Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/15524/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2022. Зареєстровано: 23.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/161/1125/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022030000000080

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/15524/22 
		Провадження № 1-кп/161/1125/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             23 грудня 2022 року         Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді    -                     ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -                     ОСОБА_2 ,
		прокурора    -                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого -             ОСОБА_4 ,
		захисника -             ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22022030000000080, що надійшов з Волинської обласної прокуратури 08.11.2022 відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , тимчасово зареєстрованого (як внутрішньо переміщена особа) за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, гр.України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого молодшим інспектором ІІ категорії ДУ «Луцький слідчий ізолятор», не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		   
		Обвинувачений ОСОБА_4 , у ході розвитку подій, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, 25.05.2022 у невстановлений органом досудового розслідування час, перебуваючи по вул.Центральній с. Липини Луцького району Волинської області, сповідуючи ідеї військово-політичного керівництва російської федерації щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації та державності, підтримуючи антиукраїнські рухи, спрямовані на відокремлення від України частини її території та населення та агресивну ідеологічну мотивацію, включаючи роздмухування такої мотивації в інших, підбурювання до таких злочинів, діючи умисно, під час спілкування з мешканцями м. Луцька Волинської області, відкрито заперечував факт збройної агресії російської федерації проти України, що розпочалася у 2014 році, участь рф на початкових етапах збройної агресії проти України, висловлював переконання, що у 2014 році росія підтримала/допомогла одній з груп «місцевого населення, які ми називаємо сепаратистами», «місцевих мешканців, громадян України, які повстали проти політики нової влади», а також, що збройна агресія рф проти України у 2022 році була для росії «вимушеним» кроком, «благородною» місією «захисту» російськомовного населення, висловлював типові наративи російської пропаганди про «гражданскую войну» і «внутренний конфликт» в Україні, що слугує запереченням збройної агресії російської федерації проти України, а саме: розповсюджував в усній формі вислови, такі як: «вся ця техніка і озброєння з`явились в сепаратистів набагато пізніше, після початку проведення АТО, коли росія почала відкрито захищати і підтримувати одну з груп місцевого населення, які ми і називаємо сепаратистами, і лише згодом, в лютому 2022 року ввела в Україну свої війська для її захисту», «…а росія вимушена була розпочати бойові дії лише в лютому 2022 року для захисту російськомовного населення», «В 2014 році ніяка росія на Україну не нападала і перевороти на Донбасі не вчиняла», «Росія ніяку війну в 2014 році не починала…», «В 2014 році на Сході України почалась внутрішня громадянська війна між представниками різних політичних поглядів з числа місцевих мешканців, громадян України, які повстали проти політики нової влади», «…всі події в АТО насправді є громадянською війною в Україні».
		   Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у виправдовуванні, визнанні правомірною та запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  свою вину за ч.1 ст.436-2 КК України не визнав. Суду дав показання, що в травні 2022 року тимчасово, як внутрішньо переміщена особа, переїхав в м.Луцьк, певний час проживав в хостелі в с.Липини. Батьки його залишились на окупованій території (в Луганській області), а дитина з мамою переїхали в м.Чернівці. Він перебував в постійному стресі, з батьками не було зв`язку, він шукав роботу, щоб мати можливість прожити. В один із днів вийшов з хостелу на вулицю курити, побачив ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які разом з іншими мешканцями розмовляли та вживали спиртні напої, він приєднався, згодом почалась розмова на політичні теми, при цьому він зазначив, що в Луганській області було трохи по іншому ніж у Донецькій, він дійсно казав, що там були ополченці і сепаратисти, які в 2014 році діяли спільно з російськими військовими. Однак його не дослухали, не вірно зрозуміли і між ними почалась суперечка та бійка, його почали ображати, називати «сепаратистом» та нанесли тілесні ушкодження. Він мав намір викликати працівників поліції, однак жителі хостелу попросили його цього не робити, оскільки боялись, що усім чоловікам відразу ж видадуть повістки до військомату, тому він про побиття нікому не повідомив, натомість про цю подію правоохоронців повідомили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , подавши його дії як незаконні. Оскільки жодних неправомірних дій він не вчиняв, його слова були трактовані свідками невірно (в тому числі і через стан алкогольного сп`яніння), тому просив його виправдати.
		Не зважаючи на заперечення винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 його винність у виправдовуванні, визнанні правомірною та запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.
		Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, що в кінці травня він з ОСОБА_7 прогулювались в парку с.Липини Луцького району, підійшли до хостела, де проживають переселенці та почали з ними говорити. Останні показували фото зруйнованого житла, розповідали про події, що з ними стались внаслідок російського вторгнення. В той час до них підійшов ОСОБА_4 і ще один чоловік з Донецької області, який розповів про події 2014 року та захоплення адміністративних будівель російськими військовими. Натомість обвинувачений ОСОБА_4 , з яким вони випили максимум по дві стопки горілки (яку принесли з собою; перед цією подією нічого іншого не вживали), почав вказане заперечувати і казати, що у Луганській області будівлі захоплювались місцевими жителями, а російських військових у них не було, і що у них триває «громадянська війна» з 2014 року, оскільки місцеві жителі не були згідні з політикою керівництва України. На їх запитання «…де взялось у місцевих озброєння?», відповів, що техніка і озброєння у них з`явились значно пізніше. Після цього він назвав обвинуваченого «сепаратистом», на що останній взяв його за горло, між ними почалась штовханина, в ході якої він наніс ОСОБА_4 декілька ударів. В ході цієї розмови біля них був ОСОБА_7 та декілька осіб, які проживали у хостелі (останні у бійку та суперечку не втручались).
		Показання свідка ОСОБА_6 повністю підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 . При цьому, останній зазначив, що вони не перебували у стані алкогольного сп`яніння, оскільки тільки вжили незначну кількість спиртного і відразу ж розпочався конфлікт (після цього ніхто спиртного більше не вживав), тому обставини події пам`ятає.
		Згідно висновку експерта №54/15/6-201 від 14.10.2022 у результаті семантико-текстуального аналізу наданого на дослідження текстового матеріалу  усного мовлення гр.України ОСОБА_4 у спілкуванні з мешканцями м.Луцька, встановлено:
		1.1. Наявність виправдовування (визнання невинною, правою, доведення допустимості певних дій), визнання правомірною (у значенні виправданою, такою) збройної агресії російської федерації щодо України, а саме, лексичні прояви: - транслювання переконання, що у 2014 році росія підтримала /допомогла одній з груп «місцевого населення, які ми і називаємо сепаратистами»/ «місцевих мешканців, громадян України, які повстали проти політики нової влади». Типовий наратив пропаганди рф, згідно якого збройна агресія рф проти України, розпочата у 2014 році, була «благородною» місією захисту, підтримки народу Донбасу, за текстом у протидії новій владі, де-факто  в ініційованих та організованих російською федерацією сепаратистських процесах, наслідком яких стала тимчасова окупація певних територій Луганської та Донецької областей України; - транслювання переконання, що збройна агресія рф проти України у 2022 році була для Росії «вимушеним» кроком, «благородною» місією «захисту» російськомовного населення. (Типовий наратив пропаганди рф, спрямований на виправдання збройної агресії рф проти України). ОСОБА_8 текстові фрагменти «вся ця техніка і озброєння з`явились в сепаратистів набагато пізніше, після початку проведення АТО, коли росія почала відкрито захищати і підтримувати одну з груп місцевого населення, які ми і називаємо сепаратистами, і лише згодом, в лютому 2022 року ввела в Україну свої війська для її захисту», «…а росія вимушена була розпочати бойові дії лише в лютому 2022 року для захисту російськомовного населення».
		1.2.Наявність запереченнязбройної агресіїрф протиУкраїни.Лексичні проявипряме запереченнязбройної агресіїрф протиУкраїни,що розпочаласьу 2014році. ОСОБА_8 текстовіфрагменти: В 2014 році ніяка росія на Україну не нападала і перевороти на Донбасі не вчиняла», «Росія ніяку війну в 2014 році не починала…»; -заперечення участі російської федерації на початкових етапах збройної агресії проти України, що розпочалась 2014 року. ОСОБА_8 текстові фрагменти: «вся ця техніка і озброєння з`явились в сепаратистів набагато пізніше, після початку проведення АТО, коли росія почала відкрито захищати і підтримувати одну з груп місцевого населення, які ми і називаємо сепаратистами…»; -транслювання типових наративів російської пропаганди про «гражданскую войну» і «внутренний конфликт» в Україні, що слугує запереченням збройної агресії російської федерації проти України. Ілюстративний текстовий фрагмент: «В 2014 році на Сході України почалась внутрішня громадянська війна між представниками різних політичних поглядів з числа місцевих мешканців, громадян України, які повстали проти політики нової влади», «…всі події в АТО насправді є громадянською війною в Україні».
		2. Відсутність заперечення тимчасової окупації частини території України.
		3. Наявність публічного заперечення збройної агресії рф проти України (лексичні прояви та ілюстративні текстові фрагменти відображено у п.1 Висновку).
		4. Відсутність закликів до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
		Окрім того, заперечення обвинуваченим ОСОБА_4 факту збройної агресії російської федерації проти України, шляхом представлення даної збройної агресії як внутрішньо громадянського конфлікту, заперечення того, що у 2014 році адміністративні будівлі в м.Донецьк та м.Луганськ були захоплені регулярними російськими військами опосередковано підтверджується і протоколом огляду електронних сторінок, аккаунтів та профілів загальнодоступного та соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет від 05.08.2022, де встановлено наявність електронної сторінки  обліковий запис « ОСОБА_9 » у мережі Інтернет на сайті «Одноклассники», яка належить гр.України ОСОБА_4 . Під час огляду матеріалів, розміщених у розділі записів (на «стіні») вказаного облікового запису, серед інших зображень, текстових, аудіо та відеозаписів було виявлено наступні матеріали: «Украина! Киев! Ровно АДРЕСА_4 не было никаких ватников, колорадов и укропов. Не было сепаратистов и правого сектора..», поширена користувачем 11.05.2016 з Інтернет-сторінки спільноти «Патриоты России!». За результатами перегляду даної фото публікації встановлено, що в ній розміщені світлини з дня святкування в м.Києві 09.05.2010 65-річниці Перемоги у ВВВ, яке проходило, у тому числі, з використанням російських та радянських державних символів; відеопублікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». За результатами перегляду даної відео публікації встановлено, що в ній зафіксований розгін органами поліції мітингу патріотично-налаштованих активістів у м.Львові 09.05.2016 та затримання його учасників; анімаційний пост під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 , и плач Европа, у Вас там скоро  полная опа». За результатами перегляду даного анімаційного посту встановлено, що у ньому зображений танцюючий президент рф володимир путін.
		Таким чином, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не висловлював думки про виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році, а його вислови просто невірно трактували свідки, оскільки вони є суперечливими (суперечать дослідженим доказам у справі), не відповідають обставинам, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.
		Враховуючи, що показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, вони відповідають обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України 
		При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66, 67 КК України, суд не вбачає. 
		Обвинувачений  ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнаного судом доведеним, не визнав, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні одну малолітню дитину  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працював та влаштувався на роботу як внутрішньо переміщена особа, по місцю роботи характеризувався (-ється) позитивно, скарг по місцю тимчасового проживання на нього не надходило, тому суд призначає йому покарання в межах санкції ч.1 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України. 
		На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		   Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
		   Запобіжний захід  особисте зобов`язання, обраний ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 02.11.2022  залишити до вступу вироку в законну силу.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України та призначити покарання  1 (один) рік позбавлення волі.
		На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:
		-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в доход держави 1877 (одну тисячу вісімсот сімдесят сім) грн 70 (сімдесят) коп судових витрат у справі за проведення судової лінгвістичної експертизи.
		Запобіжний захід  особисте зобов`язання, обраний ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 02.11.2022  залишити до вступу вироку в законну силу.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                  ОСОБА_11 ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...