Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/1743/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2022. Зареєстровано: 22.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2022.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/202/252/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000000067

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		202/1743/22
		1-кп/202/252/2022
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 грудня 2022 року                                                                         м. Дніпро
		 
		Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі: 
		головуючого судді                 ОСОБА_1 
		суддів                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря                 ОСОБА_4 ,
		прокурора                         ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_6 ,
		захисника                         ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022050000000067 від 11 березня 2022 рокувідносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Краматорськ Донецької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, працюючого фельдшером, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		07 квітня 2014 року в м.Донецьку Донецької області, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на час розгляду справи, представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР». 
		Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов`язки: систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО та ООС, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції; створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України;        захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО/ООС та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
		Водночас на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов`язки: створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО/ООС; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
		07 квітня 2014 року за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі отримала формат «операції Об`єднаних сил». 
		З квітня 2014 року учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини. 
		Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12 жовтня 2016 року. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
		З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд не передбачених законом збройних формувань (далі по тексту - НЗФ), що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема - батальйон «Патриот».
		Одним із завдань НЗФ у складі т.зв. «силового блоку» терористичної організації «ДНР» є підбір та вербування осіб серед мешканців Донецької області, зокрема осіб, які проживають підконтрольній державній владі України території, з метою їх використання для збору даних щодо переміщення, розташування військовослужбовців Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, для подальшого використання під час ведення військових дій проти України.
		У подальшому, 24 лютого 2022 року військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та продовжили окупацію частини території України. При цьому до участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяні створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
		25 лютого 2022 року на мобільний номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_6 , який достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, із використанням месенджера «Телеграм», зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_2 (мобільний оператор «Феникс», який працює на тимчасово окупованій території Донецької області), зателефонувала його колишня однокласниця ОСОБА_8 (стосовно якої досудове розслідування здійснюється в іншому кримінальному провадженні), яка завідомо для ОСОБА_6 є санітарним інструктором незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» - батальйону «Патриот». В ході розмови ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_6 про початок військової агресії РФ проти України та плани керівництва військових формувань окупаційної влади захопити м. Краматорськ Донецької області. У зв`язку із наведеним, ОСОБА_8 попросила ОСОБА_6 повідомити їй інформацію про наявність та розташування бомбосховищ у м.Краматорську. 
		Поділяючи ідеї окупації України країною-агресором та бажаючи настання цих наслідків, перебуваючи у м.Краматорську Донецької області,  ОСОБА_6  здійснив пошук запитуваної інформації в мережі Інтернет та у період між 12:01 та 12:15 25.02.2022, використовуючи месенджер «Телеграм», до якого здійснив вхід за допомогою номера свого мобільного телефону  НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою сприяння представникам не передбаченого законом  збройного формування терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів ЗС України та інших військових формувань України, задіяних в протистоянні збройному нападу РФ, передав ОСОБА_8  шість повідомлень із адресами бомбосховищ, розташованих у м.Краматорську Донецької області, шляхом надсилання на номер  НОМЕР_2 , який використовує остання, з усвідомленням того, що зазначені відомості можуть бути використані представниками НЗФ «ДНР» та ЗС РФ під час подальшого ведення бойових дій на території України.
		09 березня 2022 року ОСОБА_8 через месенджер «Телеграм» звернулась до ОСОБА_6 з приводу підтвердження інформації щодо наявності захисних споруд Збройних Сил України біля Краматорської ТЕЦ. 
		Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, у період з 22:46 по 22:49 09.березня 2022 року ОСОБА_6 , перебуваючи у м.Краматорську Донецької області, діючи умисно,з метою сприяння представникам не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів ЗС України та інших військових формувань України, задіяних в протистоянні збройному нападу РФ,використовуючи месенджер «Телеграм», до якого здійснив вхід за допомогою номера свого мобільного телефону НОМЕР_1 , надіслав на номер НОМЕР_2 , який використовує ОСОБА_8 , чотири повідомлення з інформацію щодо споруджених барикад Збройних сил України з мішками з піском на вул.Дружби (колишня Леніна) м.Краматорська; споруджених барикад Збройних сил України з мішками з піском на вул.Південної біля адміністративної будівлі міськгазу м.Краматорська; розташування протитанкових їжаків на початку вул.Аероклубної (колишня Кіма) біля вул.Олекси Тихого (колишня Орджонікідзе) м.Краматорська; наявності окопів Збройних сил України на вул. Олекси Тихого (колишня Орджонікідзе) між вул. Аероклубною (колишня Кіма) та вул.Південною м.Краматорська, з усвідомленням того, що зазначені відомості можуть бути використані представниками НЗФ «ДНР» та ЗС РФ під час подальшого ведення бойових дій на території України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України не визнав. Суду пояснив, що ОСОБА_8 є його однокласницею, із якою він постійно підтримував зв`язок. У 2013 році ОСОБА_8 поїхала у м.Донецьк. 24 лютого 2022 року, коли почалися обстріли міста, йому подзвонила ОСОБА_8 та повідомила, що у м.Краматорську у неї проживає її тітка та попросила дізнатися адреси бомбосховищ, щоб ховатися від обстрілів. В Інтернеті він подивився інформацію та відправив ОСОБА_8 . Свої дії він оцінює як крайню необхідність через стрес та необхідність врятування тітки ОСОБА_8 . Суду також пояснив, що він жодним чином не підтримує агресії та є патріотом. Його знайома ОСОБА_8 є лікарем ветеринаром. Щодо належності ОСОБА_8 до підрозділів так званої ДНР йому невідомо. Інформацію щодо барикад та захисних споруд передавав без цілі здати позиції Збройних сил України. метою передання такої інформації було зазначити, що у м.Краматорськ неспокійно. Листувався із ОСОБА_8 за допомогою мессенджеру Телеграм. 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим  ОСОБА_6 своєї вини, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Протоколом затримання ОСОБА_6 від 11 березня 2022 року, в ході якого обвинувачений добровільно видав телефон XIAOMI Model M2010J19SY IMEI - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
		Протоколом огляду мобільного телефону XIAOMI Model M2010J19SY IMEI - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , з номером телефону НОМЕР_5 від 29.03.2022 з виявленими чатами листування ОСОБА_6 з ОСОБА_8 ;
		Протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 29 березня 2022 року, в ході проведення якого останній на місцевості вказав на місця дислокації військових ЗСУ та військової техніки на території м.Краматорськ та повідомив, що саме цю інформацію він передавав санітарному інструктору ОСОБА_8 ;
		Копією витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №22014050000000097, внесеного до ЄРДР 08 серпня 2014 року за ч.1 ст.258-3 КК України, відносно ОСОБА_8 .
		З приводу посилань захисника обвинуваченого щодо визнання протоколу затримання ОСОБА_6 від 11 березня 2022 року; протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_6 ; протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 недопустимими доказами, слід зазначити наступне.
		Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Підстави визнання доказів недопустимими визначені ч.ч.2,3 ст.87 КПК України.
		З протоколу затримання ОСОБА_6 від 11 березня 2022 року вбачається, що обвинуваченим було добровільно передано слідчим мобільний телефон XIAOMI Model M2010J19SY IMEI - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , з номером телефону НОМЕР_5 із наданням паролю розблокування екрану, що підтверджено підписами обвинуваченого та його захисника у цьому ж протоколі. Будь-яких зауважень з боку ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 зафіксовано не було. 
		З приводу затримання обвинуваченого без ухвали слідчого судді, слід зазначити, що таке затримання відбувалось відповідно до п.1 ч.1 ст.208 КПК України, тому складання протоколу на наступний день після фактичного затримання ОСОБА_6 не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. 
		Крім того, суд вважає хибною позицію захисника обвинуваченого щодо обов`язковості ухвали слідчого судді на проведення огляду мобільного телефону, оскільки сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії, як доступ до зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача.
		При цьому зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
		У даній справі інформація наявна в мобільному телефоні обвинуваченого була досліджена шляхом включення телефону та огляду текстових повідомлень, які в ньому знаходились та доступ до яких було надано за згодою обвинуваченого ОСОБА_6 , який надав свій мобільний телефон та пароль розблокування екрану.
		Вищезазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної у Постанові від 09 квітня 2020 року по справі №727/6578/17. 
		З приводу недопустимості такого доказу як проведення слідчого експерименту, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_6 від 29 березня 2022 року, слід зазначити, що даний процесуальний документ і процесуальна дія відповідають вимогам ст.240 КПК України. Зауваження захисника з приводу його недопустимості суд вважає хибним.
		Таким чином суд не приймає до уваги заяви захисника щодо недопустимості доказів у даному кримінальному провадженні.
		Суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у сприянні діяльності терористичної організації, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст.258-3 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на час скоєння кримінального правопорушення працював.
		Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не встановлено.
		З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, суд вважає за можливим призначити обвинуваченому  ОСОБА_6  покарання у межах санкції ч.1 ст.258-3 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370,373,374,376,394 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років без конфіскації майна.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                                         ОСОБА_1 
		 
		Судді                                                                                 ОСОБА_3 
		                                                                                       
		                                                                                        ОСОБА_2 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...