Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/127/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2022.
Дата набрання законної сили: 08.12.2022
Номер судового провадження: 11-115заі22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРЕМА  ДУМКА
		(збіжна)
		суддів Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С., Григор`євої І. В., Ситнік О. М.
		у справі № 990/127/22 (провадження № 11-115заі22) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
		Короткий виклад історії справи
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нереагування на його заяву та зобов`язати Етичну раду зняти зі свого розгляду кандидатуру ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП).
		На обґрунтування позовних вимог  ОСОБА_1 зазначив, що 07 серпня 2022 року позивач направив голові Етичної ради заяву про зняття зі співбесіди кандидата до ВРП ОСОБА_2, яка, на переконання позивача, містить докази вчинення вказаним кандидатом порушень прав людини і законів України. Проте Етична рада провела співбесіду з указаним кандидатом.
		На переконання позивача, відповідач протиправно проігнорував його заяву щодо зняття з розгляду Етичною радою ОСОБА_2 як кандидата на посаду члена ВРП.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки встановив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
		Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 заявив позов до Етичної ради, тобто до суб`єкта оскарження, якого немає в переліку, визначеному статтею 22 КАС України, а також щодо правовідносин, які не визначені пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі - Закон № 1635-IX) та частиною третьою розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач при зверненні із цим позовом до суду порушив правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву слід передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача, а саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
		Не погодившись із указаною ухвалою суду першої інстанції, Етична рада подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що вважає її необґрунтованою й такою, що порушує норми процесуального права.
		Скаржник вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення помилково не врахував вимоги пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, не надав правової оцінки повноваженням Етичної ради та її ролі в процедурі обрання (призначення) відповідними органами членів ВРП, меті Закону № 1635-IX та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).
		На думку відповідача, суд першої інстанції сформулював помилковий висновок про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.
		У зв`язку з викладеним Етична рада просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу передати до Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду
		Велика Палата Верховного Суду постановою від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу Етичної ради задовольнила. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року скасувала, а справу направила до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		На обґрунтування прийнятого рішення Велика Палата Верховного Суду вказала, що Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів ВРП. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Проте вказане не означає, що всі спори з Етичною радою належать до предметної юрисдикції адміністративного суду.
		Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Етична рада є допоміжним органом, який лише сприяє суб`єктам обрання (призначення) членів ВРП у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї. Остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів ВРП, ухвалюються саме за результатами голосування з`їзду суддів України, з`їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів ВРП), а також Президентом України (щодо їх призначення). Відповідно таке рішення суб`єкта обрання чи призначення на посаду члена ВРП має правове значення виключно для особи, щодо якої воно постановлене, і може бути оскаржено в судовому порядку лише такою особою.
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновки Етичної ради щодо відповідності або невідповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності самі по собі не мають наслідком обрання / призначення на відповідну посаду, а є лише однією з умов для розгляду цих питань компетентним органом (етапом у процедурі обрання / призначення члена ВРП), тобто не зумовлюють самостійних правових наслідків, а відтак не можуть бути самостійним предметом судового розгляду.
		Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зурахуванням послідовності (стадійності) прийняття рішення про обрання / призначення члена ВРП судовий контроль має здійснюватися щодо остаточного рішення, яке уповноважені приймати з`їзд суддів України, Президент України, Верховна Рада України, з`їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. В іншому випадку може виникати ситуація, за якої оцінка наявності або відсутності підстав для обрання / призначення кандидата на посаду члена ВРП буде надана до вирішення цього питання компетентним суб`єктом або всупереч волі органу, який сприяє обранню / призначенню членів ВРП.
		Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір з Етичною радою з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності (крім як щодо оцінювання членів ВРП), зокрема оскарження висновку щодо відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, а також списку кандидатів, рекомендованих для обрання на цю посаду, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), а Етична рада у таких правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем. Водночас до предметної юрисдикції адміністративного суду належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради у зв`язку з оцінюванням нею членів ВРП, як це визначено пунктом 5 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 1635-IXі пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 1635-IX.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на раніше висловлену позицію про те, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі щодо встановленого законом права особи на звернення з адміністративним позовом, має вирішуватися компетентним на те судом (постанова від 11 серпня 2022 року у справі № 990/54/22), який залежно, зокрема, від предмета позову має ухвалити рішення про відкриття провадження в адміністративній справі чи про відмову у його відкритті.
		Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вказала, що Верховний Суд є судом першої інстанції для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження в цій справі з урахуванням висновків цієї постанови та положень, визначених пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX і пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 1635-IX. Наведене свідчить про помилковість висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо необхідності передачі позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
		З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновком суду першої інстанції про передачу позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Відтак оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Щодо інстанційної юрисдикції справи
		Погоджуємося з висновком Великої Палати Верховного Суду, що уповноваженим судом з розгляду вказаної адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про оскарження її бездіяльності та зобов`язання вчинити дії є Касаційний адміністративний суд.
		У зв`язку із цим згодні з рішенням Великої Палати Верховного Суду про скасування ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Причини висловлення окремої думки
		Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
		Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів ВРП, щодо питань обрання (призначення) на посади членів ВРП, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
		На підставі частини другої статті 23 КАС України у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
		Межі перегляду судових рішень судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України, частиною першою якої передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		У цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з підстави, установленої пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України.
		Отже, предметом апеляційного перегляду Великої Палати Верховного Суду є ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції про передачу позовної заяви за підсудністю до окружного адміністративного суду.
		При цьому доводи апеляційної скарги Етичної ради зводились виключно до того, що висновок суду першої інстанції про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради не відповідає пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
		Проте, розглянувши апеляційну скаргу Етичної ради, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 24-34 своєї постанови, проаналізувавши положення законів № 1635-IX та № 1798-VIII,дійшла висновку про те, що спір з Етичною радою з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності (крім як щодо оцінювання членів ВРП), зокрема оскарження висновку щодо відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, а також списку кандидатів, рекомендованих для обрання на цю посаду, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), а Етична рада у таких правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем. 
		Цим самим Велика Палата Верховного Судуфактично вирішила питання, віднесені до компетенції суду першої інстанції під час прийняття рішення про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. 
		За таких обставин вважаємо, що наведений висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 34 її постанови від 08 грудня 2022 року, обґрунтований змістом пунктів 24-33 цієї ж постанови, виходить за межі перегляду судом апеляційної інстанції ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року, що не відповідає положенням статті 308 КАС України.
		 
		Судді Великої Палати 
		Верховного Суду                                                                                                  О. С. Золотніков
		                                                                                                                                  І. В. Григор`єва
		                                                                                                                                  О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...