Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/4454/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2022. Зареєстровано: 23.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Номер судового провадження: К/990/27953/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 грудня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 160/4454/20
		адміністративне провадження № К/990/27953/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача   Блажівської Н.Є., 
		суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
		на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року (судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)
		у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
		до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід»
		третя особа Дніпропетровська обласна рада 
		про стягнення заборгованості,
		В С Т А Н О В И В:
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.1. Короткий зміст позовних вимог
		22 квітня 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі також - Позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (надалі також - Відповідач, КП «Аульський водовід»), в якій просило стягнути податковий борг в сумі 33259208,91 грн шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість КП «Аульський водовід» перед бюджетом виникла у зв`язку з несплатою податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне використання води, яка не погашена у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
		1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 160/4454/20 адміністративний позов задоволено. Стягнуто податковий борг КП «Аульський водовід» 33259208, 91 грн шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки.
		Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що правомірним є стягнення з Відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 33259208,91 грн, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відсутні, грошові зобов`язання визначені згідно податковими повідомлення-рішення,  є узгодженими та підтверджено суми нарахованої пені.
		Постановою  Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу КП "Аульський водовід" задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 160/4454/20 скасовано. Прийнято нове рішення  про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з КП « Аульський водовід» на користь держави податковий борг в сумі 18      998      271,96 грн шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки.      В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Роблячи висновок про відсутність підстав для стягнення з Відповідача у відповідному обсязі податкового боргу, суд апеляційної інстанції вказав, що заявлена до стягнення та стягнута судом сума податкового боргу у розмірі 33 259 208,91 грн складається у тому числі із суми 14 260 936,95 грн, яка є неузгодженою на час розгляду апеляційної скарги Відповідача. При цьому суд вказав, що  питання про відкриття апеляційного провадження за повторним позовом КП «Аульський водовід» про скасування податкового повідомлення-рішення №0008425541 від 14 лютого 2019 року не вирішено судом станом на день прийняття рішення у цій справі, а тому підстав для зупинення провадження у справі за наведених обставин немає.
		1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву  
		Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив це рішення скасувати і залишити в силі рішення суду  першої інстанції. 
		Ознайомившись із касаційною скаргою, Відповідач вважає викладені у ній доводи законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують правової позиції, викладеної у рішенні суді апеляційної інстанцій. 
		На час, коли було призначено розгляд справи, на території України було оголошено повітряну тривогу, відтак судове засідання в режимі відеоконференції відбувалось вже після завершення такої. Технічні збої не дали можливості взяти участь у розгляді справи у режимі відеоконференції представнику Позивача, однак від останнього й не надходило клопотання щодо відкладення розгляду справи. Представник  Відповідача  у судовому засіданні надала пояснення. З огляду на те, що повторно було оголошено повітряну тривогу на території України остання не заперечувала щодо завершення розгляду справи в порядку письмового провадження. 
		2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що  на день розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків КП «Аульський водовід» обліковувався податковий борг в розмірі                    33 259 208,03 грн, а саме зі штрафних санкцій, визначених контролюючим органом, в розмірі                          31 804 080,05 грн та пені в розмірі 1 455 128 грн.
		Зазначений податковий борг виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, та нарахування пені з наступних видів податків:
		1. рентна плата за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ в розмірі 1 128 679,88 грн:
		-  282 156,95 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19 липня 2019 року №0053785543;
		-846 522,93 грн - пеня  з 21 травня  2018 року по день фактичної сплати;
		2. податок на додану вартість в розмірі 32 130 529,03 грн.:
		- 3 259 830,45 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2017 року №0000104000;
		- 14 260 936,95 грн відповідно податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року  №0008425541;
		- 8 535 268,88 грн відповідно податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2018 року №0261181208;
		- 4 300 528,82 грн відповідно податкового повідомлення-рішення від 23 березня 2019 року №0024515541;
		- 1 165 358,00 грн відповідно податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2019 року №0046415541;
		-680 605,93 грн - пеня за період з 21  січня 2018  року по день фактичної сплати боргу минулих  періодів. 
		Як свідчить зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, на час вирішення спору у суді, відповідні грошові зобов`язання на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень набули статусу узгодженості. Разом з тим, 26 серпня 2020 року КП «Аульський водовід» звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року №0008425541. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №160/10291/20 у задоволенні позову відмовлено.  Це рішення не оскаржувалось і набрало законної сили 28 січня 2021 року.
		КП  «Аульський водовід» повторно звернулося до суду з позовом щодо скасування вказаного вище податкового повідомлення-рішення. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2021 року у справі №160/992/21 позовну заяву КП  «Аульський водовід» залишено без розгляду. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Рішенням від 14 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову КП  «Аульський водовід» відмовлено. На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Третім апеляційним адміністративним судом7 липня 2022 року отримано апеляційну скаргу  КП « Аульський водовід» у справі №160/992/21.
		3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
		Підставами скасування постанови суду апеляційної інстанції Позивач визначив порушення судами норм процесуального права, у зв`язку із тим,  що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Уточнюючи фактичні обставини на підтвердження зазначеної вище підстави касаційного оскарження Позивач стверджує, що апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до часу набрання законної сили судового рішення у справі №160/992/21 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року №0008425541, яким було визначено до сплати 14 260 936,95 грн.
		На думку Позивача, прийняття судом апеляційної інстанції рішення щодо зупинення провадження у справі відповідно до положень частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України)  було його обов`язком. 
		3.2. Позиція Відповідача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
		Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, Відповідач у відзиві на касаційну скаргу покликається на те, що суди, відмовлячи у задоволенні позовних вимог у відповідній частині, надали юридично правильну оцінку обставинам, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги. 
		Відповідач вважає, що Позивач у касаційній зазначив формально підставу касаційного оскарження, при цьому зауважує, що у суді апеляційної інстанції представник контролюючого органу заперечував проти задоволення клопотання КП «Аульський водовід» про зупинення провадження у справі. 
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені      ПК України, законами з питань митної справи.
		Згідно з підпунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
		Контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків  (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
		За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
		За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених      статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
		При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
		В контексті наведених норм права у взаємозв`язку із наведеними у касаційній скарзі доводами, Суд звертає увагу на таке. 
		Як підтверджується змістом рішення суду першої інстанції та відеозаписом судового засідання суду касаційної інстанції, КП «Аульський водовід» заявлено в усному порядку клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення у справі №160/992/21. При цьому, представник податкового органу заперечував проти задоволення відповідного клопотання. 
		Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку відповідним доводам, дійшов висновку про відсутність передбачених нормами процесуального законодавства  підстав для зупинення провадження у справі з посиланням на те, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі  №160/992/21 не вирішено.  
		Пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Стаття 255 КАС України визначає підстави  набрання рішенням суду законної сили. Так, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
		З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
		Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
		У постанові Верховного Суду України 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. 
		Як підтверджується встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, спір у справі стосувався  наявності передбачених  ПК України підстав для стягнення податкового боргу, зокрема, у розмірі 14 260 936,95 грн,  визначному відповідно податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року  № 0008425541. Це рішення оскаржено повторно КП «Аульський водовід» у межах справи №160/992/21. На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції судове рішення у справі №160/992/21 не набрало законної сили.  При цьому, рішення у справі №160/992/21 для цілей вирішення спору про стягнення боргу матиме преюдиційне значення, оскільки після набрання ним законної сили підтверджуватиметься або спростовуватиметься обов`язок у платника податків сплачувати відповідний обсяг зобов`язань, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року  № 0008425541. 
		З урахуванням наведеного Суд вважає, що для цілей офіційного з`ясування обставин у справі безвідносно до позиції представника Позивача щодо клопотання про зупинення провадження у справі суд апеляційної інстанцій без наявних на те правових підстав відмовив у задоволенні клопотання представника Відповідача  про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України. 
		Аналогічний  за змістом підхід продемонстровано Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2022 року у справі №0940/2466/18.
		Вказане призвело до  того, що обставини, що мають значення для правильного вирішення справи,  встановлені неповно, а відтак знайшли наведені у касаційні скарзі твердження про те, що  суд необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі,  яке  має значення для правильного вирішення справи.
		Наведене вище в сукупності дає підстави вважати, що суд  апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 14 260 936,95 грн.
		Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Враховуючи наведене у суду касаційної інстанції відсутні передбачені КАС України повноваження щодо встановлення обставин наявності чи відсутності у КП «Аульський водовід» податкового боргу у розмірі 14 260 936,95 грн на підставі  податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року  № 0008425541. 
		З огляду на викладене, враховуючи у сукупності наведені у цій постанові обставини, Верховний Суд зазначає, що аргументи, наведені в касаційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження.
		За змістом частини четвертої  статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
		Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
		Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 КАС України).
		Беручи до уваги визначені КАС України межі перегляду справи в касаційній інстанції, Суд дійшов висновку, що судові рішення суду апеляціної інстанції і в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Відтак, для правильного вирішення спору суду апеляційної інстанції необхідно надати вичерпну оцінку твердженням Позивача та Відповідача, покладеним в основу позовних вимог та на спростування таких вимог. 
		Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.
		4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Оскільки рішення суду апеляційної інстанції  у справі в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 14 260 936,95 грн ухвалене  з порушенням норм  процесуального права суд дійшов висновку про необхідність часткового асаціної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову з направленням справи на новий розгляд.  
		Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вказане та встановити обставини пов`язані з належністю, допустимістю та достовірністю доказів, надати оцінку таким обставинам в контексті вимог статтей 58, 95 ПК України.
		З огляду на те, що  касаційна скарга не містить доводів щодо порушень судами в іншій частині  позовних вимог, Суд залишає судове рішення  апеляційного суду  без змін у цій частині. 
		Керуючись статтями 3,  345, 349, 350, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково. 
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.
		Направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                     Н.Є. Блажівська
		Судді                                                                          О.В. Білоус 
		                                                                   І.Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...