Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 696/967/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 23.12.2022. Зареєстровано: 23.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/696/7/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019250170000386

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		23.12.2022 
		 
		Справа № 696/967/20 
		1-кп/696/7/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 грудня 2022 року                      м. Кам`янка
		Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:
		головуючої судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янського районного суду Черкаської області кримінальне провадження від 27.08.2019, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250170000386 по обвинуваченню: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого в КК ДЮСШ на посаді оператора котельні, одруженого, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого.
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, 
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_9 ,
		встановив:
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлені особі стороною обвинувачення.
		Згідно з висунутим обвинуваченням, ОСОБА_3 , 26 серпня 2019 року, близько 19 години 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «Ford Sierra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Декабристів від центру міста Кам`янка в напрямку вулиці 50-Річчя Визволення, навпроти домоволодіння № 24 по вулиці Декабристів, відповідно до висновку експерта за № 4/614 від 31.08.2020, порушуючи пункти 12.3 та 12.4 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» та «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не обрав безпечну швидкість, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який здійснював перехід дороги зправа наліво за напрямком руху транспортного засобу.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-6-01/035 від 30.04.2020 ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді: А) закрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння (скронева кістка) і основи черепа із геморагічним забиттям правої скроневої ділянки головного мозку та із численними забиттями і саднами голови, який за ознаками небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких; Б) закритий перелом лівої стегнової кістки, який за ознаками тривалого розладу здоров`я відноситься до категорії середньої тяжкості; В) численні забиття і садни тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які за відсутності короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких.
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 , свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав повністю, по суті справи пояснив наступне. 26 серпня 2019 року, близько 19 години 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «Ford Sierra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Декабристів від центру міста Кам`янка в напрямку вулиці 50-Річчя Визволення. Зазначив, що даний відрізок дороги долає досить часто. Провулок розташований нижче рівня дороги, через паркани оглядовість обмежена, крім того перед провулком ріс кущ акації, і дитина фактично вибігла на проїжджу частину із-за дерева, тому у нього була відсутня технічна можливість уникнути наїзду на пішохода. Щодо гальміного шляху утвореного одним колесом пояснив, що авто задьоприводне та обладнене системою АБС, яка не дає можливість тормозити різко, задні колеса не можуть іти юзом, а тому враховуючи, що частина ділянки дороги була в піску, сліду під час гальмування не залишилось. Після того як потерпілий вибіг, відбулось зіткнення з правою частиною авто, потім дитина опинилася на лобовому склі, на криші, та впала на землю. Стверджує, що потерпілого можливо було побачити лише з відстані двох метрів. З обвинуваченням не згоден, так як обрав безпечну швидкість. Додатково пояснив, що транспортний засіб упродовж 3-х місяців перебував на стоянці, і за цей час, до проведення експертизи, могли виникнути проблеми в його технічному стані. Під час огляду авто за участю експерта Харенка, що стосується технічного стану транспортного засобу, останній не заводили, оскільки слідчий загубив ключі.
		Захисник ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_9 переконаний, що жодних значимих доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не надано стороною обвинувачення та не доведено поза розумним сумнівом. З доказів по справі, зокрема з висновку №4/614 від 31.08.2020, висновком №4/63Е-20 від 23.09.2020, з висновку №1805/22-23 від 23.09.2022 вбачається, що за умов, що пішохід ОСОБА_10 вибіг на дорогу, а водій рухався зі швидкістю 50 км./год, у останнього була відсутня технічна можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування. Той факт, що пішохід ОСОБА_11 біг, підтверджується в судовому засіданні показами самого потерпілого та свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Відтак, захист вважає, що під час судового слухання справи спростована версія сторони обвинувачення щодо порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 . Враховуючи встановлені обставини сторона захисту просить ухвалити виправдувальний вирок.
		Неповнолітній потерпілий ОСОБА_10 , за участі законного представника ОСОБА_14 , по суті справи пояснив, що у день дорожньо-транспортної пригоди пам`ятає, як грався з меншим братом на вуличкі біля свого будинку, побачивши через дорогу свого кращого друга ОСОБА_13 , вибіг на дорогу, де його збила машина. Коли вибігав- авто не бачив. Більше нічого не пам`ятає.
		Законний представник ОСОБА_14 по суті справи пояснила, що 26.08.2019 у вечірній час була на вулиці разом зі своїм сином ОСОБА_15 та ОСОБА_10 . Останній не дочекавшись її, почав перебігати через дорогу, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода за участі обвинуваченого ОСОБА_3 та її племінника ОСОБА_10 . Цивільний позов, заявлений про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. підтримала та просила його задовольнити.
		Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_12 , (за участі законного представника - ОСОБА_14 , психолога ОСОБА_16 ) показав, що під час пригоди, він разом з потерпілим бігли з провулку по асфальту. Денис біг до свого друга, через дорогу, не зупиняючись. ОСОБА_12 бачив через тин, що їде машина сірого кольору, зупинився і чекав маму. На місці події була асфальтна дорога, з гори пісок, біля самої дороги стояв тин та кущі, оглядовість обмежена. Вказує, що коли потерпілий ОСОБА_11 біг, то машина не гальмувала, і почала гальмувати, коли він був на капоті. Під час слідчого експерименту на досудовому слідстві, він показував як біг ОСОБА_17 , оскільки останній на той час був травмований. Зазначив, що він біг повільніше ніж ОСОБА_11 під час події, оскільки для того, щоб відтворити швидкість руху потерпілого, потрібно було набрати розгон, а не бігти з місця.
		Неповнолітній свідок ОСОБА_13 , (за участі законного представника ОСОБА_18 , психолога ОСОБА_16 ) у судовому засіданні показав, що подія сталася влітку, під вечір, було видно. Він у той час катався на велосипеді на алеї, а Денис перебігав з протилежної сторони до нього. Біля перехрестя з якого вибігав потерпілий, є тин, дерево та високі кущі, які росли близько від дороги. Вказує, що ОСОБА_11 біг з дому по асфальту, розігнавшись вибіг на проїжджу частину, де сталося зіткнення. Автомобіль загальмував, коли Денис був уже на дорозі і зупинився.
		Свідок ОСОБА_19 , показав, що самого удару не бачив, стояв біля свого двору. Його увагу привернув удар та крик жінки, повернувшись він побачив автомобіль та побіг викликати швидку. Під час події асфальт був сухий, дощу не було, автомобіль їхав з центру міста на Чмижину. Зазначив, що місце ДТП  це прямий відрізок дороги, видимість там погана, часто бігають діти, є зелені насадження біля перехрестя, пішохідного переходу та знаків нема. Після ДТП авто знаходилось за поворотом, близько 25-30 м. Після пригоди обвинувачений ОСОБА_3 говорив, що сам не знає, як це трапилося.
		Свідок ОСОБА_20 , у судовому засіданні показав, що потерпілий є його хрещенником, а з обвинуваченим вони знаходяться у добрих відносинах. Вказав, що самої події не бачив, був на місці події, коли проводилися слідчі дії. На його думку водій не дотримався швидкості, яка там була необхідна, вважає, що авто рухалося зі швидкістю близько 70-80 км/год, гальмівний шлях був уже після удару. Зазначив, що на місці ДТП хороша оглядовість, там пряма вулиця і завжди граються діти.
		Свідок ОСОБА_21 , у судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 26.08.2019 десь о 19 год. вони їхали із сім`єю зі сторони центру міста на Чмижину (район Кам`янки), оскільки там проживають. Рухалися по прямій дорозі, в автомобілі була вона, чоловік та діти. Менша дитина, однорічного віку була на руках у неї, діти сиділи спокійно, зустрічного транспорту не було. Вказала, що чоловік почав гальмувати уже після того, як побачив когось на капоті, в цей час зустрічного транспорту не було, в автомобілі ніхто не відволікав водія. Свідок побачила, що мелькнуло щось рожеве та чорне на лобовому склі, потерпілий з`явився з правого боку, так як вискочив на дорогу. Зазначила, що вони постійно їздять цією дорогою, все було добре видно, чоловік їхав спокійно до 50 км/год.
		Свідок ОСОБА_22 , показав, що його авто було на обочині неподалік від місця події. Він бачив авто марки Форд, сірого кольору, яке рухалась в напрямку Чмижини, та почув удар. Потім стало відомо, що дитина вискочила на проїжджу частину. Однак, коли їхала машина він не бачив дитини, це була секунда часу між зіткненням. На гальмівний шлях уваги не звертав. Вказав, що швидкості автомобіля не знає, однак він їхав не швидко, в автомобілі були ще діти. Місце ДТП  це ділянка з поворотом, садком з деревами, практично немає обочини.
		Свідок ОСОБА_23 , показав, що він знаходився близько 100 м. від місця події, однак самого зіткнення не бачив, бо стояв спиною до авто. Почув писк гальмів, удар і крик людей. Автомобіль зупинився на своїй полосі руху. Коли підійшов ближче, побачив дитину, яка лежала недалеко під обочиною по ходу руху авто з правого боку. Потерпілий був одягнений у футболку та шорти. В автомобілі обвинуваченого була жінка з дитиною. Водій ОСОБА_24 сказав, що не зрозумів, де взялася дитина на дорозі.
		Свідок ОСОБА_25 , пояснила, що свідком події не була, з`явилася, коли ОСОБА_26 був у лікарні через хв. 30-40 після події. Вказує, що дитина була дуже побита, у нього була кровотеча з носа та вух, забій голови, подерте обличчя, руки, ноги, все з лівої сторони. Їй сказали, що ОСОБА_26 збила машина, коли він переходив дорогу від матері до тітки.
		Свідок ОСОБА_27 , у судовому засіданні показала, що перебувала неподалік від місця пригоди, почула сильний удар та побачила, що відбулося зіткнення авто з дитиною. Крикнула батькам, щоб викликали швидку. Коли підбігла, то дитина не подавала ознак життя, у нього був серйозний перелом. Де стояла машина не звернула увагу, напрямок у якому вона рухалась - з центра міста Кам`янка до Чмижини (район м.Кам`янка), вказує, що водій зупинився недалеко від того, де упала дитина, близько 10-15 м. 
		За переконанням сторони обвинувачення, та згідно з наданими прокурором доказами, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, доводиться дослідженими судом такими доказами:
		- рапортом старшого інспектора-чергового СРПП №3 Кам`янського відділення поліції СВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_28 від 26.08.2019, згідно якого водій автомобіля Форм Сієра, д.н.з. НОМЕР_2 збив дитину віком 10 років (т.1, а.с. 139);
		- довідкою (т.1 а.с. 140);
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.08.2019 (т.1 а.с. 141-145) та фототаблицею до протоколу огляду місця події від 26.08.2019 (т.1 а.с. 146-151);
		- фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 15.09.2020 (т.1 а.с. 152);
		- схемою пригоди від 15.09.2020 (т. 1 а.с. 153);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.09.2020, відповідно до якого під час слідчого експерименту ОСОБА_3 вказав, що він побачив потерпілого на відстані 14.4 метри від місця наїзду (т.1 а.с. 156-157);
		- схемою пригоди від 26.08.2019 (т.1 а.с. 158);
		- висновком експерта №4/613 від 17.12.2019 (т.1 а.с. 160-170);
		- медичною картою стаціонарного хворого №7414, ОСОБА_10 (т.1 а.с. 171-240);
		- висновком експерта №_05-6-01/035 від 30.04.2020, яким зафіксовано тяжкість тілесних ушкоджень потрепілого;
		- висновком експерта №4/614 від 31.08.2020 відповідно до якого, у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Ford Sierra» із д.н.з. НОМЕР_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.3; 12.4 Правил дорожнього руху України та мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при допустимій швидкості руху в населеному пункті  50 км/год., та при фактичній швидкості руху 60 км/год., за умови, що пішохід йшов і не мав такої можливості при фактичній швидкості руху 60 км/год., за умови, що пішохід біг. В причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспртної пригоди, з технічної точки зору, знаходиться не виконання вимог п.12.3, п. 12.4 Правил дороднього руху України водієм автомобіля «Ford Sierra» із д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.09.2020 (т.1 а.с. 263-264) та фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 14.09.2020 (т.1 а.с. 265-266);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.09.2020 (т.1 а.с. 267-268) та фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 14.09.2020 (т.1 а.с. 269);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.08.2020 (т.1 а.с. 270-271); 
		- схемою пригоди від 08.08.2020 (т.1 а.с. 272); фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 08.08.2020 (т.1 а.с. 273-276);
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.03.2021 (т.2 а.с. 57-59) та описом вилучених речей і документів у ході тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді, суду від 10.03.2021 (т.2 а.с. 60);
		- протоколом про надання доступу до додаткових матеріалів досудового розслідування від 24.03.2021 (т.2 а.с. 61);
		- протоколом про надання доступу до додаткових матеріалів досудового розслідування від 29-31 березня 2021 року (т.2 а.с. 62);
		- копією медичної карти стаціонарного хворого №7410 (т.2 а.с. 63-119);
		- копією медичної карти стаціонарного хворого №6238 (т.2 а.с. 120-133);
		- копією медичної карти стаціонарного хворого №4063 (т.2 а.с. 134-144);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2021 (т.3 а.с. 7-8), схемою до протоколу слідчого експерименту в м.Кам`янка по вул. Декабристів за участі ОСОБА_10 (т.3 а.с. 9), фототаблицею до протоколу слідчого експерименту від 21.07.2021 (т.3 а.с. 10);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2021 (т.3 а.с. 12-13), схемою до протоколу слідчого експерименту в м.Кам`янка по вул. Декабристів за участі ОСОБА_12 від 21.07.2021 (т.3 а.с. 14), фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 21.07.2021 (т.3 а.с. 15);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2021 (т.3 а.с. 17-18), схемою до протоколу слідчого експерименту в м.Кам`янка по вул. Декабристів за участі ОСОБА_10 від 21.07.2021 (т.3 а.с. 19), фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 21.07.2021 (т.3 а.с. 20);
		- висновком експерта №02-01/742 від 11.11.2021, згідно якого на підставі вивчення медичних документів на ім`я ОСОБА_10 , матеріалів кримінальної справи, даних його судово-медичного огляду та з метою відповіді на питання поставлені в ухвалі суду, щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за подій, які сталися 26.09.2019.
		- висновком експерта за результатами проведення судової авто технічної експертизи №1735/21-23, згідно якого у даній дорожній обстановці, водій автомобіля Ford Sierra, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог пп.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. Вирішити питання, які стосуються дій пішоходів, не потребують застосування спеціальних знань у галузі авто техніки (спеціальних технічних досліджень). Вирішити питання 3-9 ухвали не представилось можливим по причинам, які зазначені у дослідницькій частині по даним питанням (т.3 а.с. 62-65). 
		Протокол проведення слідчого експерименту від 24.05.2021 зі схемою пригоди та фото таблицею до нього від 24.05.2021 (т.2 а.с. 202-206), та протокол проведення слідчого експерименту від 24.05.2021 зі схемою пригоди та фото таблицею до нього (т.2 а.с. 207-212) - 21.07.2021 ухвалою суду були визнані недопустимими доказами, оскільки проведені без участі сторони захисту, яка не була належним чином повідомлена про час та місце проведення слідчих експериментів.
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_29 , щодо проведеної ним експертизи №4/613 від 17.12.2019, пояснив, що був присутнім під час огляду автомобіля особисто. Про те чи заводився автомобіль під час огляду не пам`ятає. Зазначив, що для проведення даної експертизи не обов`язково заводити транспортний засіб. Порушень гальмівної системи виявлено не було. Під час огляду було виявлено, що гальмівна рідина надходила до заднього лівого колеса, але циліндр не спрацьовував. Підтікань не було. Випробування гальмівної системи не проводилось.
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_30 щодо проведеної ним експертизи №4/64Е-20 від 23.09.2020, пояснив, що визначив орієнтовну швидкість руху транспортного засобу 49 км/год, слідову картину. Точну швидкість встановити неможливо, так як невідомо на скільки ефективно водій гальмував, і чи весь слід міг відобразитися. Зазначив, що, проаналізувавши схему ДТП, протокол огляду, для проведення обрахунків врахував стан справного автомобіля, так як гальмівна система виконала свою функцію належним чином. Після гальмування автомобіль був зупинениний без втрати рухової стійкості, напрямку та траєкторії руху. Якби одне колесо було заблоковано, то ніколи не залишиться паралельний слід, і авто кинуло б в сторону. Також пояснив, що швидкість руху пішохода, яка зазначена у слідчому експерименті з потерпілим, який проводився на досудовому слідстві, виходить за межі середньостатистичних та відповідає скоріше повільній ході аніж бігу, тому зазначену швидкість не брав до уваги. 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_31 щодо проведеної ним експертизи №4/614 від 31.08.2020, пояснив, що проводив експертизу по тих даних, які надав слідчий, за умови технічно справного автомобіля. Зазначив, що швидкість автомобіля була менша ніж 50-60 км/год, але оскільки не весь слід гальмування міг відобразитися, тому брав швидкість з показів обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_32 пояснив, що не зміг дати відповіді на запитання 3-9 по експертизі №1735/21-23 від 29.12.2021, так як при вивчені матеріалів справи було встановлено, що автомобіль мав певні пошкодження, і при таких умовах повинні були бути проведені дорожні випробування для того, щоб встановити чи не перевищує довжина гальмівного шляху данного транспортного засобу встановленим вимогам ПДР. Крім того, виходячи з гальмівних характеристик автомобіля, першим пунктом необхідно було встановити його фактичну швидкість руху на момент гальмування, а вже потім проводити інші дослідження. Оскільки зазначених даних не було, то і дати відповіді на поставлені питання не представилось можливим. Також зазначив, що оскільки автомобіль обладнаний системою АБС, то можливе залишення одного сліду колеса, це залежить зокрема і від наносу гравію чи піску на дорожнє покриття. Додав, що дорожні випробування мають проводитися на автомобілі, який був під час ДТП, і одразу після ДТП, оскільки будь-які зміни в конструкцію гальмівної системи, можуть не відповідати тим що були під час ДТП, і призвести до неправильних розрахунків.
		Після проведення повторної автотехнічної експертизи №1805/22-23 від 23.09.2022, в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_32 , який пояснив, що технічно перевірити покази свідків не представилося можливим, оскільки в схемі ДТП відсутня слідова інформація про місце наїзду, зокрема не позначені будь-які уламки, сліди. Тобто, експертним шляхом не можливо встановити чи в цьому чи іншому місці сталося ДТП і таким чином перевірити показання свідків. Додатково пояснив, що у резолютивній частині, зокрема у передостанньому абзаці 6 частини, пропущено слово «мав» перед часткою «НЕ». Факт того, що це технічна описка, підтверджується дослідницькою частиною експертного висновку.
		Проаналізувавши всі надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення з об`єктивної сторони не є доведеним, виходячи з таких мотивів.
		Покладене в основу обвинувачення твердження про порушення ОСОБА_3 вимог п. 12.3 ПДР ґрунтується виключно на висновках експертів від 17.12.2019 та висновком експерта №4/614 від 31.08.2020, проведених під час досудового розслідування, та письмових доказах, на підставі яких експерту були надані вихідні дані для проведення такої експертизи.
		Так, за Висновком експерта №4/613 від 17.12.2019 вбачається, що до моменту ДТП рульове керування та ходова частина автомобіля обвинуваченого були у справному стані. Гальмівна система також перебувала у справному стані. Було встановлено порушення вимог п.п.31.4.5, 31.4.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок часткового зносу переднього лівого колеса, та встановлено, що заднє ліве колесо не блокується. 
		З приводу блокування лівого колеса під час ДТП, з допиту експертів, було встановлено, що гальмівна система спрацювала під час ДТП належним чином, так як не виявлено заносу автомобіля, слідова інформація свідчить про те, що автомобіль продовжував рух паралельно до дороги, без заносів. Крім того, під час допиту експерта ОСОБА_29 було встановлено, що огляд авто проводився після спливу 3 х місяців з часу ДТП, циліндр дійсно не спрацював, але жодних підтікань в автомобілі виявлено не було, а тому посилання сторони захисту про те, що автомобіль упродовж трьох місяців до проведення даного огляду, перебував в нерухомому стані на стоянці, і певні несправності в його технічному стані зі спливом часу, є слушними та заслуговують на увагу.
		В той же час порушення п.п. п.31.4.1 31.4.5 правил дорожнього руху, не знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, та не включені в обвинувачення, оскільки водій почав гальмувати після того як сталося зіткнення, внаслідок того, що дитина раптово вискочила на дорогу.
		За Висновком експерта №4/614 від 31.08.2020, в дорожній ситуації, що розглядається, водій повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР. Невідповідність дій водія вимогам п. 12.3 ПДР знаходиться в причинному зв`язку з подією даної ДТП. В даній дорожній ситуації водій авто ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода при своєчасному застосуванні заходів направлених на зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу. 
		В ході розгляду справи та допиту учасників судового провадження було встановлено, що під час досудового розслідування було допущено ряд помилок, а саме що стосується місця зіткнення авто з потерпілим. Так, згідно схеми ДТП, зазначено, що потерпілий вибігав від гаражного приміщення, в той же час всі безпосередні свідки події та потерпілий стверджували, що потерпілий вибігав з провулку.
		В матеріалах справи містяться дві автотехнічні експертизи, одна з яких надана стороною захисту ( т.1 а.с. 37-42), інша  стороною обвинувачення (т.1 а.с. 258-262), які різняться між собою. В основу обох експертиз покладені слідчі експерименти за участі потерпілого та обвинуваченого, які містять інші вихідні дані ніж ті, що були встановлені в судовому засіданні. 
		Прокурор, вважаючи, що судові автотехнічні експертизи, які були проведені під час досудового слідства містять вихідні дані відмінні від тих, даних, які були в судовому засіданні, заявив клопотання про проведення судової автотехнічної експертизи (а.с. 21-24 т.3).
		Ухвалою суду від 02.12.2021 було задоволено клопотання прокурора про призначення автотехнічної експертизи для усунення будь-яких сумнівів щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26 серпня 2019 року, з врахуванням того, що під час досудового розслідування слідчий при призначенні автотехнічної експертизи надав експерту вихідні дані про обставини ДТП відмінні від обставин ДТП встановлених під час судового розгляду справи, які об`єктивно можуть вплинути на наявність або відсутність у водія ОСОБА_3 технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 , і для цього були необхідні спеціальні знання. 
		Ухвалою суду від 07.09.2022 частково задоволено клопотання прокурора та призначено додаткову автотехнічну експертизу.
		Згідно висновку експерта від 23.09.2022 №1805/22-23, вбачається що за результатами слідчих експериментів від 15.09.2020 та від 21.07.2021, за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з урахуванням того, що потерпілий ОСОБА_10  біг, водій ОСОБА_3  не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, в тому числі шляхом застосування екстренного гальмування.
		Отже, надані слідчим вихідні дані, для проведення експертизи №4/613 від 17.12.2019, є відмінними від тих, які були встановлені під час судового слідства. Відтак, додаткова судова експертиза, проведенна за клопотанням прокурора, має для суду вирішальне значення. Крім того, дана експертиза узгоджується з висновком експерта ОСОБА_30 , яка була надана стороною захисту.
		Отже, в судовому засіданні всі учасники дорожньо-транспортної пригоди, безпосередні свідки, які були допитані в судовому засіданні, одноголосно підтвердили, що потерпілий ОСОБА_10 під час дорожньо-транспртної пригоди - біг через дорогу. В матеріалах справи, зокрема із доказів сторони обвинувачення, не вбачається, що досудовим слідством було встановлено порушення ОСОБА_3 п.12.3, п. 12.4 Правил дорожнього руху, зокрема, що обвинувачений не слідкував за дорогою та перевищив допустиму швидкість 50 км/год.
		Висновоком експертизи, проведеної за клопотанням прокурора, від 23.09.2022 №1805/22-23 однозначно встановлено, що згідно проведених слідчих експериментів за участю обвинуваченого, потерпілого та свідків, обвинувачений ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 при русі останнього бігом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Відповідно до ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
		Суд же відповідно до ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
		Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		З огляду на це, суд приходить до висновку про недоведеність належними та допустимими доказами того факту, що водій ОСОБА_3 у події, що досліджується, мав об`єктивну можливість виявити небезпеку для руху та вжити відповідних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного, для інших учасників об`їзду перешкоди. 
		Як зазначено у постанові Верховного Суду України № 5-18кс14 від 20.11.2014 року, об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК, включає три обов`язкові ознаки: а) суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху); б) суспільно небезпечні наслідки (заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень); в) причинний зв`язок між діянням і наслідками.
		Аналогічними є й ознаки об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, з різницею у конкретних наслідках суспільно небезпечного діяння.
		Проаналізувавши наявні в матеріалах даного кримінального провадження докази, суд приходить до висновку про те, що ними доведений факт наїзду автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_10 у місці та у час, зазначений в обвинуваченні, а також наслідки цього наїзду у виді тяжких тілесних ушкоджень.
		Водночас такі обов`язкові ознаки об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, як діяння у виді порушення обвинуваченим ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху, а також причинний зв`язок між цим діянням та наслідками у виді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 - залишились не доведеними.
		Зокрема, залишились невстановленими обставини даної ДТП, що мають істотне та вирішальне значення, зокрема невстановлена швидкість з якою рухався ОСОБА_3 , і як вбачається з висновків експертів, а також показань експерта ОСОБА_33 , на даний час встановити швидкість транспортного засобу не можливо, враховуючи що на досудовому слідстві не було проведено ряд необхідних заходів.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу № 688/788/15-к, у постанові від 04.07.2018 року визначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Оскільки за матеріалами даного кримінального провадження не виключається, що обвинувачений ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути наїзду на потерпілого, і що сам наїзд не перебуває у причинному зв`язку з його діями як водія автомобіля - суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
		Процесуальні витрати стягненню з обвинуваченого не підлягають, тому їх слід віднести на рахунок держави.
		Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
		Відповідно до ч. 3 ст.129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3  не обирався.
		Арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді ОСОБА_34 від 12.09.2019  підлягає бути скасований.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100, 128, 129, 369, 373-376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати невинуватим та виправдати у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді ОСОБА_34 . Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.09.2019, на транспортний засіб Ford Sierra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 », який належить на праві власності ОСОБА_3  скасувати.
		Речовий доказ по справі, а саме автомобіль «Ford Sierra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано обвинуваченому ОСОБА_3 під розписку зберігання  залишити у останнього, звільнивши його від обов`язку його зберігати.
		Цивільний позов ОСОБА_10 , поданого його представником ОСОБА_35 , до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишити без розгляду.
		Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз  віднести на рахунок держави.
		На вирок може бути подано апеляцію до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кам`янський районний суд Черкаської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя Кам`янського районного суду
		Черкаської області                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...