Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/8964/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2022. Зареєстровано: 23.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2023
Номер судового провадження: 2/357/2969/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/8964/22
		Провадження № 2/357/2969/22
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 грудня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар», про захист прав споживачів та стягнення коштів, -
		В С Т А Н О В И В :
		29.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом,  мотивуючи тим, що він є контрактним абонентом ПрАТ «Київстар» з абонентським номером « НОМЕР_1 », тобто є споживачем послуг мобільного зв`язку, які надає ПрАТ «Київстар» своїм абонентам. У грудні 2020 року відповідач запропонував змінити його поточний тарифний план на інший. Ознайомившись із переліком тарифів ПрАТ «Київстар» він обрав тарифний план «SMART», вартість якого становить 150 грн. на місяць та 17.12.2020 звернувся в центр продажу і обслуговування абонентів «Київстар» для переходу на цей тарифний план, де менеджер роз`яснив йому, яку сукупність послуг включає в себе тарифний план «SMART», а також повідомив, що для переходу на даний тариф необхідно оплатити його місячну вартість в розмірі 150,00 грн., а також вартість зміни тарифу в сумі 35,00 грн. Позивач погодився на умови тарифу і в терміналі центру обслуговування одразу поповнив свій мобільний рахунок на суму 190,00 грн.. 01.01.2021  відповідачем було проведено зняття з рахунку позивача абонентської плати за новий тарифний план в розмірі - 150,00 грн., плати за зміну тарифу в сумі 35 грн.,а також абонентської плати в сумі 30,00 грн.(SIM для планшета),однак, в тарифному плані «SMART» послуга «S1M для планшета» не міститься та позивач не подавав заявку на таку додаткову послугу як «SIM для планшета». Проте, незважаючи на списання відповідачем вищевказаних сум коштів в якості абонентської плати по тарифному плану та плати за зміну тарифу, він не зміг здійснити вихідні дзвінки, так як оператором було повідомлено, що в нього не достатньо коштів на рахунку. Таким чином, відповідач в односторонньому порядку, безпідставно припинив надання замовленої та оплаченої позивачем за січень 2021 року, послуги мобільного зв`язку, чим спричинив порушення його прав як споживача, а тому повинен відшкодувати вартість оплаченої, але не отриманої послуги, в розмірі 215,00 грн. Крім того, відповідач відключив послугу вихідних дзвінків 01.01.2021, коли він перебував на стаціонарному лікуванні у ДЗ «Госпіталь ветеранів війни «Лісова Поляна» МОЗ України. Також, він вважає, що відповідач має відшкодувати спричинену йому моральну шкоду, що обґрунтовується наступним. Він є  особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни та має ряд важких захворювань, зокрема, захворювання серця, гіпертонічну хворобу та йому протипоказані високі психо-емоційні навантаження, що негативно впливають на його стан з огляду на характер захворювань. Однак, внаслідок неправомірних дій ПрАТ «Київстар» він опинився в ситуації, коли перебуваючи поза межами місця мого проживання та на лікуванні в госпіталі не мав можливості зателефонувати своїм рідним та близьким, змушений був неодноразово звертатися до оператора «Київстар» для з`ясування причин відключення, але кожен раз отримував відмову у відновленні послуги, через що в позивача підвищувався тиск, турбували постійні головні болі. Також, не мало позитивного результату і його звернення із письмовою заявою до ПрАТ «Київстар», адже відповідач просто проігнорував його права, отримав його кошти, а свої зобов`язання не виконав. Він відчував розчарування, несправедливість, безвихідь та стрес. Таким чином, неправомірними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, та як наслідок позначалося на його самопочутті, тому оцінює її в розмірі 19000 грн. Просив стягнути з ПрАТ «Київстар» на його користь вартість списаних з мобільного рахунку коштів в сумі 215,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 19000,00 грн.
		04.10.2022 судом відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано у ПрАТ «Київстар» наступні відомості, а саме: 1) Чи зареєстрований номер НОМЕР_1 на абонента ОСОБА_1 ? 2) Чи здійснювалась за номером НОМЕР_1 у грудні 2020 року заявка на перехід на новий тарифний план «Smart»? Якщо здійснювалась, якою датою зафіксовано заявку та з якого числа підключено зазначений (або інший) тарифний план? 3) Яка вартість абонентської плати тарифного пакету «Smart» та чи проводилась 17.12.2020 року оплата за номером НОМЕР_1 в розмірі 190 грн. для переходу на тарифний план «Smart»? 4) Чи відбулось 01.01.2021 списання з мобільного рахунку за номером НОМЕР_1 абонентської плати за новий тарифний план в розмірі - 150,00 грн., плати за зміну тарифу в сумі - 35 грн., а також абонентської плати в сумі 30,00 гри. (SIM для планшета)? 5) Які послуги були надані та розраховані понад абонентську плату за номером НОМЕР_1 3 17.12.2020 року? 6) З якої дати і на якій підставі відбулось припинення надання послуг вихідних дзвінків абонента за номером НОМЕР_1 ?.
		08.11.2022 представник відповідача - ПрАТ «Київстар», адвокат Ральченко Юрій Григорович, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач заперечує у повному обсязі проти задоволення позовних вимог, оскільки не погоджується із всіма наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю із наступних підстав. 06.09.2018 ОСОБА_1 подав ПрАТ «Київстар» заяву про зміну умов обслуговування та уклав публічний договір у формі замовлення про надання послуг мобільного стільникового зв`язку. Відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг регулюються Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою КМУ від 11 квітня 2012 року №295. ПрАТ «Київстар» у відповідності до чинного законодавства України, зокрема, у відповідності до Закону України «Про телекомунікації», п. 39 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (далі - «Правила») та «Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг», затверджених рішенням НКРЗІ № 624 від 29.11.2012, оприлюднені на офіційному сайті ПрАТ «Київстар» в мережі Інтернет за наступною адресою:https://kyivstar.ua/uk/about/important data/terms. Згідно п.п.1.3, 1.5, 1.6 Умови надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», вони регулюють відносини з приводу надання Оператором будь-яких телекомунікаційних послуг та поширюються на усіх Абонентів (у тому числі тих, які уклали Договори до вступу в силу цих Умов). Умови вступають в силу з моменту їх оприлюднення на Інтернет-сайті і діють до їх скасування Оператором. Умови поширюють свою дію на відносини з приводу отримання усіма Абонентами будь-яких Послуг Оператора незалежно від наявності у Договорі посилання на Умови. У розумінні п. п. 1.1, 2.1,2.2,2.4 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» абонент номеру НОМЕР_1 є контрактним Абонентом. Контрактний Абонент - юридична або фізична особа, яка укладає з Оператором публічний Договір на надання телекомунікаційних послуг (рухомого (мобільного) зв`язку, фіксованого зв`язку, доступу до інтернет, передачі даних тощо) на умовах публічних Тарифних планах/Тарифах для Контрактних Абонентів. Контрактний Абонент отримує Послуги персоніфіковано. Виходячи з аналізу норм ЦК України, Закону України «Про телекомунікації» та враховуючи Умови надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», відповідач, як оператор телекомунікацій, в межах своїх повноважень, встановив Тариф «Київстар 4G Extra», який позивач обрав при підключенні, що підтверджується копією підписаного Позивачем замовлення від 06.09.2018. Умови вказаного тарифного плану розміщені на сайті Київстар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 .Також, позивачем було замовлено у відповідача послугу «Сім-карта для планшета» (Сім-пара), що підтверджується особисто підписаною позивачем заявою від 06.09.2018.Згідно із умовами тарифного плану «Київстар 4G Extra», встановлена абонента плата, яка включає в себе «SIM для планшета».17 грудня 2020 року позивач особисто звернувся до центру обслуговування абонентів «Київстар», і самостійно обрав тарифний план «SMART», умови якого йому були роз`яснені менеджером, а також позивачу було повідомлено про необхідність сплати вартості зміни тарифу 35 грн., а також сплатив 150 грн.. Ці обставини визнаються позивачем у тексті підписаної ним позовної заяви.Умови тарифного плану «SMART» розміщені на сайті Київстар за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, слід зазначити, що у тарифний план «SMART», абонентська плата за який становить 150 грн./місяць не входить абонентна плата за послугу «SIM для планшета». Станом на січень 2021 року абонентська плата за послугу «SIM для планшета» становила 30 грн./місяць. А тому, як вбачається із умов тарифного плану «SMART», який був самостійно обраний позивачем, цей тариф не включає абонентську плату за послугу «SIM для планшета», який входив до попереднього тарифного плану абонента. Це означає, що станом на 01.01.2021, на підставі заяви позивача від 06.09.2018 абонентом номеру НОМЕР_2 було замовлено послугу «SIM для планшета», абонентна плата за користування якою складала 30 грн./міс, а тому цю плату було цілком обґрунтовано нараховано відповідачем позивачу за січень 2021 року. Крім цього, із довідки ПрАТ «Київстар», а також рахунків по особовому рахунку позивача № НОМЕР_3 за грудень 2020 року та січень 2021 року, станом на 01.01.2021 на балансі мобільного номеру НОМЕР_1 було 190 грн., яких було недостатньо для списання абонентської плати за тарифний план «SMART» - 150 грн., 35 грн. за заміну тарифного плану та 30 грн. абон.плати за «SIM для планшета», всього 215 грн..А тому абоненту Оператором було цілком обґрунтовано обмежено надання послуг вихідних телефонних дзвінків на підставі п.4, 5 Публічного договору та п. 4.2.11 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», яким передбачено право оператора обмежити можливість отримання абонентом послуг у разі відсутності коштів на Особовому рахунку або досягнення Граничної суми шляхом тимчасового припинення надання послуг. Згідно із п.9.1.4 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», у разі закінчення коштів на Особовому рахунку або досягнення Граничної суми (при наданні Послуг на умовах попередньої оплати). Надання Послуг у такому випадку обмежується або тимчасово припиняється до моменту поповнення Абонентом свого Особового рахунку.01.01.2021 о 09:38 год. шляхом подачі USDD команди (набору цифр та символів з мобільного телефону) позивач подав заявку про відключення послуги «SIM для планшета», яку було виконано оператором відповідно до п.2 публічного договору умов з першого числа місяця наступного за місяцем в якому було подані зміни, тобто із 01.02.2021 і за наступні періоди абонента плата за цю послугу не нараховувалась. На неодноразові усні звернення у колл-центр оператора, письмові звернення абонента, адвокатський запит, оператором Абоненту надавались роз`яснення про відсутність оплати за замовлену послугу та необхідність сплатити для відновлення можливості надання послуг вихідних дзвінків, та письмові відповіді, а тому жодних його прав як споживача відповідачем порушено не було. Отже, твердження позивача про порушення відповідачем прав ОСОБА_1 як споживача не відповідає дійсності, тобто його вимоги стягнути із відповідача 215 грн. «вартість списаних з мобільного рахунку» коштів є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають у повному обсязі. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди зазначає наступне. Позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність обмеження відповідачем здійснення позивачем вихідних дзвінків 01.01.2021 з телефонного номеру НОМЕР_1 , у зв`язку із чим позивач, перебуваючи в госпіталі, був позбавлений можливості перебувати на зв`язку із сім`єю, що викликало у нього почуття самотності і душевні хвилювання. При цьому звертає увагу на те, що вхідні телефонні дзвінки абонент мав змогу приймати 01.01.2021 і в подальшому 27.01.2022 він поповнив рахунок на 63 грн. і мав змогу здійснювати вихідні дзвінки. За даними інформаційних систем «Київстар», мобільний телефон, яким користувався позивач з сім-картою з номером НОМЕР_1 є «SAMSUNG GALAXY АЗІ», який містить два порти для сім-карток, тому,позивач мав можливість зателефонувати рідним з використанням мобільної картки іншого оператора, встановленої у його телефоні. Більше того, позивач до даного часу використовує мобільний номер НОМЕР_1 у цьому телефоні для вхідних дзвінків, що свідчить про наявність встановленої у нього другої сім-картки для вихідних дзвінків, оскільки в сучасному світі неможливо дієздатній особі не користуватись понад один рік вихідними дзвінками та не використовувати мобільний інтернет, яка до цього ним постійно користувалась. Отже, в будь-якому випадку 01.01.2021 позивач мав можливість скористатись послугою «Київстар Мікрокредит» для отримання можливості здійснення вихідних дзвінків, деталі якої зазначені на сайті «Київстар». Все це означає, що твердження позивача про неможливість зв`язатись із рідними 2021 року через те, що він не мав можливості здійснювати вихідні дзвінки з мобільного номеру « Київстар », через наявність заборгованості на особовому рахунку і зазначення позивачем про заподіяну йому цим моральну шкоду не відповідає дійсності. Крім цього, звертає увагу на те, що п. 8.1 Умов передбачено, що за неналежне виконання або невиконання Умов та Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства, Договору та Умов (у тому числі, у формі відшкодування збитків). Зокрема, Абонент несе відповідальність відповідно до пункту 37 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 р., а Оператор відповідно до пункту 40 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012. В свою чергу, відповідно до п. 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг за неподання або неналежне надання послуг оператор, провайдер несе перед споживачем відповідальність, в тому числі майнову, відповідно до закону та договору. Питання щодо відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої ним вигоди через неналежне виконання оператором, провайдером обов`язків, передбачених законодавством та договором, вирішуються в судовому порядку.Моральна шкода завдана фізичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:наявність такої шкоди,протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивачем не доведений факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими незаконними діями (бездіяльністю) ПрАТ «Київстар» вони заподіяні, з чого позивач виходив при оцінці заподіяної йому моральної шкоди, не доведено належними та допустимими доказами вину ПрАТ «Київстар» у заподіянні шкоди позивачу, адже єдиним обґрунтуванням протиправності дій ПрАТ «Київстар» позивач наводить безпідставне, на його думку, обмеження у наданні послуг вихідних дзвінків, при цьому жодних претензій щодо конкретних недоліків в телекомунікаційних послугах, які надає відповідач, у позивача немає. В даному випадку позивач не довів факту наявності незаконних дій відповідача, які безпосередньо спричинили йому моральну шкоду, враховуючи ту обставину, що підстав для задоволення вимог споживача немає, як і відсутній причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою (при її дійсній наявності) та діями з боку відповідача, які це спричинили. Крім того, позивачем не надано жодних доказів завдання йому моральної шкоди саме діями Відповідача та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Окремо, зазначає, що відповідно до наданої позивачем медичної документації станом на 11.01.2021 року у позивача були наявні ряд захворювань, що означає, що всі зазначені захворювання були у нього до січня 2021 року, коли мало місце тимчасове обмеження надання послуг вихідних дзвінків за тел. НОМЕР_1 , що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та психо-емоційним станом позивача у січні 2021 року. Медична документація лише доводить що 01.01.2021 він вже перебував у госпіталі внаслідок захворювань, які були у нього раніше. Тому його твердження про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача, у нього «підвищувався тиск, турбували постійні головні болі», навіть якщо такі обставини і дійсно мали місце, не пов`язаний із відсутністю можливості здійснювати вихідні дзвінки інтернету через дії відповідача, а викликаний його станом здоров`я, який був спричинений отриманими ним раніше захворюваннями та травмами, зокрема, внаслідок яких його було визнано непрацездатним та надано статус особи з інвалідністю 2 групи внаслідок війни 1984 року і мав ряд тяжких захворювань, зокрема захворювання серця, гіпертонічну хворобу, тощо. Тобто, вина відповідача у наявності у позивача проблем зі здоров`ям, на які він посилається в якості обґрунтування заподіяння йому моральної шкоди, відсутня. Таким чином, позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар» є повністю безпідставним, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі. Тому, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також, представником відповідача заявлено клопотання в порядку ст. 93 ЦПК України, в якому відповідач просить позивача надати вичерпну відповідь на питання, які мають значення для правильного вирішення спору: 1) Чи користувався 01.01.2021 р. позивач ОСОБА_1 мобільним телефоном Samsung Galaxy АЗІ для встановлення у його слот Сім-картки з телефонним номером НОМЕР_2 для надання послуг мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»? 2) Чи користувався 01.01.2021 р. позивач ОСОБА_1 мобільним телефоном Samsung Galaxy АЗІ для встановлення у його другий слот іншої ніж тел. 0960650507 Сім-картки, наприклад сім-картки іншого оператора мобільного зв`язку для здійснення вихідних дзвінків? 3) Чи були встановлені на телефоні, яким користувався ОСОБА_1 у госпіталі «Лісова поляна» 01.01.21 р. меседжери, зокрема, Вайбер, Вате Ап, Телеграм? 4) Чи мав ОСОБА_2 станом на 01.01.21 р. достатньо знань та навичок для користування з його мобільного телефону меседжерами, зокрема, Вайбер, Ватс Ап , Телеграм для здійснення вихідних дзвінків, направлення та отримання текстових та мультимедійних повідомлень? 5) Чи був доступний ОСОБА_1 у госпіталі «Лісова поляна» 01.01.21 р. зв`язок за технологією «WiFi» для використання меседжерів, зокрема, Вайбер, Ватс Ап . Телеграм для здійснення вихідних дзвінків, направлення текстових та мультимедійних повідомлень ? 6) Чи здійснював ОСОБА_2 01.01.2021 р.. прийом вхідних дзвінків на мобільний телефон НОМЕР_2 від родичів, знайомих інших осіб? 7) Чи мав ОСОБА_1 01.01.2021 р.. достатньо знань та умінь, щоб самостійно поповнити баланс рахунку телефону НОМЕР_2 на 30 грн. шляхом безготівкового розрахунку з використанням поточного рахунку, банківської картки або скористатись послугою «Київстар Мікрокредит» для здійснення вхідних дзвінків з цього номеру телефону, або попросити про таке поповнення знайомих, родичів, які йому телефонували?
		10.11.2022 судом залишено без задоволення клопотання відповідача, про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар», про захист прав споживачів та стягнення коштів.
		21.11.2022 представник позивача, адвокат Атаманчук Оксана Олександрівна, подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути з ПрАТ «Київстар» вартість списаних з мобільного рахунку коштів в сумі 215,00 грн., моральну шкоду в розмірі 19000,00 грн. та припинити нарахування ПрАТ Київстар» штрафних санкцій за абонентським номером НОМЕР_1 на заборгованість послуг мобільного зв`язку, яка виникла станом на 01.01.2021 та скасувати штрафні санкції, нараховані за абонентським номером НОМЕР_1 на заборгованість послуг мобільного зв`язку, що утворилась 01.01.2021.
		21.11.2022 представник позивача, адвокат Атаманчук Оксана Олександрівна, подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що аргументи відповідача проти позовних вимог є такими, що не спростовують порушення прав та інтересів позивача з огляду на наступне. ПрАТ «Київстар» зазначає, що у 2018 році позивачу було підключено тариф «Київстар 4G Extra» і відповідно до заяви від 06.09.2018 замовлено послугу «Сім-карта для планшета». В кінці 2020 року за повідомленням ПрАТ «Київстар» тариф «Київстар 4G Extra» підлягав закриттю, у зв`язку із чим мені було запропоновано обрати інший тариф. Ознайомившись із переліком тарифів ПрАТ «Київстар» позивач обрав тарифний план «SMART», вартість якого становила 150 грн/міс.17.12.2020 він звернувся в центр продажу і обслуговування абонентів «Київстар» і менеджером центру йому ще раз було роз`яснено, які саме послуги входять в тарифний план «SMART», також менеджер повідомив, що абон.плата становить 150 грн. і 35 грн. за перехід на новий тариф. Позивач погодився із запропонованими умовами та ціною послуг і в терміналі центру обслуговування поповнив свій мобільний рахунок на суму 190,00 грн.. При цьому зазначає, що надаючи йому інформацію про тариф «SMART» та про умови переходу для підключення даного тарифу, менеджером центром обслуговування, жодним чином його не було поінформовано, що будь-які послуги з його попереднього тарифу переходять до нового тарифу і оплачуються окремо. Для позивача, як для споживача, є очевидним, що при переході на новий тариф, попередній тариф перестає діяти та відключається, а відповідно і всі послуги, які до нього входили також відключаються. Як вбачається з роздруківки сайту «Київстар» з інформацією про тариф «SMART» в абон.плату вказаного тарифу послуга «SIM для планшета» не включалась і надалі він її не замовляв. З опису послуги по тарифу «SIM для планшета», роздруківку якої надав відповідач, станом на 24.07.2020 зазначено, що послуга може бути підключена окремо. Отже, для мене як для контрактного абонента вартість послуги «SIM для планшета» включена до тарифу «Київстар 4G Extra» та становить 0 грн., але для нових абонентів, які підключають (замовляють) послугу окремо її вартість становить 30 грн. на місяць. Наголошує, що при підключенні тарифу «SMART» він не замовляв і не мав наміру замовляти додатково послугу «SIM для планшета», вона входила до попереднього тарифу і повинна була припинити свою дію після переходу на новий тариф. Крім того, якби така інформація була надана йому завчасно, зокрема, 17.12.2020, він би відразу подав заявку на її відключення. Однак про перехід послуги «SIM для планшета» та про необхідність її додаткової оплати він дізнався вже 01.01.2021 коли виявився боржником за цей тариф і у зв`язку із чим Відповідач обмежив йому надавати послуги, а тому, лише 01.01.2021 подав заявку про скасування послуги «SIM для планшета». Таким чином, відповідачем не було надано позивачу повної, чіткої, зрозумілої інформації про обсяг тарифного плану, про порядок зміни тарифного плану, не повідомлено, що послуга «SIM для планшета» буде надаватись окремо і потребуватиме додаткової, окремої абон.плати. Таким чином, позивач не погоджується з позицією Відповідача про те, що ним «цілком обґрунтовано нараховано» абон.плату за послугу «S1M для планшета» в розмірі 30 грн. за січень 2021 року, адже у нього утворилась заборгованість, що в свою чергу стало підставою для відповідача припинити надавати позивачу послуги вихідних дзвінків. Аналізуючи пункт 5 Публічного договору про надання телекомунікаційних послуг, позивач стверджує, що у випадку не оплати абонентом за послуги, оператор має право не надавати абоненту доступ саме до того виду послуг зв`язку, який абонентом не оплачений, тобто якщо не оплачені додаткові послуги, саме доступ до них може бути обмежений. Разом з тим, з мобільного рахунку позивача було списано 150 грн. - абон.плати за новий тариф «SMART» за січень 2021 року, 35 грн. - за перехід на новий тариф. У вказаний тарифний план включені безлімітні дзвінки в мережі Київстар, 120 хв. на інші мобільні номери по Україні, тобто ним цей вид послуг на січень 2021 року був оплачений. За твердженням ПрАТ «Київстар» за ним рахувався борг в розмірі 30 грн. за тариф «SIM для планшета», отже у відповідності до п. 5 Договору відповідач мав право відключити мені послугу «SІМ для планшета», а не послуги вихідних дзвінків, які мною були оплачені. Також, формування відповідачем рахунків на оплату і їх складових вводить в оману споживачів щодо вартості та складових тарифних планів. Відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 оператор зобов`язаний безоплатно надавати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг. Однак в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачем не надано Позивачу повну, вичерпну інформацію про реальну вартість та склад послуг мобільного зв`язку, які йому було підключено. В результаті ненадання відповідачем інформації позивач був позбавлений послуг, які ним оплачені, і на які він правомірно розраховував. Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначає, що заперечуючи вимоги про необхідність стягнення моральної шкоди відповідач заявляє, що нібито позивач не зазнав негативних наслідків неправомірної поведінки ПрАТ «Київстар» та на нього не розповсюджується дія законодавства, яким передбачено необхідність відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою. Проте, зазначені твердження відповідача є намаганням уникнути відповідальності за порушення вищевказаних норм законодавства. Як вже обґрунтовувалось вище, відповідачем порушено норми Цивільного кодексу України, ЗУ «Про захист прав споживачів», умови Публічного договору щодо належного інформування про вартість послуг та позбавлення позивача права користуватись оплаченим продуктом. Щодо позиції відповідача з приводу того, що незважаючи на відсутність можливості телефонувати рідним і близьким, він міг користуватись послугами інтернет та месенджерами, необхідно зазначити, що люди, яким він мав намір телефонувати у новорічні та різдвяні свята, є людьми у такому віці, які не користуються смартфонами, а мають кнопкові мобільні телефони, та відповідно не мають доступу до мережі інтернет та не користуються месенджерами. Також, позиція відповідача, що підвищення тиску, постійні головні болі позивача не пов`язані із можливістю здійснювати вихідні дзвінки через дії відповідача, не може бути прийнятною, адже також ґрунтується лише на припущеннях відповідача. В свою чергу, порушення прав позивача з боку відповідача та неможливість відновити справедливість шляхом переговорів протягом тривалого часу, викликають у нього почуття несправедливості, приниження, розчарування, стрес, а зважаючи на характер його захворювань, позивачу протипоказано хвилювання, яке очевидно негативно впливає на стан здоров`я. Тому, просила задовольнити позов у повному обсязі.
		01.12.2022 представник відповідача - ПрАТ «Київстар», адвокат Ральченко Юрій Григорович, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач просить суд залишити відповідь на відзив позивача без розгляду, як таку, що подана з пропущенням встановленого строку без клопотання про його поновлення, оскільки відзив на позов позивачем отримано 08.11.2022 та станом на 17.11.2022 (момент відправлення відповіді на відзив поштою відповідачу та в суд) строк для подачі відповіді на відзив закінчився. Разом з цим, відповідач заперечує проти задоволення викладених у позовній заяві та відповіді на відзив вимог у повному обсязі, не погоджується із всіма наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю із підстав, викладених у відзиві на позов та наступного. В якості обґрунтуванням позовних вимог Позивач у відповіді на відзив посилається на те, що нібито зміна позивачем тарифного плату із січня 2021 року свідчила про відмову від усіх послуг, які входили до його попереднього тарифного плану (зокрема, додаткової послуги Сім-карта для планшета), а тому відповідачем було нібито безпідставно припинено надання йому послуг вихідних дзвінків у січні 2021 року за тел. № НОМЕР_1 , особовим рахунком № НОМЕР_3 .Так, 06.09.2018 ОСОБА_1 подав ПрАТ «Київстар» заяву про зміну умов обслуговування та уклав публічний договір у формі замовлення про надання послуг мобільного стільникового зв`язку.Згідно із умовами цієї заяви, підписаної позивачем (абз.2 текстової частини), визначено волевиявлення позивача: «також прошу за наявності технічної можливості та у відповідності до обраного тарифного плану підключити додаткові послуги, які діяли за вищевказаним номером до укладання Угоди та надавати їх на умовах цієї угоди». Отже, позивачем було замовлено додаткову послугу у Відповідача «Сім-карта для планшета» (Сім-пара). Волевиявлення позивача про обрання тарифного плану «Київстар 4G Extra, підтверджується копією підписаного позивачем замовлення від 06.09.2018.При цьому саме у цьому замовленні відсутнє будь-яке зазначення про замовлення позивачем послуги «Сім-карта для планшета», це замовлення підтверджує вибір виключно тарифного плану позивачем для вказаної у ній сім-картки, який визначає вартість вказаних у тарифному плані послуг. Відповідно до п.4 Замовлення, позивач засвідчив своїм підписом, що він уклав цей договір, отримав повну та детальну інформацію щодо Послуг, згоден із умовами обраного тарифу та тарифними планами оператора. За таких обставин, при наявності підписаної позивачем заяви на підключення додаткової послуги «Сім-карта для планшета», після зміни тарифного плану, який визначав умови користування основною сім-карткою, у відповідача не було підстав відключати окремо замовлену позивачем послугу «Сім-карта для планшета» до подачі позивачем самостійно заявки на відключення цього пакету 01.01.2021 за допомогою USDD команди з його мобільного телефону (шляхом набору комбінації цифр та символів).Оскільки заміна позивачем тарифу замовленого згідно із замовленням від 06.09.2018 (щодо основної сім картки) не свідчить про волевиявлення позивача відмовитись від додатково замовлених ним послуг, надання яких здійснюється з використанням додаткової сім-картки, отриманої ним на підставі окремої заяви. Що стосується не відокремлення абон.плати за додаткову послугу Сім-карта для планшета у рахунку за січень 2021 р.., про яке стверджує позивач у відповіді на відзив, то абон.плата за тарифний план «Смарт» та абонплата за додаткову послугу «Сім-карта для планшета», є абон.платою за послуги, замовлені абонентом, яка зазначена у рахунку у вигляді відповідних нарахувань одним рядком. Обов`язок Оператора визначати кожну абон.плату за окремо замовлені послуги окремими рядками у рахунку не передбачено законодавством та Умовами надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», умовами укладеного між сторонами публічного договору, тому твердження Позивача про необхідність зазначення окремим рядком кожної або.нплати за кожну окремо замовлену послугу позивача у відзиві на позов є нічим не обґрунтовані не впливає на вирішення спору, оскільки Позивач був зобов`язаний внести повну суму 215 грн. за всі замовлені ним послуги до початку розрахункового періоду, а вніс лише 190 грн., що він сам визнає у позовній заяві та підтверджується наданими Відповідачем доказами. Твердження позивача про те, що за ним рахувався лише борг за послугу «Сім-карта для планшета», а тому не було підстав для обмеження надання послуг вихідних дзвінків у межах оплаченого ним тарифу «Смарт» не відповідають дійсності. Позивачем до початку розрахункового періоду не була проведена оплата за усі замовлені ним послуги, і визначити відповідачу самостійно за які саме замовлені послуги не було оплачено (недоплачено абонентську плату за послуги «Сім-карта для планшета» повністю, чи частково недоплачено абонентну плату за тарифний план «Смарт»), при наявності 190 грн. коштів на рахунку їх було недостатньо для оплати усіх замовлених позивачем послуг, на рахунку виникла заборгованість за замовлені послуги, тому обґрунтовано було обмежено доступ до надання послуг мобільного зв`язку через несплату. Звертає увагу на те, що згідно із заявою позивача від 06.09.2018 про підключення послуги «Інтернет Сім-пара» (Сім-карта для планета), підписаною особисто позивачем зазначено, що  додаткову платню, передбачену тарифним планом у цьому випадку прошу вираховувати з мого авансового платежу. Тому, твердження Позивача, що йому «не було повідомлено, що при зміні тарифу послуга сім-карта для планшету відокремиться від його поточного тарифного плану і перейде в наступний» не відповідає дійсності, оскільки ніякого відокремлення замовленої послуги від попереднього тарифного плану не було, це завжди була окрема додаткова послуга, замовлена окремо, просто її вартість входила у попередній тариф. Враховуючи вищезазначене, зміна тарифу ніяким чином не свідчить про відмову від послуг, які були замовлені та надавались раніше окремо, і які мають сплачуватись окремо, якщо їх вартість не входить до нового тарифного плану до моменту ініціювання абонентом відмови від такої послуги у формі документа, аналогічного формі замовлення цих послуг, або іншим способом, який фіксується обладнанням Оператора. Тому, враховуючи п. 3.2.13, 3.2.37, 4.2.5, 4.2.6, 7.1, 7.8 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» абоненту оператором було цілком обґрунтовано обмежено надання послуг вихідних телефонних дзвінків на підставі п.4,5 Публічного договору та п. 4.2.11 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», яким передбачено право оператора обмежити можливість отримання абонентом послуг у разі відсутності коштів на Особовому рахунку або досягнення Граничної суми шляхом тимчасового припинення надання послуг.01.01.2021 о 09.38 шляхом подачі USDD команди позивач подав заявку про відключення послуги «SIM для планшета», яку було виконано Оператором відповідно до п.2 публічного договору умов з першого числа місяця наступного за місяцем в якому було подані зміни, тобто із 01.02.2021 і за наступні періоди абонентна плата за цю послугу не нараховувалась. Отже, твердження Позивача про порушення відповідачем його прав споживача не відповідає дійсності, тобто його вимоги стягнути із відповідача 215 грн. «вартість списаних з мобільного рахунку» коштів є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають у повному обсязі. Крім викладених у відзиві на позов обґрунтувань безпідставності вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, також, зазначає, що Жодних доказів наявності у позивача душевних страждань, через обмеження позивача здійснювати вихідні дзвінки, ним не надано. Про це також свідчить зазначення позивачем у відповіді на позов про наявність у нього можливості після обмеження користування вихідними дзвінками за несплату замовлених послуг у повному обсязі користуватись меседжерами (Вайбер, Вотс Ап , Телеграм тощо), але нібито він не міг зателефонувати з використанням меседжерів родичам та знайомим, які користуються кнопочними телефонами. Тому, твердження про неможливість позивача здійснювати вихідні дзвінки через обмеження Відповідачем Позивача здійснювати вихідні дзвінки на кнопочні телефони його знайомих та родичів, та нібито пов`язані із цим душевні хвилювання не відповідають дійсності. Позивач не довів факту наявності незаконних дій відповідача чи порушення його прав як споживача, які безпосередньо спричинили йому моральну шкоду, враховуючи ту обставину, що підстав для задоволення вимог споживача немає, як і відсутній причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою (при її дійсній наявності) та діями з боку відповідача, які це спричинили. Крім того, позивачем не надано жодних доказів завдання йому моральної шкоди саме діями відповідача та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності та справедливості. Також, звертає увагу на те, що позивачем не надано жодної відповіді на питання відповідача, заданих у відзиві на позов в порядку ст. 93 ЦПК України. Тому, просив відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без розгляду, врахувати викладені у даному запереченні аргументи проти позову та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		23.12.2022 судом постановлено ухвалу,якою відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
		Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ст. 42 Конституцій України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).
		За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
		Отже, статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
		Згідно ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є інвалідом 2 групи,  що підтверджено матеріалами справи (а. с. 6, 26).
		Також, встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Київстар» з метою отримання телекомунікаційних послуг, подав заяву про зміну умов обслуговування та 06.09.2018 між ПрАТ «Київстар» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку, шляхом підписання замовлення на умовах, що викладені в Умовах надання та отримання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», що розміщені на офіційному сайті позивача(а.с. 7-18, 19-20, 47-58, 59), що не заперечується сторонами у справі.
		Відповідно до замовлення відповідачу було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 та надана в користування сім карта з мобільним номером НОМЕР_1 і тарифним планом «Київстар 4GExtra», умови якого викладені на офіційному сайті ПрАТ «Київстар» (а.с. 65-67).
		Відповідач, підписавши замовлення, приєднався до Умов надання телекомунікаційних послуг, адже на замовленні, яке підписано особисто позивачем без зауважень, вказано, що підписуючи це замовлення абонент та ПрАТ «Київстар» укладають договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України.
		Відповідно до положення статей 63 та 68 Закону України «Про телекомунікації» (який був чинний у період виникнення спірних правовідносин), телекомунікаційні послуги надаються оператором телекомунікацій споживачам на підставі договору, укладеного у письмовій формі або публічного договору, укладеного у порядку, визначеному в ст. 633 Цивільного кодексу України.
		Так, частиною 1 статті 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Згідно ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Правовідносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та абонентами здійснюються на підставі норм цивільного законодавства України, Закону України «Про телекомунікації» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012 № 295.
		Умови надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» (а.с. 9-18, 49-58) розроблені та затверджені у відповідності до чинного законодавства України, зокрема, у відповідності до Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003, «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (п. 1.2) та оприлюднені на офіційному сайті ПрАТ «Київстар» в мережі Інтернет.
		Згідно п.п.1.3, 1.5, 1.6 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» (далі -Умови), вони регулюють відносини з приводу надання Оператором будь-яких телекомунікаційних послуг та поширюються на усіх Абонентів (у тому числі тих, які уклали Договори до вступу в силу цих Умов). У разі, якщо Договором встановлено норми, які суперечать Умовам, перевагу при застосуванні матимуть відповідні положення Договору.
		Положення Умов визначаються Оператором самостійно у відповідності до чинного законодавства. Умови можуть бути змінені Оператором з обов`язковим повідомленням про це Абонентів на Інтернет- сайті або у загальнонаціональних засобах масової інформації. У разі незгоди Абонента зі змінами, внесеними до Умов, такий Абонент зобов`язаний розірвати Договір у тижневий термін з моменту, коли він дізнався чи мав можливість дізнатися про зміну Умов. Не розірвання Договору та продовження користування Послугами свідчить про згоду Абонента з внесеними до Умов змінами.
		Умови вступають в силу з моменту їх оприлюднення на Інтернет-сайті і діють до їх скасування Оператором. Умови поширюють свою дію на відносини з приводу отримання усіма Абонентами будь-яких Послуг Оператора незалежно від наявності у Договорі посилання на Умови. До Абонентів, з якими Договори були укладені до моменту вступу в силу Умов, Умови застосовуються у частині, що не суперечить умовам Договору.
		Згідно із п. 1.1 Умов у цих Умовах надання телекомунікаційних послуг приватного акціонерного товариства «Київстар» терміни вживаються у такому значенні:
		Абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах Договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до Мережі Оператора.
		Абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлюватися Оператором за доступ на постійній основі до своєї Мережі незалежно від факту отримання Послуг.
		Замовлення - документ, що вчиняється в письмовій (електронній) формі. Замовлення вважається таким, що вчинене у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних за допомогою використання електронної пошти та/або електронного документообігу), якими обмінялися сторони. Абонент, який бажає здійснювати замовлення послуг за допомогою використання електронної пошти, зобов 'язаний зареєструвати свою електронну пошту у Оператора. Прядок реєстрації електронної пошти встановлюється Оператором окремо.
		Додаткові послуги Оператора - послуги Оператора, які можуть не входити у відповідний Тарифний план та замовляються Абонентом окремо у встановленому для відповідної Додаткової послуги Оператора порядку. Додаткові послуги доступні Абонентам на публічних та індивідуальних умовах, що визначаються Оператором. Перелік Додаткових послуг, що надаються Оператором на публічних умовах та умови їх тарифікації зазначені на Інтернет-сайті.
		Пакет послуг - певний набір та обсяг послуг у кількісному вираженні, який замовляється абонентом в рахунок визначеної оператором плати. Пакет послуг може передбачати можливість отримання Абонентом в рахунок визначеної оператором плати певного обсягу послуг за спеціальними тарифами на відповідний період.
		Плата за тарифний план/пакет послуг - вартість, яка встановлюється за користування тарифним планом / пактом послуг за відповідний період. Оператор має право самостійно визначати період, за який стягується плата за Тарифний план/пакет послуг, протягом якого можливе користування таким тарифним планом або пакетом послуг. В межах різних тарифних планів може застосовуватись різна вартість (різні тарифи) на однакові послуги.
		Послуги оператора - послуги рухомого (мобільного зв`язку), послуги передачі даних, надання в оренду каналів зв`язку, а також інші телекомунікаційні послуги, які можуть надаватися оператором. Послуги можуть надаватися оператором знеособлено або або персоніфіковано на публічних та індивідуальних умовах. Інформація про публічні послуги, публічні тарифи/тарифні плани розміщуються на Інтернет-сайті.  
		Тарифний план - сукупність пропозицій, запропонованих споживачеві Оператором, щодо вартості, умов та обсягу надання Послуг.
		Встановлено, що абонент номеру НОМЕР_4 є контрактним абонентом у розумінні п.п. 1.1, 2.1,2.2,2.4 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар».
		Даний факт також підтверджується довідкою ПрАТ «Київстар» про абонента від 03.11.2022 (а.с. 60-62).
		Так, контрактний абонент - юридична або фізична особа, яка укладає з Оператором публічний Договір на надання телекомунікаційних послуг (рухомого (мобільного) зв`язку, фіксованого зв`язку, доступу до інтернет, передачі даних тощо) на умовах публічних Тарифних планах/Тарифах для Контрактних Абонентів. Контрактний Абонент отримує Послуги персоніфіковано.
		Згідно п. 2.4.1 Умов, Договір з Контрактним Абонентом є публічним і не може бути змінений на вимогу Абонента. Договір з Контрактним Абонентом укладається лише при наданні Послуг рухомого (мобільного) зв`язку, послуг фіксованого телефонного зв`язку, послуг доступу до мережі Інтернет та послуг з передачі даних. Договір з Контрактним Абонентом - суб`єктом господарювання складається з наступної сукупності документів: публічного Договору ( про надання телекомунікаційних послуг), розміщеного на Інтернет сайті, як пропозиція Оператора, що приймається Абонентом шляхом підпису Замовлення, цих Умов, фактично обраних Контрактним Абонентом Тарифних планів/Тарифів для Контрактних Абонентів, умов Додаткових послуг Оператора (при наявності) та Політики справедливого користування послугами компанії, розміщеної за посиланням https://kyivstar.ua/uk/about/important_data. Зазначений публічний Договір з Контрактним Абонентом вважається укладеним у момент підписання сторонами Замовлення.
		Згідно із ст. 66 Закону України «Про телекомунікації», тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків коли тарифи підлягають державному регулюванню.
		Відповідно до п.58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ №295 від 11.04.2012 тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України «Про телекомунікації» підлягають державному регулюванню. Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний).
		Аналогічні положення містяться в п.5 ч. 1 ст.38 Закону України «Про телекомунікації».
		Згідно із п.п. 3.2 Умов, абонент має право, серед іншого: на вибір тарифу, Тарифного плану, встановленого Оператором; на вільний доступ до послуг, на вибір виду та кількості послуг,  отримувати від Оператора відомості про умови обслуговування та надані Послуги у порядку, встановленому законодавством. При цьому, при зверненні Абонента шляхом здійснення телефонного дзвінка до довідково-інформаційного центру Оператора, інформація надається без додаткової ідентифікації, якщо Абонент телефонує з телефонного номера, щодо якого Абонент бажає отримати інформацію; якщо Абонент телефонує з іншого телефонного номера, ніж той, щодо якого Абонент бажає отримати інформацію, інформація надається після проведення Оператором додаткової ідентифікації згідно з порядком, встановленим Оператором. Послуги, які надаються знеособлено (анонімно) не розшифровуються; на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання Оператором обоє 'язків, передбачених Умовами, Договором та законодавством, оскаржити неправомірні дії оператора шляхом звернення до суду та (або) уповноважених органів
		Відповідно до п. 4.1 Умов Оператор, в свою чергу, зобов`язаний: забезпечувати правильність застосування тарифів та своєчасного повідомлення Абонента про їх зміну; приймати від Абонента звернення, заяви, скарги та пропозиції та надавати на них відповіді у встановлений законодавством строк;
		Також підпунктом 4.2.4. пункту 4.2 Умов передбачено, що Оператор має право на визначення порядку та умов підключення до мережі, оплати і форми розрахунків за Послуги, обмежувати можливість отримання абонентом послуг у разі відсутності коштів на особовому рахунку або досягнення граничної суми шляхом тимчасового припинення надання послуг ( за наявності технічної можливості), крім послуг, які надані абоненту на певний період згідно з умовами тарифного плану, призупиняти, обмежувати, припиняти надання послуг та відключати абонентське обладнання від мережі у випадках, передбачених Умовами, Договором та (або) законодавством, зокрема, у разі якщо абонент не погасив заборгованість у встановлений Договором, Умовами строк,  обмежувати можливість отримання абонентом послуг у разі відсутності коштів на особовому рахунку або досягнення граничної суми шляхом тимчасового припинення надання послуг.
		Враховуючи вищезазначене, відповідач, як оператор телекомунікацій, в межах своїх повноважень, встановив позивачу тариф «Київстар 4GExtra», який позивач обрав при підключенні.
		Також, позивачем було замовлено у відповідача додаткову послугу «Сім-карта для планшета» (Сім-пара), що підтверджується особисто підписаною заявою від 06.09.2018 (а.с. 64), а тому згідно із умовами тарифного плану «Київстар 4GExtra», встановлена абонентна плата, яка включає в себе «SIM для планшета». 
		Встановлено, що 17.12.2020 позивач ОСОБА_1 особисто звернувся до центру обслуговування абонентів «Київстар» і самостійно обрав тарифний план «SMART», умови якого йому були роз`яснені менеджером, а також позивачу було повідомлено про необхідність сплати вартості зміни тарифу 35 грн., а також сплату вартості самого тарифу 150 грн., на що позивач погодився і поповнив свій мобільний рахунок на суму 190.00 грн., що підтверджується копією квитанції №3942, згідно якої 17.12.2020 позивачем було здійснено оплату послуг рухомого (мобільного) зв`язку за абонентським номером « НОМЕР_2 » в сумі 190,00 грн. (а. с. 22).
		Вищезазначені обставини визнаються сторонами у справі, а тому ці обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
		Позивач в підтвердження заявлених позовних вимог, зазначає, що 01.01.2021 відповідачем було проведено зняття з рахунку позивача абонентської плати за новий тарифний план в розмірі - 150,00 грн., плати за зміну тарифу в сумі 35 грн.,а також абонентської плати в сумі 30,00 грн. (SIM для планшета), однак, в тарифному плані «SMART» послуга «S1M для планшета» не міститься та позивач не подавав заявку на таку додаткову послугу як «SIM для планшета». Проте, незважаючи на списання відповідачем вищевказаних сум коштів в якості абонентської плати по тарифному плану та плати за зміну тарифу, позивач не зміг здійснити вихідні дзвінки, так як оператором було повідомлено, що в нього не достатньо коштів на рахунку. Відповідачем не було надано йому повної, чіткої, зрозумілої інформації про обсяг тарифного плану, про порядок зміни тарифного плану, не повідомлено, що послуга «SIM для планшета» буде надаватись окремо і потребуватиме додаткової, окремої абон.плати. Таким чином відповідач в односторонньому порядку, безпідставно припинив надання замовленої та оплаченої позивачем за січень 2021 року, послуги мобільного зв`язку, чим спричинив порушення прав позивача як споживача, а тому повинен відшкодувати вартість оплаченої, але не отриманої послуги, в розмірі 215,00 грн..
		Однак, з даними твердженнями суд не погоджується, виходячи з наступного.
		Так, зі скріншоту з інформаційними смс-повідомленнями від ПрАТ «Київстар» (а.с. 23) вбачається, що 1 січня відбулось зняття оплати за зміну тарифу в розмірі 35 грн., абонентська  плата за зміну тарифного плану в  розмірі 150 грн. та абонентська плата  (SIM для планшета) в розмірі 30 грн..
		Умови тарифного плану «SMART» розміщені на сайті Київстар, що підтверджується витягом з сайту (а.с. 68-70) та в тарифний план «SMART», абонентська плата за який становить 150 грн./місяць не входить абонентна плата за послугу «SIMдля планшета».
		Волевиявлення позивача про обрання тарифного плану «Київстар 4GExtra», який позивач обрав при підключенні, підтверджується копією підписаного позивачем замовлення від 06.09.2018, при цьому саме у цьому замовленні відсутнє будь-яке зазначення про замовлення позивачем додаткової послуги «Сім-карта для планшета», це замовлення підтверджує вибір виключно тарифного плану для вказаної у ній сім-картки, який визначає вартість вказаних у тарифному плані послуг.
		Волевиявлення позивача щодо замовлення додаткової послуги «Сім-карта для планшета» (Сім-пара), то таке волевиявлення підтверджується окремим письмовим документом, особисто підписаною заявою від 06.09.2018, згідно якої ОСОБА_1 просив ПрАТ «Київстар» підключити послугу «Інтернет СІМ-пара» та додаткову платню передбачену тарифним планом у цьому випадку просив вирахувати з його авансового платежу.
		Отже, як вбачається із умов тарифного плану «SMART», який був самостійно обраний позивачем, цей тариф не включає абонентську плату за послугу «SIM для планшета», який входив до попереднього тарифного плану абонента.
		Крім того, відповідно до п.4 Замовлення від 06.09.2018, позивач ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом, що він уклав цей договір та отримав повну та детальну інформацію щодо послуг, згоден із умовами обраного тарифу та тарифними планами оператора, а тому твердження позивача про те, що при підключенні тарифного плану йому не було роз`яснено умови тарифного плану, не відповідає дійсності і спростовується підписаними позивачем документами. Також, позивач у позовній заяві зазначає, що він самостійно ознайомився із тарифними планами оператора у грудні 2020 року і мав намір самостійно підключити обраний ним тарифний план «Смарт», але не міг цього зробити, тому звернувся до Центру обслуговування абонентів «Київстар». 
		Встановлено, що волевиявлення позивача відключити окремо підключену ним додаткову послугу «Сім-карта для планшета», у його письмових зверненнях до відповідача не було, а тому враховуючи Умови надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» у останнього  не було підстав відключати окремо замовлену позивачем послугу «Сім-карта для планшета» до подачі позивачем самостійно заявки на відключення цього пакету.
		Отже, станом на 01.01.2021 абонентом номеру НОМЕР_1 було замовлено послугу «SIMд ля планшета», ще на підставі заяви позивача від 06.09.2018, абонентна плата за користування якою складала 30 грн./міс, а тому цю плату було цілком обґрунтовано нараховано відповідачем за січень 2021 року.
		Як вбачається з довідки про абонента за телефонним номером від НОМЕР_1 03.11.2022 (а.с. 60-62) лише 01.01.2021 о 09.38 шляхом подачі USDD команди з абонентського номера НОМЕР_1 особового рахунку № НОМЕР_3 позивач подав заявку про відключення послуги «SIM для планшета», яку було виконано оператором відповідно до п.2 Договору про надання телекомунікаційних послуг, а саме з першого числа місяця наступного за місяцем в якому було подані зміни, тобто із 01.02.2021 р. і за наступні періоди абонентна плата за цю послугу не нараховувалась.
		Дана обставина відключення послуги «SIM для планшета» самим абонентом 01.01.2021 підтверджується позивачем у позовній заяві.
		Згідно із п.4 Договору про надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», Оплата замовлених і спожитих Абонентом Послуг здійснюється за кожний розрахунковий період (календарний місяць), згідно публічних Тарифних планів/Тарифів на такі Послуги, обрані Абонентом. Обсяг Послуг доступний на Тарифних планах/Тарифах визначається оператором на Інтернет сайті. Оплата послуг мобільного зв`язку в т.ч. доступу до мобільного Інтернету, а також Додаткових послуг, доступних за технологію мобільного зв`язку/Інтернету, здійснюється Абонентом до початку кожного розрахункового періоду, в якому будуть надаватися такі послуги.
		Пунктом 5 цього ж Договору передбачено, що у випадку не оплати Абонентом за послуги мобільного зв`язку в т.ч. послуги доступу до мобільного Інтернету, Додаткових послуг, доступних за технологію мобільного зв`язку/Інтернету, до початку відповідного розрахункового періоду, Оператор має право не надавати Абоненту доступ до таких послуг до моменту оплати.
		Як було зазначено вище у рішенні, позивач ОСОБА_1 поповнив свій мобільний рахунок на суму 190,00 грн., однак, зазначених коштів на було недостатньо для оплати усіх замовлених позивачем послуг, тому, на рахунку виникла заборгованість за замовлені послуги.
		Отже, до початку розрахункового періоду, позивачем не була проведена оплата за усі замовлені ним послуги, перерахування 190 грн. на вказаний номер телефону за послуги мобільного зв`язку було  здійснено в цілому, а не за послуги, які входять у конкретний тарифний план, тому твердження позивача про наявність у відповідача обов`язку надавати оплачені послуги в межах тарифного плану «Смарт», та можливість обмежувати його у надання додаткових послуг «Сім-карта для планшета» є безпідставним.
		Пунктами 7.1, 7.8 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» передбачено, що Тарифи на всі види Послуг встановлюються Оператором самостійно. Тарифні плани для Абонентів передплачених послуг та для Контрактних Абонентів застосовуються на умовах однакових для всіх Абонентів. Ці Тарифні плани можуть змінюватися Оператором у порядку визначеному законодавством.
		Згідно із п.9.1.4 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», у разі закінчення коштів на Особовому рахунку або досягнення Граничної суми (при наданні Послуг на умовах попередньої оплати). Надання Послуг у такому випадку обмежується або тимчасово припиняється до моменту поповнення Абонентом свого Особового рахунку.
		Отже, враховуючи вищезазначене, оператором ПрАТ «Київстар» було цілком правомірно обмежено надання послуг вихідних телефонних дзвінків на підставі п.4,5 Договору та п. 4.2.11 Умов надання телекомунікаційних послуг, яким передбачено право оператора обмежити можливість отримання абонентом послуг у разі відсутності коштів на Особовому рахунку або досягнення Граничної суми шляхом тимчасового припинення надання послуг.
		Законом України «Про захист прав споживачів» встановлено, що предметом правового регулювання вказаного Закону є правовідносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Позивач обґрунтовуючи порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів», зазначає, що істотною умовою договору є грошова сума, яку погоджується сплатити споживач при замовлення товару/послуг, а тому ціна повинна бути чітко усвідомлена споживачем для надання згоди на її оплату. Але в порушення вимог ст. 15, 21 Закону України «Про Захист прав споживачів», п. 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 відповідачем не надано позивачу повну, вичерпну інформацію про реальну вартість та склад послуг мобільного зв`язку, які йому було підключено, в результаті чого позивач був позбавлений послуг, які ним оплачені, і на які він правомірно розраховував.
		Однак, дані доводи позивача щодо порушення відповідачем норм Закону України «Про захист прав споживачів», не відповідають дійсності виходячи з наступного.
		Так, відповідно до п. 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295: оператори, провайдери зобов`язані: своєчасно надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також про надання та отримання послуг відповідно до цих Правил, зокрема пунктів 15, 49-51, та інших актів законодавства; надавати вичерпну інформацію про тарифи на послуги та забезпечувати правильність їх застосування під час тарифікації, розрахунку платежів за надані послуги.
		Пунктом 35 Правил передбачено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на:безоплатне отримання від оператора, провайдера вичерпної інформації про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг;отримання від оператора, провайдера відомостей щодо наданих послуг;повернення від оператора, провайдера невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених послуг у випадках і порядку, визначених цими Правилами, а також договором приєднання щодо виконання благодійного телекомунікаційного повідомлення (у разі укладення такого договору);відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.
		Пунктом 38 даних Правил передбачено, що оператори, провайдери мають право на установлення тарифів на послуги, що ними надаються, крім тих, що згідно із Законом України «Про телекомунікації» підлягають державному регулюванню, визначення та зміну переліку послуг, скорочення переліку послуг, припинення їх надання відповідно до Закону України «Про телекомунікації» та цих Правил, визначення порядку оплати і форми розрахунків за послуги (на умовах попередньої (авансової) та/або наступної оплати).
		Однак, враховуючи, що позивач самостійно замовив послугу «SIM для планшета»(«Сім-пара») на підставі поданої ним письмової заяви 06.09.2018 та обрав тарифний план «Київстар 4G Extra» при укладенні договору 06.09.2018, у вартість якого входила вартість використання послуги «SIM для планшета», що засвідчується заявами та замовленням, підписаним абонентом, самостійно 17.12.2020 змінив тарифний план на новий тарифний план «SMART», який почав діяти з 01.01.2021 і у вартість якого не була включена абонента плата за послугу сім-карта для планшета, розмір якої станом на 01.01.2021 становив 30 грн., з умовами даного тарифу його було ознайомлено особисто,  заявка про скасування послуги «SIM для планшета» була подана позивачем самостійно лише 01.01.2021 о 09.38, а відповідно до п.2 публічного договору була виконана з першого числа місяця, наступною за подачею заявки на зміну, тобто із 01.02.2021, нарахування 01.01.2021 відповідачем позивачу по номеру НОМЕР_1 абонентської плати за обраний позивачем тарифний план «SMART», у розмірі 150 грн., вартості зміни тарифу 35 грн., а також абонентської плати за «SIM для планшета» 30 грн. та списання 215 грн. (на підставі заяви від 06.09.2018) було правомірним, 01.01.2021 через недостатність коштів на рахунку виникла заборгованість позивача по оплаті абонентської плати за замовлені послуги у січні 2021, у зв`язку із якою абоненту цілком правомірно було обмежено надання послуг у вигляді вихідних дзвінків та на неодноразові усні звернення у колл-центр та письмові звернення, адвокатський запит, оператором абоненту надавались роз`яснення по наявність заборгованості та необхідність її погасити для відновлення можливості надання послуг вихідних дзвінків, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 25, 25а, 77-79).
		Крім того, відповідно до п. 4 Замовлення від 06.09.2018, позивач засвідчив своїм підписом, що він уклав цей договір та отримав повну та детальну інформацію щодо послуг, згоден із умовами обраного тарифу та тарифними планами оператора.
		Тому, враховуючи вищевикладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача незаконно знятих з його рахунку коштів у сумі 215 грн. є не обґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, позивачем не доведено, що відповідач діяв незаконного та порушив будь яке право позивача, як споживача, а його твердження повністю спростовані доказами, наданими відповідачем.
		Щодо позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від обставин, передбачених ч.3 ст.23 ЦК України.
		Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих споживачу дефектною продукцією, відповідно до Закону. 
		Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		Судова практика виходить із того, що об`єктивними обставинами, які підтверджують негативний емоційний стан особи, права якої порушені (потерпілого), є, зокрема, неможливість продовження активного суспільного життя, втрата певної роботи, вимушена зміна чи обмеження у виборі професії, погіршення або позбавлення реалізації фізичною особою своїх звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо.
		Пунктами 4, 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Отже, обґрунтуванню позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди підлягає протиправність дій, рішень або бездіяльності відповідача, винуватість останнього та факт наявності завдання особі позивача такої шкоди.
		Позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність обмеження відповідачем здійснення позивачем вихідних дзвінків починаючи з 01.01.2021 з телефонного номеру НОМЕР_1 , у зв`язку із чим він був позбавлений можливості перебувати на зв`язку із сім`єю, будучи на лікуванні у госпіталі, що викликало у нього почуття самотності і душевні хвилювання, відчував розчарування, несправедливість, безвихідь та стрес. Також, зазначає, що він є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни та має ряд важких захворювань, зокрема, захворювання серця, гіпертонічну хворобу та йому протипоказані високі психо-емоційні навантаження, що негативно впливають на його стан, змушений був неодноразово звертатися до оператора «Київстар» для з`ясування причин відключення, але кожен раз отримував відмову у відновленні послуги, через що в позивача підвищувався тиск, турбували постійні головні болі. 
		Разом з тим, позивач не надав до суду жодних доказів заподіяння йому сильних душевних страждань протиправними діями відповідача у справі, зокрема, доказів погіршення його здоров`я, психологічно-емоційного стану або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком обмеження вихідних дзвінків починаючи з 01.01.2021 та протиправної діяльності відповідача, передбачених ст.23 ЦК України. Адже, єдиним обґрунтуванням протиправності дій ПрАТ «Київстар» позивач наводить безпідставне обмеження у наданні послуг вихідних дзвінків, при цьому жодних претензій щодо конкретних недоліків в телекомунікаційних послугах, які надає відповідач, позивач не заявляє.
		Крім того, як вбачається з медичної документації, а саме виписки медичної карти стаціонарного хворого №1477 (а.с. 24), позивач ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні із 21.12.2020 по 11.01.2021 і мав скарги на періодичні болі в ділянці серця стискаючого характеру, серцебиття, задишку при помірному фізичному навантаженні, на головні болі особливо при зміні погоди, фізичному навантаженні, запаморочення, похитування при ході, болі у попереку, у н\кінцівках. 
		Також, станом на момент виписки 11.01.2021 у позивача було ряд захворювань, зокрема, ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, стан після перенесеного ГПМК (гострого порушення мозкового кровообігу) 2012 року, стійкі залишкові явища перенесеної ЗЧМТ (закритої черепно- мозкової травми) 1984 року, що може свідчити, про те, що всі зазначені захворювання були у позивача і до січня 2021 року, коли мало місце тимчасове обмеження надання послуг вихідних дзвінків за тел. НОМЕР_1 .
		Отже, позивач не надав належних та допустимих доказів спричинення йому відповідачем моральної шкоди (моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру) та наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправною діяльністю заподіювача, а також не обґрунтовано, з чого позивач виходив при визначенні розміру заподіяної йому шкоди в розмірі 19000,00 грн.
		Таким чином, позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що внаслідок якогось недоліку або дефекту послуги відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, крім того, відсутнє належне обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди.
		Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення у повному обсязі.
		Обґрунтовуючи судове рішення, суд  приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в  рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.
		Керуючись ст. 42 Конституцій України, Законом України «Про телекомунікації» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 11, 16, 626, 627, 628, 629, 633, 634, 638, ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832, місцезнаходження:вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113), про захист прав споживачів та стягнення коштів, відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти  днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення складено 23.12.2022. 
		Суддя О. В. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...