомлення, Покупець у міру можливості, в терміновому порядку має оцінити ситуацію, що склалася, та може, свій розсуд продовжити терміни виконання Контракту постачальником. В цьому випадку рішення про продовження терміну має бути затверджено сторонами шляхом підписання доповнення до Контракту. 
		28.3 У разі неспроможності або банкрутства Постачальника, чи втрати ним платоспроможності в іншій формі, Покупець має право в будь-який час розірвати з ним Контракт, направивши йому відповідне повідомлення. У цьому випадку розірвання Контракту відбувається без виплати компенсації Постачальнику, при цьому не буде завдано шкоди або порушення права Покупця на подання позовів або застосування засобів правового захисту, наявні у нього на момент розірвання Контракту, або які можуть виникнуть згодом.
		28.4 Покупець, шляхом повідомлення Постачальника, має право частково, або повністю розірвати Контракт у будь-який час на свій розсуд. У Повідомленні про розірвання Контракту має бути зазначено, що Контракт припиняє дію з ініціативи Покупця, ступень в якому припинено виконання Контракту має набути чинності відповідно до термінів вказаних в ОУК (Особливі умови контракту). 
		 
		Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
		Ч. 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		 
		Так, 28.02.2022 року Позивач (Постачальник по Контракту) повідомив Відповідача (Покупця) листом (вих. № 01-5/67), що відповідно до умов Контракту, розділу 25, про настання форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні 24.02.2022 року та про тимчасову неможливість виконання постачання Товарів, передбачених контрактом. (Т. 1 а.с. 104). Позивач також просив Відповідача перенести терміни поставки Товару на термін воєнного стану в Україні.
		 
		Тобто, Позивач виконав свій прямий договірний обов`язок та негайно повідомив Відповідача про свою неспроможність виконати умови Контракту, пославшись на форс-мажорні обставини, та запропонував продовжити термін виконання Контракту.
		 
		В свою чергу, Відповідач листом від 03.05.2022 р. (вих. № 426/45/01/04-1), повідомив Позивача про повне розірвання Контракту з 30 травня 2022 року.
		Зокрема, у вказаному листі Відповідач зазначив, що „Покупець оцінив ситуацію що склалась на свій розсуд відповідно п.27.1. Контракту вирішив розірвати Контракт повністю на підставі п.28.3.Контракту з Постачальником та повернути сплачену суму авансового платежу, в зв`язку з цим направляє також вимогу про повернення авансового платежу.
		 
		Таким чином, односторонні розірвання Контракту Відповідачем було здійснено на підставі пунктів 27.1 та 28.3 Контракту.
		 
		Як зазначалось вище, пунктом 27.1 Контракту було встановлено, якщо в будь-якій час в ході виконання Контракту Постачальником, або його субпідрядниками виникнуть умови, що не дозволяють їм забезпечити своєчасну доставку товарів, або завершення надання супутніх послуг, відповідно до п. 8 Постачальник має негайно сповістити Покупця в письмовій формі про виникли затримки із зазначенням їх можливості тривалості і причин. Після отримання від Постачальника такого повідомлення, Покупець у міру можливості, в терміновому порядку має оцінити ситуацію, що склалася, та може, свій розсуд продовжити терміни виконання Контракту постачальником. В цьому випадку рішення про продовження терміну має бути затверджено сторонами шляхом підписання доповнення до Контракту.
		Суд звертає увагу, що пункт 27.1. Контракту не регулює питання щодо можливості розірвання цього Контракту Відповідачем в разі отримання ним повідомлення від Позивача (Постачальника) про затримки, які не дозволяють останньому забезпечити своєчасну доставку товарів.
		Вказаний пункт Контракту надає право Покупцю (Відповідачу) на продовження термінів виконання Контракту Постачальником (Позивачем).
		Оскільки матеріали справи не містять, підписаних сторонами відповідних доповнень до Контракту щодо зміни строків поставки, суд приймає до уваги, встановлені Контрактом терміни поставки. Зокрема, сторонами визнається, що строк поставки згідно Графіку поставки, що є невід`ємною частиною Контракту, Позивач зобов`язався 5 одиниць нових низько підлогових тролейбусів не пізніше 5-ти тижнів з дня отримання авансового платежу.
		 
		Приймаючи до уваги, що авансовий платіж Відповідач здійснив 09.02.2022р.  поставка мала відбутись не пізніше 27.07.2022р.
		 
		Тобто, станом на момент одностороннього розірвання Відповідачем Контракту, яке було оформлено листом від 03.05.2022 р. (вих. № 426/45/01/04-1), і яке є предметом спору по цій справі - порушення строків поставки з боку Позивача допущено не було. 
		 
		Пунктом же 28.3 Контракту передбачено, що у разі неспроможності або банкрутства Постачальника, чи втрати ним платоспроможності в іншій формі, Покупець має право в будь-який час розірвати з ним Контракт, направивши йому відповідне повідомлення. У цьому випадку розірвання Контракту відбувається без виплати компенсації Постачальнику, при цьому не буде завдано шкоди або порушення права Покупця на подання позовів або застосування засобів правового захисту, наявні у нього на момент розірвання Контракту, або які можуть виникнуть згодом.
		 
		Суд вважає, що Лист від 28.02.2022 року (вих. № 01-5/67), яким Позивач повідомив Відповідача про настання форс-мажорних обставин - свідчив лише про настання таких обставин, які тимчасово унеможливлювали здійснення поставок по Контракту, а не про неспроможність Позивача взагалі виконати свої зобов`язання по цьому Контракту. Зокрема  внаслідок банкрутства Позивача чи втрати ним платоспроможності „в іншій формі. 
		Тобто, неспроможність виконання Позивачем зобов`язань по Контракту, в розумінні пункту 28.3., - залежала від стану самого Позивача (Постачальника), а не від обставин, викликаних непереборною силою (форс-мажору).
		 
		Питання форс-мажору були врегульовані сторонами в пунктах 25.1.  25.3 Контракту. 
		Зокрема, пунктом 25.1. було передбачено, що Постачальник не несе матеріальної відповідальності у вигляді вилучення суми його забезпечення виконання Контракту, неустойки або розірвання Контракту через невиконання його обов`язків в тих випадках, коли виникли у нього затримки з виконання Контракту або інше невиконання ним його обов`язків за Контрактом стали наслідком настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
		Поняття форс-мажору сторони визначити у пункті 25.2 Контракту в якому зазначено, що з метою реалізації цього пункту, поняття "форс-мажору" означає події чи ситуації, які не залежать від Постачальника, які не можна було заздалегідь передбачити й уникнути, і виникнення яких не викликано проявом недбалості або необережності з боку Постачальника. До зазначених обставин можна віднести, зокрема, дії Покупця, вчиненні ним у його суверенній якості, війни або революції, пожежі, повені, епідемії, встановленого карантину та накладання ембарго на вантажні перевезення.
		 
		Таким чином, суд вважає, що неспроможність Постачальника (Позивача) виконати зобов`язання по Контракту, передбачена пунктом 28.3.Контракту, і неможливість здійснення поставок через обставини непереборної сили, передбачена пунктами 25.1-25.3 Контракту - не є тотожними. 
		При цьому, суд наголошує, що неможливість розірвання Контракту внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажору)  прямо встановлена пунктом 25.1. цього Контракту.
		 
		Крім того, суд вважає за необхідне надати оцінку положенням пункту 28.4. Контракту, на який також посилається Відповідач в листі від 03.05.2022 р. (вих. № 426/45/01/04-1).
		Дійсно, вказаним пунктом Контракту передбачено, що Покупець, шляхом повідомлення Постачальника, має право частково, або повністю розірвати Контракт у будь-який час на свій розсуд. У Повідомленні про розірвання Контракту має бути зазначено, що Контракт припиняє дію з ініціативи Покупця, ступень в якому припинено виконання Контракту має набути чинності відповідно до термінів вказаних в ОУК (Особливі умови контракту). 
		Суд звертає увагу, що в даному випадку мало місце одностороннє розірвання Відповідачем Контракту саме з підстав, передбачених пунктом 28.3., про що прямо вказано в зазначеному листі.
		Крім того, спірний односторонній правочин був здійснений Відповідачем безпосередньо внаслідок отримання останнім повідомлення від Позивача про настання форс-мажорних обставин (листа від 28.02.2022 року (вих. № 01-5/67) про що безпосередньо зазначено в листі Відповідача від 03.05.2022р. (вих. № 426/45/01/04-1) адресованого Позивачу по справі.
		 
		Частиною 3 статі 215 ЦК України, на яку посилається Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Приймаючи до уваги, що відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами - суд вважає, що односторонній правочин правочин Комунального підприємства Миколаївської міської ради „Миколаївелектротранс „ про розірвання Контракту №48302№2 від 26.10.2021р., оформлений листом від 03.05.2022р. вих.№ 426/45/01/04-1  слід визнати недійсним.
		 
		За таких обставин, позов підлягає задоволенню з покладенням на Відповідача витрат по сплаті судового збору.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 145, 233, 238, 240 ГПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Визнати недійсним односторонній правочин Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" про розірвання Контракту №48302№2 від 26.10.2021р., оформлений листом від 03.05.2022р. вих.№ 426/45/01/04-1.
		 
		3. Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (код  03328468; вул. Андреєва-Палагнюка, 17, м. Миколаїв, 54020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БКМ-Україна (код  41361608; вул. Ковельська, буд. 2, оф. 510, м. Луцьк, 43016): 2481 гривню судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України. 
		та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.
		Повне рішення складено 21 грудня 2022 р. 
		 
		 
		Суддя О.А. Демешин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...